Провадження № 1-кп/734/440/25 Справа № 734/4326/25
іменем України
25 листопада 2025 року селище Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 620251001500002492 від 02.07.2025 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Благовіщенка Кам?янсько-Дніпровського району Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який перебував на посаді кулеметника 1 стрілецького спеціалізованого відділення 1 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, раніше судимого:
1) 23.06.2004 Кам?янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч. 2
ст. 26, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим терміном на 1 рік;
2) 24.03.2005 Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
3) 23.11.2007 Василівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 23.11.2010 у зв'язку з відбуттям покарання;
4) 17.05.2011 Кам?янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 24.06.2014 умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 3 місяці 21 день;
5) 21.04.2015 Великобілозерським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;
6) 07.09.2016 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 342 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнився 12.02.2019 у зв?язку з відбуттям покарання;
7) 07.09.2016 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 345, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнився 12.02.2019 у зв?язку з відбуттям покарання;
8) 02.02.2021 Комунарським районним судом міста Запоріжжя за ст. 395 КК України до арешту строком 1 місяць;
9) 09.09.2021 Кам?янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнився 06.06.2024 відповідно до ухвали Ленінського районного суду міста Кіровоград від 29.05.2024 умовно-достроково, невідбутий строк 3 роки 5 місяців 17 днів;
10) 03.06.2021 Василівською окружною прокуратурою Запорізької області до суду
направлено обвинувальний акт за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, судимість не знята і не погашена в установленому законом порядку, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,-
наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.06.2024 № 164, солдата ОСОБА_6 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на усі види забезпечення.
У подальшому, солдата ОСОБА_6 відповідним наказом командира військової частини НОМЕР_1 призначено на посаду кулеметника 1 стрілецького спеціалізованого відділення 1 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_7 від 24 лютого
2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_7 , правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов?язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Разом з цим, солдат ОСОБА_6 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені
зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
Так, 26.10.2024, солдат ОСОБА_6 , в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від військової служби, не з?явився з лікувального закладу до місця дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_2 , свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до військової частини не приймав та незаконно перебував за межами місця служби до 21.08.205, а саме до встановлення його місцезнаходження працівниками правоохоронних органів.
Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини, вказані у обвинувальному акті, та показав, що відбуваючи покарання за вироком суду та перебуваючи при цьому у місцях позбавлення волі, був звільнений умовно-достроково 06.06.2024 для проходження військової служби. 07.08.2024 отримав поранення, після чого проходив лікування, по завершенню чого 25.10.2024 не прибув на службу, не повернувшись до військової частини.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає, останньому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 4 ст. 408 КК України, а саме дезертирство, тобто нез'явлення на службу з метою ухилитися від військової служби з лікувального закладу, вчиненому в умовах воєнного стану.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України є рецидив злочинів.
Крім цього, при призначенні покарання на підставі статті 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного, який неодноразово судимий, після відбуття покарання на шлях виправлення не ставав та продовжував свою злочинну діяльність, вчинив дане кримінальне правопорушення у період умовно-дострокового звільнення, відсутність сталих соціальних зв'язків, та приходить до висновку, що ОСОБА_6 слід призначити покарання, що передбачене санкцією ч. 4 ст. 408 КК України у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України - якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Суд враховує, що ОСОБА_6 був засуджений 09.09.2021 Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області за ч.3 ст. 185, ч.2 ст.289, 70 КК України до 07 років позбавлення волі з конфіскацією майна та ухвалою 29.05.2024 Ленінського районного суду Кіровоградської області звільнений умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі на невідбуту частину 3 роки 05 місяць 24 дні для продовження проходження військової служби за контрактом, кримінальне правопорушення вчинив протягом невідбутої частини покарання, тому суд остаточно призначає йому покарання у відповідності до ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 81-1 КК України за сукупністю вироків, застосовуючи принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме вимогам статей 50, 65 КК України та принципу індивідуалізації призначеного покарання, буде справедливим та достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов не заявлено. Речові докази, процесуальні витрати відсутні.
22.08.2025 ОСОБА_6 фактично затриманий на підставі ухвали слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя, якою до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_6 обчислювати з часу його затримання, тобто з 22.08.2025.
На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 22.08.2025 з розрахунку день за день.
Оскільки обвинуваченому призначено покарання у виді позбавлення волі до набрання вироком законної сили ОСОБА_6 слід залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 368 та 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
На підставі частини 1 статті 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 09.09.2021 у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців.
Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_6 обчислювати з часу його затримання, тобто з 22.08.2025.
На підставі ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 22.08.2025 з розрахунку день за день.
Запобіжний захід, обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя