24 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/2254/25
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Дору Ю.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії , -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (8800, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина Августина, буд.52, код ЄДРПОУ ВП 44106694), в якій просить:
1.Поновити строк на звернення до суду, як такий, що пропущено з поважних причин;
2.Звільнити від сплати судового збору;
3. Визнати протиправним та скасувати:
- податкове повідомлення-рішення від 12.09.2018 року № 0189661311 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 61 761 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15440,25 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 27.04.2023 року №0377741-2410-0707 за період 2022 року в розмірі 8 247,53 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 27.04.2023 року №0377621-2410-0707 за період 2022 року в розмірі 277,22 грн.;
- податкову вимогу ГУ ДФС у Закарпатській області від 25.10.2018 року № 651-56 на суму 94 740, 70 грн., з ПДВ, в тому числі: основний платіж 61 761,00 грн., штрафні санкції 15440, 25 грн., пеня 17539, 45 грн.
4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на мою користь всі понесені у справі судові витрати.
В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що в 2012 році подав заяву про припинення підприємницької діяльності, так як таку вже не здійснював та згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підтверджується державна реєстрація припинення підприємницької діяльності 30.12.2016 року
Пізніше рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.09.2024 року по справі № 260/3966/24 задоволено позов Головного управління ДПС у Закарпатській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 103214,25 грн. Про вказану справу позивач не знав та не отримував документів по справі, що підтверджує копіями закордонного паспорту, де зазначено що позивач перебував закордоном у той час.
Однак, позивач зазначає що якби у нього був наявний податковий борт, то йому б не припинили підприємницьку діяльність, тому вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
14 квітня 2025 року представником позивача подано до суду докази сплати судового збору та заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій наведено обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом та долучено докази на підтвердження вказаних обставин.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року поновлено позивачу строк звернення до суду. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
01 травня 2025 року представником відповідача подано заяву про залишення без розгляду позовної заяви з огляду на прощений строк подання.
01 травня 2025 року представником відповідача подано заяву у якій просить призначити судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.
01 травня 2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву. Відзив мотивує тим, що у позивача в грудні 2016 виник обов'язок нарахувати податкове зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з використанням складського комплексу в операціях, що не є господарською діяльністю в сумі 61 761,00 грн., оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено відомості про припинення підприємницької діяльності позивача 30.12.2016. Також, відповідач зазначає, що Обізнаність/необізнаність платника з прийнятими податковим органом щодо нього податкових повідомлень-рішень про донарахування грошового зобов'язання не може бути підставою для визнання протиправними та скасування таких податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
07 травня 2025 року позивач подав відповідь на відзив, у якому зазначає, що податкова перевірка не проводилася щодо податкових повідомлень-рішень від 27.04.2023 року №0377741-2410-0707 та від 27.04.2023 року №0377621-2410-0707, тому податкові вимоги відповідачем не складалися та позивачу не направлялася. Також, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є як форс-мажорні обставини. Воєнний стан наразі триває і не скасовувався, тому відповідач при складенні ППР в 2023 році та щодо ППР за 2023 рік мав взяти його до уваги. Не погоджуючись з відзивом, позивач просить не брати до уваги відзив поданий відповідачем.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року залишив позовну заяву без розгляду.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду скасовано та направлено справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
07 серпня 2025 року справа повернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду.
У період з 21.07.2025 по 15.08.2025 головуючий суддя Дору Ю.Ю. перебував у відпустці. Відтак питання про прийняття справи до розгляду вирішується у перший робочий день - 18.08.2025 року.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 прийнято до розгляду адміністративну справу та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних у ній матеріалів.
22 серпня 2025 року представник відповідача подав заперечення в частині податкової вимоги. Просить відмовити у задоволені позовних вимог у частині оскаржуваної податкової вимоги повністю, так як податкова вимога була надіслана позивачу поштою але поштовий конверт №9010007636260 повернуто за закінченням терміну зберігання.
01 вересня 2025року представником позивача подано до суду заяву про стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 гривень 0 копійок, також повідомлено, що докази будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дата державної реєстрації позивача 29.06.1998 року, дата запису 23.03.2009 року , номер запису 23130170000003683.
Також, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач припинив підприємницьку діяльність за власним рішенням 30.12.2016 року.
Відповідач провів позапланову документальну невиїзну перевірку за наслідками якої складено акт перевірки від 04.09.2018 року № 967/07-16-13-11/2259803016 та винесено податкове повідомлення-рішення від 12.09.2018 року № 0189661311 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 61761 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15440,25 грн.
Податкове повідомлення-рішення було надіслане засобами поштового зв'язку позивачу, однак поштовий конверт №8800000656050 повернуто, що відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Також, контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 27.04.2023 №0377621-2410-0707, визначено, що податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно у розмірі 277,22 грн. за 2022 рік за нежитлову будівлю, кафе «Оріон» загальною площею 85,30 кв.м. та №0377741- 2410-0707, яким визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно у розмірі 8247,53 грн. за 2022 рік за складський комплекс загальною площею 2537,70 кв.м.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна: комплекс, складський комплекс загальною площею 2537,70 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 15259426, дата державної реєстрації 07.08.2006. та нежитлова будівля, кафе «Оріон» загальною площею 85,30 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 15443639, дата державної реєстрації 19.07.2006.
Вирішуючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.
Згідно приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно пп.266.1.1 п.266.1, пп.266.3.1, пп.266.3.3 п. 266.3, пп.266.5.1 п. 266.5, пп.266.1.1 п.266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно ст.2, ч.1 ст.5, ч.5 ст.12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав. У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.
Згідно пп.266.4.1, пп.266.4.3 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а)для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б)для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до: об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту; об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Отже, платниками податку на нерухомість є власники об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості відповідно до рішень органів місцевого самоврядування з урахуванням норм Податкового кодексу України.
Рішенням Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області від 23 червня 2021 року №315 встановлено ставки з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2022 ставка податку за будівлі торгівлі (зокрема, кафе) та склади для фізичних осіб становить 0,050 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв.м. бази оподаткування.
Суд зазначає, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна: комплекс, складський комплекс загальною площею 2537,70 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 15259426, дата державної реєстрації 07.08.2006. та нежитлова будівля, кафе «Оріон» загальною площею 85,30 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер 15443639, дата державної реєстрації 19.07.2006.
Таким чином, суд вважає дії відповідача правомірними, щодо прийняття податкові повідомлення-рішення від 27.04.2023 №0377621-2410-0707 та №0377741- 2410-0707.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України(в редакції чинній на момент виникнення правовідносин).
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Приписами підпункту 19.1-1.1.1 п. 19-1 ст. 19 ПК України Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Як визначено підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Таким чином, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Отже, виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.05.2025 у справі №160/27436/23.
При цьому, добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 29.04.2025 у справі №420/35624/23.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення надіслано на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно з довідкою поштового відділення вказане відправлення не вручено адресату та повернуто відповідачу із зазначенням причини: «за закінченням терміну зберігання».
Отже, суд доходить висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про податкове повідомлення-рішення, так як відповідач відправив йому засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-78, 90,241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (8800, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина Августина, буд.52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЮ.Ю.Дору