ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" листопада 2025 р. справа № 300/2502/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Боршовського Т.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
Стислий виклад позицій сторін. Процесуальні дії суду:
Винник Юрій Григорович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не звільнення ОСОБА_1 з військової служби згідно з пп. "г" п. 2 ч.4 ст. 26 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації у період воєнного стану, за сімейними обставинами, а саме у зв'язку із загибеллю рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби згідно з пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації у період воєнного стану, за сімейними обставинами, а саме у зв'язку із загибеллю рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач з 01.03.2022 призваний на військову службу по мобілізації та проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . ОСОБА_1 подав рапорт від 07.03.2025 про звільнення з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з тим, що його рідний брат - ОСОБА_2 загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану. До вказаного рапорта від 07.03.2025 позивач долучив необхідний перелік документів, які підтверджують наявність обставин для звільнення з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". За наслідками розгляду рапорта від 07.03.2025 листом № 1645/1/3241 від 25.03.2025 Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача про відсутність підстав для звільнення з військової служби, оскільки смерть брата позивача не пов'язана із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану. Представник позивача вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки чинним законодавством не передбачено, щоб його брат загинув виключно в районах ведення бойових дій, тому не слід ототожнювати поняття «загибель військовослужбовця під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії» та «смерть, пов'язана із захистом Батьківщини». Представник позивача просить суд зобов'язати відповідача прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Ухвалою від 15.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Військова частина НОМЕР_1 правом на подання відзивів на позовну заяву не скористалася. Ухвалу від 15.04.2025 про відкриття провадження доставлено до електронного кабінету відповідача 15.04.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 89).
Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вважає, що відповідача повідомлено належним чином про розгляд справи в суді, а справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
ОСОБА_1 з 01.03.2022 призваний на військову службу по мобілізації та проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 01.03.2022 (а.с. 17-20).
07.03.2025 на ім'я командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 направлено поштовим зв'язком рапорт про звільнення з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з тим, що його рідний брат - ОСОБА_2 загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану (а.с. 25-26).
До вказаного рапорта від 07.03.2025 позивачем долучено такі документи: завірена копія акта службового розслідування за фактом загибелі ОСОБА_2 від 25.10.2023 №350/484/1/97 (Форма HB-2); завірена копія акта про нещасний випадок (Форма HB-3) від 25.10.2023 №54; завірена копія наказу командира в/ч НОМЕР_3 від 25.10.2023 №76/ од «Про результати службового розслідування за фактом загибелі ОСОБА_2 »; завірена копія наказу командира в/ч НОМЕР_3 від 27.09.2023 №280 (по стройовій частині) про виключення ОСОБА_2 зі списків в/ч; витягу з ЄРДР за №12023090000000486 від 22.09.2023; оригінал супровідного листа від 30.01.2024 №30.53/02-232 вих.-24 з Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону; оригінал постанови про закриття кримінального провадження від 31.01.2024; завірена копія свідоцтва про народження НОМЕР_4 рідного брата - ОСОБА_2 ; завірена копія свідоцтва про смерть НОМЕР_5 рідного брата ОСОБА_2 ; оригінал витягу з протоколу №3327 від 23.09.2024 засідання штатної ВЛК НОМЕР_6 Регіональної військово-лікарської комісії; завірена копія відповіді на адвокатський запит з в/ч НОМЕР_3 за №816/484/1/582/пс від 11.02.2025; завірена копія довідки від 23.01.2025 №816/484/1/4/20/пс про нараховане та виплачене грошове забезпечення солдата ОСОБА_2 ; завірена копія витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_3 від 30.11.2023 №348 (по стройовій частині) про виплату грошового забезпечення матері загиблого старшого солдата ОСОБА_2 ; завірена копія свідоцтва про розірвання шлюбу батьків НОМЕР_7 ; завірена копія свідоцтва про народження НОМЕР_8 ОСОБА_3 ; завірена копія свідоцтва НОМЕР_9 про зміну імені ОСОБА_3 ; завірена копія паспорта ОСОБА_1 ; завірена копія ідентифікаційного кода ОСОБА_1 ; завірена копія паспорта матері - ОСОБА_4 ; завірена копія ідентифікаційного коду матері - ОСОБА_4 ; завірена копія свідоцтва НОМЕР_10 про смерть батька - ОСОБА_5 (а.с. 10-79).
За наслідками розгляду рапорта від 07.03.2025, листом № 1645/1/3241 від 25.03.2025 Військова частина НОМЕР_1 повідомила представника позивача про відсутність підстав для звільнення з військової служби, оскільки смерть брата ОСОБА_1 - солдата ОСОБА_2 не пов'язана із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану (а.с. 29).
Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не звільнення ОСОБА_1 з військової служби згідно з пп. "г" п. 2 ч.4 ст. 26 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу", представник позивача звернувся до суду з цим позовом, в якому просить суд зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби згідно з пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації у період воєнного стану, за сімейними обставинами, а саме: у зв'язку із загибеллю рідного брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами та нормами права:
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, № 734/2023 від 06.11.2023, № 49/2024 від 05.02.2024, № 271/2024 від 06.05.2024, № 469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, затвердженими відповідними законами України, продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов'язок" від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).
Згідно з частинами першою-третьою, шостою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Видом військової служби є зокрема військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Статтею 24 Закону № 2232-XII унормований початок, призупинення і закінчення проходження військової служби. Відповідно до частини третьої цієї статті закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Підстави та порядок звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII, а у частині четвертій цієї статті наведені підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, зокрема: під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) (пункт 1), під час воєнного стану (пункт 2).
Відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII (в редакції, чинній на час подання позивачем рапорта від 07.03.2025) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану:
г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Згідно з частиною дванадцятою статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:
3) під час дії воєнного стану:
військовослужбовці-жінки - у зв'язку з вагітністю;
військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов'язані її виховувати;
утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати;
необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).
Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення № 1153/2008).
Відповідно до пунктів 6, 7 Положення № 1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Згідно з пунктом 12 Положення № 1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною дев'ятою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністерством оборони України.
Звільнення військовослужбовців із військової служби під час дії особливого періоду регламентовано пунктом 225 цього Положення. Так, підпунктом 2 пункту 225 Положення №1153/2008 передбачено, що звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу":
у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них;
у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами - командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Стосовно порядку звільнення, пункт 233 Положення № 1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
підстави звільнення з військової служби;
думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_8, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин (абзац третій пункту 241 Положення № 1153/2008).
Згідно з пунктом 242 Положення № 1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_8 за вибраним місцем проживання.
Пунктами 12.1, 12.11 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 170 від 10.04.2009, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 року за № 438/16454, передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення.
До керівників органів військового управління Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, які в особливий період мають право звільнення військовослужбовців з військової служби, належать посадові особи, які під час особливого періоду мають право призначення на посади осіб офіцерського складу.
Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.
Відповідно до пункту 14.10 розділу XIV цієї Інструкції звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо до посадових осіб, які мають право їх звільнення з військової служби. Наказ по особовому складу про звільнення цих військовослужбовців повинен бути виданий і доведений до ІНФОРМАЦІЯ_8 за місцем взяття громадянина на військовий облік та до військової частини за місцем проходження військової служби в строки, що забезпечуватимуть вчасне здавання справ і посад і розрахунок військовослужбовців, а також виконання строків звільнення, визначених Президентом України.
Пунктом 12.11 розділу XII «Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженої наказом МО України від 10.04.2009 № 170 (в редакції зі змінами, внесеними наказом МОУ від 23.07.2024 №495, що набрали чинності з 02.10.2024) визначено Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.
Згідно з пунктом 5 Додатку 19 до Інструкції через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років); документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме:
30) якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану:
документи, що підтверджують родинні зв'язки;
копія посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або копія посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якої особі надано статус або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни, копія свідоцтва про смерть особи, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану або копія рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України;
витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин або рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України.
Аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються з військової служби під час воєнного стану на підставах, визначених пунктом 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" через сімейні обставини або з визначених названим Законом поважних причин, за умови, що такі військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу, серед яких така обставина: якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Так, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.
На підставі статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Пунктом 31 Статуту ЗСУ начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Подання рапорта "по команді" означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до прямого керівника, командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті, зокрема, питання звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів. Рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями безпосередніх (прямих) командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності.
Як встановлено судом, 07.03.2025 на ім'я командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 направлено поштовим зв'язком рапорт про звільнення з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з тим, що його рідний брат - ОСОБА_2 загинув під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану (а.с. 25-26).
До вказаного рапорта від 07.03.2025 позивачем долучено такі документи: завірена копія акта службового розслідування за фактом загибелі ОСОБА_2 від 25.10.2023 № 350/484/1/97 (Форма HB-2); завірена копія акта про нещасний випадок (Форма HB-3) від 25.10.2023 № 54; завірена копія наказу командира в/ч НОМЕР_3 від 25.10.2023 №76/ од «Про результати службового розслідування за фактом загибелі ОСОБА_2 »; завірена копія наказу командира в/ч НОМЕР_3 від 27.09.2023 № 280 (по стройовій частині) про виключення ОСОБА_2 зі списків в/ч; витягу з ЄРДР за № 12023090000000486 від 22.09.2023; оригінал супровідного листа від 30.01.2024 № 30.53/02-232 вих.-24 з Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону; оригінал постанови про закриття кримінального провадження від 31.01.2024; завірена копія свідоцтва про народження НОМЕР_4 рідного брата - ОСОБА_2 ; завірена копія свідоцтва про смерть НОМЕР_5 рідного брата ОСОБА_2 ; оригінал витягу з протоколу №3327 від 23.09.2024 засідання штатної ВЛК НОМЕР_6 Регіональної військово-лікарської комісії; завірена копія відповіді на адвокатський запит з в/ч НОМЕР_3 за № 816/484/1/582/пс від 11.02.2025; завірена копія довідки від 23.01.2025 № 816/484/1/4/20/пс про нараховане та виплачене грошове забезпечення солдата ОСОБА_2 ; завірена копія витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_3 від 30.11.2023 №348 (по стройовій частині) про виплату грошового забезпечення матері загиблого старшого солдата ОСОБА_2 ; завірена копія свідоцтва про розірвання шлюбу батьків НОМЕР_7 ; завірена копія свідоцтва про народження НОМЕР_8 ОСОБА_3 ; завірена копія свідоцтва НОМЕР_9 про зміну імені ОСОБА_3 ; завірена копія паспорта ОСОБА_1 ; завірена копія ідентифікаційного кода ОСОБА_1 ; завірена копія паспорта матері - ОСОБА_4 ; завірена копія ідентифікаційного коду матері - ОСОБА_4 ; завірена копія свідоцтва НОМЕР_10 про смерть батька - ОСОБА_5 (а.с. 10-79).
У цій справі суд встановив, що правом звільнення позивача з військової служби станом наділений командир Військової частини НОМЕР_1 , оскільки на час подання цього позову до суду ОСОБА_1 перебуває в розпорядженні командира Військової частини НОМЕР_1 . Так, рапорт позивача з доданими документами отримано командуванням Військової частини НОМЕР_1 , до повноважень командира якої віднесено вирішення питання звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Вище суд зазначив свої висновки з приводу застосування положень Статуту ЗСУ, відповідно до яких подання рапорту "по команді" означає направлення його в порядку підпорядкування безпосередньому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. У випадку ж відмови клопотати, на переконання суду, рапорт військовослужбовця з обґрунтуванням відмови у будь-якому випадку має передаватися вищому командуванню. Остаточне рішення має прийматися саме тією посадовою особою, яка наділена правом вирішувати питання по суті. Отже, рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями безпосередніх (прямих) командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності.
В спірному випадку рапорт позивача адресовано командиру Військової частини НОМЕР_1 , а не безпосередньому командиру "по команді". Водночас на рапорті відсутні реєстраційні дані чи інша інформація, яка б вказувала на первинного фактичного отримувача рапорту: чи безпосереднього командира позивача, який передав його "по команді", чи посадовими особами Військової частини НОМЕР_1 "вище по команді". З листа, за підписом командира Військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2025 № 1645/1/3241, відповідач не заперечував щодо можливості розгляду рапорту позивача від 07.03.2025. Окрім цього, суд вважає, що системний аналіз вказаних вище норм законодавства, дає можливість суду дійти висновку про те, що під час особливого періоду - воєнного стану, подання військовослужбовцем документів на звільнення разом з рапортом не безпосередньому, а вищому командиру, хоча і є недотриманням приписів статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 233 Положення № 1153/2008, однак не може бути підставою для не розгляду в розумний строк рапорту військовослужбовця про звільнення з військової служби.
Суд погоджується з тим, що у разі наявності підстав для прийняття рішення про звільнення військовослужбовця, таке оформляється розпорядчим документом, яке доводиться до відома особи, що регламентовано зазначеними вище нормативно-правовими актами: Положенням № 1153/2008, Інструкцією про організацію виконання цього Положення. Проте дані акти не визначають, яким чином має бути оформлена і доведена до відома відмова військовослужбовцю у звільненні з військової служби. На переконання суду, сама форма відмови (лист, рішення, висновок тощо) не є суттєвою, основним є те, щоб вона містила конкретні підстави відмови та була доведена до відома військовослужбовця.
В цій справі на рапорт позивача від 07.03.2025 було підготовлено лист від 25.03.2025 № 1645/1/3241, за підписом командира Військової частини НОМЕР_1 , яким відмовлено в задоволенні рапорта від 07.03.2025, оскільки встановлено, що смерть брата ОСОБА_1 - солдата ОСОБА_2 не пов'язана із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Отже, в цій справі відмова позивачу в звільненні з військової служби прийнята останньою ланкою командування, а підстави відмови зводяться фактично до того, що смерть брата ОСОБА_1 - солдата ОСОБА_2 не пов'язана із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
З'ясовуючи наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" згідно поданого рапорту від 07.03.2025, як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами: загибелі повнорідного брата під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, - необхідно встановити наявність в ОСОБА_1 всіх передбачених підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" умов для звільнення з військової служби з вищевказаної підстави.
Так, суд встановив, що ОСОБА_1 :
1) є військовослужбовцем, проходить військову службу у воєнний час за призовом під час мобілізації;
2) позивач подав рапорт від 07.03.2025 про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із загибеллю повнорідного брат під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану. В рапорті позивач зазначив, що не бажає проходити військову службу у військовому резерві, а після звільнення підлягає направленню на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
3) загиблий солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнорідним братом позивача, що підтверджується такими документами:
- згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_11 , виданого 27.01.1993 виконавчим комітетом Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьком є ОСОБА_6 , а матір'ю є ОСОБА_4 (а.с. 60);
- відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_12 , виданого 18.09.1980 виконавчим комітетом Отинійської селищної ради Коломийського району ІваноФранківської області на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьком є ОСОБА_6 , а матір'ю є ОСОБА_4 (а.с. 68);
- згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_9 , виданого 21.07.2011 Відділом РАЦС Коломийським міськрайонним управлінням юстиції Івано-Франківської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінив ім'я на ОСОБА_1 (а.с. 69).
Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_5 , виданого 25.09.2023 виконавчим комітетом Отинійської селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 48 років, про складено актовий запис №178 від 25.09.2023 (а.с. 61).
Щодо обставин загибелі ОСОБА_2 , то суд вказує на таке.
Згідно письмових матеріалів Військової частини НОМЕР_3 встановлено, що військовослужбовець старший солдат ОСОБА_2 загинув внаслідок ДТП, що мало місце 22.09.2023 в с. Марківці Івано-Франківського району Івано-Франківської області, а випадок дорожньо-транспортної пригоди пов'язаний з виконанням старшим солдатом ОСОБА_2 обов'язків військової служби, та на підставі абзацу 5 п.10 Розділу ІІ Інструкції про розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у ЗСУ, затверджений наказом МОУ від 27.10.2021 №332, підлягає обліку зі складанням акту за формою НВ-3.
За фактом загибелі ОСОБА_2 уповноваженими особами у в/ч НОМЕР_3 складено і затверджено:
- акт спеціального розслідування за фактом загибелі в результаті ДТП старшого солдата ОСОБА_2 від 25.10.2023 №350/484/1/97 форми НВ-2 з в/ч НОМЕР_3 (а.с. 33-38);
- акт №54 від 25.10.2023 про нещасний випадок (смерть) форми НВ-3 з в/ч НОМЕР_3 (а.с. 39-43);
- наказ командира військової частини НОМЕР_3 від 25.10.2023 №76/ОД про результати спеціального розслідування (а.с. 44-45).
Наказом командира в/ч НОМЕР_3 від 27.09.2023 №280 (по стройовій частині) старшого солдата ОСОБА_2 з 22.09.2023 виключено зі списків особового складу в/ч НОМЕР_3 у зв'язку зі смертю (а.с. 46).
Зі змісту акта №54 від 25.10.2023 про нещасний випадок (смерть) форми НВ-3 з в/ч НОМЕР_3 встановлено, що старший солдат ОСОБА_2 періодично залучався до несення служби у складі чергових сил вогневих груп по прикриттю об'єктів військової частини НОМЕР_3 від ударів противника із застосуванням безпілотних літальних апаратів.
За фактом загибелі ОСОБА_2 внаслідок ДТП, що мало місце 22.09.2023 в с.Марківці Івано-Франківського району Івано-Франківської області, прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Богачко О.О. винесено постанову від 31.01.2024 про закриття кримінального провадження №12023090000000486 від 22.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України (а.с. 47-59).
Згідно витягу з протоколу № 3327 від 23.09.2024 засідання штатної ВЛК 18 Регіональної військово-лікарської комісії травма старшого солдата ОСОБА_2 , 1975 р.н.: "Тяжкий травматичний шок. Забої та розриви внутрішніх органів, переломи кісток скелету, крововиливи в плевральні порожнини. Поєднана закрита тупа травма грудної клітки, живота, їх органів, органів зачеревного простору, лівої нижньої кінцівки. Нещасний випадок, пов'язаний з ДТП", яка призвела до смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, свідоцтвом про смерть, лікарським свідоцтвом про смерть №670 - Травма, одержана в нещасного випадку (вид події, що призвела до нещасного випадку "01.1", згідно з додатком 3 до Інструкції, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332), яка призвела до смерті та причина смерті, Так, пов'язані з проходженням військової служби (а.с. 62).
Також, за результатами розгляду адвокатського запиту Військовою частиною НОМЕР_3 надано письмову відповідь від 11.02.2025 №816/484/1/582/пс, зі змісту якої вбачається, що старший солдат ОСОБА_2 виконував завдання з протиповітряного прикриття на наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами Державної спеціальної служби транспорту), зокрема здійснював такі завдання в період: 09, 25, 27, 29 липня 2023 року (наказ командира в/ч НОМЕР_3 від 16.08.2023 №505АД), в період: 07, 11, 15, 17, 31 серпня 2023 року (наказ командира в/ч НОМЕР_3 від 18.09.2023 №569АД) (а.с. 75-76).
Відповідно до довідки від 23.01.2025 № 816/484/1/4/20/пс, про нараховане та виплачене грошове забезпечення старшого солдата ОСОБА_2 , виданої в/ч НОМЕР_3 за 2023 рік вбачається, що за липень 2023 року йому виплачено додаткову винагороду в розмірі 3870,97 грн., за серпень 2023 року виплачено додаткову винагороду в розмірі 4838,71 грн., за вересень 2023 року виплачено додаткову винагороду в розмірі 2000 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, тобто під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони у вищевказані періоди на підставі відповідних вищевказаних наказів № 505АД, № 569АД (а.с. 77-78).
Також ІНФОРМАЦІЯ_5 за вих. № 11/1/303 від 16.01.2025 направлено висновок щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї померлого (загиблого) військовослужбовця ОСОБА_2 на комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" (а.с. 79).
Всі вищевказані документи, зазначені як додатки до рапорта позивача від 07.03.2025 про звільнення з військової служби, підтверджують загибель повнорідного брат позивача - солдата ОСОБА_2 при виконанні обов'язків військової служби під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із загибеллю повнорідного брат під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану), прийняту за результатом розгляду рапорта від 07.03.2025.
Щодо вимог позивача зобов'язального характеру, то суд вказує на таке.
Суд пам'ятає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Отже, з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.
Як вже зазначив суд, видання наказу про звільнення військовослужбовця належить до повноважень командира (начальника) військової частини, який має право на звільнення такого військовослужбовця з військової служби.
В спірному випадку ОСОБА_1 повідомив, що не бажає проходити військову службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю, а особова справа підлягає направленню до ІНФОРМАЦІЯ_6 за місцем проживання. Таким чином позивач надав відповідачу всю необхідну інформацію, яка згідно вимог Положення № 1153/2008 підлягає з'ясуванню у військовослужбовця перед його звільненням з військової служби.
Суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Суд встановив, що ОСОБА_1 : 1) є військовослужбовцем, проходить військову службу у воєнний час за призовом під час мобілізації; 2) щодо нього наявні сімейні обставини, передбачені законом, які є підставами для звільнення з військової служби: загибель повнорідного брат під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану; 3) позивач подав рапорт про звільнення з військової служби, до якого долучив документи, що підтверджують підстави звільнення.
Таким чином, суд встановив, що позивач відповідає вичерпному перелік умов, яким повинен відповідати військовослужбовець для прийняття позитивного рішення за його рапортом. Закон не передбачає будь-яких альтернативних варіантів рішення за наслідками вирішення рапорта військовослужбовця за встановлених судом обставин.
З огляду на це обраний позивачем спосіб захисту своїх прав в частині вимог до Військової частини НОМЕР_1 є ефективним, не суперечить закону та забезпечує досягнення завдання адміністративного судочинства.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 задовольнити повністю: визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", викладену в листі від 25.03.2025 за № 1645/1/3241 за результатом розгляду рапорта від 07.03.2025; зобов'язати Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення (наказ) про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із загибеллю повнорідного брат під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану).
Щодо розподілу судових витрат у справі:
Враховуючи, що позивач не поніс судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів понесення сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для розподілу судових витрат у справі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", викладену в листі від 25.03.2025 за № 1645/1/3241 за результатом розгляду рапорта від 07.03.2025.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_13 , АДРЕСА_1 ) повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 07.03.2025 та прийняти рішення (наказ) про звільнення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_14 , АДРЕСА_2 ) з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із загибеллю повнорідного брат під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.