25 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/7532/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника - адвоката Мартинова Георгія Костянтиновича звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач), яким просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, що полягає в незастосуванні при нарахуванні ОСОБА_1 з 02.09.2025 року пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком, а саме 2022 - 2024 роки.
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити, з врахуванням раніше виплачених сум, з 02.09.2025 року ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком, а саме 2022 - 2024 роки.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що бездіяльність відповідача в призначенні пенсії за віком із застосовуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058 за 2022-2024 роки є протиправною, оскільки позивач має право на призначення йому пенсії за віком із застосовуванням вказаних показників середньої заробітної плати,
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
08 жовтня 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву представник відповідача не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові та в обґрунтування своїх заперечень звертає увагу суду на те, що з 02.09.2025 року позивача переведено на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року. Позивач звернувся із проханням про застосування показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки при перерахунку пенсії за Законом №1058-IV, яка вже була йому призначена, а не при її первинному призначенні. Зазначає, що лише в одному випадку застосовується показник заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 Закону для призначення пенсії. Так, у даному випадку розмір показників середньої заробітної плати (доходу) в України не підлягає перегляду та має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком. Оскільки подана позивачем заява не передбачала зміни виду отримуваної ним пенсії, то і підстави для застосування показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки у разі переведення ОСОБА_1 на інший вид пенсії, у дослідженому випадку відсутні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон №1788-ХІІ).
В подальшому ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення йому пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV.
На підставі вказаної заяви ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
При обрахунку пенсії за віком відповідач не застосував для визначення середньої заробітної плати для обчислення позивачу пенсії за віком показники середньої заробітної плати в Україні за три попередні роки до року призначення пенсії, а саме 2022-2024 років.
Позивач вважає протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обчислення йому пенсії за віком із не застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-IV, у зв'язку з чим, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058) пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Разом з тим відповідно до ч.1 ст.10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За приписами ч.2 ст.40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Водночас частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Буквальний зміст наведених норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону №1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, проведене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
У постановах від 10.04.2019 (справа №211/1898/17) та 10.07.2018 (справа №520/6808/17) Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як встановлено під час розгляду справи, позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та у зв'язку з досягненням пенсійного віку, за заявою від 02.09.2025 року, був переведений на пенсію за віком, передбачену статтею 26 Закону України №1058-IV.
Тобто фактично йдеться про призначення позивачу іншого виду пенсії, а саме пенсії за віком, замість раніше призначеної пенсії за вислугу років.
Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постанові від 23.10.2018 (справа №334/2653/17) та у постанові від 13.12.2018 (справа №185/860/17)).
Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» за вислугу років, у подальшому під час розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.
При цьому суд зауважує, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не міг бути підставою для призначення позивачу пенсії за вислугу років із 2018 року, адже цей закон взагалі не передбачав цього виду пенсії. Статтею 9 Закону були передбачені такі види пенсій, як пенсія за віком, пенсія по інвалідності та пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Закон №1058-ІV застосовувався виключно із метою обчислення розміру призначеної позивачу 2013 році пенсії, вид якої визначався Законом № 1788-ХІІ.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №577/2457/17 (провадження №К/9901/19962/18).
Такої ж правової позиції дотримується Сьомий апеляційний адміністративний суд (постанова від 18.03.2021 у справі №560/4328/20).
Отже, при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно з частиною другою статті 40 цього Закону.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що при призначенні позивачу пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV відповідач неправомірно застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався під час призначення пенсії за вислугу років, що є підставою для зобов'язання відповідача провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов по суті належить задовольнити, обравши при цьому правильний спосіб захисту прав позивача у спірних правовідносинах, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 968,96 грн., стягуються на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, що полягає в незастосуванні при нарахуванні ОСОБА_1 з 02.09.2025 року пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком, а саме 2022 - 2024 роки.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити, з врахуванням раніше виплачених сум, з 02.09.2025 року ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за віком, а саме 2022 - 2024 роки.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у сумі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяД.В. Іванчулинець