17 листопада 2025 року Справа № 160/17614/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніклін-Транс»
до Державної служби з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови,
17.06.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніклін-Транс» до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті №006784 від 04.06.2025 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 51 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що відповідачем винесено постанову, якою застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф, вказана постанова прийнята з порушенням норм діючого законодавства, оскільки відповідачем не повідомлено позивача про час і місце розгляду справи про порушення автомобільним перевізником, не зрозуміло яке саме порушення законодавства було допущено. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.
23.06.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позов без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали від 23.06.2025 року позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
08.07.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
23.07.2025 року від Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що перевіркою зафіксовано перевищення вагових параметрів транспортного засобу позивача шляхом проведення документального вагового контролю відповідно до вимог підпункту 5-1 пункту 1 «Порядку здійснення габаритно вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007. Під час проведення документального габаритно-вагового контролю встановлено: маса транспортного засобу з вантажем становить 35,233 т, що перевищує нормативно визначені 24 т на 46,8 %. 21.05.2025 року Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області направив на офіційну електронну адресу позивача повідомлення про розгляд справи № 44415/25/24-25 від 19.05.2025 разом з копією акту. Отже, позивач, мав можливість бути присутнім на розгляді справи. З огляду на вказане, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
17.11.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 01.05.2025 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на а/д О-231719 автомобільна дорога місцевого значення Хмельницької області.
При проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки Renault номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 з причіпом марки KOGEL номерний знак НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_5 . Водієм для перевірки надано товарно- транспортну накладну №3ТН00001207 від 30.04.2025 року.
За результатами проведення габаритно-вагового контролю інспектором складено Акт №006729 від 01.05.2025 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Враховуючи виявлене порушення було складено акт №110076 від 01.05.2025 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому посадовими особами виявлено порушення: під час перевірки виявлено порушення водій здійснював вантажні перевезення згідно ТТН № 3тн00001207 від 30.04.2025. Під час проведення перевірки виявлено: водій здійснював рух автомобільною дорогою місцевого значення, повна маса ТЗ 35 233 кг, при дозволеній для доріг місцевого значення 24000 кг, що на 46,8 % перевищує допустимі норми. Порушено вимоги п.п. 22.5 ПДР України.
Водій надав пояснення, що він здійснював рух на розвантаження, попереджувальні знаки заборони руху не було. Копію акту отримав.
21.05.2025 року позивачу було направлено на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніклін-Транс» повідомлення про розгляд справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт №44415/25/24-25 від 19.05.2025 року із зазначенням дати та часу 04.06.2025 року з 10 год. 15 хв. і місця розгляду справи.
19.05.2025 року представник позивача на розгляд справи не з'явився, попередньо письмових пояснень або заперечень не надав.
За результатами розгляду порушень, вказаних в акті №110076 від 01.05.2025 року Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області винесено постанову №006784 від 04.06.2025 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніклін-Транс» адміністративно-господарського штрафу у сумі 51 000 грн, за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність передбачена абзацом 17 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Позивач вважає вказану постанову протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюється Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі Закон №2344-III).
В силу вимог пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Частиною четвертою статті 6 Закону №2344-III та підпунктом 1 пункту 4 Положення №103 встановлено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №103 до завдань Укртрансбезпеки належить, зокрема, здійснення відповідно до законодавства державного нагляду (контролю) з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та ведення дорожнього господарства.
Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Статтею 6 Закону №2344-III визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ч. 12).
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (ч.14).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ч. 17).
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується (ч. 18).
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право, зокрема, використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства (ч. 19).
Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.21).
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок №1567).
Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Пунктом 12 Порядку №1567 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (п. 13 Порядку №1567).
Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Пунктом 15 Порядку №1567 встановлено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Частиною першою статті 1 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до статті 33 Закону №2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.
В силу статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Відповідно до статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення (ч. 1).
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством (ч. 2).
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків (ч. 4).
Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначаються окремими актами законодавства.
Отже нормами чинного законодавства установлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Як встановлено судом з матеріалів справи, При проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб марки Renault номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 з причіпом марки KOGEL номерний знак НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_5 . Водієм для перевірки надано товарно- транспортну накладну №3ТН00001207 від 30.04.2025 року.
За результатами проведення габаритно-вагового контролю інспектором складено Акт №006729 від 01.05.2025 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Враховуючи виявлене порушення було складено акт №110076 від 01.05.2025 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому посадовими особами виявлено порушення: під час перевірки виявлено порушення водій здійснював вантажні перевезення згідно ТТН № 3тн00001207 від 30.04.2025. Під час проведення перевірки виявлено: водій здійснював рух автомобільною дорогою місцевого значення, повна маса ТЗ 35 233 кг, при дозволеній для доріг місцевого значення 24000 кг, що на 46,8 % перевищує допустимі норми. Порушено вимоги п.п. 22.5 ПДР України.
Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до пункту 4 Правил № 30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції за формою, наведеною в додатку до цих Правил, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів (абз. 1).
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд (абз. 4).
Згідно з підпунктом «б» пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси, зокрема, комбіновані транспортні засоби: трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом максимального значення для автомобільних доріг місцевого значення - 24 тонни.
При цьому, за визначенням, наведеним в п. 1.10 ПДР, фактична маса - маса спорядженого транспортного засобу, яка визначена його технічною характеристикою, з водієм та вантажем.
Відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та CXB335136 маса без навантаження спеціалізованого вантажного сідлового тягача 8300 кг, спеціалізованого напівпречепа - 6500 кг, що відповідає зазначеним відомостям про параметри транспортного засобу в ТТН №ЗТН00001207 від 30.04.2025 року.
Під час документального габаритно-вагового контролю посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області встановлено, що позивачем здійснювалося перевезення вантажу автомобільною дорогою місцевого значення, де максимальна допустима загальна маса транспортного засобу 24 т (24000 кг), транспортним засобом, загальна маса брутто якого згідно з товарно-транспортною накладною та вагою транспортного засобу складає 35 233 кг, що на 46,8 % перевищує встановлені законодавством норми. Такі обставини зафіксовані в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.05.2025 №110076 та в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.05.2025 №006729.
Таким чином, вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2 %, що дає підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим.
Посилання позивача про недостатність відомостей для висновку про порушення перевізником нормативно визначених габаритно-вагових параметрів транспортних засобів, оскільки працівниками Укртрансбезпеки не було проведено точний габаритно-ваговий контроль, суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).
Відповідно до підпункту 5-1 пункту 2 Порядку № 879 документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
Таким чином, зазначені в товарно-транспортній накладній відомості щодо маси вантажу брутто, а також відомості про параметри транспортного засобу (вага автомобіля без вантажу), які зазначені в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, є правомірним джерелом інформації для визначення загальної маси транспортного засобу, а отже у досліджуваній ситуації - належним доказом встановлення перевищення норм вагових параметрів за наслідками проведеного працівниками Укртрансбезпеки документального габаритно-вагового контролю.
Суд відхиляє доводи позивача про відсутність дорожніх знаків, які забороняють проїзд вантажних автомобілів понад 24 тонни дорогами місцевого значення, з огляду на таке.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення.
Автомобільні дороги місцевого значення поділяються на обласні та районні.
До обласних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з'єднують адміністративні центри Автономної Республіки Крим і областей з іншими населеними пунктами в межах Автономної Республіки Крим чи області та із залізничними станціями, аеропортами, річковими портами, пунктами пропуску через державний кордон, місцями відпочинку і не належать до доріг державного значення.
До районних автомобільних доріг належать автомобільні дороги, що з'єднують адміністративні районні центри з іншими населеними пунктами, інші населені пункти між собою, з підприємствами, об'єктами культурного значення, іншими дорогами загального користування у межах району.
Перелік доріг місцевого значення, у тому числі їх ділянок, що суміщаються з вулицями міст та інших населених пунктів, затверджують Рада міністрів Автономної Республіки Крим та обласні державні адміністрації один раз на три роки.
