Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 листопада 2025 року Справа№200/2673/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В. розглянувши в порядку загального провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Донецької області (Покровськ, вул. Прокоф'єва, 82, ЄДРПОУ 43866127) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Донецька область.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є власником 68/100 частин будівлі магазину «Універмаг «Прогресс»», яка розташована у АДРЕСА_2 та разом з іншими особами здійснює в ньому торгівельну діяльність.
20.03.2025 до позивача звернулись посадові особи відповідача та повідомили про початок проведення перевірки, пред'явивши при цьому направлення на проведення перевірки, яке було підписано ЕЦП. При цьому ФОП ОСОБА_1 зауважує, що дійсність направлення на проведення перевірки нею не встановлено так як Qr-код не считувався
Враховуючи зазначене та те, що взаємодія позивача та посадових осіб відповідача розпочалася під час повітряної тривоги, Калінова І.В. запропонувала представникам відповідача прийти після відбою сигналу «Повітряна тривога» із направленням на проведення перевірки, засвідченим печаткою.
Оцінюючи зміст направлення позивач звертає увагу на те, що воно видане на перевірку виду продукції - «Машини та устаткування», категорія та/або група - «Інструменти ручні пневматичні, гідравлічні або з умонтованим електричним чи неелектричним двигуном» в магазині “Прогрес», за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому за даною адресою розміщено два торгові заклади з вивісками «Універмаг Прогресс» та магазин «Прогрес плюс». Позивач здійснює господарську діяльність в приміщеннях з вивіскою «Універмаг Прогресс», та не має жодного відношення до магазину «Прогрес», визначення місця перевірки «Універмаг Прогресс» направлення не містить.
26.03.2025 позивач отримала протокол №СХ/ДЦ/163РН/0104/0105/ПТ про виявлене порушення вимог Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 25.03.2025 відповідно до змісту якого вона нібито створила перешкоди у здійсненні заходів ринкового нагляду шляхом недопущення посадових осіб до проведення перевірки характеристик продукції (відмова в її проведенні); акт перевірки характеристик продукції від 25 березня 2025 року № СХ/ДЦ/163/РН/0104/0105 відповідно до змісту якого «ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка здійснює торгівельну діяльність в магазині «Прогрес», що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , створила перешкоду у здійсненні заходів ринкового нагляду шляхом недопущення перевіряючих осіб до проведення перевірки характеристик продукції (відмова в її проведенні).
Позивач звертає увагу, що ані дати, ані часу розгляду справи в протоколі зазначено не було, жодної повістки про виклик на розгляд справи Позивач не отримувала і таким чином була позбавлена права надати особисті пояснення під час розгляду справи та скористатись юридичною допомогою щоб захистити свої права.
В подальшому 04.04.2025 позивач отримав постанову про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року №СХ/ДЦ/163/РН/0104/0105/ПТ/ПС відповідно до змісту якої за порушення вимоги пункту 6 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» в частині створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки (відмова в її проведенні) характеристик продукції та невиконання вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд» в розмірі 170 000 гривень.
Вважаючи свої права порушеними позивач наголошує, що дії представників відповідача щодо намагання будь-що провести перевірку в період дії сигналу «Повітряна тривога» не можуть вважатися законними, а як наслідок і всі складені внаслідок незаконних та протиправних дій документи.
При цьому на твердження ОСОБА_1 ані в акт перевірки, ані в протокол не внесена інформацію щодо того, що причиною не допуску до перевірки був той факт, що перевірку посадові особи Відповідача намагались провести перевірку в період дії сигналу «Повітряна тривога», а також - що в направленні на перевірку неможливо було відсканувати QR-код і перевірити підпис та відсутність печатки.
Враховуючи зазначені обставини позивач просить суд:
визнати протиправними дії представників Відповідача щодо намагання провести планову перевірку характеристик продукції під час дії сигналу «Повітряна тривога»;
визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року №СХ/ДЦ/163/РН/0104/0105/ПТ/ПС.
Ухвалою суду від 07.05.2025 року прийнято до розгляду позовну і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
19.05.2025 року відповідачем було надано відзив по справі, згідно змісту якого Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці Донецької області проти позовних вимог заперечувало у повному обсязі, вважало позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
По суті позову наголошено, що документи для проведення перевірки складені у тому числі з урахуванням інформації, викладеної на сайті міста Добропілля, на підставі Секторального плану державного ринкового нагляду на 2025 рік та Технічного регламенту безпеки машин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 62. Під час намагання провести перевірку було здійснено відеозапис.
Апелюючи до позиції з приводу недопустимості проведення перевірки під час повітряної тривоги відповідач зазначає, що під час пред'явлення позивачу документів в приміщенні магазину знаходились не тільки продавці, але й покупці, що відображено при відеозаписі, а відтак дія сигналу «повітряна тривога» не може бути належним обґрунтування щодо недопущення посадових осіб до проведення перевірки.
Також Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці Донецької області наголошує, що направлення на проведення перевірки було роздруковано в паперовому вигляді, завірено діловодом відділу документообігу та контролю Міжрегіонального управління, а також скріплено печаткою «Для документів», на якій зазначено: назва підприємства, яке направило на перевірку - Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці та ЄДРПОУ - 43866127 вказаного управління. На направлення накладено КЕП в.о. начальника Міжрегіонального управління Потоцького Є.О. та згенеровано QR- код, який містить довідкову інформацію про цей документ, контактну інформацію про установу чи службових осіб, які підписали відповідний документ, а також інші сформовані адресатом дані в його автоматизованій системі діловодства. Відповідні дані зчитуються за допомогою звичайного смартфону.
Посадовими особами відділу було надано Позивачці паперову копію електронного направлення на проведення перевірки, завірену діловодом відділу документообігу та контролю Іриною Гончаровою та пред'явлено службові посвідчення.
Посилаючись на ч. 6 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», відповідач зауважує, що кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Також відповідач, посилаючись на правовстановчі документи, звертає увагу на те, що ФОП ОСОБА_1 не надала доказів того, що магазин «Прогрес» (відповідно договору купівлі-продажу від 17.09.2005) було офіційно перейменовано в «Універмаг Прогрес».
У тому числі Міжрегіональне управління вважає, що не порушено право позивачки про розгляд справи про накладення штрафу за порушення вимог законодавства, виявлених під час перевірки, без присутності фізичній особі - підприємця ОСОБА_1 , так як такий розгляд не передбачено законодавством.
28.05.2025 року позивачем надано відповідь на відзив, згідно змісту якої зауважив, що Технічний регламент безпеки машин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 62, з урахуванням якого було складено направлення на проведення перевірки, не розповсюджується на «інструменти ручні пневматичні, гідравлічні або з умонтованим електричним чи неелектричним двигуном».
Більш того, в Секторальному плані державного ринкового нагляду на 2025 рік, затвердженого Головою Державної служби України з питань праці 29 листопада 2024 року зазначено, що «інструменти ручні пневматичні, гідравлічні або з умонтованим електричним чи неелектричним двигуном» (відповідно до ПКМУ від 16.12.2015 №1067 “Про затвердження Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання) будуть перевірятися Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а не одноособово Держпраці.
Враховуючи вказане, ОСОБА_1 наголошує, що дії відповідача не відповідають вимогам ч. 1 ст.10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
При цьому позивач, посилаючись на положення Постанови КМУ від 28 грудня 2016 р. № 1069 «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд» зауважує, що контроль за сферою дії Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання затвердженого ПКМУ від 16.12.2015 №1067 здійснюється виключно посадовими особами Держпродспоживслужби.
Резюмуючи вказане позивач вважає, що у посадових осіб відповідача були відсутні повноваження на здійснення державного ринкового нагляду характеристик продукції «інструменти ручні пневматичні, гідравлічні або з умонтованим електричним чи неелектричним двигуном», а їх намагання провести перевірку цієї продукції є протиправним і виходить за межі наданих повноважень.
Також позивач вважає, що сайт м. Добропілля не є офіційним і Державним, а тому не може бути використана у якості джерела доказів.
ОСОБА_1 повторно наголошує, що перед початком взаємодії з посадовими особами відповідача, перебувала в пристосованому укритті; представниками відповідача в порушення вимог Закону було не роз'яснено підстави, вид перевірки тощо, відеозаписи надані представником Відповідача не є цілісними, є фрагментарними і не містять всіх обставин подій.
До того ж, а ні Постанова КМУ від 1 серпня 2023 р. № 798 «Про затвердження Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності», а ні Інструкція з діловодства в Державній службі України з питань праці, затверджена Наказом Голови Державної служби з питань праці від 13.10.2023 № 195 не містять дозволу на використання електронного цифрового підпису
Крім вказаного позивач вважає, що не може бути суб'єктом перевірки адже не здійснює торгівлю товарами, зазначеними в посвідченні на проведення перевірки, про зазначено перевіряючим ще під час їх відвідування. Вказане підтверджується випискою з ЄДРПОУ за видами економічної діяльності.
Відтак позовні вимоги підтримано.
02.06.2025 року відповідачем надані заперечення на відповідь на відзив, згідно змісту яких зауважив наступне.
Відповідно до секторального плану державного ринкового нагляду на 2025 рік, до плану здійснення ринкового нагляду було включено в вид(тип), категорія та/або групи продукції «Інструменти ручні пневматичні, гідравлічні з умонтованим електричним чи неелектричним двигуном», яка мала відбутися у позивачки. У графі «Спільні перевірки» напроти категорії «Інструменти ручні пневматичні, гідравлічні з умонтованим електричним чи неелектричним двигуном» зазначено: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, це мається на увазі, що перевірки вище зазначених категорій можуть проводити як органи державного ринкового нагляду та/або його структурні підрозділи Державної служби України з питань праці, так і органи державного ринкового нагляду та/або його структурні підрозділи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, ці перевірки можуть бути як спільними, так і окремими, в секторальному плані не зазначено, що перевірки повинні бути обов'язково спільними.
Таким чином відповідач підтримав позицію щодо безпідставності позову.
09.06.2025 року позивачем надані додаткові пояснення по справі, згідно змісту яких ОСОБА_1 зауважила, що твердження представника Відповідача щодо того, що нічого не забороняє посадовим особам Держпраці проводити планові перевірки, а рекомендації ДСНС носять рекомендаційний характер спростовуються Наказом Відповідача від 06.07.2023 № 496 СХ «Про затвердження заходів для забезпечення безперебійної роботи та створення безпечних умов роботи персоналу Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці в умовах воєнного стану» та статтями 3 та 27 Конституції України.
Також позивач акцентує увагу на тому, що не є розповсюджувачем товару в розумінні ст. 1 Закону України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності».
Також позивач повторно акцентує увагу на тому, що визначення терміну «Спільна перевірка» в Секторальному плані визначає проведення перевірки двома окремими суб*єктами.
08.07.2025 року позивачем надані додаткові пояснення по справі.
Ухвалою суду від 08.072025 року розгляд адміністративної справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження.
09.07.2025 року відповідачем надані додаткові пояснення по справі, згідно змісту яких у тому числі зазначено, що дії посадових осіб відповідача, щодо намагання розпочати проведення перевірки під час сигналу «Повітряна тривога» є правомірними так як законодавчо не заборонені.
Ухвалою від 29.07.2025 року у задоволені клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, - відмовлено.
Ухвалою від 23.09.2025 року продовжено строк підготовчого засідання по справі на 30 днів. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку письмового провадження.
Ухвалою від 23.10.2025 року закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу до розгляду по суті. Справу ухвалено розглядати в порядку письмового провадження.
Ухвалою від 24.11.2025 року в задоволенні клопотання про витребування доказів по справі відмовлено.
Також ухвалою від 24.11.2025 року в задоволенні клопотання відповідача про виклик свідків відмовлено.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є власником 68/100 частин будівлі магазину «Універмаг «Прогресс»», яка розташована у місті Добропіллі Донецької області по вулиці Івана Франка № 31, має статус фізичної особи-підприємця та разом з іншими особами здійснює торгівельну діяльність у вказаному приміщенні.
Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач здійснює діяльність за такими видами економічної діяльності: 47.52 - роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах (основний); 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого Майна; 46.49 - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.47 - оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.44 - оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.43 - оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, запивання, відтворення звуку й зображенням; 43.39 - інші роботи із завершення будівництва; 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 16.23 - виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів.
Відповідно до заходів державного ринкового нагляду за нехарчовою продукцією, яка відноситься до сфери відповідальності Держпраці, в частині її відповідності вимогам Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 62, на виконання Секторального плану державного ринкового нагляду на 2025 рік, затвердженого Головою Державної служби України з питань праці 29 листопада 2024 року, та вимог пункту 1 частини 1 статті 24 Закону 2735-VI, заступником начальника відділу надання адміністративних послуг та ринкового нагляду Черніковою Тамарою Анатоліївною та головним державним інспектором відділу надання адміністративних послуг та ринкового нагляду Ольховик Іриною Анатоліївною в межах повноважень, передбачених ст. 15, ст. ст. 22 - 24 Закону 2735-VI, на підставі наказу Міжрегіонального управління від 17.03.2025 року № 2/СХ-ЗК «Про проведення планової перевірки характеристик продукції у розповсюджувача за адресою: Донецька область, м.Добропілля, вул. Івана Франка, 31/1, (магазин «Прогрес»)» та направлення на проведення перевірки від 17.03.2025 № СХ/7.1/2351-25 розпочато проведення планової перевірки характеристик продукції, яка підпадає під дію Технічного регламенту, що розповсюджується за вищезазначеною адресою.
Прибувши до магазину «Прогрес» посадові особи відповідача пред'явили позивачу службові посвідчення та паперову копію електронного направлення на проведення перевірки.
ОСОБА_1 відмовлено в допуску до проведення перевірки.
Згідно інформації Добропільської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 11.04.2025 про розгляд запиту ОСОБА_1 на отримання публічної інформації від 08.04.2025, відповідно до офіційної статистики мобільного застосунку «Повітряна тривога», розроблений за підтримки Міністерства цифрової трансформації України, повітряна тривога 20 березня 2025 року була оголошена у період з 02:06 год. по 06:26 год., з 08:15 год. по 12:10 год., з 12:50 год. по 13:13 год., з 13:34 год. по 17:51 год.
26.03.2025 позивач отримала протокол №СХ/ДЦ/163РН/0104/0105/ПТ про виявлене порушення вимог Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 25.03.2025 відповідно до змісту якого вона нібито створила перешкоди у здійсненні заходів ринкового нагляду шляхом недопущення посадових осіб до проведення перевірки характеристик продукції (відмова в її проведенні); акт перевірки характеристик продукції від 25 березня 2025 року № СХ/ДЦ/163/РН/0104/0105 відповідно до змісту якого «ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), яка здійснює торгівельну діяльність в магазині «Прогрес», що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , створила перешкоду у здійсненні заходів ринкового нагляду шляхом недопущення перевіряючих осіб до проведення перевірки характеристик продукції (відмова в її проведенні).
В подальшому 04.04.2025 позивач отримав постанову про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року №СХ/ДЦ/163/РН/0104/0105/ПТ/ПС відповідно до змісту якої за порушення вимоги пункту 6 частини четвертої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» в частині створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірки (відмова в її проведенні) характеристик продукції та невиконання вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд» в розмірі 170 000 гривень.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до підпункту 12 пункту 6 Положення № 96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право звертатися у передбачених законом випадках до суду.
Пункт 7 Положення № 96 передбачає, що Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно ст. 3 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі - Закон № 2735-VI ) законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається з цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Відповідно до абзацу 8 частини 1 статті 1 Закону № 2735-VI державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Встановлені вимоги - це вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами (абзац 2 частини першої статті 1 Закону № 2735-VI).
Відповідно до положень зазначеної статті Закону № 2735-VI, орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, державний колегіальний орган, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду).
У разі, якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» повноваження також через свої територіальні органи, термін "орган ринкового нагляду" позначає також його територіальні органи.
Сфера відповідальності органу ринкового нагляду - перелік видів продукції, затверджений відповідно до цього Закону, Кабінетом Міністрів України, щодо яких відповідний орган ринкового нагляду здійснює ринковий нагляд.
Питання проведення перевірок під час здійснення заходів державного ринкового нагляду врегульовано Законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
Як визначено ст. 7 Закону 2735-VI, суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право: 1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства; 2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; 3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; 4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; 5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і митних органів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції; 6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України; 7) оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, митних органів та їх посадових осіб; 8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду; 9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції"; 10) отримувати безоплатну консультативну допомогу від органу ринкового нагляду з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного ринкового нагляду; 11) при проведенні планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду; 12) фіксувати процес проведення планової або позапланової перевірки засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню відповідної перевірки.
Суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції користуються іншими правами, визначеними цим Законом, Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", іншими нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами).
Як визначено у п. 1, 9 ст. 17 Закону 2735-VI Посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, зобов'язані додержуватися вимог цього Закону, Митного кодексу України, Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та виданих відповідно до них нормативно-правових актів; дотримуватися встановлених цим Законом принципів, вимог та порядку здійснення заходів ринкового нагляду.
Частинами 1 та 2 статті 20 Закону 2735-VI передбачено, що ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.
Секторальний план ринкового нагляду охоплює види продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.
Секторальні плани ринкового нагляду затверджуються відповідними органами ринкового нагляду не пізніше 1 грудня року, що передує плановому (частина 8 статті 20 Закону 2735-VI).
Частиною першою статті 22 Закону 2735-VI визначено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону 2735-VI, органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Згідно ч. 4 ст. 23 Закону 2735-VI, предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.
Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону 2735-VI, перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів (рішень) органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази (рішення) та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Згідно ч. 10 ст. 23 Закону 2735-VI, строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції - п'яти робочих днів.
Продовження строку проведення перевірки не допускається.
Статтею 23-1 Закону 2735-VI, передбачено, що для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/ або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція.
На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
Направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки.
Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.
За результатами здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції посадова особа органу ринкового нагляду складає акт, який повинен містити такі відомості: а) найменування органу ринкового нагляду, а також посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснили відповідний захід; б) дату та номер складання акта; в) місце розміщення продукції (найменування та адреса об'єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); г) найменування юридичної особи, її місцезнаходження або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, її місце проживання, телефон, інші відомості, що дають змогу ідентифікувати осіб, що є виробниками, уповноваженими представниками, імпортерами або розповсюджувачами відповідної продукції; ґ) тип перевірки (планова або позапланова); д) предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); е) прізвища, імена та по батькові осіб, які залучаються до проведення перевірки відповідно до пункту 7 частини першої статті Закону України «Про державний ринковий нагляді контроль нехарчової продукції» .
Посадова особа органу ринкового нагляду зазначає в акті детальний опис порушень вимог законодавства, виявлених під час перевірки, з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду, які здійснювали перевірку, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо здійснення перевірки є невід'ємною частиною акта органу ринкового нагляду.
У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, або уповноваженій нею особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі ринкового нагляду.
Відповідно спірних правовідносин, посадовими особами відповідача було розпочато процедуру проведення перевірки на первинному її етапі (пред'явлення позивачу службових посвідчень та направлення на проведення перевірки) під час триваючої повітряної тривоги, що сторонами не заперечується.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX(зі змінами), із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Наказом від 06.07.2023 № 496 СХ «Про затвердження заходів для забезпечення безперебійної роботи та створення безпечних умов роботи персоналу Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці в умовах воєнного стану», який було надано позивачу у відповідь на його запит, затверджено порядок дій під час отримання сигналу «Повітряна тривога» під час здійснення заходів державного нагляду (додаток 2).
Відповідно до змісту Додатку 2 до Наказу: При отриманні сигналу «Повітряна тривога»: Під час прямування до суб'єкта відвідування: якщо сигнал застав вас на вулиці необхідно якнайшвидше дійти до найближчого захисного укриття; якщо сигнал застав вас у громадському місці, вислухайте оголошення і дійте за вказівками адміністрації; якщо сигнал застав вас у транспорті, дочекайтеся його зупинення і дійдіть до найближчого укриття.
Якщо сигнал «Повітряна тривога» застав вас під час проведення заходу: негайно припинити захід та залишити приміщення, зберігаючи спокій; під час евакуації спускатися сходами; прямувати до укриття визначеними маршрутами евакуації; швидко, без паніки зайняти місце у найближчій захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні, паркінгу, тощо); зберігати спокій, не піддаватися паніці, зберігати здатність швидко і правильно оцінювати ситуацію; за необхідністю надавати допомогу тим, хто її потребує; знаходитись в укритті до отримання з офіційних джерел інформації про завершення повітряної тривоги; якщо з питань безпеки немає можливості швидко перейти у сховище, треба перебувати у найбільш безпечному місці у будівлі - подалі від вікон, бажано за двома стінами.
Отже, з урахуванням положень Наказу від 06.07.2023 № 496 СХ, планова перевірка позивача взагалі не повинна була розпочатися з огляду на триваючу повітряну тривогу.
При цьому суд враховує, що «Універмаг Прогресс» під час повітряної тривоги зачинений не був, а суб'єкти господарювання, які здійснюють там свою діяльність, до яких в тому числі відноситься і позивач, продовжували таку діяльність здійснювати.
Проте, відповідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, суд первинно оцінює дії саме суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи наведені обставини суд приходить до висновку, що дії представників Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Донецької області щодо намагання провести планову перевірку характеристик продукції під час дії сигналу «Повітряна тривога» порушують положення Наказу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Донецької області від 06.07.2023 № 496 СХ та ст. 19 Конституції України, а отже є протиправними.
Відповідно до ч.1 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.
До суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян(п.6 частина 4 ст. 44 Закону 2735-VI).
Справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції.
Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг.
Протокол складається у двох примірниках, які підписуються посадовими особами органу ринкового нагляду та фізичною особою, у тому числі фізичною особою - підприємцем, чи керівником юридичної особи або уповноваженою ним особою.
У разі відмови фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи підписати протокол посадова особа органу ринкового нагляду вносить до такого протоколу відповідний запис.
Один примірник протоколу вручається фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, чи керівнику юридичної особи або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі ринкового нагляду.
Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.
Постанова надсилається суб'єкту господарювання не пізніше наступного робочого дня за днем її оформлення.
Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку. Суб'єкт господарювання має право оскаржити рішення органу ринкового нагляду про накладення штрафу до керівника органу ринкового нагляду, а також у судовому порядку. У разі оскарження рішення у суді суб'єкт господарювання сплачує штраф після прийняття відповідного рішення керівником органу ринкового нагляду або судом.
Керуючись наведеним та враховуючи, що дії представників Відповідача щодо намагання провести планову перевірку характеристик продукції під час дії сигналу «Повітряна тривога» визнано судом протиправними, суд вважає за належне визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року №СХ/ДЦ/163/РН/0104/0105/ПТ/ПС.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Оскільки позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3782,40 грн., суд, враховуючи задоволення позову, дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача суми судового збору 3782,40 грн. на користь позивача.
Керуючись положеннями КАС України, суд -
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Донецької області (Покровськ, вул. Прокоф'єва, 82, ЄДРПОУ 43866127) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії представників Відповідача щодо намагання провести планову перевірку характеристик продукції під час дії сигналу «Повітряна тривога».
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 03 квітня 2025 року №СХ/ДЦ/163/РН/0104/0105/ПТ/ПС.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці Донецької області (Покровськ, вул. Прокоф'єва, 82, ЄДРПОУ 43866127) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3782, 40 гривень.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Стойка