46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.: 0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
25 листопада 2025 року м. Тернопіль Справа № 921/692/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянув матеріали заяви без номера від 19.11.2025 (вх.№785 від 20.11.2025) Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ", Київ в особі філії "КАРПАТСЬКИЙ ЛІСОВИЙ ОФІС" ДП "ЛІСИ УКРАЇНИ", місто Ужгород Закарпатської області
про видачу судового наказу
про стягнення 64 891,66грн
з боржника - Приватного підприємства "ДНІСТЕРСЬКЕ", місто Бережани Тернопільського району Тернопільської області
Заявник - Державне спеціалізоване господарське підприємство "ЛІСИ УКРАЇНИ" в особі філії "КАРПАТСЬКИЙ ЛІСОВИЙ ОФІС" державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ", місто Ужгород Закарпатської області звернувся 19.11.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області в порядку наказного провадження із заявою без номера від 19.11.2025 про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Приватного підприємства "ДНІСТЕРСЬКЕ", місто Бережани Тернопільського району Тернопільської області, заборгованості в сумі 64 891,66грн.
В заяві стягувач посилається на невиконання його контрагентом умов примірного договору №15/Ор оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить Державному підприємству "Дрогобицьке лісове господарство" від 17.03.2021 (далі - Договір) в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів, що зумовило виникнення заборгованості, сума якої, з врахуванням штрафних санкцій, заявлена до стягнення у судовому порядку.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2025 заяву розподілено на розгляд судді Андрусик Н.О.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, виходячи з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В силу п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Водночас, процесуальним законом встановлені певні вимоги до заяви про видачу судового наказу. Так, за приписами п. 4 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено, зокрема, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
В свою чергу, за п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України підставою для відмови у видачі судового наказу може бути та обставина, що із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності порушення його права.
Тому, у разі встановлення судом наявності обставин, що свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині, зокрема й щодо періоду нарахування в межах певного виду вимог, за наявності обставин, які свідчать про відсутність безспірності вимог (що є обов'язковою умовою наказного провадження), суд повинен відмовити у видачі наказу з цих підстав.
Разом з тим, законом не передбачено обов'язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ в частині заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги, адже у протилежному випадку суд буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить меті інституту наказного провадження.
У заяві про видачу судового наказу заявник вказує про наявність заборгованості за примірним договором оренди №15/Ор від 17.03.2021 станом на 31.10.2025 у розмірі 33 439,08 грн та те, що відповідачем орендна плата не сплачується з 01.02.2023.
У договорі сторони погодили місячну орендну плату в розмірі 898,90 грн без ПДВ (п.9.1 Умов).
До заяви долучено акт звіряння взаємних розрахунків за період січень-жовтень 2025 року, не підписаний жодною зі сторін. У цьому акті визначено початкове сальдо у розмірі 22 652,28 грн без вказівки періоду виникнення такого боргу. При цьому за період з січня 2025 по жовтень 2025 року відображено нарахування орендної плати у розмірі 1078,68 грн щомісячно.
Крім того, п. 3.4 Договору обумовлено, що орендна плата сплачується на підставі рахунків Балансоутримувача (Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство"). Балансоутримувач виставляє рахунок на загальну суму орендної плати із зазначенням частини орендної плати, яка сплачується на рахунок Балансоутримувача, і частини орендної плати, яка сплачується до державного бюджету. Податок на додану вартість нараховується на загальну суму орендної плати. Орендар сплачує Балансоутримувачу належну йому частину орендної плати разом із податком на додану вартість, нарахованим на загальну суму орендної плати. Балансоутримувач надсилає Орендарю рахунок не пізніше ніж за п?ять робочих днів до дати платежу. Протягом п?яти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди Балансоутримувач передає Орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації Орендаря платником податку на додану вартість.
Однак, рахунків та/або актів за послуги оренди заявником не подано; інших первинних документів, які б свідчили про надання послуг оренди на заявлену суму і про не здійснені оплати та залишок боргу, суду також не надано.
Наведене в сукупності дає підстави дійти висновку про не підтвердження заявником суми боргу та необґрунтованість порядку, підстав, періоду виникнення заборгованості у заявленому до стягнення розмірі.
Враховуючи відсутність первинних документів, суду не видається за можливе перевірити яка ж заборгованість існувала станом на 01.02.2023 та станом на кожен із визначених заявником періодів та чи з моменту виникнення права вимоги не пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або строк, встановлений законом для пред'явлення позову до суду за такою вимогою.
Тобто із поданої заяви не видається за можливе достовірно встановити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявник подав заяву про видачу судового наказу.
Крім суми основного боргу, заявник здійснив нарахування пені на суму боргу 33 439,08 грн, починаючи з 01.02.2023, розмір якого, як зазначено вище, не підтверджено, а докази існування такої заборгованості станом на 01.02.2023 відсутні. До того ж, правило продовження періоду нарахування пені поза шестимісячним строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, що було передбачено п. 7 розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, припинило свою дію у зв'язку з відміною карантину на території України 30.06.2023. Тому правових підстав для нарахування пені за період 1015 днів заявником також не підтверджено як і не обґрунтовано пропуск строку позовної давності на пред'явлення вимог про стягнення пені, визначений ч.2 ст.258 ЦК України в один рік.
Враховуючи викладене вище, суд відмовляє Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" у видачі судового наказу про стягнення грошової заборгованості на підставі п. 1, п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
За відсутності в заяві і додатках розрахунку суми основного боргу, з яким також пов'язано стягнення суми пені, суд не в змозі надати оцінку обґрунтованості видачі наказу, з огляду на п.5 ч.1 ст.152 ГПК України, адже пеня нарахована за період з 01.02.2023 по 11.11.2025 на суму простроченого боргу 33 439,08 грн.
З урахуванням ч.1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.147, 148, 150, 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Відмовити Державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України", м.Київ в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України", місто Ужгород Закарпатської області у видачі судового наказу про стягнення з Приватного підприємства "Дністерське", місто Бережани Тернопільського району Тернопільської області заборгованості в розмірі 64 891,66 грн, з яких: 33 439,08 грн бору, 31 452,58 грн пені та 242,24 грн судового збору.
Ухвала складена та підписана 25.11.2025, набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені п.1 ч.1 ст.255, ч.1 ст.256, ст.257, пп.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Суддя Н.О. Андрусик