Провадження № 22-з/803/516/25 Справа № 199/3015/25 Суддя у 1-й інстанції - Руденко В.В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
19 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Агєєва О.В.,
суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.
за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро цивільну справу №199/3015/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної Системи «Дніпрогаз», Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про захист прав споживача шляхом визнання бездіяльності незаконною, стягнення матеріальної шкоди, за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, головуючий у суді першої інстанції Руденко В.В., -
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська 14 березня 2025 року про залишення частини позовних вимог без розгляду у справі №199/3015/25 задоволено частково.
Під час ухвалення постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2025 року у справі №199/3015/25 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат.
В зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся із заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі щодо вирішення питання про розподіл судових витрат по справі на стадії апеляційного провадження, які складаються з судового збору.
В обґрунтування заяви зазначив, що за результатами апеляційного перегляду справи, судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема стягнення з відповідача судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, були повідомлені у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви та ухвалення додаткового судового рішення.
Відповідно до підпункту "б" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції вирішує питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
Згідно з частинами першою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).
Згідно частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
Системне тлумачення норм статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дозволяє зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб як споживачі серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають або позбавлені. Оскільки така пільга встановлена спеціальною нормою (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»), що закріплена в законі, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
Аналогічний висновок зроблений і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18).
Згідно із підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання фізичною особою апеляційної скарги на ухвалу справляється судовий збір, що складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прийнятого 19 листопада 2024 року Верховною Радою України, з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлюється в розмірі 3028 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою 31 березня 2025 року. Отже, мав сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн. ( 3028 х 0,2), проте відповідно до статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» він звільнений від сплати судового збору у судах усіх інстанцій за позовами, пов'язаними з порушенням прав споживачів.
Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , але ухвалюючи постанову не вирішив питання щодо судових витрат за розгляд скарги судом апеляційної інстанції, колегія суддів приходить до висновку прийняти додаткову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити та стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст.141, 270, 368, 382 ЦПК України, апеляційний суд -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі №199/3015/25 - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор Газорозподільної Системи «Дніпрогаз», Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в дохід держави судовий збір за перегляд ухвали в апеляційній інстанції у розмірі 605,60 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді:
Повний текст додаткової постанови складений 19.11.2025р.
Головуючий суддя О.В. Агєєв