ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" листопада 2025 р. справа № 300/8328/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши питання про самовідвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказів
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області про визнати протиправними та скасування наказів.
Автоматизованою системою документообігу суду згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2025 вказана адміністративна справа розподілена головуючому судді Микитюку Р.В.
24.11.2025 суддею Микитюком Р.В. на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України та на виконання обов'язку, передбаченого частиною першою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України заявлено самовідвід від участі в розгляді та вирішені цієї справи, з підстав уникнення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, пункт 4 частини 1 якої передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Визначене частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завдання адміністративного судочинства передбачає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23 передбачають, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Застосування принципу об'єктивності судді пунктами 2.1. та 2.5. зазначених Бангалорських принципів поведінки суддів передбачають, що при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. А також те, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає.
За внутрішнім переконанням суду, зазначені у заяві про самовідвід обставини не перешкоджають безсторонньому розгляду і вирішенню цієї справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, діючи як суд в цій справі суддя є вільний від будь-яких схильностей та упередженості.
Однак, такі обставини є такими, що у стороннього спостерігача могла б викликати сумніви в об'єктивності судді, а також створює перешкоди у забезпеченні суддею у даній справі достатніх гарантій для усунення сумнівів щодо своєї неупередженості, в разі їх виникнення.
Як наслідок, судом встановлено наявність обставин, які у стороннього спостерігача могли б викликати сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Наявність вказаних обставин, виходячи із вищевказаних норм, що спрямовані на забезпечення суддею дотримання принципів справедливого, безстороннього, об'єктивного та неупередженого вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин є такими, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді і створюють обґрунтовані підстави для самовідводу судді від участі в розгляді справи, що передбачені пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частинами першою та другою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлений порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
З огляду на те, що за наслідками розгляду матеріалів адміністративного позову та заяви про самовідвід встановлено наявність інших обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Микитюка Р.В. та виключають його участь в розгляді даної адміністративної справи на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про самовідвід судді підлягає задоволенню, а суддя Микитюк Р.В. - відведенню від розгляду та вирішення цієї адміністративної справи.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 36, 39, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву про самовідвід судді Микитюка Р.В. у справі №300/8328/25 задовольнити.
Відвести суддю Микитюка Р.В. від розгляду адміністративної справи №300/8328/25.
Матеріали адміністративного позову передати до Відділу документального забезпечення-канцелярії Івано-Франківського окружного адміністративного суду для повторного розподілу автоматизованою системою документообігу справи між суддями.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.