Справа № 710/1805/24 Провадження № 2/710/13/25
19.11.2025 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Щербак О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Кисличенко Л.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - Лукинюка В.В.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Лукинюк Володимир Васильович, до ОСОБА_2 про визнання права спільної власності та поділ спільного майна подружжя,
ОСОБА_1 звернувся до Шполянського районного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить:
визнати спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловий будинок загальною площею 74,9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок загальною площею 74.9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 74,9 кв.м ( житлова площа 39,6 кв.м ), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
в порядку розподілу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частини вартості житлового будинку загальною площею 74,9 кв.м ( житлова площа 39,6 кв.м), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що складає 203 235,00 гривень.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що в період часу з 12.11.1988 по 16.09.2009 він перебував у шлюбі з відповідачкою, ОСОБА_2 . Під час шлюбу вони побудували житловий будинок загальною площею 74,9 м2, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Власниками будинку в погосподарській книзі вказані він та відповідач. Ураховуючи те, що будинок був побудований в період перебування у зареєстрованому шлюбі, він є об'єктом спільної сумісної власності. Вказаний вище житловий будинок побудований до 05.08.1992 є спільною сумісною власністю сторін як майно, набуте подружжям під час шлюбу, у зв'язку з чим він є власником 1/2 частини вказаного будинку, проте на теперішній час він , в силу свого віку та фізичного стану, не має змоги користуватись, володіти та користуватись житловим будинком, оскільки відповідачка проживає в ньому разом зі своїм теперішнім чоловіком. Постійні сварки та моральний, фізичний тиск змусили його переїхати жити до сестри. Домовитись про порядок його поділу неможливо, оскільки відповідачка уникає державної реєстрації права власності сторін на будинок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
На теперішній час для проведення державної реєстрації права власності на спірний житловий будинок до органів реєстрації мають звернутись він та відповідачка разом, як особи, за якими спільно закріплений номер об'єкта ПГО 0917 в господарській книзі №12, подавши відповідні документи. У вересні 2024 він запропонував відповідачці зареєструвати право власності на спільний будинок, для чого зібрав необхідні документи, однак остання не з'явилась до державного реєстратора, внаслідок чого він отримав рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №75416368 від 07.10.2024 у зв'язку з тим, що заявниками в розумінні Закону є особи, за якими закріплений особовий рахунок в погосподарській книзі відповідної сільської, селищної, міської ради, або уповноважена ними особа.
Все вище вказане, перешкоджає йому вільно розпоряджатись майном, яке йому належить, а отже порушує його права, у зв'язку з чим, в нього виникла необхідність у зверненні до суду з вказаним позовом.
Відповідно до ухвали суду від 23.12.2024 відкрито провадження у справі.
26.05.2025 судом закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду та здійснено виклик у судове засідання судового експерта Печиборща В.З..
Представник позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Позивач у судовому засіданні пояснив, що перебував у шлюбі з відповідачкою, під час якого придбали будинок, який добудовували, провели газ, опалення, добудували літню кухню і гараж. Після розлучення він залишив будинок, оскільки не міг там проживати, через насилля з боку відповідачки та її кавалерів, один з яких його побив. Він пішов з будинку та залишив все. У будинку проживає відповідачка зі своїм новим чоловіком. Звертався до відповідачки щодо компенсації вартості його частки, пропонував сплатити 2000 доларів США, але вона не схотіла. Пояснив, що не має власного житла, проживає у будинку його сестри. Проживати з відповідачкою в одному будинку не бажає, оскільки у них з відповідачкою склались неприязні стосунки.
Відповідач та її представник, ОСОБА_3 , який у подальшому надав заяву про припинення договірних відносин з відповідачкою , заперечували проти задоволення позову. Зокрема представник зазначив, що у висновку експерта вказана вартість будинковолодіння, а в позові ставиться вимога щодо житлового будинку, що є різними поняттями. Відзив на позов не подавали.
Відповідачка у судовому засіданні зазначила, що не заперечує проти компенсації вартості будинку, але у меншому розмірі, оскільки свого часу вони купували будинок за 2000 доларів США. З часу розірвання шлюбу вона жила у будинку та проводила там ремонти. Уразі поділу будинку, позивач повинен їй компенсувати вартість всіх ремонтів. У них неприязні відносини.
Суд, заслухавши учасників справи, повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
12.11.1988 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб. Прізвище дружини змінилось на ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 , виданим 12.11.1988 Матусівською сільською радою ( а.с. 15).
16.09.2009 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2 , виданим 25.09.2009 відділом РАЦС Шполянського районного управління юстиції Черкаської області ( а.с. 16).
Відповідно до виписки з погосподарської книги №246/02-29 від 10.09.2024, номер об'єкта ПГО 0917-1 в господарській книзі №12 відкритий на громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Власники будинку - ОСОБА_1 - частка 50% та ОСОБА_2 - частка 50%. Характеристика житлової площі : загальна площа 74,9 кв.м, житлова - 39,6 кв.м, у будинку три кімнати, електропостачання. Будівництво житлового будинку та господарських будівель і споруд закінчено до 05 серпня 1992 року. Об'єкту нерухомого майна присвоєно адресу: АДРЕСА_1 . В помешканні проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_7 ( а.с. 17).
Згідно з Витягом з рішення виконавчого комітету Матусівської сільської ради від 07.06.1994 року №6 «Про приватизацію земельних ділянок громадян», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,13 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 18).
Відповідно до довідки №307, виданої 11.09.2024 Шполянським відділком КП «ЧООБТІ», по даним Шполянського відділку КП «ЧООБТІ» станом на 01.01.2013 право власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 - не зареєстровано ( а.с. 19).
12.09.2024 ФОП ОСОБА_8 було виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою : АДРЕСА_1 . Відповідно до характеристики будинку ,будівництво житлового будинку з господарськими будівлями завершене 1991 року ( а.с. 20-22).
Відповідно до рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №75416368 від 07.10.2024, державним реєстратором прав на нерухоме майно Т. Степовою, відмовлено у здійсненні державної реєстрації права на житловий будинок з підстав, що подані ним документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження ( а.с. 23).
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно будівельної експертиз від 25.11.2024 №38-24, здійсненого судовим експертом Печиборщем Валерієм Зіновійовичем, ринкова вартість будинковолодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , визначена станом на час проведення експертизи складає 406 470,00 гривень; поділ в натурі відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва будинковолодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників 1/2 до 1/2 можливий. Експертом запропоновані варіанти реального поділу ( а.с. 24-53).
28.10.2024 між адвокатським бюро «Лукинюка» в особі адвоката Лукинюка В.В. та судовим експертом Печиборщем В.З. укладено договір про надання платних послуг з проведення експертизи будівельних робіт, об'єктів і документі, що їх супроводжують ( а.с. 54-56).
Відповідно до платіжної інструкції від 29.10.2024 та 10.11.2024 перерахована оплата рахунку за проведення технічної оцінки будинку( а.с. 57-58).
Судовий експерт ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що ним здійснений огляд домоволодіння з вулиці, оскільки відповідачка після домовленості по телефону, до нього не вийшла та не надала доступу до будинку. Оцінка житлового будинку з надвірними господарськими будівлями та спорудами здійснювалась на підставі візуального огляду та технічної документації. Зауважив, що визначення фізичної вартості будонковолодіння коливається в межах 20 %. Оцінка вартості будинку проводилась на час проведення експертизи. Для порівняння взяті аналоги за оголошеннями у с.Матусів та наближених селах.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні повідомила, що вона є сестрою ОСОБА_1 .. За період шлюбу її брат з відповідачкою придбали будинок, який добудовували, провели газ. Брат отримував кошти за пай, працював у Польщі. Потім вони розлучились через зради відповідачки. Він потерпав моральне та фізичне насилля від відповідачки та чоловіків, які до неї приходили. ОСОБА_11 є інвалідом з дитинства і залишився без житла.
Відповідно до положень ст. 16 Закону України « Про власність», який був чинний на час набуття права власності на спірне майно, майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права
регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім'ю України.
Згідно зі ст. 22 КпШС України, у редакції, чинній на момент отримання сторонами спірного майна у власність, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Аналогічні положення містить стаття 60 СК України.
Як убачається із матеріалів справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , однак у встановленому законом порядку власники не оформили своїх прав на зазначене майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України 2003 року, який набрав чинності з 01січня 2004року, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До часу набрання чинності ЦК України 2003року та Законом України від 01липня 2004року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права та регулювалося положеннями ЦК УРСР 1963 року та ЗУ « Про власність».
Порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР був встановлений Інструкцією, затвердженою Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року. Згідно з пунктами 4, 7 цієї Інструкції підлягали реєстрації всі будинки і домоволодіння, у тому числі, належні громадянам на праві особистої власності, і здійснювалась вона на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів, перелік яких додано до вказаної Інструкції), в тому числі, й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Подібна норма міститься і в ст.31 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно якої для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об'єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються:виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об'єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.
Відтак, судом установлено, що сторони, перебуваючи у шлюбі, відповідно до вимог чинного на той час законодавства, набули право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, відповідачка не заперечувала проти того, що спірний будинок був набутий з позивачем у період їх шлюбу.
Згідно з ч.1ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Нормами частини першої ст. 28 КпШС визначено, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Відповідно до положень частин першої та другої ст. 29 КпШС якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми. При цьому суд також бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.
Поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу.
У відповідності до Постанови ВСУ №7 від 04 жовтня 1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", при неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи.
Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку
він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості.
Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи ( такого висновку дійшла ОП ВС у справі № 127/7029/15).
Як убачається із висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно будівельної експертиз від 25.11.2024 №38-24, здійсненого судовим експертом Печиборщем Валерієм Зіновійовичем, ринкова вартість будинковолодіння, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , визначена станом на час проведення експертизи складає 406 470,00 гривень.
Вказаний висновок експерта відповідачкою не спростований.
Обставин , які б слугували підставою для відступу від рівності часток, відповідачкою не наведено.
Тож, беручи до уваги, що будинок є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, у зв'язку з чим, підлягає поділу між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, та, з урахуванням того, що будинок тривалий час перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_2 , доказів неможливості сплати позивачу вартості частини відповідачкою не надано, ураховуючи неприязні стосунки між сторонами, які перешкоджають проживанню в одному будинку, відсутність у відповідача іншого житла, інший спосіб поділу майна подружжя не вирішить спір між сторонами, ураховуючи принцип диспозитивності, поділ майна слід здійснити шляхом визнання за відповідачкою права власності на спірний об'єкт та стягнення з останньої на користь позивача грошової компенсації у розмірі 1/2 частки вартості житлового будинку.
Відповідно до положень ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки позивач є інвалідом другої групи, відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 , та відповідачка є інвалідом другої групи, відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , то витрати зі сплати судового збору компенсуються за рахунок держави.
Керуючись статтями 13, 89, 141, 263-265, 315, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати спільною сумісною власністю подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , житловий будинок загальною площею 74,9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок загальною площею 74.9 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на житловий будинок загальною площею 74,9 кв.м ( житлова площа 39,6 кв.м ), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частини вартості житлового будинку загальною площею 74,9 кв.м ( житлова площа 39,6 кв.м), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яка складає 203 235,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_5 , виданий 14.10.2000 Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області, РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_6 , виданий 21.02.2013 Шполянським РС УДМС України в Черкаській області, РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складений 24 листопада 2025 року.
Суддя О.В. Щербак