Справа № 692/1521/25
Провадження № 2/692/834/25
25.11.25
25 листопада 2025 року с-ще Драбів
Драбівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Левченко Л.О.
за участю секретаря Савенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «Він Фінанс» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги ТОВ «Він Фінанс» обґрунтовує тим, що 13.05.2019 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту № 873340, який укладено в електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію». На сайті ТОВ «Авентус Україна» була зазначена процедура верифікації особистості та підтвердження заявки. Для цього необхідно підписати договір за допомогою одноразового паролю, який надходить позичальнику в СМС-повідомленні. При укладенні договору № 873340 від 13.05.2019 на фінансовий номер телефону відповідача був відправлений одноразовий ідентифікатор, який був використаний для прийняття та підтвердження умов вищезазначеного договору. ТОВ «Авентус Україна» виконав умови договору про надання фінансового кредиту № 873340 та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 7000грн., відповідач належним чином не виконала зобов'язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії.
Загальна сума заборгованості відповідача складає 25102,00грн., а саме: сума основного боргу - 7000,00грн., сума боргу за процентами - 3780,00грн., сума прострочених процентів -10962,00грн., сума пені - 0,00грн., сума штрафів - 3360,00грн.
12.04.2018 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу № 1, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами. 12.04.2018 укладено додаткову угоду № 25 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги № 25 від 12.09.2019 про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до гр. ОСОБА_2 за договором про надання фінансового кредиту № 873340 від 13.05.2019 перейшло до нового кредитора.
Вказує, що 25.07.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» перейменовано у ТОВ «Він Фінанс».
Окрім того, позивач надає відомості про нарахування 3% річних у сумі 2261,24 грн. та суми збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань у сумі 5488,91грн. за період з 23.02.2019 до 23.02.2022, що разом із заборгованістю відповідача за кредитним договором становить 32825,16 грн.
За таких умов позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 32852,15 грн., судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, розгляд справи проводити без участі представника позивача.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 29.10.2025 відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз'яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
До початку судового розгляду було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 внаслідок укладення шлюбу 03.02.2024 з ОСОБА_3 , змінила своє прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00054768179 від 14.11.2025.
Враховуючи вказані обставини суд вважає, що необхідно уточнити анкетні дані особи відповідача ОСОБА_2 та правильним вважати прізвище відповідача не « ОСОБА_4 », а « ОСОБА_5 ».
Від відповідача ОСОБА_6 на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив, про дату та час судового засідання відповідач повідомлялась належним чином, заяв та клопотань не надсилала.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що згідно Договору № 873340 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту від 13.05.2019, він укладений між ТОВ «Авентус Україна» (Товариство) та ОСОБА_2 (клієнт/позичальник). Договір містить відмітку про його підписання клієнтом електронним підписом 13.05.2019 о 17:12:16.
Згідно п. 1.1. Договору товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в загальній сумі 7 000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат клієнта, а клієнт зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
Згідно п. 1.2 Договору позика видається строком на 30 днів. Договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов'язань за цим Договором.
Згідно п. 1.3 Договору сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування позикою:
Знижена процентна ставка становить 1,26 % від суми позики за кожен день користування позикою (459,90 % річних) у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.2 цього Договору (п. 1.3.1). Стандартна процента ставка становить 1,80 % від суми позики за кожний день користування позикою (657,00 % річних) (п. 1.3.2). Стандартна процентна ставка застосовується згідно з пунктами 1.7., 3.4., 3.6.2. цього Договору (п. 1.3.3).
Згідно п.1.4 Договору загальна вартість позики за зниженою ставкою складає 137,80 % від суми позики (у процентному виразі) або 9646,00грн. (у грошовому виразі) та включає в себе проценти (відсотки) за користування позикою - 37,80 % від суми позики (у процентному виразі) або 2646,00 грн. (у грошовому виразі).
Згідно п. 1.5 Договору позика надається шляхом перерахування товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок, наданий клієнтом.
Згідно п. 1.6. Договору у випадку неможливості виконання зобов'язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, клієнт має право ініціювати продовження строку користування позикою та зміну дати погашення позики, шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. після отримання товариством коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява Клієнта про продовження строку користування Позикою вважається поданою.
Згідно п. 1.7. Після вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору, та у разі якщо залишок суми Позики складає не менше ніж 400 (чотириста) гривень, Товариство має право, але не обов'язок, продовжити строк користування Позикою. Новий строк користування Позикою обчислюється з дня, наступного за днем вчинення Клієнтом дій згідно з пунктом 1.6. цього Договору та дорівнює 30 днів. Нова дата повернення Позики відображається у Особистому кабінеті Клієнта. Протягом нового строку користування позикою проценти (відсотки) нараховуються за стандартною процентною ставкоюЗгідно п.п1 п. 2.4 Договору клієнт зобов'язаний у встановлений Договором строк, повернути позику та сплатити проценти за користування, штрафи та пені (у разі наявності).
Згідно п. 3.1 Договору повернення позики та сплата процентів за користування позикою здійснюється згідно Графіка платежів, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 3.2 Договору нарахування процентів за Договором здійснюється за зниженою процентною ставкою на залишок фактичної заборгованості за позикою за фактичну кількість календарних днів користування позикою. Проценти за користування позикою нараховуються щоденно, починаючи з дня надання позики в межах строку надання позики, визначеного у пункті 1.2. цього Договору, за виключенням дати повернення позики та сплати нарахованих процентів, зазначеної у Графіку платежів.
Згідно п. 3.4 Договору у разі недотримання умов застосування зниженої процентної ставки, нарахування процентів здійснюється на умовах пункту 3.2., але за стандартною процентною ставкою.
Згідно п. 3.6 Договору у разі порушення клієнтом строків виконання зобов'язань за Договором протягом пільгового періоду з першого по третій день прострочення виконання зобов'язань клієнта, нарахування процентів не здійснюється . З четвертого дня прострочення заборгованості Товариство визнає заборгованість за Позикою проблемною, розпочинає роботу по стягненню заборгованості та відновлює щоденне нарахування процентів за користування позикою за стандартною процентною ставкою, яке здійснюється не більше ніж до 90 дня прострочення.
Згідно п. 4.4 Договору у випадку прострочення повернення суми позики, Клієнт зобов'язаний сплатити Товариству штраф в розмірі 84,00 грн. за кожен день прострочення, починаючи з 4 дня прострочення виконання зобов'язань за Договором.
Згідно п. 4.5 Договору штрафи за Договором нараховуються у момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів та пені), нарахованої за порушення Клієнтом зобов'язань за цим Договором, не може перевищувати 50% суми, одержаної Клієнтом за цим Договором, і становить: 3 500,00 грн.
Додатком № 1 до вказаного договору є Графік платежів до договору про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту № 873340 від 13.05.2019, відповідно до якого сума позики: 7000,00грн., сума нарахованих процентів: 2646,00грн., разом до оплати: 9646,00грн., дата повернення позики: 12.06.2019.
Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ «Авентус Україна» без зазначення номера та дати, позичальником вказана ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , договір № 873340, надана сума кредиту: 7000,00грн, дата повернення кредиту: 06.12.2019, процентна ставка: 1,8% річних, Otp-пароль: 192263, заявка на кредит подана 2019-05-13 17:06:55, фінансовий номер телефона, на який відправлено otp пароль: НОМЕР_2 , дата банківського переказу: 2019-05-13 17:13:05.
Відповідно до договору факторингу № 1 від 12.04.2018, укладеного між ТОВ «ФК «Довіра і Гарантія» (Фактор) та ТОВ «Авентус Україна» (Клієнт), клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 4.1 Договору право вимоги переходить від клієнта до фактора на день підписання ним відповідного реєстру прав вимог.
