05 листопада 2025 року Справа № 160/10972/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСерьогіної О.В.
за участі секретаря судового засіданняКрасовської А.А.
за участі:
представника позивача представника відповідача Родіонова С.О. Герасименко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувального підприємства фірми "ТАУРУС-3" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувального підприємства фірми "ТАУРУС-3" звернулося через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 27.03.2025 року №0164560705, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувальному підприємству фірмі "ТАУРУС-3" донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 501600 грн, штрафні (фінансові) санкції у сумі 125400 грн, всього на суму 627000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Виконання умов договорів позивача з ТОВ «ТАІСТАС», ТОВ «ДЕЛЬМАРБУД», ТОВ «АЛМЕРБУД», ТОВ «ЮНІТЛАЙТ КОМПАНІ» підтверджується дослідженими податківцями первинними документами: рахунками-фактурами, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), банківськими виписками та податковими накладними, які в повній мірі відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача, що відбувалися у зв'язку із здійсненням оплати за отримані роботи, та про факт використання позивачем придбаних робіт у власній господарській діяльності. Вищевказані первинні документи, оформлені позивачем та не порушують вимог частини 2 статті 9 Закону № 996 і підтверджують фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача. Щодо посилань податківців на те, що в актах здачі-приймання виконаних робіт зазначено лише які саме виконувались роботи, але не зазначено з яких матеріалів та яка кількість працівників була залучена для виконання даного виду робіт та не надано акти прийому виконаних робіт (форми № КБ2в), розрахунків договірної ціни та кошториси, то податківцями не зазначена правова норма, яка б вимагала обов'язковості складання суб'єктом господарювання таких первинних видів документів. При цьому, «бажаних» податківцями вимог до актів здачі-приймання виконаних робіт чинне законодавство не висуває, а типова форма акту № КБ-2в, про ненадання якої зазначає відповідач, була затверджена Наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009 № 554 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» і, по-перше, стосувалась будівельних робіт («… будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи, що виконуються під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального та поточного ремонту будівель та споруд), які позивач не замовляв, а по-друге, вказаний Наказ був визнаний Наказом Мінрегіонрозвитку від 20.01.2014 № 16 таким, що втратив чинність. Отже, вищезазначені вимоги податківців не відповідають приписам чинного законодавства, а відтак відсутні законні підстави не враховувати ці первинні документи в податковому і в бухгалтерському обліку позивача, зокрема, при формуванні податкового кредиту. Щодо наявності в штаті самого підприємства достатньої кількості кваліфікованих працівників, то дійсно, підприємство мало у штаті у 2018-2021 р.р. до 10 осіб слюсарів-складальників металоконструкцій, електрозварників, токаря. Можливість укладання суб'єктами господарювання договорів субпідряду у чинному законодавстві закріплена, зокрема, у статті 837 ЦК України і ця норма не ставить у залежність можливість укладання цих договорів від кількості наявних у генпідрядника власних фахівців. Щодо аналізу податківцями бази ДПС та ЄРПН, згідно з якою ТОВ «ТАІСТАС» за серпень 2018 р., ТОВ «ДЕЛЬМАРБУД» за вересень 2019 р., ТОВ «АЛМЕРБУД» за грудень 2019 р., ТОВ «ЮНІТЛАЙТ КОМПАНІ» за червень 2021 р. придбавались різноманітні товари (роботи, послуги), серед яких слюсарно-збиральні та токарнофрезерні роботи відсутні, і для виконання цих робіт сторонні організації контрагенти позивача не залучали, що на думку податківців, також свідчить про нереальність вищевказаних господарських операцій, позивач звертає увагу, що ця податкова інформація не є належним доказом нереальності господарської операції позивача з ТОВ «ТАІСТАС», ТОВ «ДЕЛЬМАРБУД», ТОВ «АЛМЕРБУД», ТОВ «ЮНІТЛАЙТ КОМПАНІ», оскільки аналіз податкових накладних постачальника по ланцюгу наведений в акті перевірки від 11.03.2025 року вказує лише на певні місяці і стосується виключно сторонніх організацій - платників ПДВ, в той час як роботи могли замовлятись контрагентами позивача у сторонніх організацій та фізичних осіб, які платниками ПДВ не являлись. За відсутності дослідження первинних документів та звітності ТОВ «ТАІСТАС», ТОВ «ДЕЛЬМАРБУД», ТОВ «АЛМЕРБУД», ТОВ «ЮНІТЛАЙТ КОМПАНІ» висновки про нереальність господарських операцій позивача з вказаними контрагентами, обґрунтовані такими доводами, є передчасними. Отже, стверджуючи про порушення контрагентами позивача податкового законодавства, контролюючий орган повинен був провести зустрічні звірки з метою документального підтвердження спірних господарських відносин, а також для підтвердження виду, обсягу, характеру операцій та повноти розрахунків, для з'ясування їх реальності та правомірності відображення в обліку платника податків. Проте, доказів проведення перевірок та/або зустрічних звірок щодо контрагентів позивача матеріали справи не містять. Таким чином, відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. У такому випадку висновок про нереальність здійснених операцій між ТОВ НВП фірма "ТАУРУС-3" та ТОВ «ТАІСТАС», ТОВ «ДЕЛЬМАРБУД», ТОВ «АЛМЕРБУД», ТОВ «ЮНІТЛАЙТ КОМПАНІ» є необґрунтованим, зроблений без посилання на відповідні докази (акти перевірок, зустрічних звірок, рішення суду), тобто висновки контролюючого органу мають суб'єктивний характер та є нічим іншим ніж припущенням. З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що прийняте відповідачем на підставі висновків акту від 11.03.2025 податкове повідомлення-рішення від 27.03.2025 №0164560705, яким позивачу донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 501600 грн., штрафні (фінансові) санкції у сумі 125400 грн., є протиправними та підлягає скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 16.05.2025 року.
30.04.2025 року через підсистему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на адресу суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, що в свою чергу обґрунтовує наступним. В ході проведення аналізу взаємовідносин між позивачем та ТОВ «ТАІСТАС», ТОВ «ДЕЛЬМАРБУД», ТОВ «АЛМЕРБУД», ТОВ «ЮНІТЛАЙТ КОМПАНІ» встановлено, що для виконання слюсарно-збиральних/слюсарно-токарних, токарно-фрезерних робіт контрагенти позивача потребували достатньої кількості працівників, або мали залучати до виконання робіт стороні організації, які б мали в своєму розпорядженні відповідні потужності та персонал для виконання даних робіт. Згідно аналізу баз даних ДПС та ЄРПН контрагенти позивача для виконання даних робіт не залучали сторонніх організацій для виконання вказаних робіт. Податковий орган вважає, що позивач міг самостійно виконувати зазначені роботи без залучення інших підприємств, оскільки, згідно штатного розпису встановлено, що позивач має в штаті достатню кількість кваліфікованих працівників, а саме: промисловий підрозділ - 13-14 осіб в різні періоди. Зазначає, що в актах здачі-приймання виконаних робіт зазначено лише, які саме виконувались роботи, з яких матеріалів та яка кількість працівників була залучена для виконання даного виду робіт в актах не зазначено.
06.05.2025 року через підсистему “Електронний суд» від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив. Позивач вважає, що відзив не відповідає приписам статті 162 КАС України, оскільки відповідач лише скопіював розділи акту перевірки № 1069/04-36-07-05/19089735 від 11.03.2025 в частині взаємовідносин з контрагентами позивача, не наводячи жодного контраргументу на аргументи протиправності висновків акту перевірки, викладені позивачем у позовній заяві. Отже, доводи наведені у позові, відповідачем ніяким чином не розглянуті: ані погоджені, ані відхилені, а відтак за правилом «мовчазної згоди» визнаються відповідачем. Оскільки ж відповідачем у відзиві жодних заперечень не наведено, позивач у даній відповіді на відзив не має змоги навести жодних міркувань, як того вимагає частина 1 статті 163 КАС України. При цьому, позивач наполягає на надуманості та безпідставності висновків акту перевірки від 11.03.2025 року щодо завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 501 600 грн., і відповідно, на протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 11.07.2025 року вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.09.2025 року.
У зв'язку із перебуванням судді 03.09.2025 року на лікарняному, розгляд справи відкладено на 17.09.2025 року.
У зв'язку із неявкою сторін 17.09.2025 року у судове засідання, розгляд справи відкладено на 15.10.2025 року.
15.10.2025 року усною ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.11.2025 року.
05.11.2025 року проголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу № 1281-п від 25.01.2025 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ НВП фірма "ТАУРУС-3" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ТАІСТАС» за період з 01.08.2018 року по 30.08.2018 року, з ТОВ «ДЕЛЬМАРБУД» за період з 01.09.2019 року по 30.09.2019 року, ТОВ «АЛМЕРБУД» за період з 01.12.2019 року по 31.12.2019 року, та ТОВ «ЮНІТЛАЙТ КОМПАНІ» за період з 01.06.2021 року по 30.06.2021 року.
За результатом перевірки складено Акт № 1069/04-36-07-05/19089735 від 11.03.2025 року та встановлені порушення ТОВ НВП фірма "ТАУРУС-3":
- п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3. п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 501 600 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 501 600 грн., в т.ч. за серпень 2018 року на суму 112 320 грн., за вересень 2019 року на суму 117 216 грн., за грудень 2019 року на суму 126 144 грн., за червень 2021 року на суму 149 520 грн.
На підставі висновків акту перевірки, контролюючим органом 27.03.2025 року відносно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення № 0164560705, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 627 000 грн., у т.ч.. за податковими зобов'язаннями на суму 501 600 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 125 400 грн.
Не погодившись з рішеннями відповідача, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду, правом на адміністративне оскарження не скористався.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПКУ України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Суд зазначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 ПКУ).
Статтею 2 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Відповідно до пункту 3 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно з пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Із наведеного убачається, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України, а визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ, є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства та як підтверджує сплату податку на додану вартість у складі ціни товару.
Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених за виконані роботи, товари необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів (частина 3 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 (далі по тексту - Наказ № 88).
Відповідно до пункту 1.2 Наказу №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пункт 2.1 Наказу №88).
Згідно з пунктом 2.4 Наказу № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача, тощо.
Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
Сама по собі наявність первинних документів (актів надання послуг та податкових накладних) не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій, а також не доведення факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.
З цього приводу також звертається увага, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг). Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у позивача, оскільки саме він зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.
Отже, надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами - ТОВ «ТАІСТАС», ТОВ «ДЕЛЬМАРБУД», ТОВ «АЛМЕРБУД», та ТОВ «ЮНІТЛАЙТ КОМПАНІ».
Судом встановлено, що 20.11.2019 року між ТОВ «АЛМЕРБУД» (Виконавець), в особі директора Орищук Г.А. та ТОВ НВП фірми "ТАУРУС-3" (Замовник), в особі заступника директора Родіонова С.О., укладено договір виконання робіт № ВР-201119, відповідно до умов якого:
п.1.1. Виконавець зобов'язується виконати слюсарно-складальні роботи з матеріалів Замовника.
п.2.1Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе відповідальність за виготовлення і складання виробів з матеріалів Замовника.
п.2.3 Після закінчення робіт Виконавець надає Замовнику акт здачі-прийняття робіт.
п.3.1 Загальна вартість робіт по Договору 800 000 грн.
На підтвердження виконання робіт та реальності договору № ВР-201119 від 20.11.2019 року позивачем надано до суду копії наступних документів, а саме:
Виписка по рахунку за 09.01.2020 року;
Рахунок-фактура №АБ-12163 від 16.12.2019 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 286 848 грн., в т.ч. ПДВ - 47 808 грн.;
Акт №АБ-153 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 16.12.2019 року про те, що представник Замовника Родіонов С.О. з одного боку, та представник Виконавця Орищук Г.А., з іншого боку, склали цей акт про те, що Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку №АБ-12163 від 16.12.2019 року:
- слюсарно-складальні роботи - 1328 год.
Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 286 848 грн., в т.ч. 47 808 грн.;
Рахунок-фактура №АБ-12231 від 23.12.2019 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 269 568 грн., в т.ч. ПДВ - 44 928 грн.;
Акт №АБ-154 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 23.12.2019 року про те, що представник Замовника Родіонов С.О. з одного боку, та представник Виконавця Орищук Г.А., з іншого боку, склали цей акт про те, що Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку №АБ-12231 від 23.12.2019 року:
- слюсарно-складальні роботи - 1248 год.
Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 269 568 грн., в т.ч. ПДВ - 44 928 грн.;
Рахунок-фактура №АБ-12271 від 27.12.2019 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 200 488 грн., в т.ч. 33 408 грн.;
Акт №АБ-155 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 27.12.2019 року про те, що представник Замовника Родіонов С.О. з одного боку, та представник Виконавця Орищук Г.А., з іншого боку, склали цей акт про те, що Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку №АБ-12271 від 27.12.2019 року:
- слюсарно-складальні роботи - 928 год.
Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 200 488 грн., в т.ч. ПДВ - 33 408 грн.;
Податкова накладна №153 від 16.12.2019 року на загальну суму 286 848 грн., в т.ч. ПДВ 47 808 грн.; податкова накладна №154 від 23.12.2019 року на загальну суму 269 568 грн., в т.ч. ПДВ - 44 928 грн.; податкова накладна №155 від 27.12.2019 року на загальну суму з ПДВ 200 488 грн., в т.ч. ПДВ - 33 408 грн.
05.08.2019 року між ТОВ «ДЕЛЬМАРБУД» (Виконавець), в особі директора Нікуліной А.С. та ТОВ НВП фірми "ТАУРУС-3" (Замовник), в особі заступника директора Родіонова С.О., укладено договір виконання робіт № ВР-201119, відповідно до умов якого:
п.1.1. Виконавець зобов'язується виконати токарно-фрезерні і слюсарно-складальні роботи з матеріалів Замовника.
п.2.1 Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе відповідальність за виготовлення і складання виробів з матеріалів Замовника.
п. 2.3 Після закінчення робіт Виконавець надає Замовнику акт здачі-прийняття робіт.
п. 3.1 Загальна вартість робіт по Договору 800 000 грн.
На підтвердження виконання робіт та реальності договору № ВР-050819 від 05.08.2019 року позивачем надано до суду копії наступних документів, а саме:
Виписка по рахунку за період з 01.09.2019 року по 30.09.2019 року;
Рахунок-фактура №ДБ-09131 від 13.09.2019 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 333 504 грн., в т.ч. ПДВ 55 584 грн.;
Акт №ДБ-125 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 13.09.2019 року про те, що представник Замовника Родіонов С.О. з одного боку, та представник Виконавця Нікуліна А.Є., з іншого боку, склали цей акт про те, що Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку №ДБ-09131 від 13.09.2019 року:
- слюсарно-складальні роботи - 1368 год. на суму 246 240 грн. без ПДВ
- токарно-фрезерні роботи - 176 год. на суму 31 680 грн. без ПДВ
Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 333 504 грн., в т.ч. ПДВ 55 584 грн.;
Рахунок-фактура №ДБ-09272 від 27.09.2019 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 369 792 грн., в т.ч. ПДВ - 44 928 грн.;
Акт №ДБ-256 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 27.09.2019 року про те, що представник Замовника Родіонов С.О. з одного боку, та представник Виконавця Нікуліна А.Є., з іншого боку, склали цей акт про те, що Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку №ДБ-09272 від 27.09.2019 року:
- слюсарно-складальні роботи - 1504 год. на суму 270 720 грн. без ПДВ
- токарно-фрезерні роботи - 208 год. на суму 37 440 грн. без ПДВ.
Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 369 792 грн., в т.ч. ПДВ 61 632 грн.;
Податкова накладна №125 від 13.09.2019 року на загальну суму з ПДВ 333 504 грн., в т.ч. ПДВ - 55 584 грн.; податкова накладна №256 від 27.09.2019 року на загальну суму з ПДВ 369 792 грн., в т.ч. ПДВ - 61 632 грн.
11.05.2021 року між ТОВ «ЮНІТЛАЙТ КОМПАНІ» (Виконавець), в особі директора Ляшкової С.П. та ТОВ НВП фірми "ТАУРУС-3" (Замовник), в особі заступника директора Родіонова С.О., укладено договір виконання робіт № ВР-110521, відповідно до умов якого:
п.1.1. Виконавець зобов'язується виконати слюсарно-складальні роботи з матеріалів Замовника.
п.2.1Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе відповідальність за виготовлення і складання виробів з матеріалів Замовника.
п.2.3 Після закінчення робіт Виконавець надає Замовнику акт здачі-прийняття робіт.
п.3.1 Загальна вартість робіт по Договору 1 000 000 грн.
На підтвердження виконання робіт та реальності договору № ВР-110521 від 11.05.2021 року позивачем надано до суду копії наступних документів, а саме:
Виписка по рахунку за період з 13.07.2021 року по 13.07.2021 року;
Рахунок-фактура №ЮК-0616 від 16.06.2021 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 297 600 грн., в т.ч. ПДВ - 49 600 грн.;
Акт №ЮК-0616/04 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 16.06.2021 року про те, що представник Замовника Родіонов С.О. з одного боку, та представник Виконавця Ляшкова С.П., з іншого боку, склали цей акт про те, що Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку №ЮК-06162 від 16.06.2021 року:
- слюсарно-складальні роботи - 1240 год.
Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 297 600 грн., в т.ч. 49 600 грн.;
Рахунок-фактура №ЮК-06232 від 23.06.2021 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 288 800 грн., в т.ч. ПДВ - 48 000 грн.;
Акт №ЮК-0623/02 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 23.06.2021 року про те, що представник Замовника Родіонов С.О. з одного боку, та представник Виконавця Ляшкова С.П., з іншого боку, склали цей акт про те, що Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку №ЮК-06232 від 23.06.2021 року:
- слюсарно-складальні роботи - 1200 год.
Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 288 000 грн., в т.ч. 48 000 грн.;
Рахунок-фактура №ЮК-06292 від 29.06.2021 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 289 920 грн., в т.ч. ПДВ - 48 320 грн.;
Акт №ЮК-0629/04 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 29.06.2021 року про те, що представник Замовника Родіонов С.О. з одного боку, та представник Виконавця Ляшкова С.П., з іншого боку, склали цей акт про те, що Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку №ЮК-06292 від 29.06.2021 року:
- слюсарно-складальні роботи - 1208 год.
Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 289 920 грн., в т.ч. 48 320 грн.
Податкова накладна №102 від 23.06.2021 року на загальну суму з ПДВ 288 000 грн., в т.ч. ПДВ - 48 000 грн.; податкова накладна №103 від 16.06.2021 року на загальну суму з ПДВ 297 600 грн., в т.ч. 49 600 грн.; податкова накладна №101 від 29.06.2021 року на загальну суму з ПДВ 288 800 грн., в т.ч. ПДВ - 48 000 грн.
01.08.2019 року між ТОВ «ТАІСТАС» (Виконавець), в особі директора Борисенко В.Ф. та ТОВ НВП фірми "ТАУРУС-3" (Замовник), в особі заступника директора Родіонова С.О., укладено договір виконання робіт № ВР-010818, відповідно до умов якого:
п.1.1. Виконавець зобов'язується виконати токарно-фрезерні і слюсарно-складальні роботи з матеріалів Замовника.
п.2.1 Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе відповідальність за виготовлення і складання виробів з матеріалів Замовника.
п. 2.3 Після закінчення робіт Виконавець надає Замовнику акт здачі-прийняття робіт.
п. 3.1 Загальна вартість робіт по Договору 800 000 грн.
На підтвердження виконання робіт та реальності договору № ВР-010818 від 01.08.2018 року позивачем надано до суду копії наступних документів, а саме:
Виписка по рахунку за період з 01.09.2018 року по 30.09.2018 року;
Рахунок-фактура №ТА-07231 від 23.08.2018 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 371 904 грн., в т.ч. ПДВ 61 984 грн.;
Акт №ТА-216 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 23.08.2018 року про те, що представник Замовника Родіонов С.О. з одного боку, та представник Виконавця Борисенко В.Ф., з іншого боку, склали цей акт про те, що Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку №ТА-08231 від 23.08.2018 року:
- слюсарно-збиральні роботи за серпень 2018 року - 2096 год. на суму 272 480 грн. без ПДВ
- токарно-фрезерні роботи за серпень 2018 року - 288 год. на суму 37 440 грн. без ПДВ.
Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 371 904 грн., в т.ч. ПДВ 61 984 грн.
Рахунок-фактура №ТА-08301 від 30.08.2018 року на загальну вартість робіт (послуг) з ПДВ 302 016 грн., в т.ч. ПДВ 50 336 грн.;
Акт №ТА-260 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.08.2018 року про те, що представник Замовника Родіонов С.О. з одного боку, та представник Виконавця Борисенко В.Ф., з іншого боку, склали цей акт про те, що Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку №ТА-08301 від 30.08.2018 року:
- слюсарно-збиральні роботи за серпень 2018 року - 1688 год. на суму 219 440 грн. без ПДВ
- токарно-фрезерні роботи за серпень 2018 року - 248 год. на суму 32 240 грн. без ПДВ
Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 302 016 грн., в т.ч. ПДВ 50 336 грн.
Податкова накладна №216 від 23.08.2018 року на загальну суму з ПДВ 371 904 грн., в т.ч. ПДВ - 61 984 грн.; податкова накладна №260 від 30.08.2018 року на загальну суму з ПДВ 302 016 грн., в т.ч. ПДВ 50 336 грн.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можна дійти висновку, що відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акт надання послуг, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Тобто, наявність первинних документів є обов'язковою, але не єдиною достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів. Формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та не відповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагента, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов'язань, відсутність контрагента за місцезнаходженням.
Вказані висновки знайшли своє відображення у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2024 року (справа № 380/2672/23), від 05 травня 2023 року (справа № 1340/5998/18), від 08 листопада 2023 року (справа № 280/4704/21), від 27 листопада 2023 року (справа № 380/18276/21).
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що зі змісту наданих позивачем Договорів виконання робіт №ВР-201119 від 20.11.2019 року, №ВР-050819 від 05.08.2019 року, №ВР-110521 від 11.05.2021 року, №ВР-010818 від 01.08.2018 року Виконавець зобов'язується виконати роботи з матеріалів Замовника.
Отже, суд приходить до висновку що вищезазначені Договори про виконання робіт із матеріалів замовника є різновидом договору підряду і виконання даних робіт регулюється Цивільним кодексом України.
Статею 840 Цивільного кодексу України визначено, що якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.
Проте, позивачем не надано звіт про використання матеріалу, у договорі не вказана кількість, якість, характеристики та строки передачі підряднику матеріалів та не надані докази передачі матеріалів Замовником також не вказана ціна робіт або способи її визначення.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем, для підтвердження включення до складу податкового кредиту не надані первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України. Водночас, матеріали справи не містять підтвердження фактичного виконання сторонами договірних відносин, тобто доказів вчинення певних дій у ході виконання робіт.
Також, необхідно відзначити, що платник, який претендує на підтвердження обґрунтованості заявленої ним податкової вигоди первинними документами, повинен пересвідчитися у правильності оформлення таких документів та у достовірності наведених у цих документах відомостей. В інакшому випадку такий платник несе ризик у сфері податкових правовідносин, оскільки втрачає можливість підтвердити податковий кредит в силу відсутності належним чином оформлених первинних документів.
Суд враховує, що довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Разом з тим, суд відзначає, що відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
З'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, оцінивши належні та допустимі докази наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідачем доведена правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-впроваджувального підприємства фірми "ТАУРУС-3" (49070, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 88. кв. 55, код ЄДРПОУ 19089735) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду складений 17 листопада 2025 року.
Суддя О.В. Серьогіна