ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" листопада 2025 р. справа № 300/4519/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хайнацька Ірина Олександрівна, до Військової частини НОМЕР_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 10.11.2023 по 22.08.2024 та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 10.11.2023 по 22.08.2024 з одночасною виплатою компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, -
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Хайнацька Ірина Олександрівна (надалі по тексту також - представник позивача, адвокат Хайнацька І.О.), звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі по тексту також - відповідач, військова частина, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить:
- визнати бездіяльність військової частин НОМЕР_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 10 листопада 2023 року по 22 серпня 2024 року протиправними;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 10 листопада 2023 року по 22 серпня 2024 року відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року за №10783;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 за №159.
Дана позовна заява до суду надійшла через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 28.06.2025" та підписана електронно-цифровим підписом адвоката Хайнацької Ірини Олександрівна, яка діє на підставі ордера на надання правничої (правової) допомоги із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 28.06.2025".
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 в період 10.11.2023 по 22.08.2024 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 при ІНФОРМАЦІЯ_3 . В період проходження військової служби, за доводами позивача, відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Представник позивача звернулася до Військової частини НОМЕР_1 із заявою від 15.05.2025 за №58/05 якою просила виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 10.11.2023 по 22.08.2024 відповідно до вимог пункту 5 абзаців 4, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року за №1078 (надалі по тексту також - Порядок №1078). Листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04.06.2025 за №11/2/922, позивачу відмовлено в здійсненні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення та зазначено про відсутність підстав для виплати з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Як стверджує позивач, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи "поточної" та "індексації-різниці". Згідно абзаців 3,4 пункту 5 Порядку №1078 у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача відповідачу належало вирішити питання чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а також її розмір. З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалась у березні 2018 року. Відповідач зобов'язаний з 10.11.2023 по 22.08.2024 виплачувати суму індексації грошового забезпечення, визначену на підставі положень Порядку №1078. Враховуючи наведене просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На виконання вимог повідомлення суду про відсутність можливості роздрукувати документи великого обсягу, представник позивача адвокат Хайнацька І.О. супровідним листом від 30.06.2025 скерувала до суду друковані примірники позовної заяви, про що судом здійснено 03.07.2025 реєстраційні дії за вх.№18043/25 (а.с.39-75).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Хайнацька Ірина Олександрівна, до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період 10.11.2023 по 22.08.2024 та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 10.11.2023 по 22.08.2024 з одночасною виплатою компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, - залишено без руху (а.с.76-80).
Позивач у строк, встановлений ухвалою суду від 04.07.2025, усунув недоліки позовної заяви, шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку, яка надійшла від представника позивача через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 14.07.2025" (а.с.82-103).
В обґрунтування підстав для поновлення пропущеного строку зазначено, що позивач ОСОБА_1 приймав участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, що підтверджується довідкою №568 від 19.12.2019, має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 та отримав статус особи з інвалідністю в наслідок захисту Батьківщини (по отриманому пораненню), що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 .
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 18.07.2025 відкрив провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України, Кодекс). Одночасно судом витребувано у сторін додаткові письмові докази, необхідні для розгляду справи (а.с.104-105).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. Так, ІНФОРМАЦІЯ_5 скерував через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему відзив із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 21.07.2025" на позовну заяву, який 21.07.2025 зареєстровано судом за вх.№19411/25 (а.с.107-113). ІНФОРМАЦІЯ_2 заперечив проти мотивів та доводів ОСОБА_1 , викладених у позовній заяві, вказав на їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на таке.
У грудні 2015 року, з метою забезпечення єдиного підходу до проведення індексації та недопущення викривлення структури грошового доходу було запроваджено особливий порядок проведення індексації відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 09.12.2015 за №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (надалі по тексту також - Порядок №1013). Пунктом 3 постанови №1013 визначено, що міністри, керівники інших центральних органів виконавчої влади, голови обласних державних адміністрацій, Київської міської державної адміністрації та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів мали вжити заходи для підвищення з 01 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), а також перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка сформувалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін мало починатися з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078. З метою забезпечення єдиних підходів до проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення постановою №1013 також внесені зміни до Порядку №1078, відповідно до яких визначено, що значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (посадових окладів). Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів). Враховуючи викладене, а також те, що запроваджено новий механізм визначення початку обчислення індексу споживчих цін для нарахування індексації, відповідно до постанови №1013 індекс споживчих цін для проведення подальшої індексації мав розраховуватись з січня 2016 року.
За доводами відповідача, чинна редакція Порядку №1078 не передбачає поняття "базовий місяць" та збереження фіксованої суми індексації. Таким чином, у разі якщо, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовці, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у березні 2018 року відбулось підвищення посадового окладу, то значення індексу споживчих цін у цьому місяці мало прийматися за 1 або 100 відсотків. Для проведення подальшої індексації індекс споживчих цін мав розраховуватися з квітня 2018 року. У додатку 4 до Порядку №1078 наведено приклад розрахунку індексу споживчих цін та суми індексації. Зокрема, у зазначеному прикладі з метою коректного зіставлення даних, порівняння суми підвищення грошового забезпечення із сумою індексації здійснюється в умовах місяця, у якому відбулося підвищення посадового окладу, а не у порівнянні з попереднім місяцем. Таким чином, у разі підвищення посадового окладу у березні 2018 року порівняння суми підвищення грошового забезпечення мало здійснюватися не у порівнянні із розміром грошового забезпечення, який склався у попередньому місяці, а з урахуванням посадового окладу до та після його підвищення та всіх складових грошового забезпечення, які були встановлені на березень 2018 року. Індексація грошового забезпечення проводиться якщо величина, якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%. Законом України "Про державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 №2710-ІХ на 2023 рік, було зупинено дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Отже, у 2023 році індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась. В той же час, індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. А відтак, індекс росту споживчих цін у листопаді 2023-100,5%, у грудні 2023-100,7%, у січні 2024 -100,4%, у лютому 2024 -100,3%, у березні 2024-100,5%, у квітні 2024- 100,2%, у травні 2024-100,6%, у червні 2024-102,2%, у липні 2024-100,0%, та у серпні 2024-100,6, що свідчить про відсутність правових підстав для нарахування та виплати Позивачу індексації грошового забезпечення у період листопада з 2023 по серпень 2024. За період з 10.11.2023 року по 22.08.2024 індексацію ОСОБА_1 виплачено у повному обсязі відповідно до норм чинного законодавства України, підстави для проведення розрахунку (перерахунку) індексації грошового забезпечення за вказані періоди відсутні. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача адвокат Хайнацька І.О. через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему подала до суду відповідь із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 24.07.2025" на відзив, яку зареєстровано судом 24.07.2025 за вх.№19840/25 (а.с.114-118).
Обґрунтовуючи необхідність задоволення позовних вимог, ОСОБА_2 зазначила, що системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Враховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078. З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. Отже, у разі зростання посадового окладу з січня 2024 року сума індексації грошового забезпечення має визначатися з урахуванням положень пункту 5 Порядку № 1078, тобто значення індексу споживчих цін у січні приймається за 1 або 100 відсотків і для проведення подальшої індексації, обчислення індексу споживчих цін починається з лютого 2024 року. У разі, якщо підвищення посадових окладів у січні 2024 року не відбувається, то обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з січня 2024 року. Просить задовольнити позовні вимоги.
ІНФОРМАЦІЯ_6 на виконання вимог ухвали суду від 18.07.2025 скерував через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему клопотання про долучення доказів із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 30.07.2025", яке, разом із долученими документами, зареєстровано в суді 30.07.2025 за вх.№20315/25 (а.с.119-126).
Івано-Франківський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Хайнацька Ірина Олександрівна, до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період 10.11.2023 по 22.08.2024 та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 10.11.2023 по 22.08.2024 з одночасною виплатою компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, - залишив без руху (а.с.127-129).
На виконання вимог ухвали суду від 05.11.2025 представник позивача адвокат Хайнацька Ірина Олександрівна через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему скерувала до суду заяву із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 10.11.2025", реєстрацію якої проведено судом 11.11.2025 за вх.№29512/25 (а.с.131-139).
Суд ухвалою від 11.11.2025 продовжив розгляд адміністративної справи №300/4519/25 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Хайнацька Ірина Олександрівна, до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період 10.11.2023 по 22.08.2024 та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період 10.11.2023 по 22.08.2024 з одночасною виплатою компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Пунктом 2 ухвали суду витребувано в Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного оформленні і засвідчені відповідно до вимог статті 94 КАС України копії наступних письмових доказів (а.с.140-141).
Представник позивача засобами поштового зв'язку скерувала до суду заяву про усунення недоліків, яку зареєстровано судом 14.11.2025 за вх.№29919/25 (а.с.145-155). Вказана заява є аналогічною за змістом заяви, поданої ОСОБА_2 через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 10.11.2025" (а.с.131-139).
Також на виконання вимог ухвали суду від 11.11.2025 представник позивача подала через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до суду заяву із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 14.11.2025", яку 17.11.2025 зареєстровано в суді за вх.№29982/25 (а.с.156-160).
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного супровідним листом від 14.11.2025 за №738/16999 скерувала до суду картку особового рахунку ОСОБА_1 , який зареєстровано судом 17.11.2025 за вх.№30054/25 (а.с.161-163).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позов, відповідь на відзив, заяви, додаткові пояснення, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.11.2023 за №5 ОСОБА_1 з 13.11.2023 призначено на посаду командира 2 зенітної кулеметної роти військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.63).
Витягом з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.08.2024 за №254 засвідчується, що позивача з 22.08.2024 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини та наказом командувача військ оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_8 " (по особовому складу) №457 від 06.08.2024 звільнено з військової служби у запас за підпунктом "б" за станом здоров'я пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (а.с.64).
ІНФОРМАЦІЯ_5 , за результатами розгляду запиту ОСОБА_2 про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , листом від 04.06.2025 за №11/2/922 повідомив останню про те, що у 2023 році індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалось. У 2024 році індексацію грошового забезпечення виплачено відповідно до статті 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік". В 2023-2024 роках підвищення посадових окладів військовослужбовцям не відбувалось, у зв'язку з чим відсутні підстави для здійснення розрахунку грошового забезпечення з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 (а.с.62).
Вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 10 листопада 2023 року по 22 серпня 2024 року, заявник звернувся з цим позовом до суду, з метою захисту свого порушеного права на належний розмір грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Водночас, Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за №2011-ХІІ визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантовано військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
За змістом статті 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина 3 статті 9 Закону №2011-XII).
В свою чергу, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі по тексту також - Закон №1282-ХІІ).
Так, в силу правового регулювання, визначеного статтею 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Приписами статті 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ.
У первинній редакції частина 1 статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України від 24.12.2015 за №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (надалі по тексту також - Закон №911-VIII), який набрав законну силу 01.01.2016.
Тож, індексація грошових доходів населення, як то визначено статтею 4 Закону №1282-XII (в редакції змін згідно із Законом №911-VIII від 24.12.2015), проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Інші положення статті 4 цього Закону з 2005 року й дотепер залишилися незмінними.
Зокрема, частинами 2-5 статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу Законів про працю України (надалі по тексту також - КЗпП України) зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, зважаючи на застосування положень частини 2 статті 6 Закону №1282-XII, визначається Кабінетом Міністрів України. В даному випадку такими правилами є Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078 (як зазначено вище, надалі по тексту також - Порядок №1078).
Згідно пункту 11 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 1 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі й грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби
Як визначено пунктом 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Отже, з системного аналізу вказаних норм законодавства суд дійшов висновку про те, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті, у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15.03.2018 врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 09.12.2015.
Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28.02.2018 і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
В свою чергу, абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28.02.2018 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 09.12.2015 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28.02.2018 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Пункт 102 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.
У цій редакції пункт 102 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону №2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 за №260, що був чинним до 07.06.2018, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (надалі по тексту також - Інструкція №260).
Відповідно до пункту 1.2. Інструкції №260 грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.
Аналогічне правове регулювання з 20.07.2018 визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018.
Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19).
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №206/4411/16-а).
Крім цього, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 11, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
Пунктом 14 Порядку №1078 визначено, що єдиним компетентним органом, який має право надавати роз'яснення щодо порядку нарахування індексації грошових доходів населення є Мінсоцполітики.
Так, Мінцосполітики у своєму листі від 08.09.2021 за №826/3263/фес зазначає, що посадові оклади військовослужбовців востаннє підвищувались у січні 2008 року. Цим же листом Мінсоцполітики визначено, що сума індексації у березні 2018 року становить 4 463,15 (1762 (прожитковий мінімум) х 253,3 (величина приросту індексу споживчих цін) / 100).
Як встановлено судом, у період з 10.11.2023 по 22.08.2024 спірним між сторонами є виплата суми індексації у разі настання обставин, передбачених абзацами 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Як зазначалось судом, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.
З січня 2008 року по 28 лютого 2018 року посадовий оклад курсантів (ліцеїстів) не змінювався.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів курсантів (ліцеїстів), а саме: до 01 березня 2018 року.
Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення курсантам (ліцеїстам) з січня 2008 року по 28 лютого 2018 року.
Вказана правова позиція відповідає висновкам щодо застосування норм права, викладеним Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу ОСОБА_1 відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 у справі №260/6386/21, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22 із подібними правовідносинами, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню під час розгляду цієї справи.
Як видно з встановлених обставин справи, ІНФОРМАЦІЯ_2 не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період з 10.11.2023 по 22.08.2024. Водночас позивач наполягає на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідачем проігноровано.
У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 у справі №260/6386/21, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22 із подібними правовідносинами.
В матеріалах справи міститься витяг з картки особового рахунку військовослужбовця №01/2018-12/2018 за 2018 рік, в якому наявна інформація про нараховане та виплачене грошове забезпечення ОСОБА_1 (а.с.162).
У розглядуваному випадку, суд вважає коментований витяг належним доказом, який слід взяти до уваги на підтвердження розміру грошового забезпечення позивача.
Досліджуючи нарахування та виплати позивачу суми індексації грошового забезпечення за період з 10.11.2023 по 22.08.2024 суд встановив, що грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року (виплачено в березні 2018 року) становило 295,05 гривень (зворотній бік а.с.162).
Також судом враховано, що грошове забезпечення позивача у березні 2018 року (виплачено в квітні 2018 року) становило 573,95 гривень (зворотній бік а.с.162).
Відтак, з урахуванням вказаного, грошовий дохід позивача збільшився на 603,75 гривень, виходячи з розрахунку: 573,95 - 295,05 = 278,90 гривень.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1 762,00 х 253,30% / 100 = 4 463,15).
В силу вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 - 278,90 = 4 184,25 гривень.
Таким чином, починаючи сума індексації грошового забезпечення, з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 має виплачуватися ОСОБА_1 у розмірі 4 184,25 гривень до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення.
Однак відповідач протиправно оминув вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 та починаючи з 01.03.2018 не виплачував позивачу до "поточної індексації" - "індексацію-різниці" грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4 184,25 гривень в місяць, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі відповідно до чинного законодавства, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення перевищить фіксовану суму індексації.
Дана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №816/1728/16, від 10.09.2020 у справі №200/9297/19-а, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22.
Водночас, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено зупинити на 2023 рік дію: Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Оскільки дію Закону №1282-XII було зупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок №1078, який прийнятий на виконання вимог частини 2 статті 6 Закону №1282-XII, також не діяв протягом 2023 року.
З огляду на вказані обставини, за період з 10.11.2023 по 31.12.2023 у відповідача відсутній обов'язок у нарахуванні та виплаті позивачу індексації-різниці грошового забезпечення.
З урахуванням вказаного, суд дійшов висновку про те, Військова частина НОМЕР_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 всупереч абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 протиправно не нарахували і не виплатили позивачу, за період 01.01.2024 по 22.08.2024 індексацію грошового забезпечення із застосуванням індексації-різниці в сумі 4 184,25 гривень щомісячно.
У спірному випадку слід також врахувати абзац 6 пункту 4 Порядку №1078, за змістом якого у разі коли особа працює/служить неповний робочий/службовий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу/кількості календарних днів у місяці, а виплачується пропорційно відпрацьованому/службовому часу.
З урахуванням вказаного за період з 01.01.2024 по 22.08.2025 сума індексації підлягає визначенню з розрахунку кількості календарних днів у місяці, а виплаті пропорційно відпрацьованому/службовому часу.
В частині вимог позивача про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 за №159 (надалі по тексту також - Порядок №159), суд зазначає таке.
Питання щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати визначає Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 за № 2050-ІІІ (надалі по тексту також - Закон № 2050-ІІІ).
Статтею 1 Закону №2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (надалі по тексту також - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Згідно зі статтею 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону №2050-ІІІ визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 5 Закону № 2050-ІІІ своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.
Згідно з статтею 6 Закону № 2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок:
- власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян;
- коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
- коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Статтею 7 Закону № 2050-ІІІ визначено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 159 від 21.02.2001, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (надалі по тексту також - Порядок № 159), норми якого конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Вказане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку № 159 словосполучення, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Такий висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду щодо застосування вказаних вище норм матеріального права, викладеним в постановах від 31.08.2021 у справі №264/6796/16, від 08.06.2022 у справі №200/5213/20-а, від 05.07.2022 у справі №420/7633/20, від 08.09.2022 у справі №200/5213/20, від 21.08.2023 у справі №460/6767/20.
Системний аналіз положень Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі №134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19.
В той же час, в спірних правовідносинах позивач фактично вказує про захист від можливого порушення його прав у майбутньому та не надає суду доказів порушення таких прав при зверненні до суду.
При цьому, суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є саме наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18.
Отже, у разі наявності порушення вимог закону рішеннями, діями суб'єкта владних повноважень, зазначене не є достатньою і самостійною підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання таких протиправними є доведеність позивачем порушених його прав цими рішеннями/діями.
Відтак, є передчасною вимога позивача про нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення, оскільки виплата індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 22.08.2024 відповідачем ще не проведена, а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В силу вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Водночас, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).
У разі задоволення позову суд, застосовуючи припису пункту 10 частина 2 статті 245 КАС України, може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (абзац 2 частини 4 статті 245 КАС України).
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, зважаючи на встановлення у справі не виконання відповідачами власних повноважень в належному і повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.
Щодо розподілу судових витрат слід зазначити, що позивач на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи (а.с.7).
З огляду на не понесення позивачем судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів оплати сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 5 статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстави для розподілу судових витрат у справі.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 134, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.01.2024 по 22.08.2024.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 22.08.2024 в сумі 4 184,25 гривень (чотири тисячі сто вісімдесят чотири гривні двадцять п'ять копійок) щомісячно, із урахуванням вимог абзацу 6 пункту 4, абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, та з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), АДРЕСА_1 ;
представник позивача - Хайнацька Ірина Олександрівна (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), АДРЕСА_2 ;
відповідач - Військова частина НОМЕР_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_6 ), АДРЕСА_3 .
Суддя Чуприна О.В.