Справа № 569/8292/25
21 листопада 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 ,
представника потерпілої ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне матеріали кримінального провадження №12022181010002210 від 11.11.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Харків, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , одруженого, раніше несудимого, та
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця с. Сварицевичі Дубровицького району Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , неодруженого, маючого на утриманні матір - інваліда ІІ групи, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
10 листопада 2022 року у темну пору доби, приблизно о 18 годині 10 хвилин, водій
ОСОБА_5 , керуючи легковим автомобілем «DACIA LOGAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по правій смузі руху проїзної частини вулиці Романа Шухевича в м. Рівне зі сторони вулиці Князя Володимира в напрямку вулиці Богоявленська, в порушення вимог підпункту б) пункту 2.3. Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки та порушуючи вимоги пункту 18.4. Правил дорожнього руху, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу позначеного дорожніми знаками 5.38.1 та 5.38.2, а також дорожньою розміткою 1.14.1, проігнорував зупинку автомобіля «Audi Q5», реєстраційний номер НОМЕР_2 перед нерегульованим пішохідним переходом у лівій смузі руху попутного напрямку, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості руху керованого ним автомобіля, аж до його повної зупинки, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перетинав проїзну частину по вказаному нерегульованому пішохідному переходу зліва направо відносно руху транспортного засобу.
В той же час, водій ОСОБА_7 , керуючи службовим автомобілем «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по правій смузі руху проїзної частини вулиці Романа Шухевича в м. Рівне зі сторони вулиці Князя Володимира в напрямку вулиці Богоявленська, в порушення вимог пункту 2.3 підпункту б) та пункту 12.3 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, неправильно її оцінив, маючи об'єктивну можливість виявити перешкоду для руху у вигляді лежачого на проїзній частині пішохода ОСОБА_11 , не вжив заходів для зменшення швидкості руху керованого ним автомобіля аж до його повної зупинки, в результаті чого допустив переїзд колесами автомобіля вказаного пішохода.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_11 було спричинено поєднану травму, що включала в себе відкриту черепно-мозкову травму, закриту травму грудної клітки та живота, травму тазу та кінцівок, що як єдина травма має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), з якою він був госпіталізований до КНП «Центральна міська лікарня», де ІНФОРМАЦІЯ_4 помер.
Отримана 10.11.2022 ОСОБА_11 внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди масивна травма голови, яка виникла при первинному наїзді одного автомобіля з наступним повторним травмуванням голови іншим транспортним засобом при переїзді через тіло перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням його смерті (висновок експерта № 13/КСЕ-19/118-23/607-ІТ від 15.03.2023).
При цьому в даному випадку, відповідно до висновку експерта № 275/23//22485/23-52 від 09.01.2025 наявні на тілі ОСОБА_11 тілесні ушкодження, які утворились внаслідок «другої» складової транспортної травми (переїзд тіла пішохода колесом (колесами) іншого автомобіля зі стисненням), є складовою частиною єдиного нероздільного комплексу травмувань, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження (навіть за умови виключення тілесних ушкоджень, які були спричинені автомобілем «DACIA LOGAN»).
ОСОБА_5 обвинувачується в порушенні вимог пункту 18.4. Правил дорожнього руху, відповідно до якого, якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, які перебувають у прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.
ОСОБА_7 обвинувачується в порушенні вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху, який вимагає від водія у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку він об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, які знаходяться у прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.
Дії ОСОБА_5 , які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.
Дії ОСОБА_7 , які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.
Після оголошення обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у скоєнні злочину визнав повністю, зазначивши, що обставини вчинення правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті повністю відповідають дійсності. У скоєному щиро розкаявся. Показав суду, що дійсно 10 листопада 2022 року у темну пору доби, приблизно о 18 годині 10 хвилин, керуючи легковим автомобілем «DACIA LOGAN», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по правій смузі руху проїзної частини вулиці Романа Шухевича в м. Рівне зі сторони вулиці Князя Володимира в напрямку вулиці Богоявленська перед нерегульованим пішохідним переходом у лівій смузі руху попутного напрямку, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості руху керованого ним автомобіля, аж до його повної зупинки, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_11 . Також зазначив, що відразу після події поїхав з ним в лікарню, надавши наявну при собі матеріальну допомогу, окрім цього зустрівся із сім'єю померлого та надав допомогу на поховання. Разом з цим цивільний позов, поданий ОСОБА_12 не визнав.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 підтримав позицію свого підзахисного. Надав суду заяву на підтвердження відсутності претензій потерпілої до його підзахисного щодо відшкодування шкоди.
Після оголошення обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_7 також свою винуватість у скоєнні злочину визнав повністю, зазначивши, що обставини вчинення правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті повністю відповідають дійсності. У скоєному щиро розкаявся. Надав суду покази, що дійсно 10 листопада 2022 року у темну пору доби, приблизно о 18 годині 10 хвилин, керуючи службовим автомобілем «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по правій смузі руху проїзної частини вулиці Романа Шухевича в м. Рівне зі сторони вулиці Князя Володимира в напрямку вулиці Богоявленська проявив неуважність до дорожньої обстановки, неправильно її оцінив, маючи об'єктивну можливість виявити перешкоду для руху у вигляді лежачого на проїзній частині пішохода ОСОБА_11 , не вжив заходів для зменшення швидкості руху керованого ним автомобіля аж до його повної зупинки, в результаті чого допустив переїзд колесами автомобіля пішохода ОСОБА_11 . Водночас зазначив, що відвідував його в лікарні, надавав матеріальну допомогу, постійно підтримував зв'язок з потерпілою. Також вказав, що ним повністю відшкодована шкода потерпілій, на підтвердження чого надав суду заяву. Виразив щирий жаль з приводу скоєного.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 повністю підтримала позицію свого підзахисного.
Потерпіла ОСОБА_9 у судові засідання не з'являлася, зверталася до суду із заявами про здійснення судового розгляду кримінального провадження без її участі за участю її представника адвоката ОСОБА_10 .
Представник ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердила відсутність у потерпілої ОСОБА_9 жодних претензій до обвинувачених у зв'язку із повним відшкодуванням шкоди останніми. Прохала призначити покарання обвинуваченим не пов'язане з позбавленням або обмеженням волі та без позбавлення права керування транспортними засобами.
Оскільки обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 повністю визнали свою винуватість у скоєнні злочину, підтвердивши викладене в обвинувальному акті та фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, з'ясувавши думку учасників судового процесу, роз'яснивши сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу дослідження доказів, за згодою учасників судового процесу, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім письмових доказів по справі, що характеризують осіб обвинувачених. Обвинуваченим роз'яснено, що в даному випадку вони позбавляються права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, встановлені доказами, які судом не були досліджені. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, а також інші обставини, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються.
Аналізуючи показання обвинувачених, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 та
ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час судового розгляду. Так, останні надали показання стосовно обставин вчинення інкримінованого їм злочину, які повністю узгоджуються зі встановленими фактичними обставинами кримінального провадження, викладеними в обвинувальному акті і їхні дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
За положеннями ст. 50 КК України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , які передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_7 , які передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання обвинувачених в ході судового розгляду справи не встановлено.
ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку в лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває. За місцем поживання характеризується позитивно, має на утриманні дружину та доньку.
ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на обліку в лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває. Працює водієм-інкасатором в АТ «Сенс-Банк». За місцем поживання характеризується позитивно. Має на утриманні матір інваліда II групи.
При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупності усіх обставин, що характеризують обвинувачених, обставин, що пом'якшують відповідальність, повного відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілій, даних про осіб обвинувачених, які є несудимими, характеризуються позитивно та з урахуванням повного визнання вини обвинуваченими у скоєному, висловлення щирого жалю з приводу скоєного, позиції прокурора, представника потерпілої у справі, згідно якої виправлення обвинувачених можливе без позбавлення чи обмеження волі, суд приходить до висновку про можливість призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у виді позбавлення волі, в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, з призначенням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України та покладенням на обвинувачених обов'язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1 статті 76 КК України.
При вирішенні питання про доцільність застосування до обвинувачених додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , ту обвставину, що обвинувачений ОСОБА_7 здійснює догляд за матір'ю інвалідом II групи, яка потребує постійного лікування в тому числі за межами населеного пункту місця проживання, а також обставину, що обвинувачений ОСОБА_5 є єдиним годувальником у сім'ї, робота якого безпосередньо полягає у керуванні транспортним засобом, думку потерпілої та прокурора, які не вважали за необхідне застосувати додаткове покарання до обвинувачених, та не вбачає за доцільне застосовувати до ОСОБА_5 та ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Процесуальні витрати за проведення судових експертиз відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України слід солідарно стягнути з обвинувачених.
Запобіжні заходи обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не обиралися.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Щодо цивільного позову, поданого ОСОБА_13 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 44460,55 грн судзазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 128, ч. 1 ст. 129 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
В силу ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 61 КПК України, цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред'явила цивільний позов. Права та обов'язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
В обгрунтування позовної заяви адвокатом додано підтверджуючі документи щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля Dacia Logan реєстраційний номер
НОМЕР_1 , який відповідно до звіту оцінки №018/23 від 01.03.2023 року складає 29 260 (двадцять дев'ять тисяч двісті шістдесят гривень) 55 коп., а також вартості понесення цивільним позивачем витрат на проведення вказаної оцінки в сумі 3 200 (три тисячі двісті) грн. - рахунок № 018.23ЕС від 30.01.2023 року, транспортування транспортного засобі евакуатором на загальну суму 4 500 ( чотири тисячі п'ятсот) грн. - акти виконаних робіт від 24/25.01.2023 року, товарні чеки від 24/25.01.2023 року, та витрат на відновлення салону автомобіля після ДТП в сумі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) грн. - рахунок на оплату №1 від 25.01.2025 року та акт здачі -приймання робіт №1 від 25.01.2023 року.
За наведеного вище, суд дійшов висновку, що цивільний позов ОСОБА_12 до
ОСОБА_5 є обгрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Позовну заяву, подану адвокатом ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням - зилишити без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 50, 65-67, 75-76, 286 КК України, ст.ст. 100, 124, 174, 349, 368, 370, 373, 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Виконання покарання в частині виконання обов'язків, покладених на обвинуваченого на підставі ст. 76 КК України, покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання обвинуваченого.
Початок строку виконання обов'язків, покладених на обвинуваченого відповідно до ст. 76 КК України, обчислювати з дня постановки обвинуваченого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Виконання покарання в частині виконання обов'язків, покладених на обвинуваченого на підставі ст. 76 КК України, покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання обвинуваченого.
Початок строку виконання обов'язків, покладених на обвинуваченого відповідно до ст. 76 КК України, обчислювати з дня постановки обвинуваченого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 15 листопада 2022 року у даному кримінальному провадженні на майно, а саме: автомобіль марки DACIA LOGAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN номер НОМЕР_4 .
Речові докази:
- автомобіль марки Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_5 , вважати повернутим власнику АТ «СЕНС- БАНК»;
-поліетиленовий пакет синього кольору з вмістимим в ньому одягом та взуттям трупа ОСОБА_11 (пара кросівок, куртка чорного кольору, штани (джинси) синього кольору, светр темного кольору), які перебувають в кімнаті зберігання речових доказів СУ ГУНП в Рівненській області, квитанція № 417 - знищити.
Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та судових витрат - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_12 , РНОКПП НОМЕР_6 - 44 460,55 (сорок чотири тисячі чотириста шістдесят) гривень 55 копійок на відшкодування матеріальної шкоди.
Цивільний позов представника ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на користь держави документально підтверджені судові витрати на проведення судових експертиз в сумі 9 499 (дев'ять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) гривень 50 копійок.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченим.
Суддя ОСОБА_14