Справа № 126/541/25
Провадження № 33/801/1211/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Губко В. І.
Доповідач: Копаничук С. Г.
25 листопада 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Копаничук С. Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і притягнуто до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн на користь держави та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену постанову скасувати ,а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення .Крім того, просить поновити йому строк на апеляційне оскарження вказаної постанови, посилаючись на те, що копію постанови суду першої інстанції ні він, ні його представник не отримували, а про її зміст дізнались з Єдиного державного реєстру судових рішень 28 жовтня 2025 року, що, на його думку, свідчить про поважність причин пропуску строку подання апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що у поновленні строку апеляційного оскарження необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
Як убачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності суд ухвалив 20 жовтня 2025 року в судовому засіданні за участю уповноваженого представника ОСОБА_1 - адвоката Халупко С. В. (а.с. 69). Відтак, строк на її апеляційне оскарження сплив 30 жовтня 2025 року.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Халупко С. В. приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а тому знав або міг дізнатись про результат розгляду справи і ухвалене судове рішення ,а тому ОСОБА_1 та його адвокат Халупко С.В. мали можливість у встановлений законом строк підготувати і подати апеляційну скаргу.
Посилання заявника на те, що ні він, ні його представник не отримували повний текст оскаржуваної постанови не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Бершадського районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року, оскільки адвокат Халупко В. М. перебував у судовому засіданні, знав про рішення суду та міг своєчасно його оскаржити.
Інших причин поважності пропуску такого строку у клопотанні не вказано.
Законом передбачено, що пропущений особою строк на апеляційне оскарження поновлюється судом лише за наявності належним чином мотивованого клопотання, в якому повинні бути викладені обставини, що слугували б поважними причинами пропуску такого строку, а також обґрунтування того, в чому саме полягає поважність причин пропуску цього строку та яким саме чином такі обставини могли завадити особі оскаржити постанову суду в передбачений законом строк.
Таких доказів заявник не надав.
Отже, з урахуванням чітко визначеного статтею 294 КУпАП порядку оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності документально обґрунтованих доказів, які б свідчили про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, підстави для задоволення клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, відсутні.
Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; та практику Суду як джерело права.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року, «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
Разом з тим стаття 6 не може тлумачитися як надання сторонам справи автоматичного права на отримання певної форми надіслання судових документів, наприклад, рекомендованим листом.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти Росії» від 05 лютого 2004 року).
Наведена у апеляційній скарзі причина пропуску строку на апеляційне оскарження не перебуває у площині поважних причин, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто, такими, що не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до апеляційної інстанції у строк, визначений законом.
З урахуванням наведеного, а також того, що ОСОБА_1 не був позбавлений права оскаржити судове рішення у строки передбачені діючим КУпАП, суд вважає за необхідне відмовити у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Бершадського районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року ,а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Бершадського районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бершадського районного суду Вінницької області від 20 жовтня 2025 року повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду С.Г. Копаничук