25 листопада 2025 року м. Київ № 640/14514/19
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовом ФОП ОСОБА_1
до Антимонопольного комітету України
треті особи Центральна бібліотека ім. Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОФТ»
про визнання протиправним та скасування рішення.,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, скаржник) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі по тексту - відповідач, орган оскарження), в якому просив суд:
визнати протиправним та скасувати рішення постійно діючої колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері закупівель від 26.06.2019р. №8455-р/пк-пз.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2019р. відкрито провадження у справі №640/14514/19, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Центральну бібліотеку ім. Т.Г.Шевченка для дітей м. Києва та Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОФТ».
Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІX ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022р. №2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022р. №2825-IX, справа №640/14514/19 надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024р. справа розподілена судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2024р. прийнято справу до провадження судді Жукової Є.О., розгляд справи розпочато спочатку, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2024р. залишено без задоволення заяву представника Антимонопольного комітету України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Позивач не погоджується із рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення у сфері державних закупівель від 26.06.2019р. №8455-р/пк-пз, оскільки відповідачем не надано оцінки обставинам, на які вказував позивач, зокрема в частині невідповідності Довідки ТОВ «ХОФТ» умовам тендерної документації, що визначені у пункті 6 Додатку 1, пункту 9 Додатку 1, а саме в частині підтвердження повноважень Павлика О.С. на підписання тендерної пропозиції та договору на закупівлю. Так само, на думку позивача, не містить належного обгрунтування доводи відповідача, які стосуються довідки, визначеної пунктом 5 Додатку 1 за формою визначеною у Додатку 2 до тендерної документації. Крім того, відповідачем під час розгляду скарги, не взято до уваги, що у Протоколі № 24 засідання Тендерного комітету жодної інформації, щодо наявності формальної (несуттєвої) помилки у вказаній Довідці переможця немає. Відсутність слова «засуджена» у Довідці, визначеній тендерною документацією, істотно впливає на тендерну пропозицію, так як за наявності судимості, є підставою для відмови учаснику в участі процедури
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на правомірність спірного рішення, оскільки скаржник не довів та документально не підтвердив обставини, що викладені у скарзі, а тому підстави для її задоволення були відсутні.
Крім того, відповідач вказує, процедура закупівлі завершена, замовником укладено договір з переможцем закупівлі. В подальшому, замовником було розміщено звіт про виконання договору про закупівлю від 02.01.2020р.
Третьою особою - Національною бібліотекою ім. Т.Г.Шевченка для дітей м.Києва, 17.09.2019р. подані пояснення по суті позовних вимог, відповідно до яких проти задоволення позову заперечує у повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, пояснення третьої особи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
08 травня 2019 року Центральною бібліотекою ім. Т.Г.Шевченка для дітей м. Києва (далі по тексту - Замовник) оголошено про проведення процедури закупівлі (відкриті торги) на порталі «prozorro.gov.ua», ідентифікатор закупівлі UA-2019-05-08-000300-c, предмет закупівлі: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013, Капітальний ремонт покрівлі Центральної бібліотеки імені Т.Г. Шевченка для дітей м. Києва на просп. Перемоги, 25А (код класифікатора ДК 021:2015:45260000-7 - Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи).
Учасниками процедури закупівлі були:
1) Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОФТ (далі по тексту - переможець);
2) Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ;
3) Товариство з обмеженою відповідальністю «УКІТЕРБУД»;
4) Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРША УКРАЇНСЬКА БУДІВЕЛЬНА ЛІГА».
Протоколом Уповноваженої особи замовника, 30 травня 2019р. №24 - Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОФТ» визнано переможцем процедури закупівлі.
Не погоджуючись з даним рішенням, позивачем подано до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (Колегія) скаргу від 06.06.2019р. №UA-2019-05-08-000300-с.а2, щодо порушення Замовником порядку п0ровецдення процедури закупівлі.
Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 8455-р/пк-пз від 26.06.2029р., відмовлено Фізичній особі - підприємцю у задоволенні скарги від 06.06.2029р. № UA-2019-05-08-000300-с.а2.
Позивач, вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У відповідності до пунктів 11, 17, 22, 30, 31 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII, замовники - суб'єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону; орган оскарження - Антимонопольний комітет України; предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку; суб'єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб'єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Згідно із частиною 1 статті 5 Закону № 922-VIIІ закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників (ч. 4 ст.5 Закону № 922-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
Положеннями частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII, регламентовано, що у тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об'єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою сттатті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім'я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
За правилами частини 3 статті 22 Закону № Закону № 922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.
При цьому, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним (ч. 4 ст. 22 Закону № 922-VIII).
Водночас, частиною 5 статті 22 Закону № 922-VIII, замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.
Згідно із частиною 1 статті 18 Закону № 922-VIII, Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.
Постійно діюча адміністративна колегія (колегії) Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Голова постійно діючої адміністративної колегії (колегій) Антимонопольного комітету України повинен мати вищу юридичну освіту.
Член постійно діючої адміністративної колегії (колегій), який є пов'язаною особою із суб'єктом оскарження або замовником, не може брати участі в розгляді та ухваленні рішень щодо такої скарги і повинен бути замінений на час розгляду та ухвалення рішення щодо такої скарги іншим державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, що визначається Головою Антимонопольного комітету України.
Порядок діяльності постійно діючої адміністративної колегії (колегій) встановлюється відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України», якщо інше не встановлено цим Законом.
Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій (абз. 1 ч. 8 ст.18 Закону № 922-VIIІ).
Відповідно до частини 11 статті 18 Закону № 922-VIII, орган оскарження у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня внесення скарги до реєстру скарг, повинен розмістити в електронній системі закупівель рішення про прийняття скарги до розгляду із зазначенням дати, часу і місця розгляду скарги або обґрунтоване рішення про залишення скарги без розгляду, або рішення про припинення розгляду скарги. В електронній системі закупівель автоматично оприлюднюються прийняті органом оскарження рішення та розсилаються повідомлення суб'єкту оскарження та замовнику.
За правилами частин 15-16 статті 18 Закону № 922-VIII, рішення за результатами розгляду скарг приймаються на засіданні постійно діючої адміністративної колегії (колегій) Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Суб'єкт оскарження, замовник мають право взяти участь у розгляді скарги, у тому числі шляхом застосування телекомунікаційних систем в інтерактивному режимі реального часу. Розгляд скарги є відкритим, усі бажаючі можуть бути присутніми на розгляді. Особи, присутні на розгляді, можуть використовувати засоби фото-, відео- та звукозапису. Резолютивна частина рішення, прийнятого органом оскарження, проголошується прилюдно.
Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях.
Орган оскарження має право залучати для отримання консультацій та експертних висновків представників державних органів (за погодженням з керівниками державних органів), експертів і спеціалістів, які не можуть бути пов'язаними особами та володіють спеціальними знаннями, необхідними для професійного та неупередженого розгляду скарги. Суб'єкт оскарження та замовник можуть надавати висновки експертів і спеціалістів, які володіють спеціальними знаннями. Висновки таких представників державних органів, експертів та спеціалістів оприлюднюються в електронній системі закупівель та долучаються до матеріалів справи про розгляд скарги.
Для розгляду скарг орган оскарження має право запитувати і отримувати в електронному вигляді у замовників, учасників процедури закупівлі, контролюючих органів, Уповноваженого органу, інших осіб відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель.
Порядок організації формування таких запитів та отримання інформації через електронну систему закупівель визначається органом оскарження.
Замовники, учасники процедури закупівлі, контролюючі органи, Уповноважений орган, інші особи протягом трьох робочих днів з дня отримання запиту повинні надіслати в електронному вигляді органу оскарження відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель.
Матеріали, які суб'єкт оскарження та/або замовник вважають необхідними долучити до розгляду скарги, повинні бути подані через електронну систему закупівель не пізніше ніж за три робочі дні до дати розгляду скарги постійно діючою адміністративною колегією (колегіями) Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до частини 18 статті 18 Закону № 922-VIII, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення: 1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом); 2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Положеннями частин 19-20, 22-24 статті 18 Закону № 922-VIII, орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються: 1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; 2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні; 3) підстави та обґрунтування прийняття рішення; 4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Рішення органу оскарження містить таку інформацію: 1) найменування органу оскарження; 2) короткий зміст скарги; 3) мотивувальну частину рішення; 4) резолютивну частину рішення; 5) строк оскарження рішення.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Право на оскарження не обмежує права суб'єкта оскарження звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.
Так, у поданій до Колегії скарзі позивач зазначає, що протиправні дії Замовника призвели до недотримання ним 3 з 6 принципів здійснення закупівель, а саме:
- принцип добросовісної конкуренції;
- принцип недискримінації учасників;
- принцип об'єктивної та неупередженої оцінки.
З поданої позивачем скарги до органу оскарження, судом вбачається наступне.
У складі пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРН» (файл "5.Зведена довідка.pdf") міститься довідка про відповідність вимогам статті 17 Закону від 14.05.2019р. № 14-02/05-19, відповідно до пункту 3 якого переможцем зазначено: "Службова(і) [посадова(і)] особа(и) директор Павлик Олександр Сергійович Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОФТ", яку(их) уповноважено представляти інтереси товариства з обмеженою відповідальністю "ХОФТ" під час проведення процедури закупівлі, не була за злочин, пов'язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому чинним законодавством України порядку".
Відповідно до статті 22 Закону № 922-VIII, тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.
Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Відповідно до пункту 2 розділу V Документації формальними (несуттєвими) вважаються помилки, які не впливають на зміст тендерної пропозиції, зокрема, допущенні орфографічні та механічні описки в словах та словосполученнях в документах, які надані учасником у складі пропозиції.
А тому, з урахуванням формальних помилок, що регламентується Законом та наявні в тендерній документації, позивачем не обґрунтовано, що оформлення пропозиції із зазначенням у довідці, а саме: «не була за злочин», замість «не була засуджена за злочин» впливає на зміст пропозиції вцілому.
Крім того, скаржник зазначає, що у складі пропозиції учасника міститься довідка, в якій зазначено, що учасник "не планує залучати субпідрядника(ів) до виконання робіт в обсязі, меншому ніж 20 (двадцять) відсотків від вартості договору".
Разом з тим, за твердженням скаржника, зазначена довідка не надає інформацію, що вимагалась Документацією оскільки не зазначається:
- про незалучення субпідрядника взагалі;
- про залучення/не залучення субпідрядників в обсязі, що перевищує 20%
від вартості договору;
- про залучення/не залучення субпідрядників в обсязі меншому ніж 20% від вартості договору.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Документації Пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, в яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх установлення Замовником), та завантаження учасником наступних документів (файлів) у вигляді кольорових скан-копій у форматах .pdf або .jpg, зокрема, з інформацією про субпідрядників, обсяг робіт яких складає не менш ніж 20 (двадцять) відсотків від очікуваної вартості договору про закупівлю (далі - договір) (відповідно до пункту 6 додатку 1).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Документації учасник процедури закупівлі зазначає в пропозиції інформацію на вимогу пункту 6 додатку 1 щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати як субпідрядника до виконання робіт в обсязі не менше ніж 20 (двадцять) відсотків від вартості договору.
Якщо учасник планує залучати субпідрядника (субпідрядників) до виконання робіт в обсязі, меншому ніж 20 (двадцять) відсотків від вартості договору щодо кожного з таких субпідрядників, або взагалі не планує залучати субпідрядників - такий учасник повинен надати у складі пропозиції відповідний інформаційний лист у довільній формі, завірений власноручним підписом керівника або уповноваженої особи учасника.
Відповідно до пункту 6 додатку 1 Документації учасник повинен надати довідку у довільній формі, завірену власноручним підписом керівника або уповноваженої особи учасника, щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше, ніж 20 (двадцять) відсотків від вартості договору, із зазначенням:
- найменування (або П.І.Б. для фізичної особи-підприємця);
- місцезнаходження;
- ЄДРПОУ (або індивідуального податкового номеру для фізичної особи-
підприємця);
- виду(ів) робіт, для виконання яких залучається субпідрядник.
Якщо учасник планує залучати субпідрядника (ів) до виконання робіт в обсязі, меншому ніж 20 (двадцять) відсотків від вартості договору щодо кожного з таких субпідрядників або взагалі не планує залучати субпідрядників, такий учасник повинен завантажити на виконання даного пункту у складі Пропозиції відповідний інформаційний лист у довільній формі, завірений власноручним підписом керівника або уповноваженої особи учасника.
У складі пропозиції переможця (файл "6.Субпідрядники.pdf") міститься довідка від 14.05.2019р. № 14-03/05-19, відповідно до якої переможець повідомляє, що ТОВ "ХОФТ" під час виконання робіт ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013. Капітальний ремонт покрівлі Центральної бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка для дітей м. Києва на просп. Перемоги, 25А (за кодом ДК 021:2015 - 45260000-7 (Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи)" не планує залучати субпідрядника(ів) до виконання робіт в обсязі, меншому ніж 20 (двадцять) відсотків від вартості договору.
Враховуючи викладене, переможець не порушив умови Документації в цій частині.
Також, скаржник зазначає, що відповідно до статуту, учасниками товариства переможця є дві фізичні особи: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . При цьому, у складі документів пропозиції переможця відсутній протокол загальних зборів обох зазначених учасників Товариства про надання повноважень ОСОБА_2 на підписання документів тендерної пропозиції і договору про закупівлю (завантажений лише протокол № 2, відповідно до якого рішення про обрання директором ОСОБА_2 приймалось лише одним учасником товариства - самим ОСОБА_4 ).
Відповідно до пункту 9 додатку 1 Документації повноваження особи щодо підпису документів Пропозиції та договору підтверджуються:
- випискою з рішення засновника(ів)/учасника(ів) та наказом про призначення керівника (у разі підписання документів керівником);
- довіреністю або дорученням, що підтверджує повноваження посадової (службової) особи учасника на підписання документів та копією документу, що посвідчує його особу (у разі підписання документів іншою уповноваженою особою учасника).
У складі пропозиції переможця (файл "10.Установчі документи.pdf") міститься статут ТОВ "ХОФТ", відповідно до якого учасниками товариства є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Відповідно до пункту 6.2 статуту директор вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що віднесені відповідно до законодавства або цього статуту до компетенції інших органів товариства.
У складі Пропозиції Переможця (файл "9.Повноваження щодо підпису.pdf") містяться:
- наказ від 25.05.2017 № 2, відповідно до якого ОСОБА_2 приступає довиконання обов'язків директора ТОВ "СПЕЦ-МОНТАЖ КИЇВ";
- протокол загальних зборів учасників ТОВ "СПЕЦ-МОНТАЖ КИЇВ" від 24.05.2017 №2, відповідно до якого було вирішено, зокрема,призначити на посаду директора ТОВ "СПЕЦ-МОНТАЖ КИЇВ" ОСОБА_2 .
Варто зазначити, що ТОВ «СПЕЦ - МОНТАЖ КИЇВ», попередня назва ТОВ «ХОФТ», що не заперечується позивачем. Будь-яких інших доказів того, ОСОБА_2 не мав достатніх підстав на підписання тендерної пропозиції, позивачем не надано.
Отже, позивач не довів та документально не підтвердив, що відповідачем під час розгляду скарги допущено порушення при прийняті рішення, а саме, під час розгляду обставин порушення умов Документації Товариством з обеженою відповідальністю «ХОФТ» та Замовником.
Також, суд враховує, що позивачем не зазначено жодних доводів щодо порушення відповідачем порядку прийняття такого рішення, або ж порушення вимог щодо його форми чи змісту, а тому, у суду сумніви у правомірності спірного рішення у цій частині.
Суд бере до уваги, відповідно до інформації, розміщеної на веб-порталі Уповноваженого органу, що дана процедура закупівлі завершена.
Підсумовуючи усе викладене вище, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 26.06.2019р. №8455-р/пк-пз.
Суд також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Відповідно до ст.6 КАС України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат у відповідності до положень ст.139 КАС України, за наслідками розгляду даної справи, не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - відмовити повністю.
2. Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.