Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
25 листопада 2025 року Справа №175/11866/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Краматорського відділу державної виконавчої служби про скасування постанов у виконавчих провадженнях, -
До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Краматорського відділу державної виконавчої служби про:
- скасувати нікчемні правочини які є нікчемними в силу Закону постанови ВП №65042345 від 08.04. 2021 року, ВП № 64820649 від 15.03.2021 року.
- перевірити правосуб'єктність «стягувача» фіктивна юридична особа «БАТАЛЬЙОН ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В МІСТАХ КРАМАТОРСЬК ТА СЛОВ'ЯНСЬК» через державний реєстр ЄДР;
- скасувати незаконний арешт рахунків Позивача без рішення суду в порушення ст. 124 Конституції України виконавчою службою м. Краматорськ ЄДРПОУ 34991191;
- поновити строки подання адміністративного позову якщо пропущено.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Краматорського відділу державної виконавчої служби про скасування постанов у виконавчих провадженнях передано за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 листопада 2025 року головуючим суддею по справі визначено Галатіну О.О.
Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Краматорського відділу державної виконавчої служби про скасування постанов у виконавчих провадженнях, - залишено без руху.
Встановлено строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом надання: належних документів, які зазначені у пункті 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI, на підставі яких суд буде мати змогу встановити особу Позивача, встановити його адміністративну правосуб'єктність; документів, що підтверджують відомості, зазначені Позивачем у позовній заяві щодо місця проживання/перебування позивача, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України Позивача; уточнену позовну заяву із зазначенням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти Позивача та Відповідача, відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету стосовно Позивача та Відповідача; завірені належним чином копії документів відповідно до кількості учасників справи, що вказані у додатку до позовної заяви та позовну заяву з додатками або належних доказів направлення Відповідачу позовну заяву з додатками; власне письмове підтвердження Позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого Відповідача (Відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; обґрунтованої заяви про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними і додати докази поважності причин пропуску такого строку.
21 листопада 2025 року до суду надійшла заява Позивача про приєднання до матеріалів справи завірені належним чином копії документів відповідно до кількості учасників справи, що вказані у додатку до позовної заяви та позовну заяву з додатками для Відповідача, Паспорт НОМЕР_1 .
Крім того, Позивачем до суду надано заяву про усунення недоліків, що викладені в ухвалі суду від 17.11.2025, а саме: із зазначенням інформації щодо офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти Позивача та Відповідача, відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету стосовно Позивача та Відповідача.
Власне письмове підтвердження Позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого Відповідача (Відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав до суду надано не було.
Щодо строків звернення до суду, Позивач зазначив, що в 2024 році, йому на особистий телефон надійшло повідомлення від ПРИВАТБАНКУ постанова про арешт коштів боржника ВП № 64820649 від 11.06.2024 року, що його рахунки арештовані державним виконавцем Краматорського ВДВС особою Горошенко Яна Андріївна (без рішення суду по закритим виконавчим провадженням) Дану постанову Позивач роздрукував з повідомлення ПРИВАТБАНКУ свого телефону, на постанові відсутня державна печатка і підпис уповноваженої особи.
Зазначає, що він не отримував копію постанов в 2024 році, про надсилання будь яких постанов від виконавця Горошенко Я.А. він одразу зафіксував злочин шляхом дзвінків на лінію 102 та повідомив про злочин виконавця Горошенко Я.А (незаконний арешт без рішення суду) рахунків Позивача. Талон - повідомлення ЄО № 11141 від 13.06.2024.
Позивач вказує на те, що повідомив всі державні органи, правоохоронні органи, про злочин Краматорського ВДВС щодо незаконного арешту його рахунків. Станом на сьогодні злочин ще не припинено.
26.06.2025 року Позивачем до Краматорського ВДВС подано заяву щодо надання йому копій постанов та копій рішення суду про арешт його рахунку. Отримав відповідь 07.08.2025 року конверт з датою отримання 07.08.2025 року де були копії постанов про повернення виконавчих проваджень та відкриття виконавчих проваджень, АСВП 65042345, АСВІ 64820649, АСВП 64496401; АСВП 63836667. Копія судових рішень про арешт рахунків не було.
Після чого Позивач 08.08.2025 року подав адміністративний позов до Дніпровського районного суду що до скасування нікчемних правочинів постанов ВП № 65042345 від 08.04.2021 року, та ВП № 64820649 від 15.03.2021 року. Даний адміністративний позов суддя Лютая Ганна Юріївна Дніпровського районного суду смт. Слобожанське по справі № 175/11866/25 від 06 жовтня 2025 року передала за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.
Позивач вважає, що строки звернення до суду ним не порушено.
Розглянувши вказані заяви Позивача та докази, що додані до ним, суд виходить з наступного.
Як зазначено в ухвалі суду від 17 листопада 2025 року, відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що в позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження Позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, власне письмове підтвердження Позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого Відповідача (Відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав відсутнє.
На виконання ухвали суду від 17 листопада 2025 року вказаний недолік позовної заяви усунуто не було.
Таким чином, Позивачу необхідно надати до суду власне письмове підтвердження Позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого Відповідача (Відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Щодо строків звернення до суду із вказаним позовом, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1, п.1, 2 ч. 2 ст. 287 КАС України Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України чітко визначає, що строк звернення до суду з позовом обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Поновлення пропущеного процесуального строку можливо лише в разі наявності поважних причин його пропуску, підтверджених документально (частина 1 статті 121, частина 6 статті 161 Кодексу).
У позовних вимогах Позивач просить суд, зокрема, скасувати нікчемні правочини які є нікчемними в силу Закону постанови ВП №65042345 від 08.04. 2021 року, ВП № 64820649 від 15.03.2021 року.
В заяві про усунення недоліків позовної заяви, Позивач посилається на те, що він 26.06.2025 року звернувся із заявою до Краматорського ВДВС щодо надання йому копій постанов та копій рішення суду про арешт його рахунку. Спірні постанови ним отримано 07.08.2025 року, після чого він одразу звернувся до Дніпроетроввського районного суду із адміністративним позовом. Вважає, що строків звернення до суду ним не порушено.
Слід зазначити, що питання застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, було неодноразовим предметом розгляду Верховним Судом, зокрема у справі № 340/341/23 (постанова від 21 вересня 2023 року) та у справі № 480/6083/23(постанова від 18 липня 2024 року), де Верховний Суд зазначив, що:
«Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. При зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом місяця від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів».
Також, в постановах від 21 вересня 2023 року у справі № 340/341/23 та від 18 липня 2024 року у справі № 480/6083/23 Верховний Суд зазначив:
«Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об'єктивної можливості особи знати про такі факти.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі № 380/2355/20 від 28 травня 2021 року.
Суд наголошує, що реалізація Позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19 відступив від раніше викладених висновків та вказав що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Судом встановлено, про що зазначено в ухвалі суду від 17 листопада 2025 року, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.07.2025 на адресу слідчого управління ГУНП в Донецькій області надійшла ухвала Заводського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області від 01.07.2025 по справі №208/7070/25, провадження №1-кс/208/2301/25, якою зобов'язано слідче управління внести відомості до ЄРДР за фактом того, що 28.03.2025 року у невстановлений час слідчий СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_2 , будучи службовою особою, внесла недостовірні відомості до постанови про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025052390000235 від 25.02.2025, зазначивши та посилаючись на дані неіснуючих юридичних осіб публічного права та спотворені обставини кримінального правопорушення, з метою приховування кримінального правопорушення вчиненого з боку державного виконавця Краматорського відділу ДВС Горошенко Я.А. відносно гр. ОСОБА_1 тим самим вчинила службове підроблення.
У позовній заяві, Позивач посилається на те, що він відкрив кримінальні провадження за даним фактом, в цей злочин вже залізли посадові особи Краматорської окружної прокуратури Краматорський РУП в Донецькій області які намагались приховати злочин державного виконавця ОСОБА_3 .
Додав до позову копію витягу з ЄРДР 12025050000000474 від 04.07.2025 року; ЄРДР № 12025052390000235 від 24.02.2025 року.
В ухвалі суду від 17 листопада 2025 року суд дійшов висновку, що станом на час реєстрації кримінального провадження (24.02.2025) Єланському В.П. вже було відомо про існування спірних постанов ВП №65042345 від 08.04.2021 року та ВП № 64820649 від 15.03.2021 року, винесених державним виконавцем Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Горошенко Я.А.
Поряд із цим, в заяві про усунення недоліків позовної заяви, Позивач посилається на те, що в 2024 році, йому на особистий телефон надійшло повідомлення від ПРИВАТБАНКУ постанова про арешт коштів боржника ВП № 64820649 від 11.06.2024 року, що його рахунки арештовані державним виконавцем Краматорського ВДВС особою Горошенко Яна Андріївна (без рішення суду по закритим виконавчим провадженням) Дану постанову Позивач роздрукував з повідомлення ПРИВАТБАНКУ свого телефону, на постанові відсутня державна печатка і підпис уповноваженої особи.
Зазначає, що він не отримував копію постанов в 2024 році, про надсилання будь яких постанов від виконавця Горошенко Я.А. він одразу зафіксував злочин шляхом дзвінків на лінію 102 та повідомив про злочин виконавця Горошенко Я.А (незаконний арешт без рішення суду) рахунків Позивача. Надав до суду талон - повідомлення ЄО № 11141 від 13.06.2024.
Тобто, що станом на 13.06.2024 Позивач був обізнаний про наявність спірних виконавчих проваджень, що також підтверджується неодноразовими зверненнями Позивача до правоохоронних органів, що містяться в матеріалах справи.
Із даним позовом Позивач звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області 07 серпня 2025 року, про що свідчить штамп АТ «Укрпошта» на конверті поштового відправлення, який міститься в матеріалах справи, тобто із пропуском строку, що значно перевищує встановлений чинним законодавством строк звернення до суду з даним позовом.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку.
Відтак, обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Таким чином, Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом надання обґрунтованої заяви про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними і додати докази поважності причин пропуску такого строку.
Окрім того, слід зазначити, що відповідно до частин першої-третьої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право:1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Суд наголошує, що статтею 45 КАС України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про необхідність продовження на п'ять днів строку для усунення недоліків позовної заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Продовжити строк на усунення недоліків за позовною заявою ОСОБА_1 до Краматорського відділу державної виконавчої служби про скасування постанов у виконавчих провадженнях.
Встановити особі, яка звернулася із позовною заявою, п'ятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання до суду: обґрунтованої заяви про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними і додати докази поважності причин пропуску такого строку; власне письмове підтвердження Позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого Відповідача (Відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Направлення даної ухвали здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Суддя О.О. Галатіна