29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"13" листопада 2025 р. Справа № 924/870/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кірабуд" м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області
до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області м.Хмельницький
про стягнення 108209,52 грн
Представники сторін:
позивач: не з'явився
відповідач: Калужська Н.О. - діє на підставі виписки з ЄДР
Рішення приймається 13.11.2025, оскільки в судовому засіданні 10.11.2025 оголошувалась перерва.
В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Хмельницької області 25.08.2025 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кірабуд" до Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про стягнення 108209,52 грн, з яких 9876,21 грн (інфляційне збільшення), 35587,05 грн (штрафні санкції) за період з 19.10.2023 по 08.10.2024 від суми заборгованості 127600,00 грн згідно договору виконання робіт №12/06-23 від 12.06.2023, 11601,06 грн (інфляційне збільшення), 41145,20 грн (штрафні санкції) за період з 23.10.2023 по 08.10.2024 від суми заборгованості 149885,00 грн згідно договору виконання робіт №29/06-23 від 29.06.2023 та 10000,00 грн моральної шкоди, яку завдав відповідач своїми неправомірними та незаконними діями. В обґрунтування позовних вимог вказує, що позивач склав податкові накладні №5 від 31.07.2023 та №6 від 31.08.2023 на підставі договорів виконання робіт №12/06-23 від 12.06.2023 на суму 546000,00 грн та №29/06-23 від 29.06.2023 на суму 409470,00 грн з ТОВ "Біо Електрікс". Однак, згідно договору виконання робіт №12/06-23 від 12.06.2023 ТОВ "Біо Електрікс" оплатило лише частину коштів за виконання робіт в сумі 419000,00 грн. Згідно договору виконання робіт №29/06-23 від 29.06.2023 ТОВ "Біо Електрікс" сплатило кошти в сумі 259585,00 грн. Зазначає, що 19.10.2023 та 23.10.2023 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних № 5 від 31.07.2023 та № 6 від 31.08.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Це блокування спричинило відмову замовника від подальшої сплати залишку коштів за договором до моменту відновлення його права на податковий кредит. Як наслідок, позивач не отримав суттєвої частини коштів, які мали бути використані в обороті для виконання інших зобов'язань. Протягом тривалого періоду підприємство позбавлялося можливості розпоряджатися законно належними йому грошовими сумами. Тому затримка оплати тягне за собою нарахування штрафних санкцій у вигляді пені з урахуванням інфляції, що передбачено цими договорами на виконання робіт. Позивач звертає увагу, що оскільки комісія винесла рішення щодо відмови в реєстрації податкових накладних, то це призвело до не включення їх контрагентом до податкового кредиту, а відтак - до затримки оплати за виконання робіт. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі №560/20796/23, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024, було визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.10.2023 та 23.10.2023. Після завершення розгляду справи в апеляційному порядку, податкові накладні були фактично розблоковані та 08 жовтня 2024 року зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. Замовник, у свою чергу, здійснив оплату в повному обсязі лише 22.01.2025, тобто з істотною затримкою, яка прямо пов'язана з неправомірними діями та процесуальним затягуванням з боку контролюючого органу. З огляду на вказане, позивач здійснив нарахування збитків за період з моменту прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних по 08 жовтня 2024 року в розмірі інфляційних втрат та подвійної облікової ставки НБУ, нарахованої на суму заборгованості ТОВ "Біо Електрікс" за договорами на виконання робіт. При цьому позивач вказує, що неправомірні дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області створили додатковий фінансовий тиск, поставили під загрозу зобов'язання позивача перед іншими партнерами, унеможливили оперативне здійснення виплат по зарплаті та ведення господарської діяльності в належному режимі. Позивач упродовж тривалого часу був позбавлений можливості користуватись значними грошовими сумами, що мали використовуватись у господарському обороті підприємства. Внаслідок цього були ускладнені взаєморозрахунки з іншими контрагентами, порушено планові фінансові показники та фактично завдано матеріальної шкоди. Позивач вважає, що наявні у справі документи підтверджують факт вчасно виконаних зобов'язань позивача, необґрунтованість рішень ДПС та реальний вплив цих рішень на платоспроможність підприємства. Причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями контролюючого органу та шкодою, якої зазнало підприємство, є очевидним. Враховуючи вказане, на думку позивача, суд зобов'язаний визнати наявність складу делікту та задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025, зазначену позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.
Ухвалою суду від 27.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/870/25 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов до 12 вересня 2025 року включно та призначено підготовче засідання на 11:30 год. 16 вересня 2025 року.
До суду 11.09.2025 надійшов відзив на позов, в якому відповідач вказує, що позивачем складено та надіслано на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкові накладні №6 від 31.08.2023 та №5 від 31.07.2023, контрагент ТОВ "Біо Електрікс", на загальну суму коштів, що підлягають сплаті 409470,00 грн, в т.ч. ПДВ 68245,00 грн, та 546600,00 грн, в т.ч. ПДВ 91100,00 грн відповідно. Реєстрацію зазначених податкових накладних було зупинено, про що платник отримав квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.09.2023 №9231652196 та від 07.08.2023 №9195891235. В подальшому, позивач подав повідомлення №1 від 20.10.2023 та № 2 від 18.10.2023 з поясненнями та копіями документів щодо податкових накладних. Комісією розглянуто надіслані до контролюючого органу пакети документів та прийнято рішення, яким відмовлено в реєстрації вказаних податкових накладних. Однак рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі № 560/20796/23 були визнані протиправними та скасовані рішення комісії, а також зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні відповідача. На виконання рішення суду ДПС України 08.10.2024 зареєстровано податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, про що позивач отримав відповідні квитанції. Відповідач вказує, що обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на договори виконання робіт №29-06-23 від 29.06.2023 та № 12/06-23 від 12.06.2023. Проаналізувавши зміст договору № 29-06-23 від 29.06.2023, що доданий до позовної заяви, та того ж договору, який надавався до Головного управління ДПС у Хмельницькій області для прийняття рішення від 23.10.2023 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №6 від 31.08.2023, відповідач звертає уваги на суттєві розбіжності у п. 3 умови платежу. Тому відповідач вважає, що позивач маніпулює питаннями оплати наданих послуг та вводить в оману суд щодо порядку застосування пунктів 3 змінених договорів. Зазначає, що позивач не надав будь-яких доказів затягування розгляду справи у адміністративних судах зі сторони Головного управління ДПС у Хмельницькій області, несвоєчасного розгляду наданих позивачем документів для прийняття рішення щодо реєстрації/ відмови у реєстрації податкових накладних. Більш того, позивач зазначає, що Державною податковою службою України виконано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/20796/23 після набрання таким законної сили. Разом із тим, розрахунки по укладених договорах відбулися значно пізніше ніж замовник отримав право скористатися податковим кредитом, а саме, податкові накладні зареєстровано 08.10.2024, а кошти надійшли платнику лише 22.01.2025. Також вказує, що з умов договорів вбачається, що в даному випадку відповідальність за несвоєчасне перерахування коштів несуть саме сторони, а не контролюючий орган. Звертає увагу, що докази того, що замовник направляв виконавцю за договорами вимогу про відшкодування шкоди за неналежне виконання договору, і така шкода була відшкодована позивачем відсутні у матеріалах справи. Тому такі обґрунтування є безпідставними та такими, що не підтверджуються відповідними доказами. Відповідач вказує, що позивачем для розрахунку збитків взято період з 19.10.2023 (тобто з дати прийняття комісією рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної) по 08.10.2024 (тобто по дату реєстрації податкової накладної). Однак такий розрахунок є безпідставним та необґрунтованим, оскільки рішення комісії щодо відмови у реєстрації податкових накладних вважається таким, що прийнято неправомірно, та підлягає скасуванню з моменту набрання законної сили рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №560/20796/23, тобто з 16 вересня 2024 року. У позовній заяві зазначається, що розрахунок збитків зроблено із врахуванням індексу інфляції. Однак укладеним позивачем договором не обумовлено розрахунку штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору з урахуванням інфляції, а обґрунтування такого розрахунку збитків в позовній заяві не наведено. Крім того, відповідач вважає неправомірним розрахунок суми збитків. Відповідач зазначає, що необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. При цьому якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема, в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом. Однак докази того, що контрагентом позивача вживалися заходи щодо притягнення його до відповідальності та того, що позивач поніс додаткові витати по зазначених правочинах у матеріалах справи відсутні. З огляду на вказане, відповідач просить відмовити у позові у повному обсязі.
Позивач у відповіді на відзив від 15.09.2025 вказує, що саме незаконні дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області, призвели до того, що позивач був позбавлений можливості своєчасно отримати оплату від контрагента ТОВ "Біо Електрікс". Податкові накладні зареєстровано лише 08.10.2024, тоді як оплата була здійснена замовником 22.01.2025. Таким чином, затримка оплати є прямим наслідком незаконної відмови у реєстрації. Зазначає, що позивач документально підтвердив факт прострочення розрахунків за договорами, що безпосередньо спричинило нарахування пені та інфляційних втрат. Відповідно до ст. 22, 625 ЦК України, збитки та інфляційні втрати підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи було фактично стягнуто санкції замовником з позивача. Достатньо факту завдання шкоди у вигляді втрати можливості користуватися коштами у визначений строк. Також зауважує, що моральна шкода полягала в тому, що незаконні дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області змусили позивача витрачати значні ресурси на захист своїх прав, призвели до ділової репутаційної шкоди та негативних наслідків у господарській діяльності. Це обґрунтовує вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 грн. Відповідно до ст. 1173, 1174 ЦК України, ст. 21.3, 114.1 ПК України шкода, завдана протиправними рішеннями контролюючого органу, відшкодовується державою незалежно від вини його посадових осіб. У даному випадку наявні всі елементи цивільно-правової відповідальності: протиправність дій відповідача (встановлена судовим рішенням) наявність шкоди (прострочення розрахунків, інфляційні втрати, моральна шкода) причинний зв'язок між незаконними діями та завданою шкодою. З огляду на вищевикладене, доводи відповідача, які відображені у відзиві на позовну заяву, позивач вважає вкрай непереконливими та сумнівними.
В підготовчому засіданні 16.09.2025 суд встановив відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив позивача до 29 вересня 2025 року включно та відклав підготовче засідання на 14:10 год. 07 жовтня 2025 року, про що постановлені ухвали із занесенням до протоколу судового засідання.
До суду 26.09.2025 надійшли заперечення відповідача, в яких останній додатково вказує, що позивачем надано до суду докази, що останній скористався правом на захист та звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправними та скасування рішень контролюючого органу, якими зупинено реєстрацію податкових накладних. Таким чином, позивач відновив право свого контрагента на податковий кредит. Звертає увагу на приписи п. 114.3 ст. 114 ПК України, яким визначено шкоду, яка може бути відшкодована у випадку її заподіяння протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб. Однак докази завданої позивачу шкоди у матеріалах справи відсутні. Також зауважує, що законодавець установив механізм, за яким платник податків має право вимагати відшкодування шкоди, завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, зокрема якщо це потягло притягнення його до відповідальності контрагентом. В даному випадку за результатом розгляду адміністративної справи зареєстровано податкову накладну, позивач отримав суму коштів від свого контрагента, доказів стягнення з позивача штрафних санкцій за період відсутності обов'язку реєстрації податкової накладної його контрагентом відсутні, тому у спірних правовідносинах не відбулось об'єктивного зменшення майнових благ позивача, відповідно заявлені позовні вимоги щодо стягнення шкоди з держави на підставі п 114.1 ст. 114 ПК України є безпідставними. Щодо стягнення моральної шкоди, то і в позовній заяві, і у відповіді на відзив відсутні будь - які нормативно-правові обґрунтування, відповідно до яких покладено обов'язок відповідача відшкодовувати моральну шкоду, а також докази, що підтверджують таку шкоду.
Ухвалою від 07.10.2025, яка постановлена із занесенням до протоколу судового засідання, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 12:00 год. 22 жовтня 2025 року.
В підготовчому засіданні 22.10.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11:00 год. 10 листопада 2025 року, про що постановлена ухвала із занесенням до протоколу судового засідання.
В судовому засіданні 10.11.2025 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви до 09:15 год. 13 листопада 2025 року.
Представник позивача для участі в судовому засіданні 13.11.2025 не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Представник відповідача в судовому засіданні 13.11.2025 заперечила проти позову у повному обсязі з підстав, що викладені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кірабуд" (виконавець) були укладені договори на виконання робіт № 12/06-23 від 12.06.2023 та № 29/06-23 від 29.06.2023 (далі - договори).
Відповідно до п. 1.1 договорів виконавець зобов'язується виконати роботи з матеріалів замовника, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити наступну роботу:
- ТЕС для спалювання біопалива, монтаж металоконструкцій покрівлі і перекриття профнастилом складу палива № 1 - за договором № 12/06-23 від 12.06.2023;
- ТЕС для спалювання біопалива, виготовлення металоконструкцій покрівлі, монтаж перекриття системи золовидалення, електрозварювальні роботи по теплотехнічному обладнанню - за договором №29/06-23 від 29.06.2023.
У п. 2.1 договорів визначено, що ціна договору становить 546600,00 грн (за договором № 12/06-23 від 12.06.2023) та 409470,00 грн (за договором № 29/06-23 від 29.06.2023).
Згідно з п.п. 3.1, 3.3 договорів до початку робіт замовник перераховує попередню оплату в розмірі 25% від вартості робіт для організації робіт протягом 5 банківських днів після підписання договору сторонами. Оплата за цим договором проводиться на підставі актів виконаних робіт КБ2 та довідок по формі КБ3.
Розрахунок за договором проводиться замовником щомісячно не пізніше 10 банківських днів після підписання актів виконаних робіт згідно п. 3.3 цього договору, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків (п. 3.4 договорів).
У п. 4.2 договорів визначений строк їх дії: з моменту підписання договору до повного виконання робіт сторонами своїх зобов'язань та оплати згідно актів виконаних робіт КБ-2.
За умовами п. 5.2.7 договорів виконавець зобов'язаний на кожну дату виникнення податкових зобов'язань згідно вимог ст. 201 Податкового кодексу України скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений кодексом термін. При відсутності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за будь-яких причин, в тому числі і внаслідок прийняття податкових органом рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, виконавець зобов'язаний відшкодувати замовнику збитки у розмірі загальної суми податку на додану вартість, визначених у невнесених до ЄРПН податкових накладних. Зобов'язання виконавця по відшкодуванню вказаних збитків виникає із наступного дня від закінчення граничних строків реєстрації податкової накладної, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. При цьому замовник має право утримати дану суму збитків з належної оплати за виконані роботи. При подальшому внесенні податкових накладних до ЄРПН замовник зобов'язаний повернути виконавцю вказані суми збитків.
Згідно з п. 6.2 договорів у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт, передбаченої п. 3.4 цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Пунктом 6.4 договорів передбачено, що у випадку порушення виконавцем обов'язку щодо здійснення реєстрації (або порядку реєстрації, заповнення) податкових накладних та/або розрахунку коригування ПДВ у Реєстрі, як це передбачено чинним законодавством, чи реєстрації їх з порушенням встановлених термінів або у випадку порушення строків оформлення та надання замовнику розрахунків кількісних і вартісних показників до податкової накладної і як наслідок втрати замовником права на податковий кредит, виконавець зобов'язується відшкодувати замовнику за його вимогою всі завдані цим збитки, включаючи суму коригування ПДВ, усі можливі штрафи, які вимушений буде сплатити замовник, а також додатково сплатити замовнику штраф у розмірі сто відсотків від суми ПДВ, що зазначена у податковій накладній чи підлягає коригуванню. Таке відшкодування сплачується протягом 10-ти банківських днів від дня отримання виконавцем відповідної вимоги від замовника. Замовник матиме право на утримання чи зарахування даних сум проти будь-яких оплат вартості наданих послуг, виконаних робіт, що підлягають сплаті ним виконавцю на умовах цього договору.
Відповідно до договору на виконання робіт № 12/06-23 від 12.06.2023 був складений акт № 1 прийому-передачі матеріалів поставки замовника від 12.06.2023, а за результатами виконаних робіт ТОВ "Біо Електрікс" та ТОВ "Кірабуд" підписали акт приймання виконаних робіт № 1 від 31.07.2023 за липень 2023 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2023 року від 31.07.2023 на суму 546600,00 грн, в тому числі ПДВ 91100,00 грн, та відомість щодо об'ємів виконаних робіт від 31.07.2023.
Згідно з платіжною інструкцією № 3419 від 29.08.2023 та заключною випискою за 29.08.2023 ТОВ "Біо Електрікс" перерахувало ТОВ "Кірабуд" кошти в розмірі 419000,00 грн за виконані роботи згідно договору № 12/06-23 від 12.06.2023. Остаточний розрахунок в розмірі 127600,00 грн був проведений 22.01.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 5902 від 22.01.2025.
ТОВ "Кірабуд" склало та надіслало на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 31.07.2023. Однак реєстрацію податкової накладною було зупинено та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, що підтверджується квитанцією від 07.08.2023 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
18 жовтня 2023 року ТОВ "Кірабуд" подало свої пояснення № 53 та копії документів щодо податкової накладної № 5 від 31.07.2023, за результатами розгляду яких комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення № 9748753/40908698 від 19.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної.
Також відповідно до договору на виконання робіт № 29/06-23 від 29.06.2023 сторонами складений акт № 1 прийому-передачі матеріалів поставки замовника від 29.06.2023, а за результатами виконаних робіт сторони підписали акт приймання виконаних робіт № 1 від 31.08.2023 за серпень 2023 року довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2023 року від 31.08.2023 на суму 409470,00 грн, в тому числі ПДВ 68245,000 грн, та відомість щодо об'ємів виконаних робіт від 31.08.2023.
Згідно з платіжною інструкцією № 3612 від 09.10.2023 та заключною випискою за 09.10.2023 ТОВ "Біо Електрікс" перерахувало ТОВ "Кірабуд" кошти в розмірі 259585,00 грн за виконані роботи згідно договору № 29/06-23 від 29.06.2023. Остаточний розрахунок в розмірі 149885,00 грн був проведений 22.01.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 5903 від 22.01.2025.
ТОВ "Кірабуд" склало та надіслало на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 31.08.2023. Однак реєстрацію податкової накладною було зупинено та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, що підтверджується квитанцією від 11.09.2023 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
20 жовтня 2023 року ТОВ "Кірабуд" подало свої пояснення № 59 та копії документів щодо податкової накладної № 6 від 31.08.2023, за результатами розгляду яких комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення № 9765738/40908698 від 23.10.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/20796/23 від 09.04.2024, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024, було задоволено позов ТОВ "Кірабуд" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29.09.2023 №9626731/40908698, від 19.10.2023 №9748752/40908698, від 19.10.2023 №9748753/40908698, від 23.10.2023 №9765738/40908698 про відмову у реєстрації податкових накладних від 31.05.2023 №11, від 30.06.2023 №3, від 31.07.2023 №5, від 31.08.2023 №6, складених ТОВ "Кірабуд". Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31.05.2023 №11, від 30.06.2023 №3, від 31.07.2023 №5, від 31.08.2023 №6, складені ТОВ "Кірабуд".
На виконання рішення суду 08.10.2024 проведена реєстрація податкових накладних № 5 від 31.07.2023 та № 6 від 31.08.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями від 08.10.2024 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також матеріали справи містять картки рахунку 361 ТОВ "Кірабуд" за 31.07.2023-18.10.2023, за серпень-жовтень 2023 року, за 2023 рік, витяг № 1622234500041 з Реєстру платників податку на додану вартість стосовно ТОВ "Кірабуд", Положення про Головне управління ДПС у Хмельницькій області.
Аналізуючи надані докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є їх порушення, невизнання або оспорювання. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорювання) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статті 1173, 1174 ЦК України передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та їх посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.
Так, згідно із ч.1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Частиною 1 ст. 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Таким чином, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є необхідними для доказування у спорах про стягнення збитків.
Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: 1) неправомірних дій органу; 2) шкоди, завданої такими діями 3)причинного зв'язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії. Незаконними діями органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування є дії, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції зазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності заподіювача шкоди повинна бути доведена.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконане боржником.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Відповідно до п. 114.1 ст. 114 Податкового кодексу України (далі - ПК України) особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.
Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.
За приписами п. 114.3 ст. 114 ПК України шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, може включати:
114.3.1. вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна платника податків, визначена відповідно до вимог законодавства;
114.3.2. додаткові витрати, понесені платником податку внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо);
114.3.3. документально підтверджені витрати, пов'язані з адміністративним та/або судовим оскарженням (крім сум, що підлягають відшкодуванню в порядку розподілу судових витрат згідно із процесуальним законодавством) незаконних (протиправних) рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (юридичний супровід, не пов'язаний із захистом, наданим адвокатом, відрядження працівників або представників платника податку, залучення експертів, отримання необхідних доказів, виготовлення копій документів тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому приймається відповідне судове рішення або рішення іншого органу, у передбачених законом випадках.
У даній справі позивач, звертаючись до суду із позовом, просить стягнути з відповідача, зокрема 9876,21 грн (інфляційне збільшення) та 35587,05 грн (штрафні санкції) за період з 19.10.2023 по 08.10.2024 від суми заборгованості 127600,00 грн згідно договору виконання робіт №12/06-23 від 12.06.2023, 11601,06 грн (інфляційне збільшення) та 41145,20 грн (штрафні санкції) за період з 23.10.2023 по 08.10.2024 від суми заборгованості 149885,00 грн згідно договору виконання робіт №29/06-23 від 29.06.2023.
В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач вказує, що внаслідок прийняття відповідачем рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних № 5 від 31.07.2023 та № 6 від 31.08.2023, які були складені на підставі договорів на виконання робіт № 12/06-23 від 12.06.2023 та № 29/06-23 від 29.06.2023, ТОВ "Біо Електрікс" (замовник по договору) відмовився від подальшої сплати залишку коштів за вказаними договорами до моменту відновлення його права на податковий кредит. Як наслідок, позивач не отримав суттєвої частини коштів, які мали бути використані для виконання інших зобов'язань, в зв'язку із чим останній нарахував штрафні санкції у вигляді пені з урахуванням інфляції, що передбачено договорами на виконання робіт.
Суд встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біо Електрікс" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кірабуд" (виконавець) були укладені договори на виконання робіт № 12/06-23 від 12.06.2023 та № 29/06-23 від 29.06.2023 (далі - договори), за умовами яких виконавець зобов'язувався виконати роботи з матеріалів замовника, а замовник зобов'язувався прийняти і оплатити роботу (за договором № 12/06-23 від 12.06.2023 - ТЕС для спалювання біопалива, монтаж металоконструкцій покрівлі і перекриття профнастилом складу палива № 1; за договором №29/06-23 від 29.06.2023 - ТЕС для спалювання біопалива, виготовлення металоконструкцій покрівлі, монтаж перекриття системи золовидалення, електрозварювальні роботи по теплотехнічному обладнанню).
У п. 2.1 договорів визначено, що ціна договору становить 546600,00 грн (за договором № 12/06-23 від 12.06.2023) та 409470,00 грн (за договором № 29/06-23 від 29.06.2023).
На виконання умов договору №12/06-23 від 12.06.2023 ТОВ "Біо Електрікс" та ТОВ "Кірабуд" підписали акт приймання виконаних робіт № 1 від 31.07.2023 за липень 2023 року та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2023 року від 31.07.2023 на суму 546600,00 грн, в тому числі ПДВ 91100,00 грн.
Також відповідно до договору на виконання робіт № 29/06-23 від 29.06.2023 сторонами складений акт приймання виконаних робіт № 1 від 31.08.2023 за серпень 2023 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2023 року від 31.08.2023 на суму 409470,00 грн, в тому числі ПДВ 68245,00 грн.
Порядок розрахунків за договорами визначений п.п. 3.1, 3.3, 3.4, відповідно до яких до початку робіт замовник перераховує попередню оплату в розмірі 25% від вартості робіт для організації робіт протягом 5 банківських днів після підписання договору сторонами. Оплата за цим договором проводиться на підставі актів виконаних робіт КБ2 та довідок по формі КБ3. Розрахунок за договором проводиться замовником щомісячно не пізніше 10 банківських днів після підписання актів виконаних робіт згідно п. 3.3 цього договору, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків.
Таким чином, ТОВ "Біо Електрікс" зобов'язане було остаточно розрахуватись за виконані роботи за договором № 12/06-23 від 12.06.2023 не пізніше 14 серпня 2023 року, за договором № 29/06-23 від 29.06.2023 - не пізніше 14 вересня 2023 року.
Разом з тим, ТОВ "Біо Електрікс" лише частково виконало свої зобов'язання та сплатило позивачу згідно з платіжною інструкцією № 3419 від 29.08.2023 кошти в розмірі 419000,00 грн за виконані роботи згідно договору № 12/06-23 від 12.06.2023, а також згідно з платіжною інструкцією № 3612 від 09.10.2023 кошти в розмірі 259585,00 грн за виконані роботи згідно договору № 29/06-23 від 29.06.2023.
Таким чином, ТОВ "Біо Електрікс" не виконало належним чином своїх договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати вартості виконаних робіт.
При цьому звертається увага, що порушення ТОВ "Біо Електрікс" своїх договірних зобов'язань мало місце ще до прийняття комісією відповідача рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №9748753/40908698 від 19.10.2023 та № 9765738/40908698 від 23.10.2023.
Як зазначає позивач у позовній заяві, ТОВ "Біо Електрікс" відмовилось від подальшої сплати залишку коштів за договорами в зв'язку з неправомірними діями Головного управління ДПС у Хмельницькій області до моменту відновлення його права на податковий кредит.
З матеріалів справи вбачається, що позивач склав та надіслав на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 5 від 31.07.2023 та № 6 від 31.08.2023. Однак реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про їх реєстрацію, що підтверджується квитанціями від 07.08.2023 та від 11.09.2023 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами розгляду пояснень позивача та наданих ним копій документів комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області прийнято рішення № 9748753/40908698 від 19.10.2023 та № 9765738/40908698 від 23.10.2023 про відмову в реєстрації податкових накладних № 5 від 31.07.2023 та № 6 від 31.08.2023.
В подальшому рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/20796/23 від 09.04.2024, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2024, було визнано протиправними та скасовано в тому числі рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.10.2023 №9748753/40908698, від 23.10.2023 №9765738/40908698. Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема податкові накладні від 31.07.2023 №5, від 31.08.2023 №6, складені ТОВ "Кірабуд".
Отже, вищевказаними судовими рішеннями встановлена протиправність поведінки відповідача, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребує повторного доведення.
Однак наявність судового рішення, яким встановлено протиправну поведінку контролюючого органу (його вину у відповідних діях), саме по собі не є безумовною підставою для стягнення з контролюючого органу шкоди (збитків).
Так, умовами п. 5.2.7 договорів дійсно передбачено, що при відсутності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за будь-яких причин, в тому числі і внаслідок прийняття податкових органом рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, виконавець зобов'язаний відшкодувати замовнику збитки у розмірі загальної суми податку на додану вартість, визначених у невнесених до ЄРПН податкових накладних. Зобов'язання виконавця по відшкодуванню вказаних збитків виникає із наступного дня від закінчення граничних строків реєстрації податкової накладної, визначених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. При цьому замовник має право утримати дану суму збитків з належної оплати за виконані роботи. При подальшому внесенні податкових накладних до ЄРПН замовник зобов'язаний повернути виконавцю вказані суми збитків.
Згідно з п. 6.4 договорів у випадку порушення виконавцем обов'язку щодо здійснення реєстрації (або порядку реєстрації, заповнення) податкових накладних та/або розрахунку коригування ПДВ у Реєстрі, як це передбачено чинним законодавством, чи реєстрації їх з порушенням встановлених термінів або у випадку порушення строків оформлення та надання замовнику розрахунків кількісних і вартісних показників до податкової накладної і як наслідок втрати замовником права на податковий кредит, виконавець зобов'язується відшкодувати замовнику за його вимогою всі завдані цим збитки, включаючи суму коригування ПДВ, усі можливі штрафи, які вимушений буде сплатити замовник, а також додатково сплатити замовнику штраф у розмірі сто відсотків від суми ПДВ, що зазначена у податковій накладній чи підлягає коригуванню. Таке відшкодування сплачується протягом 10-ти банківських днів від дня отримання виконавцем відповідної вимоги від замовника. Замовник матиме право на утримання чи зарахування даних сум проти будь-яких оплат вартості наданих послуг, виконаних робіт, що підлягають сплаті ним виконавцю на умовах цього договору.
Водночас, матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що ТОВ "Біо Електрікс" зверталось до позивача із вимогами про відшкодування збитків, штрафу на підставі п.п. 5.2.7, 6.4 договорів та здійснювало утримання вказаних сум з належної позивачу оплати за виконані роботи.
Отже, у суду відсутні підстави стверджувати, що невиконання ТОВ "Біо Електрікс" своїх зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт було об'єктивним наслідком поведінки Головного управління ДПС у Хмельницькій області, яке протиправно відмовило в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Більш того, суд враховує, що розмір збитків позивач обраховує як пеню (подвійна облікова ставка НБУ за кожний день прострочення) від суми заборгованості ТОВ "Біо Електрікс" за договорами та інфляційні втрати, нараховані на неї.
