Справа № 690/219/25
Провадження № 2/690/173/25
(заочне)
25 листопада 2025 року м. Багачеве
Багачевський міський суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Линдюка В.С.,
секретар судового засідання Руденко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Багачевського міського суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача, повноваження якого підтверджено довіреністю від 30.12.2024 року, звернувся до суду з позовною заявою за змістом якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» (далі - ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ») заборгованість за кредитним договором від 02.08.2020 року № 141693 в сумі 5 200 грн., з них: 1 000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 4 200 грн. - прострочена заборгованість за процентами, а також понесені судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.08.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАЙМЕР» (далі - ТОВ «ЗАЙМЕР») та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 141693 (далі - Договір № 141693), на підставі якого відповідач безготівковим шляхом отримала кредит у розмірі 1 000 грн. строком на 30 днів зі сплатою процентів за його користування в розмірі 2% в день від суми кредиту (730% річних), зобов'язавшись повернути наданий кредит та сплати проценти за користування кредитними коштами, однак своїх зобов'язань не виконала. ТОВ «ЗАЙМЕР» на підставі договору факторингу від 28.10.2021 року № 01-28/10/2021 відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 141693 ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» на загальну суму 5 200 грн., з них: 1 000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 4 200 грн. - прострочена заборгованість за процентами, про стягнення якої й заявлено вимогу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, за змістом позовної заяви та надісланих до суду клопотань просив розгляд справи провести за відсутності сторони позивача на підставі наявних доказів та не заперечував проти ухвалення заочного рішення в справі.
Відповідач ініціювала питання про відкладення розгляду справи на інші дату та час, однак у подальшому, будучи належним чином повідомленою, в розумінні п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, про місце, дату та час розгляду справи в судові засідання неодноразово не з'явилась, поважність причин неявки не повідомила, заяв та клопотань від її імені про відкладення розгляду справи чи з інших процесуальних питань до суду не надходило.
У відповідності до ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою сторін у засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З огляду на вказане, судом 25.11.2025 року постановлено ухвалу про проведення розгляду даної справи в заочному порядку за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України наявні підстави для вирішення судом справи за наявними матеріалами.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України та наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Положеннями ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення обов'язком суду, крім іншого, є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 , ідентифікованою в інформаційно-телекомунікаційній системі http://www.cly.com.ua/, 02.08.2020 року в електронній формі укладено Договір № 141693, який останньою підписано електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора, за умовами якого ТОВ «ЗАЙМЕР» зобов'язалось надати відповідачу кредит у безготівковій формі шляхом зарахування на вказаний нею банківський рахунок ( НОМЕР_1 ) в розмірі 1 000 грн. строком на 30 днів, а ОСОБА_1 зобов'язалась повернути кредит до 31.08.2020 року та сплатити проценти за користування кредитом з розрахунку 2% на добу.
Відповідно до умов п. 1.6 Договору № 141693 невід'ємною частиною даного договору є оферта на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті http://www.cly.com.ua/.
За змістом п.п. 2.1, 2.3 Договору № 141693 його сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюватиметься згідно з Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору.
Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Згідно п. 3.3.3 Договору № 141693 клієнт, крім іншого, має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення Кредиту, зазначеного в Графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту.
Умовами п. 3.1.4 Договору № 141693 передбачено, що ТОВ «ЗАЙМЕР» має право без згоди Клієнта поступитися своїм правом вимоги за даним Договором третій особі, в зв'язку з чим відбудеться заміна сторони - Кредитодавця за цим договором.
Відповідно до п. 4.3 Договору № 141693 у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п.1.2. цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього даного Договору, Клієнт зобов'язаний виплатити Товариству пеню в розмірі 5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання умов цього Договору, починаючи з першого дня прострочення. При цьому пеня нараховується до дня повного погашення заборгованості за Договором включно, але в будь-якому випадку не більше 100 (ста) календарних днів.
Графіком розрахунків, який є додатком № 1 до Договору № 141693 передбачено, що сума нарахованих процентів за користування кредитом у розмірі 1 000 грн. упродовж 30-денного строку його дії договору становить 600 грн. з розрахунку 2% за день користування, а загальна вартість кредиту - 1 600 грн. Також у даному графіку зазначено, що в разі наявності прострочення нараховується пеня з розрахунку 5% за день прострочення.
