ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" листопада 2025 р. справа № 300/7489/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом комунального підприємства "Муніципальна дорожня компанія" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №022492 від 26.08.2025, -
Комунальне підприємство "Муніципальна дорожня компанія" (надалі по тексту також - позивач, КП "Муніципальна дорожня компанія", підприємство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі по тексту також - відповідач, контролюючий орган, Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №022492 від 26.08.2025 (надалі по тексту також - оскаржувана постанова).
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, з порушенням норм матеріального права, правової процедури та невірного встановлення фактичних обставин, 26.08.2025 прийнято постанову №022492 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 гривень. За змістом такої, позивачем допущено відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 за №2344-ІІІ (надалі по тексту також - Закон №2344-ІІІ), а саме роздруківки даних з цифрового тахографа щодо режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за період визначений законодавством, товарно-транспортної накладної.
В обґрунтування протиправності оскаржуваної постанови, представник позивача зазначає, що водієм КП "Муніципальна дорожня компанія" здійснювалося перевезення сміття (відходів від прибирання вулиць) на підставі маршрутного листа від місця їх утворення до об'єкта оброблення відходів. Так, перевезення відходів регулюється Законом України "Про управління відходами" за №2320-IX від 20.06.2022, у розумінні такого відходи не є товарно-матеріальними цінностями, а отже і вантажем, відтак для оформлення операцій з перевезення останніх товарно-транспортні накладні не вимагаються.
Крім того, стверджується про неналежність позивача до категорії автомобільних перевізників, тому відповідальність за відсутність роздруківки даних з цифрового тахографа щодо режиму праці та відпочинку водія, передбачена статтею 60 Закону №2344-ІІІ, не може бути до нього застосована.
З наведених підстав просили позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Одночасно судом, разом із витребуванням у сторін письмових пояснень та доказів, необхідних для розгляду даної адміністративної справи (а.с.15-16).
Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті скористалася правом подання відзиву від 06.11.2025, який разом з витребуваними матеріалами надійшов через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 07.11.2025 (а.с.18-39). З доводами позивача, викладеними у позовній заяві, відповідач не погоджується, вказує на безпредметність заявленого позову й відтак просить суд відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного.
Стосовно суті порушення, з аналізу визначень "вантаж" та "відходи" не слідує, що тверді побутові відходи не є вантажем, а тому будь-яка особа, яка здійснює перевезення вантажів, є автомобільним перевізником для цілей Закону №2344-ІІІ. Поруч із цим, наголошується на тому, що товарно-транспортна накладна є єдиним документом, призначеним для обліку товарно-матеріальних цінностей, який є необхідним при здійсненні перевезення вантажів (за винятком перевезення фізичною особою за рахунок власних коштів та власних потреб).
На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження від 22.10.2025 відповідачем подано до суду заяву про долучення доказів та пояснень від 06.11.2025, котра разом із витребуваними матеріалами надійшла та зареєстрована канцелярією суду 07.11.2025 (а.с.40-49).
КП "Муніципальна дорожня компанія" через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи скеровано відповідь на відзив від 12.11.2025, реєстрацію якої здійснено 13.11.2025 (а.с.50-54).
Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши зміст позовної заяви та відзиву на позов, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області, відповідно направлення за №000806 від 30.06.2025 (а.с.27), 04.07.2025 здійснено рейдову перевірку на ділянці автодороги Н-10 по вул. Об'їздова у селі Угринів Івано-Франківської області транспортного засобу марки СБМ, державний номерний знак НОМЕР_1 на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень вантажів (а.с.10).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 08.09.2022, автомобіль марки СБМ, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить на праві власності КП "Муніципальна дорожня компанія" (а.с.31).
Вищезгаданим транспортним засобом керував водій ОСОБА_1 , на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_3 , виданого 02.11.2016 (а.с.31).
За результатами перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено акт за №ОАР022193 від 07.07.2025 (а.с.10), в якому зафіксовано про виявлені порушення статей 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 за №2344-ІІІ, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 вказаного Закону, а саме "за відсутність на момент проведення перевірки документів, перелік яких передбачено статтею 48 цього Закону".
