25 листопада 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1879/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання про долучення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 360/1879/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 29.09.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також у цій ухвалі запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надіслати суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи відзив на позовну заяву (відзив) і всі докази разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу справи копії відзиву та доданих до нього документів.
Вказану ухвалу надіслано судом за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи до Електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, вищевказану ухвалу суду доставлено до вказаного Електронного кабінету 29.09.2025.
24.10.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
27.10.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, серед іншого вказав, що останнім днем строку, встановленого ухвалою про відкриття провадження у справі на подання відзиву на позовну заяву, було 15 жовтня 2022 року.
Відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, стосовно якого пропущено строк, не подано заяву про поновлення процесуального строку.
Відтак, позивач вважає, що вказаний відзив на позовну заяву має бути залишений судом без розгляду.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 5 статті 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Так, враховуючи, що відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 29.09.2025 останнім днем, встановленого судом строку для подання відзиву на позовну заяву, було 14.10.2025.
Тож, відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву з пропуском встановленого на його подання строку.
Разом з тим, Верховний Суд в постановах від 16.02.2023 у справі № 580/5209/22 та від 28.02.2023 у справі № 260/1322/21 вказав, що застосовуючи процесуальні норми суди мають керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Отже, при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, що може призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Про вказане зазначала і Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15.01.2020 у справі № 145/1330/17 та від 30.09.2020 у справі № 9901/144/20.
Крім того, суд зауважує, що однією з основних засад судочинства в Україні є принцип змагальності сторін.
В даному випадку суд не вважає термін пропуску відповідачем строку на подання відзиву на позовну заяву значним, а також таким, що може призвести до порушень прав позивача, порушень процедури розгляду справи та/або затягування строків її розгляду.
Водночас, надто суворе трактування судом адміністративно-процесуальних правил в даному випадку та повернення без розгляду відзиву на позовну заяву з формальних підстав, може призвести до порушення принципу змагальності сторін та позбавлення відповідача можливості надати свої заперечення (міркування) щодо суті спору, що є неспівмірним допущеному порушенню.
До того ж, слід врахувати, що в контексті частини 2 статті 262 КАС України, відзив подано до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з частиною 3 статті 121 КАС України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
З аналізу наведених норм вбачається, що процесуальний строк може бути продовжений як за відповідною заявою учасника справи, так і з ініціативи суду.
Відповідно до частини 2, 3 статті 242 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, з метою дотримання принципу змагальності сторін та права відповідача надати свої заперечення (міркування) щодо суті спору, суд вважає за необхідне продовжити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву та долучити до матеріалів справи відзив з наданням відповідної оцінки аргументам, викладеним у ньому, при вирішенні справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 118, 121, 162, 242, 248, 256 КАС України, суд
Продовжити ІНФОРМАЦІЯ_1 строк на подання відзиву на позовну заяву у справі № 360/1879/25.
Долучити до матеріалів справи № 360/1879/25 відзив на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з доданими до нього документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.
Суддя О.М. Качанок