1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 278/5455/25 2/335/4692/2025
про залишення позовної заяви без руху
25 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Алєксєєнко А.Б., ознайомившись із матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
24 листопада 2025 року з Житомирського районного суду до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики для розгляду за підсудністю.
Так, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач посилається п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» оскільки він є учасником бойових дій.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає наступним вимогам Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зазначено, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18)».
Водночас зміст заявлених позовних вимог у даній справі свідчить про те, що вони не пов'язані із соціальним або правовим захистом учасників бойових дій, а тому судовий збір повинен сплачуватися на загальних підставах, у зв'язку із чим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Зважаючи на вищевикладене, позовну заяву позивачем було подано до суду з порушенням вимог ст.177 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно Закону України «Про судовий збір» (розміри ставок судового збору з 01.01.2025 року) ставка судового збору за подання фізичною особою позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15 140,00 грн.
Таким чином, відповідно до Закону України «Про судовий збір», позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовними вимогами майнового характеру - виходячи з ціни позову у розмірі 3 104,09 грн., про що надати суду відповідний підтверджуючий документ.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, приходжу до висновку про необхідність залишення даної позовної заяви без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків шляхом подання до суду квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог ст.177 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.177,185 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч.3 ст.185 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: А.Б.Алєксєєнко