ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"25" листопада 2025 р. справа № 300/6369/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Долина) про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Долина), просить:
визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене повідомленням № 3446 від 22.08.2025 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на особливий період на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII;
зобов'язати 1-й відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII, та прийняти рішення щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 18.07.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 (Долина) із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII, оскільки позивач є студентом першого курсу (магістратури), на стаціонарній формі навчання зі спеціальністю "Правознавство" у Вищій школі внутрішньої безпеки у м. Лодзі (Польща). Дата початку навчання 01.10.2024 р. Термін закінчення навчання 30.09.2027 р. До заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період було додано: завірену копію паспорта громадянина України, військово-обліковий документ (Резерв+), завірену копію довідки про прийняття на навчання іноземця, завірену копію рішення про прийняття на навчання, завірену копію довідки про статус студента, завірену копію свідоцтва про зміну імені, завірену копію контракту на навчання за програмою "Подвійний диплом" у вищій школі внутрішньої безпеки у м. Лодзі. За результатами розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_4 (Долина) було відмовлено у наданні такої, оскільки виявлено недостатню кількість підтверджуючих документів. Причини відмови - відсутність довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Вважає, що рішення відповідача, оформлене повідомленням № 3446 від 22.08.2025 про відмову у наданні відстрочки є протиправним, тому звернувся до суду з цим позовом. Аргументовано, що у постанові КМУ № 560 від 16.05.2024 вказано, що для підтвердження навчання необхідно надати довідку, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО). Однак, не зазначено, що це "єдиний" документ, який підтверджує право на відстрочку у зв'язку з навчанням. Оскільки, студенти іноземних вузів не мають можливості надати таку довідку, так як їхні навчальні заклади не мають доступу до цієї системи. Іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України, відповідно, не можуть сформувати таку Довідку.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІНФОРМАЦІЯ_1 (Долина) 22.09.2025 отримав копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 32). Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Долина) з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII та доданими до заяви завіреними копіями: 1. Паспорт громадянина України у формі ID-картки ( ОСОБА_1 ); 2. РНОКПП ( ОСОБА_1 ); 3. Довідка № 8579 про реєстрацію місця проживання особи ( ОСОБА_1 ); 4. Резерв + ( ОСОБА_1 ); 5. Довідка про прийняття іноземця на навчання ( ОСОБА_1 ); 6. Рішення про прийняття на навчання ( ОСОБА_1 ); 7. Довідка про статус студента ( ОСОБА_1 ); 8. Свідоцтво про зміну імені ( ОСОБА_1 ); 9. Контракт на навчання за програмою "Подвійний диплом" у Вищій Школі Внутрішньої безпеки в м. Лодзь ( ОСОБА_1 ) (а.с. 12-23).
За результатами розгляду адвокатського запиту від 09.07.2025 вх. № 3810, ордер про надання правової допомоги серія АТ №1106502 гр. ОСОБА_1 , відповіддю від 22.08.2025 № 3446 ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив, що 26.07.2025 вх. № 2244 засобами поштового зв'язку надійшла заява нa відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від гр. ОСОБА_1 . Комісією з розгляду питань надання та оформлення відстрочки, відмови у наданні відстрочки, продовження терміну її дії, скасування (зміни) раніше прийнятого рішення комісією з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, протоколом № 56 від 30.07.2025 прийнято рішення відмовити у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII. Зазначено, що постанова Кабінету Міністрів України № 560 передбачає чіткий перелік документів: для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти; для осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, - довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури, довідка закладу охорони здоров'я про прийняття на посаду лікаря (фармацевта/провізора)-інтерна певної спеціальності або довідка закладу охорони здоров'я про проходження практичної частини підготовки в інтернатурі як лікар (фармацевт/провізор)-інтерн за кошти фізичних (юридичних) осіб). Жодний з перелічених документів ОСОБА_1 не було надано (а.с. 24, 25).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до частин 5, 9 статті 1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією РФ проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України неодноразово продовжувався та триває дотепер.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно з пунктом 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно частини 5 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації врегульована статтею 23 Закону № 3543-XII.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
- здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону № 3543-XII порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Цей порядок, серед іншого, визначає порядок надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.
Відповідно до пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
У відповідності до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п'яти робочих днів з дати його отримання. Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних. Комісія зобов'язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Згідно пункту 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII передбачений Додатком 5 до Порядку № 560, відповідно до якого документи, що підтверджують право на відстрочку зокрема осіб, визначених пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону № 3543-XII:
- для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти;
- для осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, - довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури, довідка закладу охорони здоров'я про прийняття на посаду лікаря (фармацевта/провізора)-інтерна певної спеціальності або довідка закладу охорони здоров'я про проходження практичної частини підготовки в інтернатурі як лікар (фармацевт/провізор)-інтерн за кошти фізичних (юридичних) осіб.
Згідно пункту 62 Порядку № 560 здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.
Особи, зараховані на навчання до інтернатури, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи (копії документів, засвідчених в установленому законодавством порядку), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.
Отже, пунктом 62 Порядку № 560 для військовозобов'язаних, які претендують на оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII, передбачено обов'язок подання до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - Довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку № 560.
При цьому цитоване формулювання не ділить осіб, які є здобувачами освіти, на тих, що навчаються у національних чи закордонних закладах освіти.
Суд враховує, що Закон України "Про освіту" № 2145-VIII регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти. При цьому освіту в Україні здобувають відповідно до законодавства та міжнародних договорів України.
Водночас, Закон № 3543-XII не обумовлює обставину для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, для отримання права на відстрочку, із здобуттям освіти саме за Законом № 2145-VIII (в національному закладі освіти), а лише те, що особа повинна здобувати рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту".
Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; професійна освіта; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
Суд наголошує, що до компетенції Уряду належить лише визначення порядку надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, оформлення надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. При цьому право на відстрочку передбачено статтею 23 Закону № 3543-XII
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19). Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10.02.2016 у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині 4 статті 9 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Суд звертає увагу, що Закон № 3543-XII не містить жодних застережень як щодо неможливості надання відстрочки особам, які здобувають вищу освіту на території інших держав, так і щодо наявності довідки з ЄДЕБО, як обов'язкової умови для надання відповідної відстрочки.
Згідно з частинами першою, другою статті 74 Закону № 2145-VIII у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).
Електронна база містить такі складові: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).
Відповідно до частини п'ятої статі 74 Закону № 2145-VIII держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов'язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.
Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Частиною шостою статті 74 Закону № 2145-VIII передбачено, що суб'єктами ведення Електронної бази є: держатель та адміністратор Електронної бази; органи управління у сфері освіти; суб'єкти освітньої діяльності; підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління держателя Електронної бази.
Як зазначено у пункті 1, 4 розділу "Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти", затвердженого 08.06.2018 Наказом Міністерства освіти і науки України № 620 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 № 1132/32584 (далі Положення) це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України "Про освіту" з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб'єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.
В ЄДЕБО містяться Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників, єдина електронна система моніторингу працевлаштування випускників закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, інші складові, визначені відповідно до законодавства.
Згідно з пунктом 1 розділу II головним призначенням ЄДЕБО є забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією в галузі освіти.
Відповідно до пункту 12 розділу III Положення уповноважений суб'єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.
Отже, іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України, відповідно, не можуть сформувати довідку про здобувача освіти з Єдиної державної електронної бази з питань освіти України за формою, визначеною у додатку 9 Порядку № 560.
На переконання суду, визначальне значення має встановлення обставини навчання за денною або дуальною формою здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, при цьому такий рівень освіти є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII.
Водночас, суд зазначає, що жодною нормою чинного законодавства не встановлено, що перелік документів, визначених у додатку 5 до Постанови № 560 є вичерпним, а факт здобуття вищої освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобуття рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти не може підтверджуватись іншими доказами, якщо вони є належними та допустимими.
Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про академічне взаємовизнання документів про освіту та рівноцінність ступенів від 11.04.2005 № 616_067 поширюється на документи державного зразка, видані навчальними закладами, установами та Вищою атестаційною комісією України, та документи, видані уповноваженими на це установами Республіки Польща, згідно зразка, описаного у відповідних документах, а також на інші документи, що свідчать про відповідні періоди навчання, складені іспити, заліки та практику, що видаються уповноваженими на це закладами, відповідно до вимог чинного законодавства кожної із держав Сторін.
Згідно статті 5 Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про академічне взаємовизнання документів про освіту та рівноцінність ступенів від 11.04.2005 № 616_067 кваліфікації бакалавра, отримані в Україні після закінчення навчання, та професійні звання інженера, інженера-архітектора, ліценціата, ліценціата медичного працівника та ліценціата акушерства, отримані в Республіці Польща після закінчення вищого професійного навчання, дають право на продовження навчання за наступними рівнями у вищих навчальних закладах держави іншої Сторони відповідно до чинного законодавства кожної із держав Сторін.
Відповідно до статті 5 Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про академічне взаємовизнання документів про освіту та рівноцінність ступенів від 11.04.2005 № 616_067 сторони створять комісію експертів для вирішення спірних питань, що можуть виникати після набуття чинності цієї Угоди, оновлення списків наукових та науково-дослідних установ, уповноважених надавати ступені, та вищих навчальних закладів України та Республіки Польща, а також обміну інформацією про зміни в їх системах освіти. Про склад спільної комісії Сторони інформуватимуть одна одну дипломатичними каналами. Комісія експертів збиратиметься в разі необхідності на прохання однієї із Сторін. Місце та час засідань узгоджуватимуться дипломатичними каналами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є студентом першого курсу магістерського навчання стаціонарної форми Вищої школи внутрішньої безпеки у м. Лодзі (Республіка Польща). Строк навчання: з 01.10.2024 по 30.09.2027 (а.с. 14-19).
Спірне Рішення відповідача ґрунтується на ненаданні позивачем довідки про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. При цьому відповідач не здійснив оцінку поданих позивачем документів про навчання в іноземному навчальному закладі, що свідчить про поверхневий підхід до розгляду зави позивача про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Суд зазначає, що позивач є студентом першого курсу стаціонарної форми навчання Вищої школи внутрішньої безпеки у м. Лодзі (Республіка Польща), та цей навчальний заклад не має доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України та не може сформувати таку Довідку про здобувача освіти в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку № 560, проте позивач не може бути позбавлений права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно статті 23 Закону № 3543-XII.
За таких обставин, слід визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом № 56 від 30.07.2025, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на особливий період на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII суд зазначає, що суд у спірних правовідносинах не може перебирати на себе повноваження іншого органу та, відповідно, встановлювати достатність документів та підстав для надання відстрочки від призову на час прийняття рішення уповноваженим органом.
Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню. В задоволенні решти позовних - слід відмовити.
Відповідно до частин 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 900,00 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом № 56 від 30.07.2025, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на особливий період на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.07.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" № 3543-XII.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (Долина) (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 900 (дев'ятсот) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.