Справа № 372/4805/25
Провадження 2-2330/25
заочне
25 листопада 2025 року м. Обухів
Обухівський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судових засідань Куник О.В., розглянувши в спрощеному провадженні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 26.12.2019 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 26.12.2019-100006454, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 6600 грн, з первинним строком користування на 14 днів з дати отримання за процентною ставкою у розмірі 28%, які сплачуються до 08.01.2020 включно. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 19.08.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 11570,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 6500 грн та за відсотками - 1820,00 грн, а також штраф у розмірі 3250,00 грн (який нараховано відповідно до п. 5.4 Кредитного договору №26.12.2019-100006454 від 26.12.2019 року, чим порушуються права та інтереси позивача. 26.12.2023 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено договір факторингу № 261223-10, відповідно до якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 26.12.2019-100006454 від 26.12.2019 року, боржником за яким є ОСОБА_1 .. Крім того, 02.02.2020 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0305-2792, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 2000 грн, з строком, на який надається кредит, 14 календарних днів (до 15.02.2020 року). Стандартна процентна ставка 2% (два відсотка) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключення строку використання права користування Кредитом за Зниженою та/або Пільговою ставкою). Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 19.08.2025 утворилась заборгованість у розмірі 2560,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 2000 грн. та за відсотками - 560,00 грн, чим порушуються права та інтереси Позивача. 07.08.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «Новий Колектор» було укладено договір факторингу № УКФ-070824-1, відповідно до якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №0305-2792 від 02.02.2020 року, боржником за яким є ОСОБА_1 ..
У зв'язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитними договорами №26.12.2019-100006454 від 26.12.2019 року та 0305-2792 від 02.02.2020 року на загальну суму 14130,00 грн, а також стягнути понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,20 грн.
Ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області від 26.08.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
Сторони в судове засіданні не з'явились.
Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу без його участь, у разі неявки відповідача у судове засідання щодо винесення заочного рішення не заперечив.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоч про час і місце слухання справи належним чином повідомлений, заяв, клопотань чи заперечень суду не надав.
Положеннями ст. 280 ЦПК України передбачається, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання без поважних причин.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.12.2019 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було підписано заявку, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомився 26.12.2019 року, та укладено кредитний договір №26.12.2019-100006454 від 26.12.2019 року.
Відповідно до п. 1.1 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на у мовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до п. 2.3 договору, надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.
У Заявці та підтвердженні укладання кредитного договору зазначено суму кредиту 6500 грн 00 коп. Строк на який надається кредит 14 календарних днів з дати отримання. Розмір процентів за договором становить 1820,00 грн, що становить 28 % в процентному значенні.
Відповідно до п. 5.4 пропозиції про укладення договору кредиту ( оферти) у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником грошових зобов'язань за договором кредитор залишає за собою право нараховування штрафу, розмір якого щодня зростає на 2%, починаючи від 2% у перший день невиконання. Максимальний розмір штрафу встановлюється законом.
Заявку та підтвердження укладення кредитного договору зі сторони позичальника підписано одноразовим ідентифікатором 7D331.
26.12.2023 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено договір факторингу № 26122023-10 відповідно до якого відбулось відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №26.12.2019-100006454 від 26.12.2019 року, боржником за яким є ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки про розмір простроченої заборгованості ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» за кредитним договором №26.12.2019-100006454 від 26.12.2019 року за період з 26.12.2019 року по 19.08.2025 року заборгованість складає 6500 грн та за відсотками - 1820,00 грн, а також штраф у розмірі 3250,00 грн (який нараховано відповідно до п. 5.4 Кредитного договору №26.12.2019-100006454 від 26.12.2019 року.
02.02.2020 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 0305-2792, відповідно до якого останньому надано кредитні кошти у розмірі 2000,00 грн, строк кредитування 14 календарних днів (до 15.02.2020 року) з моменту перерахування кредиту, зі сплатою процентної ставки 2,00 % за кожен день користування кредитом( п. 2.1., п. 2.4.1., п. 2.6., п. 2.8. Договору).
07.08.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено договір факторингу № УКФ-070824-1, відповідно до якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 0305-2792 від 02.02.2020 року, боржником за яким є ОСОБА_1 ..
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №0305-2792 від 02.02.2020 року, станом на 19.08.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 2560,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 2000 грн. та за відсотками - 560,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми ( ч. 1 ст. 1047 ЦК України).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).
Положеннями ч. 1, ч. 3 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом; використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою зокрема договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції чинній на час укладення кредитного договору,визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Таким чином, договір між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 і договір між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 не суперечить вимогам наведених норм матеріального права.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Нормами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно наданого розрахунку заборгованості, який не спростований відповідачем, остання свої зобов'язання не виконала і не повернула суму позики та відсотки за користування кредитом у встановлених договором розмірі та строк.
Нормами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
У відповідності до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, позивач відповідно до умов договору факторингу № 261223-10 від 26.12.2023 року є правонаступником у відносинах за кредитним договором № 26.12.2019-100006454 від 26.12.2019 року, та відповідно до умов договору факторингу № УКФ-070824-1 від 07.08.2024 року за кредитним договором №0305-2792 від 02.02.2020 року, а тому має право вимоги до відповідача.
Як убачається з представленого позивачем та не спростованого відповідачем розрахунку заборгованості, у зв'язку з порушенням боржником узятих на себе зобов'язань за кредитним договором №26.12.2019-100006454 від 26.12.2019 року, загальна сума боргу становить 6500 грн та за відсотками - 1820,00 грн, а також штраф у розмірі 3250,00 грн (який нараховано відповідно до п. 5.4 Кредитного договору №26.12.2019-100006454 від 26.12.2019 року.
Отже, виходячи з вищевказаних норм закону, умов кредитного договору, суд уважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за кредитним договором № 26.12.2019-100006454 від 26.12.2019 року.
Як убачається з представленого позивачем та не спростованого відповідачем розрахунку заборгованості, у зв'язку з порушенням боржником узятих на себе зобов'язань за договором №0305-2792 від 02.02.2020 року, загальна сума боргу становить 2560,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 2000 грн. та за відсотками - 560,00 грн.
Отже, виходячи з вищевказаних норм закону, умов кредитного договору, суд уважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №0305-2792 від 02.02.2020 року.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3250,00 грн штрафу, суд зазначає про таке.
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася.
Посилання представника позивача на відсутність в Законі України «Про споживче кредитування» заборони нарахування неустойки в період дії воєнного стану суд відкидає зважаючи на таке.
За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
З системного аналізу приписів Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування неустойки у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв'язку з іншими обставинами, - прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
З урахуванням викладеного, позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 26.12.2019-100006454 від 26.12.2019 року у загальному розмірі 8320,00 грн. та кредитним договором №0305-2792 від 02.02.2020 року у розмірі 2560,00 грн.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути також і понесені ними судові витрати в виді судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1865,00 грн.
Керуючись ст.12-13, 76-81, 89, 247, 258, 263-265, 274-275, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» заборгованість за Кредитними договорами № 26.12.2019-100006454 від 26.12.2019 року та №0305-2792 від 02.02.2020 у загальному розмірі 10880,00
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1865,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Г.В.Висоцька