В межах коментованого акту перевірку зазначено про наступні обставини: "Під час перевезень вантажу перевізник не забезпечив водія належними документами: а саме: товарно-транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом на вантаж, особистою карткою водія до цифрового тахографа, роздруківкою даних на паперовому носії інформації про режим праці та відпочинку водія Бориса Володимира за 04.07.2025" (а.с.10).
У свою чергу, зазначено про відмову водія ОСОБА_1 від ознайомлення зі змістом акту від 04.07.2025 та від надання пояснень, вказане засвідчене підписом посадової особи Відділу, що здійснювала перевірку.
Відповідач листом за №70093/29/24-25 від 07.08.2025 повідомив власника вказаного транспортного засобу КП "Муніципальна дорожня компанія" про дату розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яка призначена до розгляду на 26.08.2025 та попередив, що у випадку відмови прибути, розгляд справи відбудеться за відсутності сторони (а.с.28). Позивач вказаний лист отримав 12.08.2025, що засвідчується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з трек-номером 06 011 790 673 27 (зворотній бік а.с.28).
За результатами розгляду справи 26.08.2025 про порушення законодавства про автомобільний транспорт в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Укртрансбезпеки Волченком М.В. прийнято постанову №022492, якою на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до КП "Муніципальна дорожня компанія" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 гривень за допущену "відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: роздруківки даних з цифрового тахографа щодо режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за період визначений законодавством, товарно-транспортної накладної (акт №022193)" (а.с.29).
Вказана постанова направлена відповідачем на адресу товариства супровідним листом за №76578/29/24-25 від 28.08.2025 (зворотній бік а.с.29), такий одержано позивачем 11.09.2025, що засвідчується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з трек-номером 06 011 871 801 16 (а.с.30).
КП "Муніципальна дорожня компанія" оскаржено постанову за №022492 від 26.08.2025 до Державної служби України з безпеки на транспорті, однак рішенням за №8354/3.3/15-25 від 25.09.2025 постанову залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.6-8)
Вважаючи, що Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті протиправно, з порушенням норм матеріального права, правової процедури та невірного встановлення фактичних обставин прийнято оскаржувану постанову, КП "Муніципальна дорожня компанія" звернулися до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 за №2344-ІІІ, "Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)", затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, "Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", затверджене наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 за №340, а також затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 за №385 "Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті".
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 за №2344-III (надалі по тексту також - Закон №2344-ІІІ).
Відповідно до частини 12 статті 6 Закону №2344-ІІІ, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
В силу частини 7 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт", центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за дотриманням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах.
Приписами частини 14 статті 6 Закону України №2344-ІІІ визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Згідно із частинами 17-20 статті 6 коментованого Закону, рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.
Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб'єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.
Змістом абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 за №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 за №103 (надалі по тексту також - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (надалі по тексту також - Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека в силу вимог підпунктів 2, 19 пункту 5 Положення №103 відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 Положення №103).
Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (стаття 1 Закону України "Про автомобільний транспорт").
Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена "Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі)", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 за №1567, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, з урахуванням змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України за №141 від 07.02.2025, за №272 від 07.03.2025 (надалі по тексту також - Порядок №1567).
Рейдовим перевіркам підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2 Порядку №1567).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється дотримання автомобільними перевізниками та водієм вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Вичерпний перелік питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами, розробляється Укртрансбезпекою і затверджується Мінрозвитку.
Так, наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16.04.2025 за №703 затверджено "Вичерпний перелік питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті" (надалі по тексту також - Перелік №703).
Згідно пункту 1 розділу ІІ "Вантажні перевезення. Перевезення вантажів у внутрішньому сполученні" коментованого Переліку, під час проведення рейдової перевірки посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті перевіряється наявність та надання водієм для перевірки документів, на підставі яких виконується перевезення, а саме: 1) посвідчення водія відповідної категорії; 2) реєстраційні документи на транспортний засіб; 3) товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документом на вантаж; 4) протокол перевірки технічного стану транспортного засобу; 5) договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності; 6) для вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонни: картку водія або інформацію з діючого та повіреного тахографа (заповнені реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти у кількості, встановленій ЄУТР), або бланк підтвердження діяльності, або у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом - роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія (водіїв); 7) для вантажних автомобілів з повною масою до 3,5 тонн включно: індивідуальну контрольну книжку водія або копію графіка змінності водіїв, або картку водія, або інформацію з діючого та повіреного тахографа (заповнені реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти у кількості, встановленій ЄУТР), або у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом - роздруковану на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водія; 8) санітарна книжка водія (експедитора), зайнятого перевезенням харчових продуктів, із результатами медичного огляду; 9) у разі перевезення небезпечних вантажів: свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів; свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі; письмова інструкція на випадок аварії або надзвичайної ситуації відповідно до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів, до якої Україна приєднана відповідно до Закону України від 02 березня 2000 року №1511-III "Про приєднання України до Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ)".
Окрім цього, як визначено Переліком №703, перевірці підлягає наступне: дотримання водієм вимог праці та відпочинку (пункт 2 розділу ІІ); оснащення колісного транспортного засобу вогнегасником (пункт 3 розділу ІІ); виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства України про автомобільний транспорт (пункт 4 розділу ІІ); належне кріплення вантажів (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) […] (пункт 5 розділу ІІ); дотримання вимог до перевезень вантажів, які швидко псуються, сипучих вантажів без тари, вибухових, займистих, їдких та отруйних речовин (пункт 6 розділу ІІ); наявність відповідної ліцензії на господарську діяльність з надання послуг з перевезення небезпечних вантажів (пункт 7 розділу ІІ); дотримання вимог габаритних та/або вагових обмежень (пункт 8 розділу ІІ).
У разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (далі - акт проведення перевірки) (пункт 13 Порядку №1567).
Як встановлено пунктами 14-15 Порядку №1567, акт проведення перевірки, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів складаються у письмовій формі (паперовій або електронній формі). Акти в електронній формі можуть бути роздруковані, зокрема у вигляді стрічки, за допомогою спеціальних технічних пристроїв із зазначенням відомостей, передбачених формою відповідного акта.
Копія акта проведення перевірки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів видається водію транспортного засобу (за винятком відмови від їх отримання), про що посадова особа робить в актах відповідні записи, а у разі відмови водія транспортного засобу від отримання, копія акта проведення перевірки надсилається автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі.
Окрім цього, у силу вимог пункту 16 Порядку №1567, матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - справа про порушення) та розглядаються керівником або заступником керівника територіального органу Укртрансбезпеки в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою автомобільного перевізника або його уповноваженої особи) протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до пунктів 17, 19-20 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи. Про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру". У разі неявки автомобільного перевізника або його уповноваженої особи справа про порушення розглядається без їх участі.
Частиною 5 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", передбачено, що розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
Отже, за результатами розгляду справи про порушення керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник за наявності порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", виносить постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за формою згідно з додатком 5 (пункт 19 Порядку №1567).
При цьому, згідно пункту 20-21 Порядку №1567 постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу, постанова про закриття справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та припис виносяться у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості). Постанова чи припис, складені в електронній формі, роздруковуються, зокрема у вигляді стрічки, за допомогою спеціальних технічних пристроїв із зазначенням відомостей, передбачених формами постанови та припису.
Копія постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, постанови про закриття справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт не пізніше ніж протягом трьох робочих днів після її винесення вручається автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі під підпис або надсилається засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) чи на адресу електронної пошти (за наявності).
Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу, постанова про закриття справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт набирає чинності з дня доведення її копії до автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи. Копія постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, постанови про закриття справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт вважається доведеною до автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи з дня її вручення або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, а у разі надсилання на адресу електронної пошти - на п'ятий календарний день з дня її надсилання (пункт 22 Порядку №1567).
Повертаючись до фактичних обставин справи, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області, відповідно направлення за №000806 від 30.06.2025 (а.с.27), 04.07.2025 здійснено рейдову перевірку на ділянці автодороги Н-10 по вул. Об'їздова у селі Угринів Івано-Франківської області транспортного засобу марки СБМ, державний номерний знак НОМЕР_1 на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень вантажів (а.с.10).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 08.09.2022, автомобіль марки СБМ, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , належить на праві власності КП "Муніципальна дорожня компанія" (а.с.31). Вищезгаданим транспортним засобом керував водій ОСОБА_1 , на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_3 , виданого 02.11.2016 (а.с.31).