Так, розпорядженням голови Хмельницької обласної військової адміністрації від 02.04.2025 року №618/2025-р «Про переліки автомобільних доріг загального користування місцевого значення області» автомобільну дорогу О-231719 Хмельницький-Голосків віднесено до автомобільних доріг загального користування місцевого значення Хмельницької області, у тому числі їх ділянок, що суміщаються з вулицями міст та інших населених пунктів (пункт 314 Додатку 1 до Розпорядження).
Відтак, максимальна нормативно допустима фактична маса транспортного засобу при проїзді вказаною автомобільною дорогою становить 24 тони.
При цьому, законодавством не передбачено встановлення дорожнього знаку для позначення дороги як дороги місцевого значення.
Натомість законодавство покладає на водія транспортного засобу обов'язок дотримуватися Правил дорожнього руху, вимог безпеки руху, а також Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 (далі - Правила № 363, зі змінами та доповненнями, в редакції чинній на часи виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до п. 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
є) не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам.
Згідно з п. 2.4-1 ПДР у місці здійснення габаритно-вагового контролю на вимогу працівника пункту габаритно-вагового контролю або поліцейського водій вантажного автомобіля (в тому числі механічного транспортного засобу) повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:
а) передати для перевірки документи, зазначені в підпунктах "а", "б" і "г" пункту 2.1 цих Правил;
б) надати транспортний засіб та причіп (за наявності) для вагового та/або габаритного контролю відповідно до встановленої процедури.
За змістом положень Глави 8 Правил № 363 виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов'язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України (п. 8.21).
Вантажовідправник на вимогу водія зобов'язаний усунути виявлені недоліки в укладанні вантажу (п. 8.22).
Отже водій (перевізник) особисто несе відповідальність за дотримання габаритно-вагових параметрів при перевезенні вантажів, а тому, здійснюючи перевезення вантажу, зобов'язаний дотримуватися максимально дозволеної фактичної маси транспортного засобу, враховуючи при цьому як специфіку вантажу, так і маршрут, за яким буде здійснюватися перевезення.
Таким чином, відсутність дорожніх знаків щодо позначення автомобільної дороги як дороги місцевого значення не звільняє водія транспортного засобу (яким у цьому випадку є позивач) від обов'язку дотримуватися вимог Законів України «Про дорожній рух», «;Про автомобільні дороги» та «;Про автомобільний транспорт», а також пункту 22.5 Правил дорожнього руху та Правил № 363.
Щодо доводів позивача про неповідомлення про розгляд справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно пункту 26 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
21.05.2025 Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області направив на офіційну електронну адресу позивача повідомлення про розгляд справи № 44415/25/24-25 від 19.05.2025 разом з копією акту.
Отже, позивач, мав можливість бути присутнім на розгляді справи. Надсилання повідомлення на офіційну електронну адресу позивача є належним виконанням обов'язків відповідачем щодо інформування.
Таким чином, відповідачем вжито усіх заходів щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи, оскільки здійснено повідомлення у спосіб, визначений Порядком № 1567.
Позивачем не було вчинено всіх можливих дій на отримання вказаної кореспонденції, позивач мав вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості для своєчасного отримання кореспонденції. Крім того, лише на позивача покладено обов'язок отримання цієї кореспонденції.
Таким чином, матеріалами судової справи підтверджено порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, зафіксоване в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яке полягає у здійсненні ним перевезення вантажу автомобільною дорогою місцевого значення, де максимальна допустима загальна маса транспортного засобу 24 т (24000 кг), транспортним засобом, загальна маса якого згідно з товарно-транспортною накладною, що на понад 46,8% перевищує встановлені законодавством норми та має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.
Згідно з абзацом 17 першої статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (п. 27 Порядку №1567).
Розмір штрафу в сумі 51000 відповідає вимогам абз. 17 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.
Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За сукупністю наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті оспорюваної постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано та розсудливо, з урахуванням всіх обставин. Доводи позивача не спростовують правомірності постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та не дають суду підстав для її скасування.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України, не вирішується.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніклін-Транс» (51900, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, 3-й провулок Травневого, буд.16, код ЄДРПОУ 39847543) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м.Київ, вул.Антоновича, буд.51, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв