Справа № 569/4043/25
номер провадження 1-кп/570/363/2025
(відвід прокурора)
25 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Рівне у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025180000000037 від 24.02.2025 р. щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України
заяву обвинуваченого про відвід прокурорів,
28.02.2025 р. до Рівненського міського суду Рівненської області із Рівненської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт та додатки до нього у кримінальному провадженні № 12025180000000037 від 24.02.2025 р. щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК (а.с. 11).
27.03.2025 р. ухвалою Рівненського апеляційного суду передано обвинувальний акт та додатки до нього у даному кримінальному провадженні із Рівненського міського суду Рівненської області на розгляд Рівненському районному суду Рівненської області (а.с. 39).
31.03.2025 р. обвинувальний акт та додатки до нього у кримінальному провадженні № 12025180000000037 отримано Рівненським районним судом Рівненської області із апеляційного суду та в порядку ч. 3 ст. 35 КПК передано судді ОСОБА_6 (а.с. 42).
01.04.2025 р. ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області призначено підготовче судове засідання на 16.04.2025 р. (а.с. 43). 16.04.2025 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 30.04.2025 р. (а.с. 47-48), 30.4.2025 р. відкладено судове засідання на 27.05.2025 р. (а.с. 62), 27.05.2025 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 23.06.2025 р.
23.06.2025 р. ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025180000000037 повернуто прокурору для усунення порушень вимог КПК України (а.с. 68-69).
09.09.2025 р. ухвалою Рівненського апеляційного суду скасовано ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 23.06.2025 р. про повернення обвинувальний акт прокурору, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції (а.с. 93-94).
24.09.2025 р. обвинувальний акт та додатки до нього у кримінальному провадженні № 12025180000000037 отримано Рівненським районним судом Рівненської області із апеляційного суду та в порядку ч. 3 ст. 35 КПК передано судді ОСОБА_1 (а.с. 90, 91).
26.09.2025 р. призначено підготовче судове засідання на 09.10.2025 р.
09.10.2025 р. перенесено підготовче судове засідання за клопотанням обвинуваченого для забезпечення участі захисника.
05.11.2025 р. в підготовчому судовому засідання захисник повідомив про наявність у нього та в обвинуваченого переконання в тому, що прокурори (група прокурорів) у даному кримінальному провадженні діяли із порушенням вимог КПК, якими визначено порядок повідомлення про підозру та пред'явлення обвинувачення особі, яка є присяжним. Зазначив про звернення до слідчого органу про реєстрацію в ЄРДР кримінального провадження щодо прокурорів та у зв'язку із наведеним та з інших міркувань зазначив про необхідність відводу групи прокурорів у даному кримінальному провадженні. Також звернувся із клопотанням про надання можливості підготувати заяву про відвід прокурорів в письмовій формі.
17.11.2025 р. до суду подано клопотання обвинуваченого від 13.10.2025 р. про відвід прокурорів, за змістом якого обвинувачений вказує про своє звернення від 27.10.2025 р. до слідчого органу про реєстрацію в ЄРДР кримінального провадження щодо прокурорів за ст. 343, 353, 364, 365, 367, 376 КК України. Однак, оскілький йому не було повідомлено про початок досудового розслідування, він подав скаргу слідчому судді про зобов'язання керівника слідчого органу внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. На даний час така його скарга перебуває на розгляді. Вважає, що результатом розгляду його скарги має бути притягнення слідчих та прокурорів (у даному кримінальному провадженні) до кримінальної відповідальності, та вказана обставина є підставою для відводу групі прокурорів.
Прокурор звернувся із письмовим клопотанням про відкладення судового засідання у зв'язку із надходженням до суду вказаної письмової заяви про відвід.
20.11.2025 р. в підготовчому судовому засідання захисник та обвинувачений підтримали заяву про відвід групі прокурорів з підстав та обґрунтувань наведених у письмовій заяві та про які захисник зазначав у своїй промові (про намір заявити відвід). Додатково зазначили, що на даний час слідчим суддею не прийнято рішення по суті скарги про зобов'язання керівника слідчого органу внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування щодо прокурорів. З огляду на вказане обвинувачений та захисник стверджують, що дії прокурорів під час досудового розслідування були направлені на здійснення тиску на сторону захисту в даному провадженні та такі дії викликають об'єктивні сумніви в неупередженості прокурорів. Просили заяву про відвід прокурорів задовольнити.
Прокурор заперечив проти відводу групі прокурорів, вказуючи про безпідставність та необґрунтованість доводів обвинуваченого та його захисника. Звернувся із письмовими запереченнями, за змістом яких вказує про відповідність вимогам КПК складання, погодження та вручення підозри ОСОБА_5 . Зазначає, що звернення обвинуваченого про внесення відомостей до ЄРДР щодо прокурорів не є підставою для відводу групи прокурорів відповідно до ст. 77 КПК. Просив відмовити в задоволенні заяви про відвід прокурорів.
З'ясувавши обставини, заслухавши доводи та пояснення сторін, дослідивши заяву про відвід прокурора та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 3, 4 статті 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Частиною 5 цієї статті визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Тобто заява про відвід має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора та повинні бути підтверджені відповідними доказами.
Підстави для відводу прокурора визначені ст. 77 КПК України.
Так, прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Враховуючи доводи заявника, викладені в заяві про відвід, ним визначено правову підставу для відводу прокурору, наведену в п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, - існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Неупередженість прокурора є необхідною умовою виконання ним своїх повноважень на стадії досудового розслідування й в судовому провадженні (ст. 36 КПК), що буде сприяти здійсненню завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК) та забезпеченню законності (ст. 9 КПК України).
Так, значення неупередженого ставлення сторони обвинувачення варто розцінювати в контексті забезпечення реалізації права на справедливий розгляд (ст. 6 Європейської конвенції з прав людини).
Разом з цим, існування неупередженості повинно встановлюватися на підставі суб'єктивного критерію, який має визначатися на підставі особистих переконань та поведінки конкретного прокурора у конкретній справі - тобто, прокурор не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у прокурора достатні гарантії для того, щоб виключити будь-яку зацікавленість, що може бути перевірена.
Як зазначив ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковский проти росії», структура Конвенції ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн-учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.
Водночас норми кримінального процесуального законодавства не містять переліку ознак, які б розкривали сутність упередженості та давали виключний перелік вказаної поведінки. Наведене дає підстави для висновку про оціночний характер цієї категорії, яка має встановлюватися у кожному випадку на підставі конкретних обставини, які підтверджені відповідними доказами.
У судовому засіданні встановлено, що підставою для звернення обвинуваченого із заявою про відвід прокурорів від кримінального провадження став факт підтримання прокурором державного обвинувачення у вказаному провадженні, у якому у якому на переконання обвинуваченого та захисника не було дотримано порядок повідомлення про підозру та пред'явлення обвинувачення присяжному.
Беручи до уваги, що залучення прокурора до певного провадження не є його власним волевиявленням, а залежить від рішення керівника прокуратури, та у зв'язку з таким рішенням керівника у відповідного прокурора виникає необхідність у виконанні певного кола процесуальних обов'язків, покладених на нього законодавцем, та сам факт виконання даних обов'язків прокурором у кримінальному провадженні, на переконання суду, не може визнаватися упередженістю по відношенню до певної особи.
Наведені у заяві про відвід та зазначені захисником обставини про відвід прокурорів ґрунтуються на твердженнях сторони захисту про незаконність дій прокурорів та фактично вказують на непогодження обвинуваченого та захисника із діями прокурорів під час досудового розслідування. Заявлений відвід не містить обґрунтованих доводів, які би вказували про наявність підстав, передбачених ст. 77 КПК, оскільки сама по собі незгода з позицією прокурора не вказує беззаперечно на його упередженість, та не дає підстав для обґрунтованого сумніву в заінтересованості прокурорів.
Підсумовуючи викладене суд констатує, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження посилання сторони захисту на наявність заінтересованості прокурорів у результатах кримінального провадження, і як наслідок наявність обставин, що викликають обґрунтовані сумніви в їх неупередженості. Тому заява обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід прокурорів задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 77, 80-81, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд
Відмовити в заяві обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід прокурорам, визначених у групі прокурорів, які здійснювали нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у даному кримінальному проваджені, згідно обвинувального акту від 27.02.2025 р.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1