24 листопада 2025 рокусправа № 380/14652/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) (далі - Позивач) звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; далі - Відповідач 1), Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (адреса: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) (далі - Відповідач 2) з вимогами:
Визнати протиправними дій Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " щодо непогодження виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 гривень на підставі абзацу 2 пункту 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 року № 153 "Про реалізацію експерементального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України службу у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану";
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_5 виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 гривень на підставі абзацу 2 пункту 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 року № 153 "Про реалізацію експерементального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України службу у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у віці до 25 років він був прийнятий на військову службу під час воєнного стану. В період проходження служби безпосередньо брав участь у бойових діях сумарно 194 дні, що підтверджується довідкою про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районнах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших обставин № 1627 від 26.04.2025 року. Однак, йому протипарвно відмовлено у виплатіодноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 гривень на підставі абзацу 2 пункту 4 Постанови КМУ від 11.02.2025 року № 153.
Відповідач 1 надав відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що не погодження виплати одноразової винагороди позивачу було здійснено Оперативним командуванням « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Відповідач 2 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.
24.11.2025 року Військовою частиною НОМЕР_1 подано до суду клопотання про долучення доказів у справі.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 21.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 27.10.2025 року витребувано у Військової частини НОМЕР_5 , докази (накази) про перебування ОСОБА_1 , у званні молодшого сержанта станом на 11.02.2025 року та присвоєння первинного офіцерського звання.
Ухвалою суду від 04.11.2025 року суд допуститив заміну відповідача - Військову частину НОМЕР_5 на правонаступника Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Згідно довідки Військової служби НОМЕР_5 про проходження військової служби (трудову діяльність), позивач був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, з 20.03.2022 року.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_5 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин, позивач дійсно в період з 25.06.2023 по 22.07.2023, з 10.05.2024 по 14.05.2024, з 10.06.2024 по 11.11.2024 та з 03.12.2024 по 08.12.2024 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Донецької області, Краматорський район, Лиманська МТГ, н.п. Торське, Харківській області, Харківський район, Липецька СТГ, н.п. Лук'янці, АДРЕСА_4 .
Військовою частиною НОМЕР_5 було скеровано листа представнику позивача від 20.06.2025 року № 1627/2181, в якому було повідомлено про те, що причиною невиплати позивачу одноразової грошової допомоги за тривалість проходження служби в бойових умовах у відповідності до постанови КМ України № 153 від 11.03.2025 року "Про реалізацію експерементального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України службу у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану", став акт попередньої перевірки нарахування одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_6 ) № 501/25/210ГВ від 08.05.2022 року, затверджений начальником штабу - заступника командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Згідно з наказом Начальника Генерального Штабу Збройних Сил України від 04.04.2025 № 332 (по особовому складу) призначено та присвоєне первинне військове звання офіцерського складу " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", а саме ОСОБА_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних Військ Збройних Сил України.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн на підставі Постанови № 153, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною шостою ст. 2 Закону № 2232-XII визначені види військової служби, зокрема, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також інші види.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 14 ст. 2 Закону №2232-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, як це передбачено ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII)).
За правилами ч. 2 ст. 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 4 ст. 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
11 лютого 2025 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".
Пізніше у вказану Постанову №153 Кабінетом Міністрів України двічі вносилися зміни:
Постановою КМУ №387 від 01.04.2025, дата набрання чинності: 08.04.2025 (дата публікації в Урядовому кур'єрі);
Постановою КМУ №942 від 30.07.2025, дата набрання чинності: 07.08.2025 (дата публікації в Урядовому кур'єрі).
Абзацом другим пункту 2 Постанови №153 було вирішено затвердити Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.
Пунктом 3 Постанови №153 визначено, що: учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби;
1) координатором експериментального проекту є Міністерство оборони;
2) фінансування експериментального проекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 (в редакції Постанови КМУ №387 від 01.04.2025 року) було встановлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №2102-ІХ, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.
Таким чином, приписи Постанови КМУ №153 встановлюють 5 (п'ять) обов'язкових умов, в разі виконання яких військовослужбовцю може бути виплачена одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень (диспозиція правової норми), а саме:
1. Приналежність військовослужбовця на дату виплати до певної категорії: особи рядового, сержантського і старшинського складу рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;
2. Вік на дату прийняття або призову на військову службу до набрання чинності Постановою №153 (11 лютого 2025 року): до 25 років;
3. Факт прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану, тобто після 24 лютого 2022 року, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. №64;
4. Фактичне проходження служби на дату звернення за вказаною виплатою;
5. (абз. 2 п. 4) - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (11 лютого 2025 року);
(абз. 2 п. 4) - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (11 лютого 2025 року) у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон).
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до акту від 08.05.2025 №501/25/21/ОГВ попередньої перевірки нарахування одноразової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 , Оперативним командуванням « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та згідно аркушу погодження законності нарахування одноразової грошової винагороди за тривалість проходження військової служби в бойових умовах, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153, військовослужбовцями військової частини НОМЕР_5 від 06.05.2025 року № 25, позивачу не погоджено з підстав, того що присвоєно первинне звання офіцерського складу «молодший лейтенант».
Надаючи оцінку підставам відмови позивачеві у нарахування одноразової грошової винагороди за тривалість проходження військової служби в бойових умовах, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153, суд зазначає таке.
Як встановлено судом, позивач, був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, з 20.03.2022 року.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_5 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин, позивач дійсно в період з 25.06.2023 по 22.07.2023, з 10.05.2024 по 14.05.2024, з 10.06.2024 по 11.11.2024 та з 03.12.2024 по 08.12.2024 брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, перебуваючи в н.п. Донецької області, Краматорський район, Лиманська МТГ, н.п. Торське, Харківській області, Харківський район, Липецька СТГ, н.п. Лук'янці, Запорізька область, Пологівський район, Гуляйпільська МТГ, н.п. Гуляйполе, що в сукупності становить 194 дні (більше 6 місяців) на момент набрання чинності Постановою № 153.
Згідно з наказом Начальника Генерального Штабу Збройних Сил України від 04.04.2025 № 332 (по особовому складу) призначено та присвоєне первинне військове звання офіцерського складу " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", а саме ОСОБА_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних Військ Збройних Сил України.
Таким чином, суд встановив, що станом на 13.02.2025 військовослужбовець ОСОБА_1 , перебув у званні молодшого сержанта.
Беручи до уваги викладені вище обставини, суд вважає, що позивачем дотримані визначені Постановою № 153 умови для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн, оскільки: 1) прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; 2) проходив військову службу станом на дату набрання чинності Постановою № 153 та продовжує проходити військову службу; 3) брав безпосередню участь у бойових діях сукупно більше шести місяців; 4) не притягнутий до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення, та дисциплінарної відповідальності.
Отже, відмова відповідача у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн є протиправною.
Водночас, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.2025 № 942 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 153", яка набула чинності 07.08.2025, внесені зміни до Постанови № 153, зокрема, пункт 4 доповнений абзацами такого змісту:
«виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:
були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу».
Зважаючи на внесені Постановою № 942 зміни до Постанови № 153, суд звертає увагу, що законодавець у такий спосіб усунув прогалини цього нормативного акту щодо права на виплату одноразової грошової винагороди у разі укладення контракту військовослужбовцями, які проходили строкову військову службу.
Позаяк, інше тлумачення приписів Постанови № 153, на переконання суду, не відповідало б меті прийняття Постанови № 153 підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану та мало б ознаки дискримінації.
В подальшому Міністром оборони України видано Доручення №999/уд від 20.02.2025 (далі - Доручення №999/уд) відповідно до якого передбачено виплату одноразової грошової допомоги після укладення контракту на проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового складу, затвердженого Постановою, у розмірі один мільйон гривень, яка виплачується трьома частинами (далі - Допомога); одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - Винагорода) у розмірі один мільйон гривень. Виплата здійснюється один раз за весь період проходження військової служби та не підлягає поділу на частини.
Дорученням № 999/уд визначено право на Винагороду мають виключно особи рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які до набрання чинності Постановою (до 13.02.2025) у віці до 25 років (яким не виповнилося 25 років) були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (далі військовослужбовці) строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025.
Підтвердження участі військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій здійснюється на підставі щонайменше одного документа з кожної з наступних груп: а) бойовий наказ (бойове розпорядження); б) журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно- вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення; в) рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13.02.2025, Винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від одного мільйону гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених).
Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13.02.2025 у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон), винагорода виплачується в повному обсязі.
Цим же дорученням, зобов'язано командування видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України проводити заходи внутрішнього контролю шляхом здійснення попередніх перевірок законності нарахування Винагороди та Допомоги.
Таким чином, вказаним дорученням встановлено, що документи, оформлені військовою частиною для здійснення виплат, передбачених Постановою, попередньо, тобто до моменту видання наказу для здійснення виплати та фактичної виплати Винагороди та Допомоги, перевіряються шляхом здійснення перевірок законності нарахування Винагороди Допомоги командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Крім того, Дорученням №999/уд командирів військових частин зобов'язано провести аналіз наявності зазначених вище військовослужбовців у підпорядкованих військових частинах; провести серед цих військовослужбовців роз'яснювальну роботу щодо умов та особливостей виплати Винагороди; створення (отримання) інформації про сумарну кількість днів безпосередньої участі вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій для виплати Винагороди або Допомоги у відповідності доПостановита цього доручення.
Суд враховує також положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відтак, оцінюючи доводи позивача про порушення його прав відповідачами у виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме визнання протиправними дій Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо непогодження виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 гривень на підставі Постанови КМУ від 11.02.2025 року № 153 "Про реалізацію експерементального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України службу у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикродонній службі під час воєнного стану" та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої та другої и статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (адреса: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо непогодження виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн., (один мільйон) гривень передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. (один мільйон) гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяКарп'як Оксана Орестівна