Згідно додаткової угоди № 25 від 12.09.2019 до договору факторингу № 1 від 12.04.2018 сума фінансування сплачується сімома платежами та становить 608889,47грн.
Згідно довідки ТОВ «Авентус Україна» № 84/25-АГ від 03.04.2025 товариство підтверджує здійснення розрахунків ТОВ «Він Фінанс» за відступлення права вимоги до позичальників ТОВ «Авентус Україна» на підставі Договору факторингу № 1 від 12.04.2018.
Згідно Реєстру прав вимог № 25 від 12.09.2019 на виконання договору факторингу № 1 від 12.04.2018 клієнт відступає фактору права вимоги до боржників, де за № 3327 вказана ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , договір № 873340 від 13.05.2019, заборгованість по основному боргу: 7000,00грн., заборгованість по відсоткам: 3780,00грн., загальна заборгованість: 10780,00грн., сума фінансування: 420,00грн.
Згідно розрахунку заборгованості (станом на дату відступлення прав вимоги) ТОВ «Авентус Україна» (без зазначення № та дати), за кредитним договором № 873340, укладеним 2019-05-13 17:13:05, сума боргу за тілом кредиту: 7000,00грн, проценти: 3780,00грн., прострочені проценти: 10962,00грн., інші штрафи: 3360,00грн., загальна заборгованість: 25102,00грн.
Згідно картки обліку Договору (розрахунок заборгованості) ТОВ «Авентус Україна» (без зазначення № та дати) за договором № 873340 від 13-05-2019, П.І.П. позичальника: ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , вказаний розрахунок проведено за період з 13.05.2019 по 11.09.2019. Сума основного боргу є незмінною протягом всього періоду розрахунку та становить 7000,00грн. У період з 13.05.2019 по 11.06.2019 щоденно нараховувались відсотки за стандартною процентною ставкою у розмірі 126,00грн. У період з 12.06.2019 по 15.06.2019 включно відсотки не нараховувались. З 16.06.2019 по 10.09.2019 включно щоденно нараховувались відсотки у розмірі 126,00грн. Також у період з 16.06.2019 по 25.07.2019 щоденно зараховувався штраф у розмірі 84,00грн. Всього нараховано процентів: 14742,00грн., штрафів: 3360,00грн. загальна заборгованість станом на 11.09.2019 визначена у розмірі 25102,00грн.
Згідно протоколу № 1706 від 25.07.2024 загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та копії наказу № 55-к від 25.07.2024, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейменоване на ТОВ «Він Фінанс».
Статтею 204 ЦК України визначено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Факт укладення кредитного договору, а також досягнення згоди щодо його істотних умов відповідачем не заперечується.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання, а в ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Вказаним кредитним договором позичальник зобов'язалась повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за їх користування.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
ОСОБА_6 усунувся від виконання передбачених договором обов'язків та отримані кредитні кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом та відсотками.
Згідно положень ч. 1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Щодо розміру заборгованості суд звертає увагу на суперечливі відомості щодо складових такої заборгованості, що маються у матеріалах справи. Звернувшись до суду з цим позовом позивач вказує, що заборгованість становить 25102,00грн., до складу якої відносить суму основного боргу: 7000,00грн., суму боргу за процентами - 3780,00грн., суму прострочених процентів -10962,00грн. та суму штрафів - 3360,00грн.
У той же час, згідно Реєстру прав вимог № 25 від 12.09.2019 на виконання договору факторингу № 1 від 12.04.2018, ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Він Фінанс» право вимоги до божника ОСОБА_7 на суму тільки 10780,00грн., що включає заборгованість за основною сумою боргу - 7000,00грн. та заборгованість за відсотками - 3780,00грн.
Окрім того суд зауважує, що за змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
У разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України строк повернення неохопленої попередніми періодами заборгованості за кредитним договором вважається таким, що настав, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).
Відповідно до Кредитного договору № 873340 від 13.05.2019, кредит надавався строком на 30 днів із зниженою відсотковою ставкою за користування кредитом - 1,26 % за добу. Також передбачено застосування стандартної процентної ставки 1,8 % на добу у разі не дотримання умов застосування зниженої процентної ставки.
Таким чином, суд враховує, що відсотки за користування кредитом нараховуються протягом строку дії кредитного договору або до моменту зміни сторонами строку повернення кредиту в повному обсязі згідно положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Суд звертає увагу, що звертаючись з вимогою про стягнення прострочених відсотків за кредитним договором у розмірі 10962,00 грн. ТОВ «Він Фінанс» вказаний розмір жодним чином не обґрунтовує.
Поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).
Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.
Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Умовами вказаного Кредитного договору передбачено можливість ініціювання клієнтом продовження строку користування позикою та зміну дати погашення позики, для чого він має вчинити дії, передбачені п. 1.6 Договору, проте жодних доказів вчинення таких дій та, відтак, продовження терміну дії позики і можливості нарахування відсотків позивачем не надано.
Оскільки строк дії договору, укладеного сторонами 13.05.2019 визначено у 30 днів - до 11.06.2019 та не було продовжено, так як відповідні докази у матеріалах справи відсутні, тому суд приходить до висновку про закінчення строку цього кредитного договору. В межах строку кредитування, тобто до 11.06.2019 відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти згідно Графіку розрахунків (строк, на який надано кредит - 30 днів). Починаючи з 12.06.2019 відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її щомісячними платежами. При цьому суд завертає увагу, що про можливість автоматичного продовження дії договору у позовній заяві не зазначено, як не висвітлена така можливість і у договорі.
Таким чином припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Враховуючи викладене суд вважає, що у цьому випадку до стягнення підлягають відсотки за користування кредитом у межах строку дії кредитного договору та наводить власний розрахунок таких відсотків.
Сума отриманого кредиту: 7000,00 грн., строк дії договору: 30 днів, відсотки за користування кредитом за стандартною процентною ставкою: 1,80% на добу. Відтак сума відсотків, що підлягає до стягнення становить 3780,00 грн. (7000 х 1,80% х 30 днів = 3780).
Щодо стягнення штрафів на суму 3360,00грн. суд зазначає, що відповідно до договору факторингу № 1 від 12.04.2018 та реєстру прав вимоги № 25 від 12.09.2019 право вимоги за штрафами позивачу не передавалось, тому не вбачає підстав для задоволення вимог у цій частині.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Враховуючи викладене суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги частково у сумі 10780,00 грн., що включає 7000,00 грн. заборгованості за сумою основного боргу (позикою), 3780,00грн. процентів, які було погоджено сторонами на момент укладення кредитного договору № 873340 від 13.05.2019.
Щодо вимоги про стягнення інфляційних витрат та 3-х процентів річних суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних витрат та 3% річних, про що надано розрахунок за період з 23.02.2019 по 23.02.2022. Суд погоджується з твердженням позивача про право стягнути вказані суми однак зауважує, що позивачем неправильно визначено період початку виникнення прострочення грошового зобов'язання та, відтак, право нарахування штрафних санкцій у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки термін дії договору № 873340 від 13.05.2019 визначено у 30 днів і саме після закінчення даного строку у позивача виникає право нарахувати відповідні санкції. Тому початком відліку такого строку є день наступний після дня фактичного невиконання зобов'язання, тобто 12.06.2019. Окрім того, позивачем у розрахунку застосовано суму заборгованості 25102,00грн. Тому суд наводить власний розрахунок:
Сума заборгованості: 10780,00грн., період: з 12.06.2019 по 23.02.2022.
За таких умов, Індекс інфляції за весь період: 99,50% ? 99,40% ? 99,70% ? 100,70% ? 100,70% ? 100,10% ? 99,80% ? 100,20% ? 99,70% ? 100,80% ? 100,80% ? 100,30% ? 100,20% ? 99,40% ? 99,80% ? 100,50% ? 101,00% ? 101,30% ? 100,90% ? 101,30% ? 101,00% ? 101,70% ? 100,70% ? 101,30% ? 100,20% ? 100,10% ? 99,80% ? 101,20% ? 100,90% ? 100,80% ? 100,60% ? 101,30% ? 101,60% = 118,752%. Інфляційне збільшення : 10780 x 118,752% / 100%=2021,50 грн.
Три відсотки річних будуть становити 874,51 грн. (10780,00грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 988(кількість днів прострочення зобов'язання)/365 (кількість днів у році).
Тому з урахуванням розміру розрахованих судом інфляційних витрат та 3-х процентів річних, загальна сума заборгованості за позовом, що підлягає до відшкодування з відповідача на користь позивача становить 13676,01 грн. (10780,00 +874,51 +2021,50=13676,01).
Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.
Згідно положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволено частково то відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_6 на користь ТОВ «Він Фінанс» слід стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір пропорційно задоволених вимог у розмірі 1008,42 грн.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу.
Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до Договору № 33 про надання правової допомоги, укладеного 22.03.2024 між ТОВ «ФК «Довіра і Гарантія» (клієнт) та Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» (адвокатське бюро), клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Розділом 2 Договору «Обов'язки адвокатського бюро» визначено обов'язки адвокатського бюро з надання юридичної допомоги. Також договір містить розділи обов'язки клієнта, Порядок розрахунків, Конфіденційність та адвокатська таємниця, Форс-мажор, Строк дії договору, Зміна умов даного договору, Інші умови та Реквізити сторін.
П. 4.7 Договору визначено тарифікацію наданих клієнту послуг згідно вказаної тарифної сітки.
Згідно Додаткової угоди від 22.03.2024 до Договору № 33 про надання правової допомоги від 22.03.2024 року, розширено розділ «1 Предмет договору» в частині надання послуг клієнту у справі щодо стягнення з ОСОБА_2 кредитної заборгованості.
Згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої правової допомоги за позовом ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» щодо стягнення кредитної заборгованості (без зазначення дати), загальна вартість наданих послуг і виконаних робіт - підготовка позовної заяви з додатками про стягнення кредитної заборгованості становить 5000,00грн.
Згідно акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 21.10.2025, сторони: адвокатське бюро «Анастасії Міньковської» та ТОВ «Він Фінанс» підтверджують надання правничої допомоги - підготовка позовної заяви з додатками про стягнення кредитної заборгованості загальною вартістю 5000,00грн.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконани хробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторонни або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як зазначив Верховний суд у своїй постанові 24 січня 2022 року по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18».
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.
Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та Адвокатським бюро «Ангастатсії Міньковської» було укладено договір № 33 про надання правової допомоги, укладеного 22.03.2024.
Згідно п. 4.2 договору вказаного Договору сторони погодили, що оплата здійснюється не пізніше 3 днів з моменту отримання клієнтом рахунку.
Незважаючи на узгодження у акті про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 21.10.2025 суми наданої правової допомоги з матеріалів справи не вбачається, що адвокатським бюро надавався, а позивачем оплачувався відповідний рахунок. Окрім того, суд звертає увагу, що доданому на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу Детальному описі робіт, виконаних АБ «Анастасії Міньковської» вказано, що такі роботи надаються за позовом ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», а отже такі, послуги надавались у іншій справі - до зміни назви позивачем у 2024 році. Тому суд не може прийняти до уваги вказаний детальний опис.
Положеннями ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень і доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Враховуючи викладене суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 15,16, 141, 268, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 512, 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» (код за ЄДРПОУ 38750239) заборгованість за кредитним договором № 873340 від 13.05.2019 у розмірі 13676,01грн.
Стягнути ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» судовий збір в сумі 1017,96 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс», код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Л.О. Левченко