За результатами перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено акт за №ОАР022193 від 07.07.2025 (а.с.10), в якому зафіксовано про виявлені порушення статей 34, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 за №2344-ІІІ, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 вказаного Закону, а саме "за відсутність на момент проведення перевірки документів, перелік яких передбачено статтею 48 цього Закону".
В межах коментованого акту перевірку зазначено про наступні обставини: "Під час перевезень вантажу перевізник не забезпечив водія належними документами: а саме: товарно-транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом на вантаж, особистою карткою водія до цифрового тахографа, роздруківкою даних на паперовому носії інформації про режим праці та відпочинку водія Бориса Володимира за 04.07.2025" (а.с.10).
У свою чергу, зазначено про відмову водія ОСОБА_1 від ознайомлення зі змістом акту від 04.07.2025 та від надання пояснень, вказане засвідчене підписом посадової особи Відділу, що здійснювала перевірку.
Відповідач листом за №70093/29/24-25 від 07.08.2025 повідомив власника вказаного транспортного засобу КП "Муніципальна дорожня компанія" про дату розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яка призначена до розгляду на 26.08.2025 та попередив, що у випадку відмови прибути, розгляд справи відбудеться за відсутності сторони (а.с.28). Позивач вказаний лист отримав 12.08.2025, що засвідчується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з трек-номером 06 011 790 673 27 (зворотній бік а.с.28).
За результатами розгляду справи 26.08.2025 про порушення законодавства про автомобільний транспорт в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Укртрансбезпеки Волченком М.В. прийнято постанову №022492, якою на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до КП "Муніципальна дорожня компанія" застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000,00 гривень за допущену "відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: роздруківки даних з цифрового тахографа щодо режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за період визначений законодавством, товарно-транспортної накладної (акт №022193)" (а.с.29). Вказана постанова направлена відповідачем на адресу товариства супровідним листом за №76578/29/24-25 від 28.08.2025 (зворотній бік а.с.29), такий одержано позивачем 11.09.2025, що засвідчується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з трек-номером 06 011 871 801 16 (а.с.30).
КП "Муніципальна дорожня компанія" оскаржено постанову за №022492 від 26.08.2025 до Державної служби України з безпеки на транспорті, однак рішенням за №8354/3.3/15-25 від 25.09.2025 постанову залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.6-8).
Досліджуючи питання правомірності накладення адміністративно-господарського стягнення на КП "Муніципальна дорожня компанія" на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" з врахуванням встановлених обставин справи та чинним на момент спірних правовідносин нормативно-правовим регулюванням, суд виходить з наступного.
У статті 1 Закону № 2344-III наведено визначення основних термінів, а саме: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; вантажовідправник - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
За визначенням, наведеним у "Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 за №363 (надалі по тексту також - Правила №363), вантаж - всі предмети з моменту прийняття для перевезень до здачі одержувачу вантажу.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону №2344-ІІІ, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
До внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування (частина 1 статті 47 Закону №2344-ІІІ).
У силу вимог частини 1 статті 48 коментованого Закону, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Так, частиною 2 статті 48 Закону №2344-ІІІ визначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, перелік документів, наведений у статті 48 Закону №2344-ІІІ, не є вичерпним.
Основні права та обов'язки водія транспортного засобу при перевезенні вантажу у внутрішньому сполученні встановленні статтею 49 Закону №2344-ІІІ, зокрема водій транспортного засобу зобов'язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув'язування вантажу для його безпечного перевезення; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі); дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Поруч із вказаним, відповідно до частини 8 статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку визначений "Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів", затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 за №340 (надалі по тексту також - Положення №340) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Пунктом 6.1 Положення №340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
У свою чергу, порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів передбачений "Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті", затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 за №385 (надалі по тексту також - Інструкція №385), котра поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) (тут і надалі по тексту також у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, в тому числі з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 21.03.2025 за №532).
Так, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для відображення, реєстрації, друку, зберігання та виведення в автоматичному або напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів (у тому числі їхню швидкість) та про певні періоди роботи та відпочинку їхніх водіїв (пункт 4 розділу І Інструкції №385).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції №385, автомобільні перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів чи смарт-тахографів, зразки яких затверджено відповідно до вимог законодавства.
Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, у силу вимог пункту 3 розділу ІІІ Інструкцію №385: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа, у тому числі смарт-тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом або смарт-тахографом; у разі несправності або пошкодження тахографа інформує про це відповідну посадову особу автомобільного перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження тахографа, автомобільний перевізник повинен його відремонтувати в ПСТ до відправлення такого транспортного засобу в рейс.
Враховуючи приписи частин 1, 2 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", за якою автомобільні перевізники, водії зобов'язані також мати й "інші документи, передбачених законодавством", до переліку таких, з урахуванням положень пункту 3.3 Інструкції №385, слід відносити картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
У свою чергу, непред'явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону №2344-III документів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону №2344-ІІІ. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 11.04.2025 у справі №440/9704/23, від 06.02.2025 у справі №440/2336/23.
Відповідальність перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт установлена Розділом V Закону №2344-III. Зокрема, абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III передбачено, що за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Системний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники, а не інші особи (власники транспортних засобів, водії тощо). Водночас, запровадивши такий інститут відповідальності законодавець чітко окреслив, що він стосується саме перевізників та визначив ознаки, за якими визначають особу автомобільного перевізника. Це означає, що останній, не обов'язково має бути власником транспортного засобу, оскільки норми законодавства не забороняють використання транспортних засобів, що належать іншим особам, у перевезеннях вантажів на підставі договорів укладених між власником та перевізником або інших правочинів.
Ураховуючи наведене та виходячи із приписів Закону №2344-III, до власника автомобільного транспорту можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за умови, якщо він відповідає усім характеристикам, визначеним Законом №2344-III для автомобільних перевізників. У разі якщо особа, не відповідає цим вимогам, відсутні підстави для застосування до неї відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого Розділом V Закону №2344-III.
Вказаний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 13.03.2025 у справі №140/6098/22.
Окрім того, за сталою правовою позицією Верховного Суду, яка послідовно і неодноразово зазначалась у постановах, зокрема, від 22.02.2023 у справі №240/22448/20, від 12.10.2023 у справі №280/3520/22 та від 07.12.2023 у справі №620/18215/21, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб, адже такі дані не завжди можуть співпадати. Натомість, автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону №2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.
Не без того, що надання послуги з перевезення вантажів може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої 1 першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Так, вирішальним при розгляді цієї справи є встановлення факту чи є КП "Муніципальна дорожня компанія" перевізником в розумінні Закону №2344-III та правомірність застосування до останнього адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу, як до власника автотранспортного засобу, який, на думку відповідача, здійснював перевезення вантажу та зобов'язаний був забезпечити водія товарно-транспортною накладною та роздруківкою даних з цифрового тахографа щодо режиму праці та відпочинку водія ОСОБА_1 за період, визначений законодавством
У аспекті наведеного, суд зазначає, що приписи частини 2 статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" містять дві умови, за яких особа, яка здійснює перевезення, відповідає вимогам, що кваліфікують її, як автомобільного перевізника, який несе відповідальність, відповідно до приписів абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону, а саме:
(1) особа повинна бути суб'єктом господарювання, який надає послугу з перевезення;
(2) перевезення вантажів транспортним засобом здійснюється на договірних умовах;
(3) використання транспортного засобу на законних підставах.
Інших умов щодо визначення особи, як автомобільного перевізника, законодавцем не встановлено.
Водночас саме на органи Укртрансбезпеки покладено обов'язок ретельно перевірити надану водієм інформацію стосовно особи, яка відповідає за перевезення вантажу на предмет її відповідності вимогам автомобільного перевізника та вжити відповідних заходів, у випадку, якщо наданої водієм інформації недостатньо для визначення особи автомобільного перевізника.
Вищенаведена позиція наведена Верховним Судом у постанові від 20.03.2025 у справі №380/13118/23.
Отже, першочерговим є належне установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка і у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов'язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов'язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.
Під час розгляду матеріалів справи та прийняття спірної постанови за цим розглядом відповідач встановив статус автомобільного перевізника позивача виключно на підставі відомостей зазначених в акті перевірки за №022492 від 26.08.2025, водночас суд вважає за необхідне зазначити, що акт перевірки - це лише один із доказів, який повинен братися до уваги під час розгляду справи про адміністративне (чи інше) правопорушення. Чинним законодавством не визначено такий акт як єдиний доказ вчинення правопорушення перевізником. Вказаний документ є лише службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлення порушень вимог чинного законодавства відповідними суб'єктами, однак наведені в акті обставини повинні бути підтвердженні іншими доказами.
Слід звернути увагу, що вихідні дані орган контролю отримує на місці перевірки, тоді як постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу виноситься за результатами розгляду справи в територіальному органі Укртрансбезпеки і саме під час її розгляду і має бути встановлений суб'єкт (особа порушника), який в розумінні частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ має нести відповідальність за порушення вимог цього Закону.
Аналогічної думки дійшов Верховний Суд у справі від 08.05.2025 у справі №520/15410/23.
За твердженням позивача, 04.07.2025 водієм КП "Муніципальна дорожня компанія" здійснювалося перевезення "сміття і змети прибирання вулиць на полігон твердих відходів (с. Рибне)" на підставі маршрутного листа. Таким чином, оскільки сміття не може вважатися товаром і не потребує оформлення товарно-транспортної накладної, Трансбезпекою помилково віднесено останнього до автомобільних перевізників.
Так, згідно долученої позивачем інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності комунального підприємства "Муніципальна дорожня компанія" за КВЕД є 81.29 "Інші види діяльності із прибирання" (основний), 28.11. "Збирання безпечних відходів", 23.61 "Виготовлення виробів із бетону для будівництва", 37.00 "Каналізація, відведення й очищення стічних вод" та інші (а.с.11).
Поруч із цим, у віданні контролюючого органу, як засвідчується сукупністю матеріалів перевірки, перебував шляховий лист за №0867688 від 04.07.2025, за змістом якого автомобіль МДКЗ 5706 із державним номерним знаком НОМЕР_4 , керування якого здійснювалось водієм ОСОБА_1 , допущено до виконання розпорядження "діяльн. поточ. рем. Максимовича 13 по місту", графа "Найменування вантажу" містить наступне: "шл. буд. матер." (а.с.32).
Шляхом візуального огляду наданих копій зображень (світлин), суд зазначає, що транспортний засіб із державним номерним знаком НОМЕР_4 являє собою самоскид, у кузові якого знаходиться неоднорідна маса відходів різного характеру та походження, що не утворює єдиного цілісного вантажу (зворотній бік а.с.32, а.с.33).
Окрім цього, сторони у цій справі не заперечують факту обладнання транспортного засобу марки СБМ, державний номерний знак НОМЕР_1 , належного на праві власності КП "Муніципальна дорожня компанія", який перевірявся Укртрансбезпекою 04.07.2025 саме цифровим тахографом. Вказана обставина також підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 15.05.2025 за №UA117-0081581 (зворотній бік а.с.33).
У статті 1 Закону України "Про управління відходами" від 20.06.2022 за №2320-IX (надалі по тексту також - Закон №2320-IX) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який є спеціальним нормативно-правовим актом у сфері управління відходами, визначено, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися; відходи будівництва та знесення - відходи, що утворилися внаслідок діяльності з капітального ремонту, будівництва або знесення будівель і споруд; система управління побутовими відходами - комплекс заходів із збирання, перевезення та оброблення побутових відходів, включаючи створення та забезпечення діяльності об'єктів, нагляд за ними та подальший догляд за об'єктами видалення побутових відходів, а також діяльність суб'єктів господарювання, що здійснюють окремі операції з управління побутовими відходами в межах територіальної громади або декількох територіальних громад; збирання відходів - операція, що полягає у вилученні, купівлі, накопиченні та зберіганні відходів суб'єктами господарювання у сфері управління відходами, включаючи роздільне збирання, з метою подальшого перевезення відходів на об'єкти оброблення відходів; перевезення відходів - операція, що полягає у транспортуванні відходів від місця їх утворення до об'єкта оброблення відходів, а також від одного місця/об'єкта до іншого; послуга з управління побутовими відходами - операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а також діяльність, пов'язана з організацією роботи системи управління побутовими відходами, що здійснюється виконавцем послуги з управління побутовими відходами.
За змістом частин 1-3 статті 33 Закону №2320-IX послуга з управління побутовими відходами є комунальною послугою і надається відповідно до законодавства про житлово-комунальні послуги та правил, встановлених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням регіональних та місцевих планів управління відходами та правил благоустрою населеного пункту. До складу послуги з управління побутовими відходами входять операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів. Суб'єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Виконавцем послуги з управління побутовими відходами є суб'єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку, або адміністратор послуги з управління побутовими відходами (частина 5 статті 33 Закону №2320-ІХ).
У контексті наведеного суд зауважує, що законодавець, хоч і передбачив наявність обов'язку надання для перевірки товарно-транспортної накладної або інших документів на вантаж та обладнання транспортного засобу цифровим тахографом з можливістю роздрукування на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водіїв для автомобільних перевізників, проте не визначив процедури дотримання цього обов'язку для категорії осіб, які здійснюють збирання та вивезення твердих побутових відходів в межах послуги з управління побутовими відходами.
Надання позивачем послуг з управління побутовими відходами хоч і включає перевезення таких до місця накопичення відходів, проте за обставин цієї конкретної справи суд не вважає це наданням послуг з перевезення вантажів, позаяк із обсягу встановлених обставин слідує, що підприємство транспортним засобом протягом дня проводило збір побутових відходів в межах міста з одночасним їх вивезенням до місця збору (накопичення).
Поруч із цим, відповідачем не здійснено обов'язку дослідження питання того, чи станом на час проведення перевірки 04.07.2025 КП "Муніципальна дорожня компанія" надавалися послуги із перевезення конкретно визначеного вантажу саме на договірних умовах та не здобуто документальних доказів наведеного ані під час складання акту перевірки, ані надалі під час безпосереднього розгляду справи 26.08.2025.
Слід окремо зазначити, що судом не заперечується об'єктивної можливості того, що даний транспортний засіб (автомобіль марки СБМ, 2022 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ), може використовуватися позивачем для цілей перевезення інших товарно-матеріальних цінностей (вантажу), а не тільки побутових відходів, як на договірних умовах для третіх осіб, так і для власних потреб (на користь такого свідчить й обставина обладнання такого цифровим тахографом), проте матеріали справи позбавлені доказового підґрунтя, що вказане мало місце у спірному випадку.
З наведених підстав суд вважає помилковими висновки відповідача про необхідність виписування на збирання та вивіз побутових відходів товарно-транспортної накладної та наявності роздруківки даних з цифрового тахографа щодо режиму праці та відпочинку, виходячи з того, що Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області не обґрунтовано статус КП "Муніципальна дорожня компанія" для цілей застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 за №2344-ІІІ.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті за №022492 від 26.08.2025 про застосування до КП "Муніципальна дорожня компанія" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 гривень.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Матеріалами адміністративної справи не підтверджено належність позивача до автомобільного перевізника, яким здійснювалося перевезення вантажу у розумінні приписів законодавства про автомобільний транспорт, чим не дотримано належну процедуру здійснення Укртрансбезпекою покладених на них повноважень, що виключає правомірність застосування до комунального підприємства "Муніципальна дорожня компанія " постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті за №022492 від 26.08.2025 про застосування адміністративного господарського штрафу у розмірі 17 000,00 гривень.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає, що позивачем за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься платіжна інструкція №131 від 08.10.2025 (а.с.12).
За відомостями Автоматизованої системи документообігу Івано-Франківського окружного адміністративного суду за даним платіжним документом до бюджету проведено зарахування судового збору в сумі 2 422,40 гривень.
За приписами частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з вини Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті, яким необґрунтовано винесено постанову за №022492 від 26.08.2025, підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2 422,40 гривень.
Сторонами не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу за №022492 від 26.08.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код юридичної особи 39816845) на користь комунального підприємства "Муніципальна дорожня компанія" (ідентифікаційний код юридичної особи 40270150) сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - комунальне підприємство "Муніципальна дорожня компанія" (ідентифікаційний код юридичної особи 40270150), вул. Максимовича, 13, м. Івано-Франківськ, 76007;
відповідач - Державна служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код юридичної особи 39816845; вул. Антоновича, буд. 51, м. Київ, 03150) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Тополина, 3, с. Угорники, Івано-Франківськ місто, Івано-Франківська область, 76492).
Суддя Чуприна О.В.