Факт виконання ТОВ «ЗАЙМЕР» своїх зобов'язань за Договором № 141693 та перерахування 02.08.2020 року через платіжний сервіс «Platon» на платіжну картку НОМЕР_1 , вказану ОСОБА_1 , грошових коштів у розмірі 1 000 грн., підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» від 25.02.2025 року № 1350/02.
ТОВ «ЗАЙМЕР» на підставі договору факторингу від 28.10.2021 року № 01-28/10/2021 (далі - Договір № 01-28/10/2021) за плату відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» право належних йому грошових вимог до боржників за кредитними договорами, зазначених у реєстрі боржників.
Відповідно до п.п. 6.2.3, 6.2.4 Договору № 01-28/10/2021 право вимоги переходять до фактора після підписання сторонами цього договору. Відступлення права вимоги за цим договором здійснюється без згоди боржників.
Згідно витягу з реєстру боржників до Договору № 01-28/10/2021 ТОВ «ЗАЙМЕР» передано ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 141693, строк дії якого закінчився 31.08.2020 року, на загальну суму 5 200 грн., з яких: 1 000 грн. - залишок тіла кредиту, 4 200 грн. - залишок по відсотках.
З виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за Договором № 141693, складеного директором ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», вбачається, що станом на 13.01.2025 року заборгованість складає 5 200 грн., з яких: 1 000 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 4 200 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Встановленим судом фактам відповідають правовідносини щодо надання позики та фінансових послуг у сфері кредитування, які врегульовано Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) та законами України «Про електронну комерцію», «Про електронний цифровий підпис».
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронною комерцією є відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».
Положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Згідно п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Положеннями ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, крім іншого, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ч. 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 515 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно ч. 3 ст. 1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Положеннями ч. 1 ст. 1080 ЦК України передбачено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
За вказаних обставин, суд вважає доведеним, що 02.08.2020 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір № 141693, в зв'язку з чим відповідачем на умовах строковості, поворотності та платності отримано в кредит грошові кошти в сумі 1 000 грн., шляхом їх безготівкового зарахування на її картковий рахунок, однак відповідач ухилилась від виконання своїх зобов'язань перед ТОВ «ЗАЙМЕР», оскільки не повернула отримані кредитні кошти та не сплатила проценти за користування ними.
ТОВ «ЗАЙМЕР» на підставі Договору № 01-28/10/2021 відступило ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 141693 на загальну суму 5 200 грн., з яких: 1 000 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 4 200 грн. - сума заборгованості за процентами.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1081 ЦК України ТОВ «ЗАЙМЕР» відповідає перед ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за дійсність грошової вимоги право якої відступається.
Згідно сталих правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 28.03.2018 року в справі № 444/9519/12, від 11.04.2018 року в справі № 758/1303/15-ц, від 19.06.2019 року в справі № 646/14523/15-ц, від 04.02.2020 року в справі № 912/1120/16, від 18.03.2020 року в справі № 902/417/18, від 18.01.2022 року в справі № 910/17048/17, від 05.04.2023 року в справі № 910/4518/16 права кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Проценти, які можуть бути нараховані поза межами строку кредитування (чи після вимоги про дострокове погашення кредиту), є мірою цивільно-правової відповідальності та сплачуються відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, та їх розмір визначається законом або договором.
Умовами п.п. 1.2, 1.3, 3.3.3 Договору № 141693, як і графіком розрахунків та орієнтовної сукупної вартості кредиту, який є додатком № 1 до нього, визначено строк його дії та розмір процентної ставки, що підлягає застосуванню, а також порядок продовження строку надання кредиту.
Водночас хоч п. 2.3 Договору № 141693 й передбачено можливість нарахування ТОВ «ЗАЙМЕР» процентів за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, однак договірними умовами не передбачено процентної ставки, яка підлягає застосуванню під час нарахування процентів поза межами строку кредитування.
При цьому, формулювання у п. 2.3 Договору № 141693, що проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно, жодним чином не свідчить про те, що розмір процентів поза межами строку кредитування є аналогічних тому, що зазначений у п. 1.3 цього Договору.
Здійснюючи тлумачення умов Договору № 141693 суд вважає за необхідне застосувати до спірних взаємовідносин принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав), та, як наслідок, не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитом у розмірі 2% на добу поза межами строку дії Договору № 141693, тобто після 31.08.2020 року, оскільки відсутні докази продовження строку його дії в порядку, передбаченому п. 3.3 цього ж Договору.
Вказане узгоджується зі сталою правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в схожих правовідносинах у постанові від 18.01.2022 року в справі № 910/17048/17.
При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості про нарахування ТОВ «ЗАЙМЕР» пені в зв'язку з неповерненням ОСОБА_1 кредитних коштів, розмір та порядок нарахування якої прямо передбачено умовами п. 4.3 Договору № 141693 та додатку № 1 до нього.
З урахуванням вказаного, враховуючи відсутність доказів виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Договором № 141693 перед ТОВ «ЗАЙМЕР» станом на як на 28.10.2021 року, так і на дату розгляду справи, чи перед ТОВ «ЗАЙМЕР», чи ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 141693 у сумі 1 600 грн., з яких: 1 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 600 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованим у межах строку дії цього Договору.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягує з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» понесені судові витрати у виді витрат на сплату судового збору за подачу позовної заяви в розмірі 745 (сімсот сорок п'ять) грн. 37 коп., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог (30,77%), оскільки підстав для звільнення відповідача від його сплати судом не встановлено.
Відповідно до змісту ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133, ч. 2 ст. 137, п. 3) ч. 2 ст. 141 ЦПК України до складу судових витрат, крім судового збору, належать витрати, пов'язаних з розглядом справи, до складу яких, крім іншого, відносяться витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом позовної заяви та додатків до неї ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» в зв'язку з необхідністю примусового стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором № 141693 понесено витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 10 500 грн., у зв'язку з чим представником позивача вказано про необхідність їх стягнення з відповідача на користь позивача.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в даній справі представником позивача долучено копії: договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року № б/н, укладеного між ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком С.В.; додаткової угоди до нього від 27.12.2024 року № 1; акту про отримання правової допомоги від 03.06.2025 року; рахунку від 03.06.2025 року № 03.06.2025-24; платіжної інструкції АТ КБ «ПриватБанк» від 03.06.2025 року № 39145 відповідно до якої ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» сплачено ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 10 500 грн.
Відповідно до змісту п.п. 3.1, 3.2 договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року № б/н вартість правової допомоги адвоката (гонорар) обчислюється, виходячи з фактично витрачених ним годин роботи, з розрахунку 2 000 грн. за 1 годину фактично витраченого часу на надання правової допомоги. Фактичні витрати, пов'язані з наданням правової допомоги за цим договором (такі як, але не виключно: отримання документів, збирання доказів, надсилання документів, технічне забезпечення та інші) сплачуються адвокату додатково, понад узгоджену суму гонорару, за умови надання документів, що підтверджують ці витрати.
За змістом акту про отримання правової допомоги від 03.06.2025 року представником позивача на надання ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» правничої допомоги в даній справі витрачено 5 годин, з них: 1 годину - на зустріч та консультацію щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості за Договором № 141693, що відповідає вартості 2 000 грн.; 2,5 години - на складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг, аналіз судової практики - (5 000 грн.); 1,5 години - на інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу справи (3 000 грн.). Також вказано про додаткову оплату в розмірі 500 грн. за канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправку поштової кореспонденції.
Водночас представником позивача не надано доказів реальності понесення канцелярських витрат на виготовлення копій документів, відправку поштової кореспонденції на суму 500 грн., які йому додатково сплачено ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», оскільки згідно списків згрупованих відправлень «Березень 3» та «СВ № 57» Ф.103 вартість відправлення представником позивача Пархомчуком С.В. цінних листів №№ 0505268325650, 0505316397241 на адресу ОСОБА_1 з вмістом позовної заяви з додатками, а також заяви про розподіл судових витрат та додатків до неї становить лише 130 грн. (65 + 65).
З урахуванням вказаного, суд вважає доведеним розмір витрат позивача на правничу допомогу в сумі 10 130 грн., вважаючи їх співмірними з обставинами, які відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, підлягають врахуванню судом під час визначення їх розміру, як наслідок, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд стягує з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 117 (три тисячі сто сімнадцять) грн., що пропорційно розміру задоволених позовних вимог (30,77%).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором від 02.08.2020 року № 141693 в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 745 (сімсот сорок п'ять) грн. 37 коп. та зі сплати витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 097 (три тисячі дев'яносто сім) грн., а загалом - 3 862 (три тисячі вісімсот шістдесят дві) грн. 37 коп.
Копію заочного рішення надіслати учасникам справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Багачевським міським судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складення, має право: на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду; на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» код ЄДРПОУ 42228158, адреса місцезнаходження: вул. Кирилівська, 82, оф. 7, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Суддя Линдюк В.С.