Справа № 461/1424/22 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В. Є.
Провадження № 33/811/1780/25 Доповідач: Романюк М. Ф.
25 листопада 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Паславського Сергія Ігоровича на постанову Галицького районного суду м. Львова від 17 квітня 2025 року, -
встановив:
Постановою судді заяву представника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гулька Володимира Ігоровича про заміну способу і порядку виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 25.03.2022 року у справі №461/1424/22 - задоволено.
Змінено спосіб і порядок виконання постанови Галицького районного суду м. Львова від 25.03.2022 року у справі №461/1424/22 шляхом заміни конфіскації в дохід держави ранспортного засобу «SKODA OCTAVIA», VIN-код НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 на стягнення з ОСОБА_1 вартості вище зазначеного транспортного засобу, а саме: 180593,96 грн.
Не погоджуючись з даною постановою захисник - адвокат Паславський С.І. подав апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Частина 2 ст. 294 КУпАП містить примітку, згідно з якою офіційне тлумачення положення частини другої статті 294 «стосовно оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення» міститься у Рішенні Конституційного Суду №2-рп/2015 від 31 березня 2015 року.
Так, у рішенні Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 294 КУпАП у взаємозв'язку з положеннями п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України від 31 березня 2015 року №2-рп/2015 визначено, що положення частини 2 статті 294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною 1 статті 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, встановлених у статті 24-1 цього Кодексу (заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх); про закриття справи.
Відповідно до ст. 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Отже, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення не можуть бути оскаржені інші постанови судді, крім зазначених в ст. 284 КУпАП.
З апеляційної скарги захисника - адвоката Паславського С.І. вбачається, що предметом оскарження є постанова суду, якою задоволено заяву представника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гулька Володимира Ігоровича про заміну способу і порядку виконання постанови суду, тобто оскаржується постанова, яка не зазначена в ст. 284 КУпАП.
Апеляційний суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
За таких обставин, постанова Галицького районного суду м. Львова від 17 квітня 2025 року не може бути предметом апеляційного оскарження, оскільки така постанова не входить до вичерпного переліку судових рішень, передбаченого ст. 284 КУпАП, право на оскарження яких регламентовано ст. 294 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП апеляційний суд, -
постановив:
апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Паславського Сергія Ігоровича на постанову Галицького районного суду м. Львова від 17 квітня 2025 року, повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк