Справа № 296/6335/25
2/296/2636/25
"20" листопада 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі
головуючої судді - Пилипюк Л. М.,
за участю секретаря судового засідання - Клименко Е. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
10 червня 2025 року представник позивача ТзОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіна А. В. звернулася до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 22 грудня 2023 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір позики № 014-RO-82-246740638 (далі по тексу рішення - Кредитний договір).
20 листопада 2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №114/2-73, згідно з умовами якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги до боржників, які вказані в реєстрі боржників. Зокрема, відповідно до реєстру боржників від 21 листопада 2024 року до договору факторингу №114/2-73 ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 135 597,64 гривень, з яких: 101 988,78 гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 33 608,86 гривень - заборгованість за відсотками.
З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Тому, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за Кредитним договором у розмірі 135 597,64 гривень.
На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-246740638 від 22 грудня 2023 року в розмірі 135 597,64 гривень. Також позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 гривень.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 26 червня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
Представник позивача ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з'явився, попередньо заявив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Установлено, що копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками та судову повістку відповідачу надіслано засобами поштового зв'язку на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи. Установлено, що ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи 30 вересня 2025 року, однак відзиву на позовну заяву не подав. В судове засідання, призначене на 20 листопада 2025 року, відповідач не повторно не з'явився. Адресоване відповідачу поштове відправлення (судова повістка) повернулось на адресу суду неврученим з відміткою пошти про причину повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою». А тому, відповідно до змісту п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що отримав судову повістку. Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.
За наявності всіх умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд установив, що 22 грудня 2023 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014-RO-82-246740638, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 101 988,78 гривень, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.
Звертаючись до суду з цим позовом, представник позивача зазначає, що ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за вищевказаним Кредитним договором.
Суд установив, що 20 листопада 2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-73.
Відповідно до п. 2.1 договору про відступлення права вимоги №114/2-73 на умовах, встановлених цим договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, які вказані у Реєстрі боржників (портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку № 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід'ємною частиною.
Пунктом 2.2 договору про відступлення права вимоги №114/2-73 визначено, що відступлення новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п. 3.2 договору, та з моменту підписання сторонами реєстру боржників, складених за формою, наведеною в додатку № 2 до договору.
У пункті 3.1 договору про відступлення права вимоги №114/2-73 визначено загальну вартість прав вимоги за договором (ціна договору).
Однак, в копії договору про відступлення права вимоги №114/2-73, яка наявна в матеріалах справи, ціну договору не зазначено (приховано/вилучено).
Згідно з п. 3.2 договору про відступлення права вимоги №114/2-73 новий кредитор здійснює оплату загальної вартості (ціни договору) шляхом безготівкового переказу на рахунок первісного кредитора в АТ «Райффайзен Банк» протягом 2 робочих днів з моменту укладення цього договору.
Таким чином, суд установив, що договір про відступлення права вимоги №114/2-73, який укладений 22 грудня 2023 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ «Європейська агенція з повернення боргів», є відплатним, однак позивач надав суду копію вказаного договору в редакції із прихованими відомостями щодо ціни договору.
Також позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження проведення розрахунків між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору про відступлення права вимоги №114/2-73 від 22 грудня 2023 року.
Представлений суду витяг з реєстру боржників не містить печатки первісного кредитора та не підписаний представником первісного кредитора - АТ «Райффайзен Банк Аваль».
Отже, позивач наданими суду письмовими доказами не підтвердив своє право вимоги за Кредитним договором, який укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд ураховує наступне.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін) (ч.1ст. 530ЦК України).
Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. При цьому право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов'язання до настання строку виконання, визначеного договором.
Так, відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив правовий висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 17 січня 2020 року, справа № 916/2286/16, відповідно до якої відсутність доказів на підтвердження повної оплати за договором факторингу є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволені заяви про стягнення заборгованості.
Суд ураховує, що позивач не надав доказів на підтвердження факту відступлення права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором. Матеріали справи не містять документального підтвердження набуття позивачем права вимоги за Кредитним договором на підставі договору про відступлення права вимоги № 114/2-73 від 22 грудня 2023 року, який укладений між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Відповідно до умов вказаного договору новий кредитор набуває права вимоги до боржників за умови здійснення оплати ціни договору, яка визначена в п. 3.1 цього договору. Крім того, невід'ємною частиною договору про відступлення права вимоги є реєстр боржників. Позивач належним чином оформленого реєстру боржників до договору відступлення права вимоги не надав.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Суд ураховує, що представник позивача заявив про розгляд справи за його відсутності, будь-яких клопотань не подавав, будь-яких поважних причин неможливості надати докази суду не повідомив.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами щодо доведеності позовних вимог, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі №755/18920/18).
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №916/2040/20).
З наведених мотивів суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
На підставі ст. 141 ЦПК України та у зв'язку з висновком суду про відмову в задоволенні позову, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 280, 281 ЦПК України, ст.ст. 3, 207, 509, 526, 626, 628, 633, 634, 638, 1046, 1049, 1054 ЦК України, суд
Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», 01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014;
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .
Дата складення повного рішення - 24 листопада 2025 року.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК