29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"19" листопада 2025 р. Справа №924/677/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Нечаюк А.О., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Нетішинської міської ради, м. Нетішин
до:
1) Відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради, м. Нетішин
2) Комунального підприємства Нетішинської міської ради ''Комфорт'', м. Нетішин
3) фізичної особи-підприємця Поліщука Юрія Петровича, м. Шепетівка
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача (фізичної особи-підприємця Поліщука Ю.П.): фізичної особи-підприємця Поліщук Катерини Юріївни та фізичної особи-підприємця Коханюк Наталії Георгіївни
про 1) визнання протиправним та скасування Паспорту прив'язки групи з чотирьох тимчасових споруд, виданого ФОП Поліщуку Ю.П. від 16.07.2020р. (реєстраційний №11/2020);
2) визнання недійсним договору №2-С про встановлення строкового земельного сервітуту на право розміщення тимчасової споруди на частині земельної ділянки від 02.07.2020р.
За участю представників:
від позивача: Власюк І.В. - згідно виписки
від відповідача відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради: не з'явився
від відповідача комунального підприємства Нетішинської міської ради ''Комфорт'': Власюк М.М. - згідно виписки
від відповідача фізичної особи-підприємця Поліщука Юрія Петровича: Романенко А.В. - згідно ордеру ВХ №1106691 від 22.09.2025р.,
від прокуратури: Ткачук Н.С. - згідно службового посвідчення №082139 від 22.08.2025р.,
від третьої особи фізичної особи-підприємця Поліщук Катерини Юріївни: не з'явився
від третьої особи фізичної особи-підприємця Коханюк Наталії Георгіївни: не з'явився
У судовому засіданні, згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення. Скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення проголошено 19.11.2025р., оскільки у судовому засіданні оголошувалась перерва.
Процесуальні дії по справі:
Ухвалою суду від 07.07.2025р. відкрито провадження у справі №924/677/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
06.08.2025р. постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення засідання на іншу дату.
Ухвалою суду від 26.09.2025р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (фізичної особи-підприємця Поліщука Ю.П.): фізичну особу-підприємця Поліщук Катерину Юріївну та фізичну особу-підприємця Коханюк Наталію Георгіївну. У задоволенні клопотання відповідача-3 про призначення у справі комплексної судової будівельно-технічної експертизи відмовлено.
Ухвалою суду від 17.10.2025р. у задоволенні клопотання відповідача-3 (вх. №05-08/2993/25 від 07.10.2025р.) про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи відмовлено.
17.10.2025р. постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Керівник Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Нетішинської міської ради просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати Паспорт прив'язки групи з чотирьох тимчасових споруд у районі між р. Горинь та вулицями Шевченка та Михайлова (паркова зона), виданий фізичній особі-підприємцю Поліщуку Ю.П. від 16.07.2020р. (реєстраційний №11/2020), продовжений до 31.12.2025р.; 2) визнати недійсним договір №2-С про встановлення строкового земельного сервітуту на право розміщення тимчасової споруди на частині земельної ділянки від 02.07.2020р., укладений між комунальним підприємством Нетішинської міської ради ''Комфорт'', м. Нетішин та фізичною особою-підприємцем Поліщуком Юрієм Петровичем, м. Шепетівка.
Вимоги обгрунтовано порушенням інтересів держави у сфері дотримання законодавства щодо розміщення тимчасових стаціонарних споруд. Посилаючись на ст. 28 Закону України ''Про регулювання містобудівної діяльності'', Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 21.10.2011р. №244, вказує, що на момент видачі паспорту прив'язки, а саме: 16.07.2020р., і його подальшого продовження, діяли чіткі обмеження щодо дозволеної площі тимчасової споруди (по зовнішньому контуру площа до 30 кв.м.). Однак, відділом містобудування, архітектури та благоустрою виконавчого комітету Нетішинської міської ради неправомірно видано паспорт прив'язки групи з чотирьох тимчасових споруд, загальною площею 120 кв.м.
Тому, на переконання прокуратури, відділ містобудування, архітектури та благоустрою виконавчого комітету Нетішинської міської ради, видаючи паспорт прив'язки групи з чотирьох тимчасових споруд та при його продовженні до 31.12.2025р., а також комунальне підприємство Нетішинської міської ради ''Комфорт'', укладаючи договір про встановлення строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасової споруди із змінами, внесеними відповідно до додаткової угоди №2 від 09.09.2020р., не врахували невідповідність розміщеної тимчасової споруди вимогам закону.
З огляду на викладене, прокурор робить висновок, що оскільки право користування земельною ділянкою виникло у фізичної особи-підприємця Поліщука Ю.П. виключно у зв'язку з розміщенням тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, яка не відповідає ознакам тимчасової споруди, оскільки площа цієї споруди перевищує максимальну допустиму площу, тому відсутні первинні правові підстави для зайняття земельної ділянки. Відтак, паспорт прив'язки підлягає анулюванню (скасуванню), а договір №2-С про встановлення строкового земельного сервітуту на право розміщення тимчасової споруди на частині земельної ділянки від 02.07.2020р., укладений всупереч наведеним вимогам чинного законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.
Відповідач - відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради 14.07.2025р. надіслав відзив, згідно якого проти позову заперечує, вважаючи, що видача паспорта прив'язки групи з чотирьох тимчасових споруд у районі між р. Горинь та вулицями Шевченка і Михайлова (паркова зона) фізичній особі-підприємцю Поліщуку Ю.П. була вчинена в межах повноважень і у спосіб передбачений чинним законодавством України.
Свою позицію обґрунтовує тим, що паспорт прив'язки виданий на підставі Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011р. №244 і чинна на час видачі паспорту, а саме: 16.07.2020р., редакція цього Порядку передбачала можливість розміщення групи тимчасових споруд (не більш п'яти) за одним паспортом прив'язки.
Вказує, що згідно з пунктом 1.10 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011р. №244 (перша редакція) вбачалося, що для розміщення групи тимчасових споруд (але не більше п'яти) розробляється єдиний паспорт прив'язки тимчасових споруд з прив'язкою кожної окремої тимчасової споруди з відображенням благоустрою прилеглої території та інженерного забезпечення (на топографо-геодезичній основі М1:500).
Зауважує, що при внесенні змін до Порядку, у наступних його редакціях, пункт 1.10 відсутній. Однак, не описаний механізм вжиття будь-яких заходів щодо тимчасових споруд, які розміщені з урахуванням пункту 1.10 відповідно до Порядку у першій його редакції (від 21.10.2011р. №244). До того ж, як вказує відповідач, підстави для відмови у продовженні строку дії паспорта прив'язки групи з чотирьох тимчасових споруд відсутні.
Зазначає, що договір сервітуту укладений на підставі рішення шістдесят четвертої сесії Нетішинської міської ради VII скликання від 01.11.2019р. №64/4104 ''Про передачу КП НМР ''Комфорт'' окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень'' та рішення сімдесят шостої сесії Нетішинської міської ради VII скликання від 19.06.2020р. №76/4739 ''Про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту''.
Відповідач - комунальне підприємство Нетішинської міської ради ''Комфорт'' у відзиві, поданому 21.07.2025р. та 13.10.2025р., вимоги не визнає, вважаючи їх безпідставними та необгрунтованими.
На переконання відповідача, ним була повністю дотримана процедура укладення договору сервітуту. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 6810500000:02:006:0274 (про яку йде мова у позові) є Нетішинська міська територіальна громада, в особі Нетішинської міської ради. Рішенням сорокової сесії Нетішинської міської ради VІІІ скликання від 30.03.2018р. №40/2466 ''Про передачу КП НМР ''Комфорт'' земельної ділянки у постійне користування'', передано для КП НМР ''Комфорт'' у постійне користування земельну ділянку, площею 11,7497 га (з кадастровим номером 6810500000:02:006:0274) та надано окремі повноваження щодо управління майном, яке належить до комунальної власності громади (рішення шістдесят четвертої сесії Нетішинської міської ради VІІ скликання від 01.11.2019р. №64/4104), а саме: укладати строкові договори земельного сервітуту на право розміщення тимчасових споруд на частини даної земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні підприємства.
Посилаючись на ч. 4 ст. 28 Закону України ''Про регулювання містобудівної діяльності'' зауважує про розроблення Порядку встановлення строкових сервітутів на земельні ділянки загального користування (території парків, скверів, пляжів) комунальної власності для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в межах міста Нетішин, затвердженого рішенням шістдесят восьмої сесії Нетішинської міської ради VІІ скликання від 24.01.2020 року № 68/4386 року. У даному Порядку визначається чітка процедура встановлення особистих земельних сервітутів на частини земельних ділянок загального користування (території парків, скверів, пляжів) комунальної власності для провадження підприємницької діяльності. Дія Порядку поширюється на фізичних та юридичних осіб для реалізації функціональних та власних потреб, у яких виникає необхідність встановлення земельного сервітуту на частини земельних ділянок загального користування (території парків, скверів, пляжів) комунальної власності в межах міста Нетішин. Відзначає, що п. 3.2 Порядку встановлено, що підставою для укладання договору сервітутного користування між зацікавленою особою та власником земельної ділянки є рішення міської ради про погодження технічної документації та встановлення строкового особистого земельного сервітуту на частину земельної ділянки для встановлення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності та встановлюється договором між особою, яка звертається щодо його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки ( п. 3.1. Порядку). Так, 19.06.2020р. рішенням сімдесят шостої сесії №76/4739 Нетішинської міської ради VІІ скликання (копію даного рішення надано Шепетівською окружною прокуратурою до матеріалів справи, що є додатком до позовної заяви), було погоджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту для фізичної особи підприємця Поліщука Юрія Петровича. На підставі цього між КП НМР "Комфорт" та фізичною особою підприємцем, Поліщуком Юрієм Петровичем, було укладено договір строкового земельного сервітуту на право розміщення тимчасової споруди на частині земельної ділянки № 2-С від 01.07.2020 року.
Відповідач - фізична особа-підприємець Поліщук Юрій Петрович подав відзив від 23.07.2025р., згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на правомірність видачі та продовження дії паспорта прив'язки групи тимчасових споруд та про належність групи тимчасових споруд саме до тимчасових у значенні чинного законодавства України, відсутності заборони використання групи тимчасових споруд для здійснення єдиного виду господарської діяльності.
Зауважує, що станом на дату звернення ФОП Поліщука Ю.П. із заявою про продовження строку дії Паспорту прив'язки №11/2020 групи з чотирьох тимчасових споруд були внесені зміни у Порядок розміщення тимчасових споруд і новою редакцією Порядку №244, було виключено пункт 1.10., який передбачав можливість видачі паспорта прив'язки групи тимчасових споруд з розробленням єдиного паспорту прив'язки Тимчасової споруди. У той же час, Порядок не містив жодного механізму або процедури щодо визнання недійсними, скасування або приведення у відповідність вже виданих паспортів прив'язки, які були оформлені та діяли на законних підставах згідно з попередньою редакцією. Тому, вважає, що виключення пункту 1.10. з Порядку №244 не може бути розцінене як правова підстава для скасування або визнання недійсним паспорта прив'язки, який був оформлений у період дії відповідної редакції нормативного акта.
Вказує, що ні зміна законодавства, ні оновлення Порядку №244, не мали зворотної дії у часі, а відповідно - не могли впливати на правовідносини, які виникли та були належно оформлені раніше, у межах чинного на той момент правового поля. Не було прийнято жодного нового Порядку, який би чітко регламентував альтернативний алгоритм дій у подібних випадках.
На переконання відповідача - фізичної особи-підприємця Поліщук Юрія Петровича, недопустимим є також застосування до суб'єкта господарювання негативних наслідків лише через те, що державним органом не було вчасно розроблено або оновлено процедуру продовження строку дії паспорта прив'язки. Особи, що діяли добросовісно та у відповідності до чинного на той час законодавства, не можуть нести відповідальність за прогалини або недосконалості в нормотворчій діяльності.
На думку відповідача, оскільки тимчасові споруди, які розміщені в парковій зоні між річкою Горинь та вулицями Шевченка і Михайлова, були встановлені на підставі паспорта прив'язки №11/2020, не мають фундаменту, виготовлені зі збірних конструкцій, встановлені на строковій основі на підставі паспорта прив'язки, що сам по собі не породжує речових прав, тому відсутні правові підстави вважати цей об'єкт капітальним або таким, що підлягає регулюванню у сфері капітального будівництва. Усі чотири споруди групи відповідають цим критеріям: є легкими конструкціями, встановленими без фундаменту, не є капітальними, не підлягають реєстрації як об'єкти нерухомого майна, мають площу до 30 м кожна.
Звертає увагу, що кожна окрема споруда з групи ТС має свої вікна, електрозабезпечення та вентиляцію, що дозволяє її функціонування незалежно одна від одної. Фактичне прилягання споруд або розміщення їх впритул одна до одної не створює єдиного об'єкта нерухомого майна, оскільки кожна з них залишається збірно-розбірною конструкцією, без фундаменту, і не відповідає критеріям капітальної будівлі згідно з будівельними нормами та законодавством України. Всі підключення (зокрема, електро-, водопостачання і водовідведення) тимчасові та відключаються без шкоди для споруд, немає централізованого опалення чи інших ознак стаціонарної капітальної будівлі.
Відповідач - фізична особа-підприємець Поліщук Юрій Петрович вважає, що продовження строку дії паспорта не спричинило жодної шкоди територіальній громаді, державі чи конкретним особам, не порушило містобудівне чи земельне законодавство, та не надало суб'єкту господарювання переваг чи прав, які б суперечили публічним інтересам. З огляду на це, відсутні підстави для представництва прокуратурою інтересів держави у цій справі, як це вимагає частина 3 статті 23 Закону України ''Про прокуратуру''.
Шепетівська окружна прокуратура 21.07.2025р. подала відповідь на відзив відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради, згідно якого просить відхилити заперечення відповідача з підстав необгрунтованості.
На переконання прокуратури, на момент видачі паспорту прив'язки від 16.07.2020р. і його подальшого продовження, згідно Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності діяли чіткі обмеження щодо дозволеної площі тимчасової споруди - до 30 кв.м. Відзначає, що відділом містобудування, архітектури та благоустрою виконавчого комітету Нетішинської міської ради не враховано невідповідність площі розміщеної тимчасової споруди вимогам закону і неправомірно видано паспорт прив'язки групи з чотирьох тимчасових споруд, загальною площею 120 кв.м.
Шепетівська окружна прокуратура 28.07.2025р. подала відповідь на відзив фізичної особи-підприємця Поліщука Юрія Петровича, згідно якого просить відхилити заперечення відповідача з підстав необґрунтованості. Зауважує, що на момент видачі паспорту прив'язки від 16.07.2020р. і його подальшого продовження діяли чіткі обмеження щодо дозволеної площі тимчасової споруди. Однак, відділом містобудування, архітектури та благоустрою виконавчого комітету Нетішинської міської ради неправомірно видано паспорт прив'язки групи з чотирьох тимчасових споруд, загальною площею 120 кв.м. Крім того, зазначає, що група тимчасових споруд фактично функціонує як одне з'єднане ціле приміщення та використовується для однієї підприємницької діяльності - розміщення закладу громадського харчування (кафе).
Вважає, що видаючи паспорт прив'язки та укладаючи договір про встановлення строкового земельного сервітуту для розміщення тимчасової споруди не враховано невідповідність розміщеної тимчасової споруди вимогам закону.
Щодо невірно обраного прокурором способу захисту, як про це зазначає відповідач, повідомляється, що враховуючи вищевикладене та з урахуванням доводів наведених у позовній заяві цілком логічними є вимоги про визнання протиправним та скасування Паспорта прив'язки групи з чотирьох тимчасових споруд у районі між р. Горинь та вулицями Шевченка та Михайлова (паркова зона), виданий ФОП Поліщуку Ю.П. від 16.07.2020р. (реєстраційний №11/2020), продовжений до 31.12.2025р. Визнання недійсним договору №2-С про встановлення строкового земельного сервітуту на право розміщення тимчасової споруди на частині земельної ділянки від 02.07.2020р., укладеним між КП НМР ''Комфорт'' та ФОП Поліщуком Ю.П. Саме такі позовні вимоги сприятимуть усуненню порушень закону.
Третя особа - фізична особа-підприємець Поліщук Катерина Юріївна подала пояснення від 13.10.2025р., згідно яких повністю підтримує правову позицію відповідача ФОП Поліщука Ю.П., викладену у відзиві на позовну заяву. Також, в обґрунтування зауважує, що як орендар тимчасової споруди, діючи добросовісно, уклала договір оренди з ФОП Поліщуком Ю.П. на підставі чинного паспорта прив'язки №11/2020, строк дії якого продовжено до 31.12.2025 року. На момент укладення договору оренди паспорт прив'язки був дійсним, а розміщення тимчасових споруд відповідало всім вимогам законодавства. Третя особа мала правомірні очікування щодо стабільності правовідносин та можливості здійснювати підприємницьку діяльність протягом строку, визначеного в офіційному дозвільному документі, виданому органом місцевого самоврядування.
На думку третьої особи, позовні вимоги прокуратури не містять конкретних доказів того, яким чином продовження строку дії паспорта прив'язки порушує права або охоронювані законом інтереси Нетішинської міської ради. Твердження про нібито погіршення умов життєдіяльності територіальної громади носять абстрактний характер та не підтверджені жодними фактичними обставинами: відсутні акти перевірок контролюючих органів, які б зафіксували порушення санітарних, протипожежних чи екологічних норм; відсутні скарги від мешканців громади на функціонування закладу громадського харчування; відсутні висновки експертів про загрозу безпеці. Натомість, функціонування закладу громадського харчування "Дрова" має позитивний соціально-економічний ефект для громади: створено офіційні робочі місця з легальним працевлаштуванням та виплатою заробітної плати; здійснюються регулярні податкові надходження до місцевого бюджету (єдиний податок, ПДФО, ЄСВ); сплачуються платежі за договором сервітуту; громада отримує доступ до якісних послуг харчування в рекреаційній зоні біля річки Горинь; забезпечується благоустрій прилеглої території силами орендаря.
Вважає, що задоволення позовних вимог фактично позбавить третю особу можливості продовжувати господарську діяльність, в яку вкладено значні кошти на облаштування приміщення, придбання обладнання, оформлення дозвільної документації, найм персоналу та просування бізнесу. Це становитиме пряме порушення статті 42 Конституції України, яка гарантує право на підприємницьку діяльність, що не заборонена законом, а також статті 41, яка гарантує право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Третя особа звертає увагу суду на те, що виключення пункту 1.10 з Порядку №244 (який дозволяв видачу паспорта прив'язки на групу тимчасових споруд) відбулося вже після видачі паспорта прив'язки №11/2020. Відповідно до статті 58 Конституції України та усталеної практики Верховного Суду, зміни до нормативно-правових актів не мають зворотної дії в часі та не можуть бути підставою для скасування рішень, прийнятих за попередньою редакцією законодавства. Застосування нової редакції закону до правовідносин, які виникли та були врегульовані за попередньою редакцією, суперечить принципу незворотності дії закону в часі та порушує стабільність цивільного обороту. Аналогічний підхід застосовується і до адміністративних актів: якщо документ був виданий на законних підставах, подальші зміни законодавства не можуть автоматично скасовувати його дію або робити його недійсним без відповідної процедури, передбаченої законом.
Третя особа вважає, що обраний прокуратурою спосіб захисту (визнання протиправним та скасування паспорта прив'язки) є неефективним та непропорційним, оскільки: строк дії паспорта прив'язки закінчується 31.12.2025 року, тобто через кілька місяців, після чого документ автоматично втрачає чинність; паспорт прив'язки є адміністративним, а не правовстановлюючим документом, він не створює речових прав та не реєструється в Державному реєстрі речових прав; скасування паспорта не усуває жодного фактичного порушення, оскільки таких порушень не існує.
Шепетівська окружна прокуратура 16.10.2025р. подала пояснення, згідно яких не погоджується з твердженнями третьої особи ОСОБА_1 . Зазначає, що керуючись принципом єдності земельної ділянки та будівлі, на якій вона розміщена, ФОП Поліщуком Ю.П. порушено умови договору №2-С в частині передачі права користування земельною ділянкою стороннім фізичним особам-підприємцям Коханюк М.Г. та Поліщук К.Ю. Тому, враховуючи протиправність дій відповідача Поліщука ІО.П., законність та обгрунтованість позовних вимог, в даному випадку виключається порушення ст. ст. 41, 42 Конституції України. Враховуючи, що на стадії підготовчого засідання стало відомо про укладення договорів оренди стаціонарної споруди (№ 2/01/2024 від 02.01.2024р. та №3/03/2024 від 02.03.2025р.), тому виникла необхідність у доповненні позову новими обставинами, залишивши при цьому первісні обставини щодо недійсності договору №2-С про встановлення строкового земельного сервітуту на право розміщення тимчасової споруди на частині земельної ділянки від 02.07.2020р.
Відмічає, що укладення відповідачем Поліщуком Ю.П. договорів оренди тимчасової споруди №2/01/2024 від 02.01.2024р. та №3/03/2024 від 02.03.2025р. призвело до передачі права користування земельною ділянкою стороннім фізичним особам-підприємцям, а саме Коханюк Н.Г. та Поліщук К.Ю., що є порушенням умов сервітуту визначених пунктами 1.4., 4.4. договору про встановлення строкового земельного сервітуту на право розміщення тимчасової споруди на частині земельної ділянки ввід 02.07.2020.
Недотримання відділом архітектури та містобудування виконавчого комітету Нетішинської міської ради та КП НМР "Комфорт" встановлених законодавством вимог законодавства погіршує умови для життєдіяльності територіальної громади в цілому та кожного її члена окремо, створює загрозу протипожежній, санітарній та екологічній безпеці членів територіальної громади, безпеці учасників дорожнього руху та відвідувачів таких споруд, а також ризики настання аварій, Інших надзвичайних ситуацій, а у спірних правовідносинах -зводить нанівець призначення об'єктів благоустрою населеного пункту та суперечить інтересам держави у сфері земельних правовідносин в цілому.
17.10.2025р. представник відповідача фізичної особи-підприємця Поліщука Юрія Петровича подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, посилаючись на те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а спірні правовідносини мають виключно публічно-правовий характер, оскільки виникли з приводу реалізації органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.
В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що паспорт прив'язки тимчасової споруди, виданий органом місцевого самоврядування, за своєю правовою природою є індивідуальним адміністративним актом суб'єкта владних повноважень. Зауважує, що відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради при видачі паспорту прив'язки діяв як суб'єкт владних повноважень, реалізовуючи функції публічного управління у сфері містобудування та благоустрою територій. Також, як вважає представник відповідача, оскільки основна вимога стосується оскарження індивідуального адміністративного акта суб'єкта владних повноважень і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, похідна вимога щодо визнання недійсним договору також не може розглядатися окремо в порядку господарського судочинства.
У судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав, наполягаючи на їх задоволенні.
Представник позивача у судовому засіданні проти позову заперечував.
Представник відповідача комунального підприємства Нетішинської міської ради ''Комфорт'' у судовому засіданні проти позову заперечував.
Представник відповідача фізичної особи-підприємця Поліщука Юрія Петровича підтримав подане клопотання про закриття провадження у справі.
Представник відповідача відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради та представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Згідно рішення Нетішинської міської ради №40/2466 від 30.03.2018р. комунальному підприємству Нетішинської міської ради ''Комфорт'' передано у постійне користування земельну ділянку, площею 11,7497 га (кадастровий номер 6810500000:02:006:0274) для обслуговування міського парку культури та відпочинку, яка розташована у місті Нетішин, у районі між р. Горинь та вулицями Шевченка та Михайлова.
Рішенням Нетішинської міської ради від 01.11.2019р. №64/4104 комунальному підприємству Нетішинської міської ради ''Комфорт'' передано окремі повноваження щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, а саме: укладати строкові договори земельного сервітуту на право розміщення тимчасових споруд на частини земельної ділянки (кадастровий номер 6810500000:02:006:0274).
Згідно рішення Нетішинської міської ради від 19.06.2020р. №76/4739 комунальному підприємству Нетішинської міської ради ''Комфорт'' погоджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту для розміщення тимчасових споруд, яке набуває фізична особа-підприємець Поліщук Юрій Петрович, площею 0,0210 га (в межах земельної ділянки площею 11,7497 га (кадастровий номер 6810500000:02:006:0274).
09.07.2020р. фізична особа-підприємець Поліщук Юрій Петрович подав заяву №11 до відділу містобудування, архітектури та благоустрою виконавчого комітету Нетішинської міської ради, зареєстровану в ЦНАП 09.07.2020р. під №260/07/2020, згідно якої просить видати паспорт привязку тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, що розміщена за адресою: м. Нетішин, у районі між р. Горинь та вулицями Шевченка та Михайлова.
16.07.2020р. відділом містобудування, архітектури та благоустрою виконавчого комітету Нетішинської міської ради фізичній особі-підприємцю Поліщуку Юрію Петровичу виданий паспорт прив'язки групи з чотирьох тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у районі між р. Горинь та вулицями Шевченка та Михайлова (паркова зона), строком до 01.07.2022р. (реєстраційний №11/2020).
У подальшому, вказаний паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності продовжений до 31.12.2025р., про що здійснено відповідний запис.
Згідно паспорту прив'язки №11/2020, виданого 16.07.2020р. фізичній особі-підприємцю Поліщуку Ю.П., а саме згідно схеми розміщення групи з чотирьох тимчасових споруд, схеми фасаду групи тимчасових споруд (стор. 51-54, том 1), тимчасова споруда є суцільною та має довжину 20 м, ширину 6 м.
Згідно договору строкового земельного сервітуту на право розміщення тимчасової споруди на частині земельної ділянки №2-С від 02.07.2020р., укладеного між комунальним підприємством Нетішинської міської ради ''Комфорт'', як власником /користувачем, та фізичною особою-підприємцем Поліщуком Юрієм Петровичем, як сервітуарієм, (п. 1.1) власник/користувач земельної ділянки встановлює земельний сервітут (обмежене платне користування) на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Нетішин, у районі між р. Горинь та вулицями Шевченка та Михайлова та перебуває у постійному користуванні комунального підприємства Нетішинської міської ради ''Комфорт'', площею 0,0210 га (в межах земельної ділянки площею 11,7497 га (кадастровий номер 6810500000:02:006:0274), в інтересах сервітуарія. Розташування та межі земельної ділянки зазначено в паспорті прив'язки тимчасової споруди.
Згідно п. 2.1 договору, строковий сервітут встановлюється терміном на 2 (два) роки з 01.07.2020р. по 01.07.2022р.
Додатковою угодою №2 від 09.09.2020р., укладеною між комунальним підприємством Нетішинської міської ради ''Комфорт'' та фізичною особою-підприємцем Поліщуком Юрієм Петровичем, до договору строкового земельного сервітуту від 02.07.2020р. внесено зміни, а саме: п. 2.1 договору викладено у наступній редакції: ''Строковий сервітут встановлюється терміном на 10 (десять) років з 01.07.2020р. до 01.07.2030р.''.
Рішенням виконавчого комітету Нетішинської міської ради №164/2024 від 13.06.2024р. фізичній особі-підприємцю Поліщуку Юрію Петровичу надано згоду на улаштування критого літнього майданчика біля групи з чотирьох тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності ''Дрова'', у районі між р. Горинь та вулицями Шевченка та Чорновола, в м. Нетішин, згідно з ескізним проектом.
Згідно п. 4.6 договору предмет сервітуту не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом сервітуріарієм іншим фізичним та юридичним особам.
Фізична особа-підприємець Поліщук Юрій Петрович, як орендодавець, уклав з фізичною особою-підприємцем Коханюк Наталією Георгієвною, як орендарем, договір оренди стаціонарної тимчасової споруди №2/01/2024 від 02.01.2024р., за умовами якого (п. 1.1) орендодавець надав, а орендар прийняв в оренду частину групи стаціонарних тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, а саме: одну стаціонарну тимчасову споруду (з закритим приміщенням для тимчасового перебування людей) площею 30 кв.м.; частину стаціонарної тимчасової споруди (з закритим приміщенням для тимчасового перебування людей) площею 20 кв.м., які є частиною групи з чотирьох стаціонарних тимчасових споруд, розташованих за адресою: Хмельницька область, м. Нетішин, у районі між р. Горинь та вулицями Шевченка та Михайлова (паркова зона), розміщених відповідно до паспорту прив'язки групи тимчасових споруд.
Відповідно до п. 1.2 договору, термін дії цього договору починається за згодою сторін з 02.01.2024р. та закінчується 31.12.2025р. У той же час, згідно п. 6.4 дія договору оренди припиняється внаслідок втрати чинності та/або скасування паспорту прив'язки групи тимчасових споруд.
Споруди передані в оренду за актом приймання-передачі від 02.01.2024р. підписаним та скріпленим печатками сторін.
02.03.2024р. між фізичною особою-підприємцем Поліщуком Юрієм Петровичем, як орендодавцем, та фізичною особою-підприємцем Поліщук Катериною Юріївною, як орендарем, укладений договір оренди стаціонарної тимчасової споруди №3/03/2024, за умовами якого (п. 1.1) орендодавець надав, а орендар прийняв в оренду частину групи стаціонарних тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, а саме: одну стаціонарну тимчасову споруду (з закритим приміщенням для тимчасового перебування людей) площею 30 кв.м.; частину стаціонарної тимчасової споруди (з закритим приміщенням для тимчасового перебування людей) площею 20 кв.м., які є частиною групи з чотирьох стаціонарних тимчасових споруд, розташованих за адресою: Хмельницька область, м. Нетішин, у районі між р. Горинь та вулицями Шевченка та Михайлова (паркова зона), розміщених відповідно до паспорту прив'язки групи тимчасових споруд.
Згідно п. 1.2 договору оренди, термін дії цього договору починається за згодою сторін з 02.03.2024р. та закінчується 31.12.2025р. Між тим, згідно п. 6.4 дія договору оренди припиняється внаслідок втрати чинності та/або скасування паспорту прив'язки групи тимчасових споруд.
Споруди передані в оренду за актом приймання-передачі від 02.03.2024р. підписаним сторонами.
05.03.2025р. керівник Шепетівської окружної прокуратури звернувся із запитом №54/2-1996 вих-25 до Нетішинської міської ради, повідомивши, що під час перевірки використання земельних ділянок комунальної власності встановлено, що в парковій зоні поблизу міської ради розташована сімейна піцерія ''Дрова'', площа якої візуально перевищує передбачену законом максимально допустиму площу тимчасових споруд. З врахуванням викладеного, просив повідомити чи виготовлений паспорт прив'язки тимчасових споруд на вказаний обєкт, а також чи інформовано міську раду про виконання вимог паспортів (встановлення ТС).
01.05.2025р. керівник Шепетівської окружної прокуратури у листі №54/2-3645 вих-25, адресованому Нетішинській міській раді, повідомив результати перевірки використання земельної ділянки з кадастровим номером 6810500000:02:006:0274, зауваживши, що на земельній ділянці розміщено тимчасову споруду, площа якої згідно паспорту прив'язки №11/2020, виданого відділом містобудування, архітектури та благоустрою виконавчого комітету Нетішинської міської ради, складає 198,74 кв.м. Вказаний паспорт прив'язки не відповідає вимогам, як статті 28 Закону України ''Про регулювання містобудівної документації'', так і Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності №244 від 21.10.2011р., оскільки загальна площа тимчасової споруди значно перевищує максимальну площу встановлену в законодавстві (не більше 30 кв.м. по зовнішньому контуру). Про результати розгляду листа просить повідомити Нетішинський відділ Шепетівської окружної прокуратури.
13.05.2025р. виконавчий комітет Нетішинської міської ради надіслав керівнику Шепетівської окружної прокуратури відповідь №30/01-24-1966/2025, згідно якої повідомив, що чинна на момент видачі паспорта прив'язки, редакція Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, а саме: пункт 1.10, передбачала можливість розміщення групи тимчасових споруд (не більше п'яти) за одним паспортом прив'язки. Вказує, що при внесенні змін до Порядку, у наступних його редакціях, пункт 1.10 відсутній. Однак, не описаний механізм про вжиття будь-яких заходів щодо тимчасових споруд, які розміщені з урахуванням пункту 1.10 відповідно до Порядку у першій його редакції (від 21.10.2011р. №244). Підстави для відмови у продовженні строку дії паспорта прив'язки групи з чотирьох тимчасових споруд відсутні.
Керівник Шепетівської окружної прокуратури повідомив Нетішинську міську раду листом №54/2-5045 вих-25 від 24.06.2025р. про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави шляхом пред'явлення позову про визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки групи з чотирьох тимчасових споруд та визнання недійсним договору №2-С про встановлення строкового земельного сервітуту від 02.07.2020р.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду України викладеними у постанові від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18).
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Судом відмічається, що дійсно інтереси держави повинні захищати насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Однак, для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Сільські, селищні, міські ради, відповідно до ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності.
Згідно п. 34, п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачені законом повноваження міської ради щодо здійснення повноваження щодо нормування у сфері благоустрою населених пунктів, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Частиною 1 ст. 40 Закону України "Про благоустрій" визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.
З огляду на викладене вище, саме Нетішинська міська рада є позивачем у спірних правовідносинах, оскільки відновлення порушеного права територіальної громади можливо шляхом скасування дозвільного документа (паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності) та визнання недійсним договору про встановлення строкового земельного сервітуту на право розміщення тимчасової споруди на частині земельної ділянки.
Керівник Шепетівської окружної прокуратури у листі від 01.05.2025р. №54/2-3645 вих-25, адресованому Нетішинській міській раді, повідомив про факт порушення у сфері дотримання законодавства щодо розміщення тимчасової споруди.
Виконавчий комітет Нетішинської міської ради надіслав керівнику Шепетівської окружної прокуратури відповідь №30/01-24-1966/2025 від 13.05.2025р., згідно якої повідомив про відсутність підстав для вжиття заходів відповідного реагування.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України у справі №912/2385/18 від 26.05.2020р.
Вказане свідчить про не здійснення суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави, а відтак вбачаються правові підстави щодо звернення прокурора до суду із вказаним позовом з урахуванням положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
У зв'язку із вищезазначеним, в даному випадку представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.
Звернення прокурора з вказаним позовом до суду переслідує "суспільний", "публічний" інтерес, узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду України.
Порушення або загроза порушення інтересів держави є ключовою та виключною підставою для застосування конституційної функції представництва прокурором інтересів держави.
Оскільки Нетішинська міська рада самостійно не звернулася до суду, про що повідомила прокуратуру, суд доходить висновку щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Нетішинської міської ради.
Щодо визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки групи з чотирьох тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.
Обґрунтовуючи вказані позовні вимоги, прокурор зазначає про порушення Нетішинською міською радою під час прийняття оскаржуваного рішення порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, посилаючись зокрема, на те, що на момент видачі паспорту прив'язки від 16.07.2020р. і його подальшого продовження, діяли чіткі обмеження щодо дозволеної площі тимчасової споруди (по зовнішньому контуру площа до 30 кв.м.). Однак, відділом містобудування, архітектури та благоустрою виконавчого комітету Нетішинської міської ради неправомірно видано паспорт прив'язки групи з чотирьох тимчасових споруд, загальною площею 120 кв.м.
Відповідач - фізична особа-підприємець Поліщук Юрій Петрович подав клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, вважаючи, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а спірні правовідносини мають виключно публічно-правовий характер, оскільки виникли з приводу реалізації органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій. та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності регулюється Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011р. №244, Законом України "Про благоустрій населених пунктів", з урахуванням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 2 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Частиною третьою статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".
Закон України "Про благоустрій населених пунктів" визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини. Згідно з ч. 2 ст. 21 вказаного Закону мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси.
Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (частина четверта статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011р. №244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі - Порядок №244), який визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.
Також, на місцевому рівні Нетішинською міською радою прийнято рішення тридцятої сесії VIII скликання №30/1537 від 04.11.2022р., яким затверджено Правила благоустрою на території населених пунктів Нетішинської міської територіальної громади.
Відповідно до п. 2.1. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, підставою для розміщення тимчасових споруд є паспорт прив'язки тимчасових споруд.
Для визначення відповідності намірів щодо місця розташування тимчасової споруди містобудівній документації, будівельним нормам відповідний комплект документів направляється до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації (п. 2.4. Порядку №244).
Про відповідність намірів замовника щодо місця розташування тимчасової споруди містобудівній документації, будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного комплекту документів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС (п. 2.5. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності).
Для оформлення паспорта прив'язки тимчасової споруди замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки тимчасової споруди (п. 2.6 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності).
Паспорт прив'язки тимчасової споруди надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви (п. 2.7. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності).
Статтею 1 та ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено юрисдикцію та повноваження господарських судів, установлено порядок здійснення судочинства у господарських судах, а також регламентовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Велика Палата Верховного Суду України в постанові від 29.02.2024р. у справі №580/4531/23 звернула увагу, що за загальним правилом спір є приватноправовим і підвідомчим господарському суду, зокрема, за сукупності таких умов: а) участь у спорі суб'єкта господарювання; б) наявність між сторонами, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГПК України, іншими актами цивільного і господарського законодавства, та/або спору про право (щодо інтересу, правочину, зобов'язання), що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При цьому, згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Разом із тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 12.10.2023р. у справі №440/7208/21.
У даному випадку спір щодо визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки групи з чотирьох тимчасових споруд у районі між р. Горинь та вулицями Шевченка та Михайлова (паркова зона), виданий фізичній особі-підприємцю Поліщуку Ю.П. від 16.07.2020р. є публічно-правовим, оскільки виник у правовідносинах щодо реалізації органом місцевого самоврядування публічно-владних управлінських функцій у сфері містобудівної діяльності та благоустрою міської територіальної громади, предметом розгляду якого є перевірка законності прийнятого рішення Нетішинської міської ради при здійсненні владних управлінських функцій, що належить до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно до розділу 2 Положення про відділ містобудування, архітектури та благоустрою виконавчого комітету Нетішинської міської ради, затвердженого рішенням сесії міської ради від 17.02.2021р. №14, відділ відповідно до покладених на нього завдань: погоджує, у межах своєї компетенції, схеми розміщення об'єктів благоустрою, монументального та монументально-декоративного мистецтва, зовнішньої реклами, малих архітектурних форм, тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (п. 20); виконує повноваження щодо регулювання розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (п. 26).
З урахуванням наведеного, зважаючи на те, що відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради є організаційно-розпорядчим виконавчим органом Нетішинської міської ради, а його дії по видачі спірного паспорту прив'язки тимчасової споруди пов'язані із реалізацією публічно-владних управлінських функцій у сфері благоустрою території населеного пункту, містобудування та земельних відносин міста Нетішина, суд доходить висновку, що оскарження паспорту прив'язки, як акту органу місцевого самоврядування, який здійснює управлінські функції у сфері благоустрою населеного пункту зумовлено правовідносинами публічно-правового характеру.
З приводу посилання прокурора на те, що у поданій позовній заяві об'єднані кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, а заявлені вимоги співвідносяться, як основна та похідні, судом враховуються положення ч. 4 ст. 173 ГПК України, якою передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
У розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України спором адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
У спірних правовідносинах відповідач - відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради, реалізував повноваження, передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Земельним кодексом України, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Законом України "Про благоустрій населених пунктів" у сфері містобудівної діяльності, благоустрою території населених пунктів та земельних відносин, тобто здійснював публічно - владні управлінські функції, й ці органи підпадають під наведене у Кодексі адміністративного судочинства України визначення суб'єкта владних повноважень.
З врахуванням наведеного, та зважаючи на те, що спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій належать до компетенції адміністративних судів, клопотання представника відповідача фізичної особи-підприємця Поліщука Юрія Петровича про закриття провадження у справі підлягає задоволенню частково в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки групи з чотирьох тимчасових споруд у районі між р. Горинь та вулицями Шевченка та Михайлова (паркова зона), виданого фізичній особі-підприємцю Поліщуку Ю.П. від 16.07.2020р. (реєстраційний №11/2020), продовженого до 31.12.2025р., підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Щодо визнання недійсним договору №2-С про встановлення строкового земельного сервітуту на право розміщення тимчасової споруди на частині земельної ділянки від 02.07.2020р.
Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 395 ЦК України сервітут є речовим правом на чуже майно, яке полягає у обмеженому користуванні чужим майном для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом. За приписами ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Відповідно до ст. 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
Положеннями ст. 99 ЗК України визначено види права земельних сервітутів. Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення земельних сервітутів, з-поміж яких право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) (пункт "в" ч. 1 ст. 99 ЗК України).
Відповідно до вимог статті 116 ЗК України громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно зі статтею 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду; сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у разі необхідності встановлення земельного сервітуту на землях державної, комунальної власності, не сформованих у земельну ділянку, допускається формування земельної ділянки в межах території, на яку буде поширюватися право земельного сервітуту.
Згідно з частинами 2, 3 статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів". Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту (пункт 1.3 "Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244).
У "Правилах благоустрою на території міста Нетішин", затверджених рішенням сорок першої сесії Нетішинської міської ради VII скликання Нетішинської міської ради № 41/2590 від 04.05.2018, визначено, що тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності - невелика споруда площею забудови до 30 м.кв., яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів (визначення у частині 2 статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2020р. між комунальним підприємством Нетішинської міської ради ''Комфорт'', як власником/користувачем, та фізичною особою-підприємцем Поліщуком Юрієм Петровичем, як сервітуарієм, укладено договір №2-С строкового земельного сервітуту на право розміщення тимчасової споруди на частині земельної ділянки, згідно п. 1.1 якого власник/користувач земельної ділянки встановлює земельний сервітут (обмежене платне користування) на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Нетішин, у районі між р. Горинь та вулицями Шевченка та Михайлова та перебуває у постійному користуванні комунального підприємства Нетішинської міської ради ''Комфорт'', площею 0,0210 га (в межах земельної ділянки площею 11,7497 га (кадастровий номер 6810500000:02:006:0274), в інтересах сервітуарія. Розташування та межі земельної ділянки зазначено в паспорті прив'язки тимчасової споруди. Згідно п. 2.1 договору, строковий сервітут встановлюється терміном на 2 (два) роки з 01.07.2020р. по 01.07.2022р. Додатковою угодою №2 від 09.09.2020р. строковий сервітут продовжено до 01.07.2030р.
Як вже зазначалося вище, згідно ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру).
Як вбачається з паспорту прив'язки №11/2020, виданого 16.07.2020р. фізичній особі-підприємцю Поліщуку Ю.П., а саме зі схеми розміщення групи з чотирьох тимчасових споруд, схеми фасаду групи тимчасових споруд (стор. 51-54, том 1), тимчасова споруда є суцільною та має довжину 20 м, ширину 6 м, що значно перевищує 30 кв.м.
Для встановлення зазначеної обставини відсутня необхідність у спеціальних знаннях у вигляді висновку експертизи.
Зважаючи на загальну площу тимчасової споруди, яка перевищує 30 кв.м., суд доходить висновку, що належний ФОП Поліщуку Юрію Петровичу павільйон не є тимчасовою спорудою/малою архітектурною формою право на розміщення якої може бути реалізовано на правах земельного сервітуту відповідно до пункт "в" ч. 1 ст. 99 ЗК України.
Таким чином, між фізичною особою-підприємцем Поліщуком Юрієм Петровичем та комунальним підприємством Нетішинської міської ради ''Комфорт'' укладено договір про встановлення строкового земельного сервітуту на право розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, яка не відповідає ознакам "тимчасової споруди", оскільки площа цієї споруди (павільйону) перевищує максимальну допустиму площу, визначену законом.
Враховуючи викладене, зміст оспорюваного договору №2-С від 02.07.2020р. строкового земельного сервітуту на право розміщення тимчасової споруди на частині земельної ділянки, не відповідає вимогам законодавства, що є підставою для визнання його недійсним.
Крім того, згідно п. 4.6 договору строкового земельного сервітуту від 02.07.2020р. предмет сервітуту не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом сервітуріарієм іншим фізичним та юридичним особам.
Тобто, п. 4.6. договору передбачає пряму заборону передавати предмет сервітуту інщим особам без згоди власника.
Натомість, як свідчать договори оренди стаціонарної тимчасової споруди №2/01/2024 від 02.01.2024р. та №3/03/2024 від 02.03.2024р., відповідач 3, всупереч п. 4.6 договору, передав предмет сервітуту в оренду фізичним особам-підприємцям Поліщук Катерині Юріївні та Коханюк Наталії Георгіївні. При цьому, в матеріалах справи відсутнє погодження власника земельної ділянки на надання в оренду предмету сервітуту.
Інші доводи позивача та відповідачів судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
З огляду на вище зазначене, позов підлягає частковому задоволенню в частині вимоги про визнання недійсним договору №2-С про встановлення строкового земельного сервітуту на право розміщення тимчасової споруди на частині земельної ділянки від 02.07.2020р.
В цій частині позовних вимог у клопотанні представника відповідача фізичної особи-підприємця Поліщука Юрія Петровича про закриття провадження слід відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за вимогою про визнання недійсним договору покладаються на відповідачів (комунальне підприємство Нетішинської міської ради ''Комфорт'' та фізичну особу-підприємця Поліщука Юрія Петровича) в рівних частинах у зв'язку із задоволенням позову в цій частині.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України ''Про судовий збір'' сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Таким чином, прокурор має право звернутися до суду із клопотанням про повернення судового збору в розмірі 3028,00 грн. на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України ''Про судовий збір'' у зв'язку із закриттям провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування Паспорту прив'язки групи з чотирьох тимчасових споруд.
Керуючись ст. 129, п. 1 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування паспорту прив'язки групи з чотирьох тимчасових споруд у районі між р. Горинь та вулицями Шевченка та Михайлова (паркова зона), виданий фізичній особі-підприємцю Поліщуку Ю.П. від 16.07.2020р. (реєстраційний №11/2020).
Визнати недійсним договір №2-С про встановлення строкового земельного сервітуту на право розміщення тимчасової споруди на частині земельної ділянки від 02.07.2020р., укладений між комунальним підприємством Нетішинської міської ради ''Комфорт'' та фізичною особою-підприємцем Поліщуком Юрієм Петровичем.
Стягнути з комунального підприємства Нетішинської міської ради ''Комфорт'' (м. Нетішин, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 41556703) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 1514,00 грн. (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Поліщука Юрія Петровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, пров. Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 1514,00 грн. (одну тисячу п'ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 25 листопада 2025 року.
Суддя В.В. Димбовський