25 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/8846/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилко С.Є., вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, військова частина НОМЕР_3 , НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, військова частина НОМЕР_5 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , військова частина НОМЕР_6 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
04 листопада 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ), НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, військова частина НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ), НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, військова частина НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 , військова частина НОМЕР_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ), яким просить суд: "1. Визнати підстави пропуску строку звернення до суду поважними; 2. Поновити пропущений строк на звернення до суду з позовною заявою; 3. Прийняти позовну заяву до розгляду; 4. Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; 5. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) у відношенні до ОСОБА_1 , які полягають у застосуванні у період з 29 січня 2020 року по 07 березня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762 грн.), при нарахуванні місячного грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки; 6. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 29 січня 2020 року по 07 березня 2022 року місячного грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року - 2102 грн., на 01 січня 2021 року - 2270 грн., на 01 січня 2022 року - 2481 грн., із врахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до гі. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44; 7. Визнати протиправними дії НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) у відношенні до ОСОБА_1 , які полягають у застосуванні у період з 08 березня 2022 року по серпня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762 грн.), при нарахуванні місячного грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік; 8. Зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 08 березня 2022 року по 18 серпня 2022 року місячного грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2022 рік, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року - 2481 грн., із врахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44; 9. Визнати протиправними дії НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ) у відношенні до ОСОБА_1 , які полягають у застосуванні у період з 19 серпня 2022 року по травня 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762 грн.), при нарахуванні місячного грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 рік; 10. Зобов'язати НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_5 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 19 серпня 2022 року по 19 травня 2023 року місячного грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2023 рік, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року - 2481 грн., на 01 січня 2023 року - 2684 грн., із врахуванням раніше виплачених сум. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44; 11. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_6 ) у відношенні до ОСОБА_1 , які полягають у застосуванні розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762 грн.), при нарахуванні компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік за 40 днів, за 2023 рік - 40 календарних днів, за 2024 рік - 25 календарних днів, за 2025 рік - 40 календарних днів, компенсації за 154 календарних дні невикористаної додаткової щорічної відпустки, передбаченої для учасника бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023,2024, 2025 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні за 9 повних календарних роки; 12. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_6 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2022 рік за 40 днів, за 2023 рік - 40 календарних днів, за 2024 рік - 25 календарних днів, за 2025 рік - 40 календарних днів, компенсацію за 154 календарних дні невикористаної додаткової щорічної відпустки, передбаченої для учасника бойових дій за 2015, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020. 2021, 2022, 2023,2024, 2025 роки, одноразову грошову допомогу при звільненні за 9 повних календарних роки, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року - 3028 грн., із врахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі.
17 листопада 2025 року до суду від представника прикордонного загону Державної прикордонної служби України, військова частина НОМЕР_5 надійшло клопотання, в якому представник просить адміністративний суд позов залишити без розгляду. В обґрунтування клопотання зазначив, що з вказаним позовом позивач звернувся до суду з пропуском строку звернення до суду.
Строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.
Відповідно до статті 122 частини 1 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із статті 122 частиною 2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Отже, для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Втім положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували строк звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Відповідно до статті 233 частини 2 КЗпП України, у редакції, чинній до змін, внесених Законом України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон України №2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України №2352-ІХ, який набрав чинності 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).»
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, пунктом 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з 12 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами), з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, в силу приписів пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України строк на звернення до суду з позовами щодо нарахування та виплати (стягнення) належної заробітної плати, в тому числі й у відносинах публічної служби, був продовжений до завершення карантину, тобто до 30 червня 2023 року.
За такого підходу визначений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду розпочався 01 липня 2023 року (наступний день після закінчення дії (відміни) карантину) і сплинув 02 жовтня 2023 року (останній день строку 01 жовтня 2023 року припадав на неділю неробочий день).
Отже, до позовних вимог в частині, яка стосується періоду з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року, належить застосовувати норму статті 233 частини 2 КЗпП України, в редакції до внесення змін, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин і передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
До позовних вимог, які стосуються періоду з 19 липня 2022 року належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду, відповідно до статті 233 частини 2 КЗпП України в редакції Закону № 2352.
За такого підходу визначений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду розпочався 01 липня 2023 року (наступний день після закінчення дії (відміни) карантину) і сплинув 02 жовтня 2023 року (останній день строку 01 жовтня 2023 року припадав на неділю неробочий день).
Предметом позову, що стосується заявника клопотання є, зокрема, здійснення перерахунку та виплати позивачу за період із 29 січня 2020 року 19 травня 2023 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року із врахуванням раніше виплачених сум.
А відтак, суд дійшов висновку, що в цій справі застосуванню підлягає частина друга статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України № 2352-ІХ, із врахуванням пункту 1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України
Тому, на думку суду, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.
Керуючись статями 121, 122, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання представника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, військова частина НОМЕР_5 про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
СуддяС.Є. Гаврилко