Згідно з п. 6.2 договорів у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт, передбаченої п. 3.4 цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене саме на ТОВ "Біо Електрікс" покладено обов'язок зі сплати пені та інфляційних втрат (які заявлені позивачем як збитки), у зв'язку із невиконанням останнім своїх договірних зобов'язань, а не на контролюючий орган.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами заподіяння шкоди останньому внаслідок протиправних дій відповідача, а також причинно-наслідкового зв'язку між протиправними рішеннями Головного управління ДПС Хмельницької області та заявленими позивачем збитками, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційного збільшення та штрафних санкцій.
Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що позивач реалізував своє право як платника податків у податкових відносинах і вчинив дії, спрямовані на відновлення майнового інтересу контрагента на одержання права на податковий кредит, а саме звернувся до адміністративного суду з позовом у справі №560/20796/23, за результатами вирішення якої податковий орган зареєстрував у Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 5 від 31.07.2023 та № 6 від 31.08.2023 датою їх подання на реєстрацію. Виконання судового рішення в зазначеній справі мало наслідком реалізацію майнового інтересу ТОВ "Біо Електрікс" на виникнення права на податковий кредит, тобто внаслідок виконання вказаного рішення фактично усунуто наслідки, спричинені незаконними рішеннями контролюючого органу.
Щодо нарахованої позивачем до стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
При розгляді справи суд з'ясовує: наявність самої моральної шкоди та її вплив на життя позивача; факт вчинення протиправних дій відповідачем та його вину; зв'язок між дією (бездіяльністю) відповідача та моральною шкодою, яку поніс позивач; обґрунтованість суми компенсації моральної шкоди (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.05.2022 у справі № 761/28949/17).
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, потрібно розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа, як учасник суспільних відносин.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Отже, за змістом наведеної норми зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає лише за умови, що ця шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності).
Тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач має довести протиправність дій органу, причинно-наслідковий зв'язок між цими діями та моральною шкодою, а також наявність самої шкоди та її вплив на життя позивача.
Як вбачається із змісту відповіді на відзив від 15.09.2025, позивач в обґрунтування позовних вимог про стягнення моральної шкоди вказує, що моральна шкода полягала в тому, що незаконні дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області змусили позивача витрачати значні ресурси на захист своїх прав, призвели до ділової репутаційної шкоди та негативних наслідків у господарській діяльності.
Однак позивач не надав доказів на підтвердження того, що у зв'язку з неправомірними діями відповідача, які полягали у відмові в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, ділова репутація позивача була принижена або позивачем понесені збитки у своїй підприємницькій діяльності чи відбулось посягання на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, або вчинені дії спрямовані на зниження престижу чи підрив довіри до діяльності позивача, тощо.
Суд зазначає, що здійснення дій на виконання посадовими особами органів державної влади своїх посадових обов'язків, навіть у випадку подальшого їх скасування, не може трактуватися, як приниження честі, гідності або підрив ділової репутації позивача (такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.09.2018 у справі №910/6099/17).
Також суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, тощо.
Разом з цим, звертаючись з позовом до суду, позивач взагалі не обґрунтував із посиланням на відповідні докази, розмір заявленої до стягнення моральної (немайнової) шкоди (10000,00 грн).
Сама лише вказівка у позові на розмір моральної шкоди без наведення обґрунтування заявленої до стягнення суми не є достатнім для висновку про те, чи правильно здійснено обрахування шкоди. Тобто, позивач повинен не лише зазначити, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі він оцінює заподіяну йому шкоду, але й вказати з чого він при цьому виходить, навівши відповідне обґрунтування. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.02.2023 у справі №915/385/21.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, в чому полягає моральна шкода, а також, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи її розмір - 10 000,00 грн, не доведено наявності причинного зв'язку між діями відповідача та спричиненою позивачу моральною шкодою, у зв'язку із чим заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у зазначеному розмірі також не підлягають до задоволення.
Судові витрати з оплати судового збору згідно ст. 129 ГПК України покладаються на позивача, у зв'язку з відмовою у позові.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 25.11.2025.
Суддя Л.О. Субботіна
Рішення надсилається сторонам до електронних кабінетів.