Справа № 464/7981/25
пр.№ 2-о/464/293/25
20.11.2025 Сихівський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Чорна С.З.,
секретар судового засідання Сенюга М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
за участю:
заінтересована особа: ОСОБА_2 ,
представник заінтересованої особи Кекіш П.П.,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису, в якій просить суд видати обмежувальний припис строком на 6 (шість) місяців, яким вжити заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 та покладення на нього обов'язків: заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 100м до місця проживання з постраждалою особи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а також до місця робіт за адресою: АДРЕСА_2 ; заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою, ОСОБА_1 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Ухвалою суду від 18.11.2025 прийнято заяву та відкрито провадження у справі.
В обгрунтування заяви покликається на те, що вона проживає за адресою АДРЕСА_1 разом з чоловіком ОСОБА_2 та дітьми. Упродовж кількох років її чоловік вчиняє щодо неї фізичне, психологічне, економічне. ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями, після чого стає неконтрольованим та неадекватним. Насильсьтво щодо неї часто відбувається на очах їхніх неповнолітніх дітей. В присутності дітей відповідач принижував її родичів. Поведінка чоловіка дуже негативно впливає на її здоров'я та самопочуття. Вона перебуває в постійному стресі та тривозі. Подала кілька заяв до поліції, оскільки чоловік систематично вчиняє насильство і вона постійно перебуває в небезпеці.
В судове засідання заявниця не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутності.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він з дружиною перебуває у шлюбі з 2010 року, у шлюбі в них народилось двоє дітей. Коли почалась війна психологічний стан його дружини змінився, провокує конфлікти. Дружина подала заяву про видачу обмежувального припису до суду, щоб мати перевагу при розподілі майна.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 заперечив щодо обмежувального припису та просить у такому відмовити.
Заслухавши вступне слово заінтересованої особи та його представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення частково.
Відповідно до приписів ст.350-1 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
Заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (п.1 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України); батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування в інтересах дитини, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»(п. 3 ч. 1 ст. 350-2 ЦПК України).
Судом встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.09.2010.
ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 разом із чоловіком ОСОБА_2 та їхніми дітьми ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї від 01.10.2025.
Згідно із постанови Сихівського районного суду м.Львова від 13.06.2025 ОСОБА_2 20.04.2025 приблизно о 10:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив фізичне та психологічне насильство відносно своєї дружини ОСОБА_1 , а саме: погрожував фізичною розправою, штовхав та наніс удар долонею по спині без нанесення тілесних ушкоджень, чим міг завдати шкоди здоров'ю потерпілої. ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень в дохід держави.
Окрім того, до матеріалів справи долучено висновк психолога ОСОБА_5 , згідно якого заявниці було проведено первинне обстеження, в результаті якого виявили ознаки тривожності, ознаки депресивного стану, що можуть бути результатом пережитих стресів психо-травмуючих впивів щодо неї зі сторони її чоловіка ОСОБА_2
13.11.2025 року був винесений Терміновий заборонний припис серія AA№393151 відповідно до якого ОСОБА_2 12.11.2025 о 23.27 за адресою АДРЕСА_3 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 психологічне економічне насильство, а саме виражався нецензурною лексикою, виганяв з кухні, викидав її харчі.Даний терміновий припис був винесений строком на 10 діб.
Крім того, вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства відносно дружини ОСОБА_1 підтверджується дослідженим судом відеозаписом та звукозаписом.
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до п. 3 ст. 1 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
А відповідно до п. 14 вказаної статті, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з положеннями п. 1, 2 ч. 2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб, зокрема: подружжя, колишнє подружжя.
Положеннями ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на: дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 та п. 1, 2 ч. 1 ст.26 цього Закону, до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа, а у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування.
Положеннями ст. 26 Закону передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема: обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб та ін.
Відповідно до ч. 3-4 ст. 26 цього Закону передбачено, що рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи). Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до ч. 2 ст. 350-6 ЦПК України у разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців.
Таким чином, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо своєї дружини ОСОБА_1 . Оскільки існує загроза продовження чи повторного вчинення насильства, настання тяжких наслідків його вчинення, такі ризики є реальними та стверджуються зібраними у справі доказами, тому для попередження вчинення домашнього насильства, а також реального захисту і відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів постраждалої особи до кривдника необхідно застосувати обмежувальний припис у спосіб, зазначений заявником, так як такий відповідає переліку заходів тимчасового обмеження прав кривдника, визначеному у статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Однак суд дійшов переконання, що обмежувальний припис щодо ОСОБА_2 слід видати на строк 3 місяці, оскільки саме такий строк тимчасового обмеження прав кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалих осіб буде достатнім, обґрунтованим та легітимним заходом втручання у права та свободи особи, а тому заява підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 12, 19, 20, 81, 82, 141, 258, 259, 264, 265, 350-1-350-6, 353, 354 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд,-
заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису задовольнити частково.
Видати обмежувальний припис у вигляді заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поклавши на нього на строк 3 місяці такі обов'язки:
-заборонити перебувати в місці спільного проживання з постраждалою особою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 100м до місця проживання з постраждалою особи ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а також до місця робіт за адресою: АДРЕСА_2 ;
-заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою, ОСОБА_1 , або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи про видачу обмежувального припису - віднести на рахунок держави.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Повідомити про прийняте рішення відділ поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління національної поліції у Львівській області для взяття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стосовно якого видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне судове рішення буде складено протягом п'яти днів.
Учасники справи :
Заявниця: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_4 , НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 24.11.2025.
Суддя