25 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 679/1201/25
Провадження № 22-ц/820/2435/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником Плаксом В'ячеславом Анатолійовичем, на ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29 вересня 2025 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Нетішинської міської ради про визнання незаконним рішення та визнання права власності на земельну ділянку (суддя Грибанов Л.О.).
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
27 серпня 2025 року до Нетішинського міського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Плакса В.А., до Нетішинської міської ради про визнання незаконним рішення та визнання права власності на земельну ділянку.
Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Плакса В.А., повернуто позивачеві. Роз'яснено позивачу право на повторне звернення з відповідною позовною заявою (заявою) до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Не погоджуючись з цією ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , через свого представника Плаксу В.А., подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Позивач зазначає, що земельна ділянка, право власності на яку він просить визнати, як майно ще не сформована, оскільки відповідач прийняв незаконне рішення, відмовивши передавати її у власність. Проте, позивач зауважує, що представник помилково роздрукував довідку з веб-ресурсу Фонду державного майна України на іншу земельну ділянку, кадастровий номер 6823610100:02:001:0376. Поміж того, позивач вказує на те, що веб-ресурс Фонду державного майна України є безкоштовним та у вільному доступі і згідно даних Фонду, оціночна вартість спірної земельної ділянки становить 342698,48 грн, що можливо було перевірити у майбутньому, під час підготовчого провадження у справі, а не під час відкриття провадження. Позивач вважає, що ухвала суду першої інстанції є поспішною та обмежує права позивача й перешкоджає йому у доступі до правосуддя.
Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи до апеляційного суду не надходив.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень статті 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи викладене.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Встановлено, що 27 серпня 2025 року до Нетішинського міського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Плакса В.А., до Нетішинської міської ради, в якій позивач просив суд: визнати незаконним рішення виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області №19/1378 від 11 лютого 2022 року «Про розгляд звернення ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», яким було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1600 га (кадастровий номер 6823987300:01:034:0072) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадібна ділянка), яка розташована у АДРЕСА_1 , у зв?язку з тим, що місце розташування земельної ділянки не відповідає містобудівній документації «План зонування території населеного пункту с. Старий Кривин», затвердженої рішенням тридцять восьмої сесії Старокривинської сільської ради VII скликання від 13 липня 2018 року №4 «Про затвердження Генеральних планів сіл Старий Кривин та Новий Кривин», а саме: земельна ділянка розташована в зоні Ж-1с «Підзона існуючої житлової забудови, одноквартирних житлових будинків, в межах нормативних санітарно-захисних зон чи прибережних захисних зон», яка призначена для забезпечення можливості існування уже існуючої житлової забудови, без будівництва нових житлових будинків. Відведення нових земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у цій зоні не передбачено; визнати право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,1600 га (кадастровий номер 6823987300:01:034:0072) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадібна ділянка), яка розташована у АДРЕСА_1 .
01 вересня 2025 року ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Плакса В.А., до Нетішинської міської ради, про визнання незаконним рішення та визнання права власності на земельну ділянку, залишено без руху. Надано позивачеві ОСОБА_1 строк - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху - на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до Нетішинського міського суду Хмельницької області позовної заяви про визнання незаконним рішення та визнання права власності на земельну ділянку, в новій редакції (з копіями - до кількості учасників), з зазначенням ціни позову, що визначається вартістю майна, а також, долученням документу, що підтверджує оціночну вартість спірного майна, і, відповідно, інформації щодо сплати або ж звільнення від сплати судового збору, відповідно до закону.
17 вересня 2025 року до Нетішинського міського суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Плакси В.А., на виконання ухвали суду надійшла позовна заява про визнання незаконним рішення та визнання права власності на земельну ділянку (в новій редакції) з зазначенням ціни позову - у розмірі 343153 грн 20 коп., визначену, відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості за №201-20250913-0010398670 від 13 вересня 2025 року, наданої в обґрунтування позовних вимог.
29 вересня 2025 року ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Плакса В.А., повернуто позивачеві. Роз'яснено позивачу право на повторне звернення з відповідною позовною заявою (заявою) до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі Нетішинського Нетішинського міського суду від 01 вересня 2025 року, у передбачений законом спосіб і встановлений судом строк, з боку сторони позивача ОСОБА_1 не усунено.
Проте, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За змістом ч.ч. 1, 2, 5 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до положень п.3 ч.3. ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
За правилами ч.5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. ст. 263 ЦПК України).
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху, як й інші судові рішення, має бути якісною, чіткою, зрозумілою стороні, якій запропоновано усунути недоліки позовної заяви (постанова Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 215/1484/20).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 147/127/17 зроблено висновок, що «законодавець не покладає на суд обов'язок продовжити строк на усунення недоліків у разі усунення недоліків апеляційної скарги частково. При цьому вказані процесуальні правові приписи не позбавляють суд права в разі усунення недоліків не в повному обсязі постановити ухвалу, якою продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Подавши заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, заявник не виконала всі вимоги ухвали апеляційного суду та не надала суду належним чином оформленої апеляційної скарги та її копій відповідно до кількості учасників справи, про відновлення якої вона подала заяву, а тому апеляційний суд із урахуванням часткового усунення недоліків мав продовжити заявниці відповідний строк, а повернення апеляційної скарги здійснене судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права».
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2024 року у справі № 757/27298/20-ц, «суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, не вирішив питання продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, ураховуючи часткове виконання позивачем ухвали суду про залишення позовної заяви без руху; не врахував, що встановлення обґрунтованості та доведеності позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.»
У даній справі, на виконання ухвали суду від 01 вересня 2025 року позивач через свого представника надіслав на адресу суду позовну заяву в новій редакції з зазначенням ціни позову у розмірі 343153 грн 20 коп, визначену відповідно до довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості за №201-20250913-0010398670 від 13 вересня 2025 року.
Водночас, за змістом позовної заяви, однією із вимог ОСОБА_1 є визнання права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 6823987300:01:034:0072, в той час довідка за №201-20250913-0010398670 від 13 вересня 2025 року містить оціночну вартість земельної ділянки, кадастровий номер 6823610100:02:001:0376, що не є предметом позову.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що, позивач, надавши оновлену редакцію позову та документи, необхідні для визначення ціни позову, частково виконав ухвалу міського суду від 01.09.2025 про залишення позовної заяви без руху. При цьому, надання довідки за №201-20250913-0010398670 від 13 вересня 2025 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 6823610100:02:001:0376, не свідчить про повне невиконання учасником справи зазначеного судового рішення.
Колегія суддів вважає, що повернення судом першої інстанції позовної заяви ОСОБА_1 є передчасним, адже суд із врахуванням часткового виконання позивачем ухвали від 01.09.2025 мав підстави для продовження відповідного строку, вказавши на виявлені розбіжності, забезпечивши право позивача на справедливий судовий розгляд.
Апеляційний суд констатує, що застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватись із урахуванням обставин конкретної справи та забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень вже на стадії звернення особи до суду може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. russia, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
За зазначених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції через формальний підхід утруднив позивачу доступ до гарантованого Конституцією України розгляду судової справи та передчасно визнав позовну заяву неподаною й повернув її.
З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення є такими, що заслуговують на увагу.
Разом з тим, додана до апеляційної скарги довідка про оціночну вартість об'єкта нерухомості, а саме земельної ділянки, кадастровий номер 6823987300:01:034:0072, від 13.10.2025, апеляційним судом не приймається та не оцінюється, адже будь-яких клопотань про приєднання цього письмового документу до матеріалів справи, як доказу, представником позивача заявлено не було і саме суд першої інстанції на стадії відкриття провадження у справі наділений відповідними повноваженнями щодо вирішення питання про прийняття та оцінки такого доказу.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , поданою його представником Плаксом В'ячеславом Анатолійовичем, задовольнити.
Ухвалу Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29 вересня 2025 року скасувати, справу за позовом ОСОБА_1 до Нетішинської міської ради про визнання незаконним рішення та визнання права власності на земельну ділянку направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай