25 листопада 2025 р. Справа № 520/33170/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/33170/24
за позовом ОСОБА_1
до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просив суд:
- визнати бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо його заяви - протиправною та зобов'язати його прийняти рішення на його користь, так як для такого прийняття такого рішення виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, а саме:
1) на підставі абзацу п'ятого частини 1, частин 2-5 ст.6, ст.7 та 8 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» вчинити за Заявою дії, передбачені в таких випадках, але не виключно:
- погодити з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, позаплановий захід державного нагляду (контролю);
- після отримання зазначеного у попередньому абзаці погодження - провести підготовку, видати розпорядчі документи та здійснити позаплановий захід державного нагляду (контролю), в іншому випадку - діяти по обставинам, згідно чинного законодавства;
- за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) скласти акт;
- у встановлений термін скласти припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю), якщо такі будуть встановлені;
- повідомити його зручним способом про проведену роботу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці допущено протиправну бездіяльність яка полягає у непризначенні, за заявою позивача, заходу державного контролю за ПТ "Велта П.М.С.Г. "Гарант-Сервіс"" з питань дотримання ним законодавства про працю.
Від представника Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог оскільки, перевіривши обґрунтованість заяви ОСОБА_1 , дійшов висновку, що зазначені у зверненні обставини не свідчать про порушення вимог Закону № 2136 та не вказують на факти допуску до роботи неоформлених працівників та незаконного припинення трудових договорів. Незазначення у заяві обставин порушення прав заявника щодо перерахованого свідчить про її безпідставність, у зв'язку з чим таке звернення не може бути належною підставою для призначення позапланової перевірки. Міжрегіональне управління листом № Ц/1/1679-ЗВ-24 від 10.06.2024 (міститься в матеріалах справи) повідомило позивача про розгляд звернення та про відсутність повноважень у територіальних органів Держпраці на період дії воєнного стану здійснювати заходи державного нагляду (контролю) у Повному товаристві «Велта П.М.С.Г. «Гарант Сервіс» з викладених у зверненні питань. Тому відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 у справі № 520/33170/24.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що через відмову у задоволенні позову продовжується тривале цинічне знущання над ним та ґрубе попрання судами всіх рівнів його прав по справі про незаконне звільнення та неналежне оформлення трудової книжки, що мало наслідком неврахування сервісним центром Пенсійного фонду України 5 років його трудового стажу при розрахунку розміру пенсійних виплат.
Зауважив, що на даний момент він розглядає дві основні версії того, що сталося: перша: Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби праці переслало до ЦМУправління його заяву від 27.05.2024 вх. №715-78-39 не з всіма додатками та/чи сфальшувала її, чим ввело в оману ЦМУправління, і як наслідок - Суд, або такі дії зробило ЦМУправління, надсилаючи Суду матеріали на виконання ухвал Суду від 23.12.2024 та 25.08.2025, чим ввело Суд в оману безпосередньо; друга: якщо зазначене попередньо в судовому засіданні не підтвердиться, то відповідно це буде означати, що Суд неповно дослідив надані ЦМУправлінням матеріали, не встановив обставин по справі і по халатності чи умисно зробив хибні висновки та прийняв завідомо неправосудне Рішення 29.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 27.05.2024 звернувся до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби праці з заявою вх. №715-78-39, де повідомив про систематичні порушення законодавства про працю ПТ "Велта П.М.С.Г. "Гарант-Сервіс"", зокрема, неналежне оформлення трудової книжки позивача, що призвело до ускладнень з оформлення пенсійних виплат ГУ ПФУ в Харківській області.
Як вбачається з листа Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби праці №ПНС/2/792-ЦА-24 від 27.05.2024 заяву ОСОБА_1 направлено до Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці для розгляду за територіальною належністю, оскільки ПТ "Велта П.М.С.Г. "Гарант-Сервіс"" (ЄДРПОУ 24576213) зареєстровано за адресою: місто Київ, вул. Бойчука Михайла, будинок 18.
У відповідь на запит ОСОБА_1 від 01.11.2024 Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби праці направило відповідь №Ц/1/1679-3В-24 від 10.06.2024, де зазначило, що у період дії воєнного стану Державна служба України з питань праці (Держпраці) та її територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів. У зв'язку із вищевикладеним та з огляду на те, що питання, зазначені у зверненні не входять до переліку, визначеного статтею 16 Закону № 2136, на період дії воєнного стану у Держпраці та її територіальних органів відсутні повноваження для здійснення заходів державного нагляду (контролю) у Повному товаристві «Велта П.М.С.Г. «Гарант Сервіс» з викладених у зверненні питань. Крім того, відповідно до інформації порталу «Судова влада України» позивачем подано декілька позовних заяв до Повного товариства «Велта П.М.С.Г. «Гарант Сервіс».
Не погоджуючись з відповіддю викладеною відповідачем, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що відповідь відповідача №Ц/1/1679-3В-24 від 10.06.2024 за результатами розгляду заяви позивача надана правомірно та за своїм змістом відповідає нормам чинного законодавства.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).
Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Відповідно до статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина перша статті 3 цього Закону).
Визначення «заява (клопотання)» міститься в частині третій статті 3 Закону № 393/96-ВР та означає, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Відповідно до статті 4 Закону № 393/96-ВР до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Згідно із статтею 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою, роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
За змістом частини першої статті 15 Закону № 393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки (частина 3 статті 15 Закону № 393/96-ВР).
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (частина 4 статті 15 № 393/96-ВР).
Статтею 20 Закону № 393/96-ВР визначено термін розгляду звернень громадян.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (частина 1 статті 20 Закону № 393/96-ВР).
З матеріалів справи судом встановлено, що 27.05.2024 позивач звернувся до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби праці із заявою вх. №715-78-39, де повідомив про систематичні порушення законодавства про працю ПТ "Велта П.М.С.Г. "Гарант-Сервіс"", зокрема, неналежне оформлення трудової книжки позивача, що призвело до ускладнень з оформлення пенсійних виплат ГУ ПФУ в Харківській області.
Листом Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПНС/2/792-ЦА-24 від 27.05.2024 заяву ОСОБА_1 було направлено до Центрального міжрегіонального управління Державної служби праці для розгляду за територіальною належністю, оскільки ПТ "Велта П.М.С.Г. "Гарант-Сервіс"" (ЄДРПОУ 24576213) зареєстровано за адресою: місто Київ, вул. Бойчука Михайла, будинок 18.
На вказане звернення позивача, яке надійшло з Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці 27.05.2024, Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби праці було надано відповідь №Ц/1/1679-3В-24 від 10.06.2024, в якій відповідач зазначив, що відповідно до частини першої статті 16 Закону № 2136-IX від 15.03.2022 у період дії воєнного стану Державна служба України з питань праці (Держпраці) та її територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів. У зв'язку із вищевикладеним та з огляду на те, що питання, зазначені у зверненні не входять до переліку, визначеного статтею 16 Закону № 2136, на період дії воєнного стану у Держпраці та її територіальних органів відсутні повноваження для здійснення заходів державного нагляду (контролю) у Повному товаристві «Велта П.М.С.Г. «Гарант Сервіс» з викладених у зверненні питань. Крім того, відповідно до інформації порталу «Судова влада України» позивачем подано декілька позовних заяв до Повного товариства «Велта П.М.С.Г. «Гарант Сервіс», третя особа: Пісной Павло Якович - генеральний директор Повного товариства «Велта П.М.С.Г. «Гарант Сервіс» про скасування наказу про звільнення з займаної посади, поновлення на роботі, видачу належно оформленої трудової книжки, виправлення помилок та неточностей, допущених при її заповненні та зобов'язання вчинити певні дії. Згідно з вимогами статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та свобод чи законних інтересів.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності процедурних порушень порядку розгляду відповідачем звернення позивача від 27.05.2024, строків розгляду звернення та надання на нього відповіді.
Щодо аргументів позивача про те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо його заяви, оскільки йому фактично відмовлено у призначенні перевірки « ОСОБА_2 «Гарант Сервіс» (роботодавця), незважаючи на повідомлення ним у заяві про численні системні порушення законодавства про працю, зокрема, неналежне оформлення трудової книжки, допущені в ній помилки та неточності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах охорони праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до п. 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно із частиною шостою статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Такі особливості визначені статтею 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (далі - Закон № 2136-ІХ), який визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Так, відповідно до положень статті 16 Закону № 2136-ІХ у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.
Отже, у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи, яким у спірних правовідносинах є відповідач, можуть здійснювати за заявою працівника позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю, в частині додержання вимог цього Закону.
Державний нагляд, у розумінні пункту 5 Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 (далі - Порядок № 823), здійснюється шляхом витребовування, збирання та аналізу інформації, необхідної для підготовки висновків про стан додержання об'єктом нагляду законодавства про працю, або шляхом проведення перевірки об'єкта нагляду з виїздом за його місцезнаходженням (далі - виїзна перевірка).
Заходи ж державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин, у розумінні пункту 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, здійснюються у формі інспекційних відвідувань.
Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 823, підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) рішення суду; 5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) інформація: ДПС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; - фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) доручення Прем'єр-міністра України; 9) звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) запит народного депутата України; 11) невиконання вимог припису інспектора праці.
Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.
Отже, у разі наявності для цього підстав, зокрема в разі прийняття керівником органу контролю рішення про проведення інспекційного відвідування за наслідком аналізу відповідної інформації, може бути призначений і проведений контрольний захід у формі інспекційного відвідування.
Водночас колегія суддів зазначає, що підставою для позапланових заходів є не будь-яка заява працівника, а заява, у якій викладені питання щодо порушення юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, вимог Закону № 2136 та/або питання виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.
Відповідно, територіальні органи Держпраці, після отримання погодження від Державної служби України з питань праці, мають повноваження здійснювати позапланові заходи з питань, викладених у зверненні, але виключно в частині додержання вимог Закону № 2136 та з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.
Як вбачається з матеріалів заяви від 27.05.2024 № 715-78-39, позивач зазначав про численні системні порушення роботодавцем законодавства про працю, зокрема, неналежне оформлення його трудової книжки, допущених помилок та неточностей. Доказів наявності та обґрунтувань інших порушень законодавства про працю роботодавцем позивача матеріали справи не містять.
У відзиві на позов Центральним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці зазначено, що заява позивача містить посилання на порушення роботодавцем порядку оформлення та ведення трудових книжок, відомості щодо змісту інших порушень у заяві відсутні. Також відповідач посилався на судові справи за позовом ОСОБА_1 , в яких позивач оскаржував своє звільнення з ПТ "Велта П.М.С.Г. "Гарант-Сервіс"" та неналежне оформлення припинення трудових відносин.
В свою чергу позивачем до суду подано відповідь на відзив відповідача, в якій він, зокрема, зазначив, що додатками до його заяви про порушення його трудових прав від 27.05.2024 поданої ним до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та пересланої до Цуправління, є копія заяви та наказу про звільнення, трудової угоди, заяви та наказу про прийом на роботу, трудової книжки і т.д., що, на його думку, свідчать про неоформлені трудові відносини та припинення трудового договору з порушенням Кодексу Законів про працю України, відтак стверджував про наявність підстав для проведення перевірки під час воєнного стану.
З матеріалів справи вбачається, що з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2025 було витребувано від Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці всі наявні у нього матеріали заяви ОСОБА_1 від 27.05.2024 № 715-78-39.
На виконання ухвали суду відповідачем подано до суду витребувані документи.
Дослідивши матеріали заяви від 27.05.2024 № 715-78-39 ОСОБА_1 разом із доданими до неї додатками, колегія суддів погоджується з аргументами відповідача, що позивач звертався до контролюючого органу саме щодо порушення ПТ "Велта П.М.С.Г. "Гарант-Сервіс"" порядку оформлення та ведення трудових книжок працівників, зокрема, допущення роботодавцем помилок та неточностей при заповненні трудової книжки позивача. Обґрунтувань чи доказів наявності інших порушень, зокрема, щодо неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів та/або інших порушень з якими Закон України від 15.03.2022 № 2136-ІХ пов'язує можливість проведення перевірок органами Держпраці під час воєнного стану суб'єктів господарювання, матеріали заяви від 27.05.2024 вх. №715-78-39, які перебували на розгляді Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, не містять.
Зі змісту відповіді від 10.06.2024 № Ц/1/1679-3В-24 вбачається, що відповідачем було розглянуто в межах наданих повноважень звернення позивача від 27.05.2024. За результатом розгляду звернення відповідач повідомив позивачу про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану та зазначив, що питання, зазначені у зверненні не входять до переліку, визначеного статтею 16 Закону № 2136. З огляду на те, що питання, які підіймаються у зверненні, не входять до переліку, визначеного статтею 16 Закону № 2136, на період дії воєнного стану у Держпраці та її територіальних органів відсутні повноваження для здійснення заходів державного нагляду (контролю) у Повному товаристві «Велта П.М.С.Г. «Гарант Сервіс» з викладених у зверненні питань. Також, відповідачем у відповіді від 10.06.2024 роз'яснено позивачу, що згідно з вимогами статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Отже, колегія суддів вважає, що у вказаній відповіді на звернення позивача відповідачем надано обґрунтовану та вичерпну інформацію за наслідками розгляду його звернення від 27.05.2024.
Окрім того, з відомостей електронного ресурсу "Судова влада: стан розгляду справ" (https://court.gov.ua/fair/) вбачається, що постановою Полтавського апеляційного суду від 25.05.2023 у справі № 628/2135/21 провадження 22-ц/814/840/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково - змінено рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 22 липня 2021 року в частині підстав відмови у позові, виклавши їх в редакції мотивувальної частини цієї постанови.
У постанові від 25.05.2023 у справі № 628/2135/21 провадження 22-ц/814/840/23 Полтавський апеляційний суд дійшов висновку про дотримання роботодавцем вимог КЗпП України при звільненні працівника. Крім того суд зазначив, що не знайшли свого підтвердження доводи позивача щодо неправильного оформлення трудової книжки при звільненні та зводяться до незгоди із змістом оскаржуваних наказів.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Щодо аргументів позивача про те, що відповідачем не здійснено інспекційне відвідування, то колегія суддів зауважує, що такі доводи не свідчать про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо його звернення від 27.05.2024, оскільки лише у разі наявності для цього підстав, зокрема, в разі прийняття керівником органу контролю рішення про проведення інспекційного відвідування за наслідком аналізу відповідної інформації, може бути призначений і проведений контрольний захід у формі інспекційного відвідування.
З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідь відповідача №Ц/1/1679-3В-24 від 10.06.2024 за результатами розгляду заяви позивача надана правомірно та за своїм змістом відповідає нормам чинного законодавства, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 по справі № 520/33170/24 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 по справі № 520/33170/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич