Дата документу 25.11.2025
Справа № 334/9572/25
Провадження № 2-з/334/62/25
25 листопада 2025 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Козлова Н.Ю. розглянувши заяву представника позивача адвоката Тивоненко Данила Руслановича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя
До Дніпровського районного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Козлову Н.Ю.
Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року відкрито провадження по даному позову в порядку загального позовного провадження. Копію ухвали про відкриття провадження по справі надіслано відповідачу одночасно з копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів. Роз'яснено про право на подання протягом п'ятнадцяти днів відзиву на позовну заяву.
Разом з позовною заявою, представник ОСОБА_1 - адвокат Тивоненко Д.Р. просив суд витребувати з банківських установ України, а саме: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ", АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК», АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», інформації щодо наявності банківських рахунків, відкритих на ім'я відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ; виписки з таких рахунків за період перебування сторін у шлюбі (з 26.07.2003 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 ); інформацію про залишки коштів на вказаних рахунках станом на дату подання позову (13.11.2025 рік).
Ухвалою суду від 17.11.2025 року у якості забезпечення доказів витребувано з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) інформацію щодо наявності банківських рахунків, відкритих на ім'я відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ; виписки з таких рахунків за період перебування сторін у шлюбі (з 26.07.2003 року до 27.05.2025 року); інформацію про залишки коштів на вказаних рахунках станом на дату подання позову (13.11.2025 рік); з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ» (м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г) інформацію щодо наявності банківських рахунків, відкритих на ім'я відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ; виписки з таких рахунків за період перебування сторін у шлюбі (з 26.07.2003 року до 27.05.2025 року); інформацію про залишки коштів на вказаних рахунках станом на дату подання позову (13.11.2025 рік); з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23) інформацію щодо наявності банківських рахунків, відкритих на ім'я відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ; виписки з таких рахунків за період перебування сторін у шлюбі (з 26.07.2003 року до 27.05.2025 року); інформацію про залишки коштів на вказаних рахунках станом на дату подання позову (13.11.2025 рік); з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) інформацію щодо наявності банківських рахунків, відкритих на ім'я відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ; виписки з таких рахунків за період перебування сторін у шлюбі (з 26.07.2003 року до 27.05.2025 року); інформацію про залишки коштів на вказаних рахунках станом на дату подання позову (13.11.2025 рік); з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4а) інформацію щодо наявності банківських рахунків, відкритих на ім'я відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ; виписки з таких рахунків за період перебування сторін у шлюбі (з 26.07.2003 року до 27.05.2025 року); інформацію про залишки коштів на вказаних рахунках станом на дату подання позову (13.11.2025 рік).
21.11.2025 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Тивоненко Д.Р. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно та рахунки відповідача.
Обгрунтовуючи свої вимоги, заявник зазначає, що предметом даного позову є розподіл майна подружжя, зокрема, транспортних засобів, які були придбані та зареєстровані у період перебування сторін у шлюбі в період з 26.07.2003 року по 27.05.2025 року, а саме: автомобіль марки MITSUBISHI модель ECLIPSE CROSS, реєстраційний № НОМЕР_2 , 2018 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 . V=1499 см. куб., тип палива - бензин, кузовуніверсал; автомобіль марки MITSUBISHI модель GALANT, 2006 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_4 . V=2378 см. куб., тип палива - бензин, загальний легковий седан; автомобіль марки Hyundai моделі HYUNDAI IX35, 2010 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_5 , V=1998 см. куб., тип палива-бензин, загальний легковий універсал. Свідоцтва про реєстрацію авто у позивачки відсутні. Однак, оскільки сторони під час продажу двох автомобілів і під час придбання третього авто перебували у шлюбі, вели спільний побут, можна стверджувати, що всі ТРИ вказані ТЗ були придбані за спільні кошти сторін. Як було зазначено вище, вищевказані авто були придбані під час перебування сторін у шлюбі та зареєстровані за відповідачем, і весь час перебувають у володінні, користуванні останнього. Позивачка ніколи не користувалась цими авто, хоча вони були придбані з метою використання у т.ч. і в сімейних цілях. Як позивачка змогла дізнатись із відкритих джерел, згодом, без відома та дозволу позивачки відповідач у 2022 році продав автомобіль MITSUBISHI моделі GALANT 2006 року випуску, частину грошей від продажу якого останній не передав позивачці. Окрім того, під час перебування у шлюбі у 2010 році сторонами було придбано автомобіль марки Hyundai моделі «HYUNDAI IX35», 2010 р. випуску, який на момент купівлі були вирішено сторонами зареєструвати саме за відповідачем. Проте, позивачці стало відомо, згодом, що відповідач, без відома та згоди позивачки, продав 21.04.2023 року автомобіль марки Hyundai моделі «HYUNDAI IX35», 2010 р. випуску. Частину грошей від продажу зазначеного автомобіля відповідач не передав позивачці. Після цього 14.04.2023 року відповідач купляє автомобіль марки MITSUBISHI моделі ECLIPSE CROSS 2018 року випуску, який наразі знаходиться у його користуванні та зареєстрований за ним (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 29.10.2025 року автомобіль марки MITSUBISHI модель ECLIPSE CROSS рік випуску 2018, 14.04.2023 року був зареєстрований за відповідачем). Наразі існує ризик продажу відповідачем вищевказаного авто - марки MITSUBISHI моделі ECLIPSE CROSS 2018 року випуску - перед поділом майна між сторонами. Здійснивши відчуження автомобілів, які були придбані у період перебування сторін у шлюбі, відповідач може зазначити, що кошти у нього для компенсації позивачці, відсутні, отже, можливо буде втрачена можливість виконання судового рішення та відновлення порушених прав позивачки. Отже, станом на дату звернення позивачки з цією заявою існує реальна можливість того, що відповідач може вільно розпорядитись авто, а отже і реальна загроза того, що законні права та інтересі позивачки будуть грубо порушені.
Крім того, у позові зазначено, що відповідач є державним службовцем, і задекларував сімейні кошти у своїй декларації. Як підтверджується декларацією, на момент розірвання шлюбу між сторонами залишок коштів становив: - 144 000,00 грн. (48 000, 00 грн. + 96 000, 00 грн.) - кошти, розміщені на банківських рахунках, з яких: - 48 000,00 грн. розміщені на рахунку відповідача в АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ"; - 96 000,00 грн. розміщені на рахунку відповідача в АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Оскільки відповідач може вільно зняти вказані кошти і розпорядитись ними одноособово, існує реальна загроза не виконання рішення суду.
Отже, звертаючись із зазначеним позовом до суду, позивачка має на меті не тільки отримання рішення суду, за яким спірне майно буде поділено між сторонами, але й отримання можливості фактичного виконання такого рішення в повному обсязі шляхом розподілу цього спірного майна. Враховуючи обставини того, що відновлення порушених прав позивачки є можливим лише за однієї умови, а саме: фактичного поділу наявного на праві власності у відповідача спірного майна, тому лише від можливості фактичного виконання судового рішення залежить і відновлення порушених прав позивачки.
На підставі вищевикладеного представник позивача просив суд накласти арешт в частині заборони розпорядження автомобілем марки MITSUBISHI модель ECLIPSE CROSS, реєстраційний № НОМЕР_2 , 2018 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 . V=1499 см. куб., тип палива - бензин, кузов-універсал, а також на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його рахунках відкритих в АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г, ідентифікаційний код - 00032129) в сумі 48 000,00 грн., та в АТ КБ «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) в сумі 96 000,00 грн. та на всі готівкові кошти, що зберігаються у відповідача, у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог у розмірі 2 243 205,00 грн.
Вивчивши зміст заяви про забезпечення позову, додатки до неї та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно ч. ч. 1, 6, 7, 11 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 11) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Так, з наведених у заяві про вжиття заходів забезпечення позову фактів та обґрунтувань вбачається, що заявлений представником позивача захід забезпечення позову шляхом накладення арешту взаємопов'язаний з предметом спору, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.
Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 р. у справі №183/5864/17-ц наголосив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Крім того, судом враховуються висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.03.2019р. по справі №755/1357/18 в частині нормативно-правового обґрунтування щодо прийняття судом рішення за заявою про забезпечення позову.
Так, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Предметом розгляду даної справи є поділ спільного майна подружжя на яке позивач і просить накласти арешт.
За загальним правилом суб'єкт, за яким зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння таким майном цим суб'єктом, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 63)). Інакше кажучи, не можна задовольнити вимогу про витребування нерухомого майна від особи, яка була його володільцем на час подання позову, але на момент ухвалення судового рішення більше цим майном не володіє (володільцем цього майна у державному реєстрі вказана інша особа, ніж відповідач). Крім того, судове рішення про витребування нерухомого майна неможливо буде виконати, якщо на час такого виконання право власності на це майно буде зареєстроване за іншою особою, ніж відповідач, із володіння якого суд витребував відповідний об'єкт.
З огляду на вказане у справах про витребування власником його майна важливим є вжиття заходів забезпечення позову. Без цього ефективний захист прав та інтересів власника, належне виконання рішення суду про задоволення позову можуть бути неможливими внаслідок переходу майна до іншої, ніж відповідач, особи під час розгляду справи або після того, як суд ухвалить таке рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду №369/473/15-ц від 08.11.2023.
Дослідивши матеріали цивільної справи, враховуючи предмет позову, наведені докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, вартість нерухомого майна, суд вважає за можливе забезпечити позов шляхом накладення арешту на автомобілем марки MITSUBISHI модель ECLIPSE CROSS, реєстраційний № НОМЕР_2 , 2018 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 . V=1499 см. куб., тип палива - бензин, кузов-універсал; - на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його рахунках відкритих в АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г, ідентифікаційний код - 00032129) в сумі 48 000,00 грн., та в АТ КБ «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) в сумі 96 000,00 грн.
Стосовно вимог представника позивача щодо накладання арешту на всі готівкові кошти, що зберігаються у відповідача, у межах заявленої до стягнення суми позовних вимог у розмірі 2 243 205,00 грн., суд не погоджується з доводами позивача та її представника та вважає їх не обґрунтованими та не доведеними. Позивачем та її представником не вказано на яких банківських рахунках містяться ці грошові кошти, не надала інформацію про номери рахунків, місце і умови їх розміщення. Отже не доведено суду їх наявність, тому в цій частині заява не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 153, 353, 355 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача адвоката Тивоненко Данила Руслановича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 в частині заборони розпорядження автомобілем марки MITSUBISHI модель ECLIPSE CROSS, реєстраційний № НОМЕР_2 , 2018 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_3 . V=1499 см. куб., тип палива - бензин, кузов-універсал.
Накласти арешт на грошові кошти відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , що знаходяться на його рахунках відкритих в АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ" (м. Київ, вул. Госпітальна, 12Г, ідентифікаційний код - 00032129) в сумі 48 000,00 грн., та в АТ КБ «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ідентифікаційний код 14360570) в сумі 96 000,00 грн.
В іншій частині вимог заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали складений та підписаний суддею 25.11.2025 року.
Дані Стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_6
адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Дані Відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1
адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя: Козлова Н. Ю.