17.11.2025м. СумиСправа № 920/1231/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
за участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1231/25
за позовом Фермерського господарства “Калюх О.М.» (42760, Сумська область, Охтирський район, с. Кардашівка, вул. Кардашівська, 13, код ЄДРПОУ 39462339)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Кириківське» (42830,Сумська область, Охтирський район, смт Кириківка, вул. Правдинська, 1, код ЄДРПОУ 34205529)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про визнання недійсною угоди
за участю представників:
від позивача - Тимошенко С.А.;
від відповідача - Литвин О.В.; Константинова Г.В.; Корольова І.Ю.;
від третьої особи - Марченко І.В.
1. Короткий зміст позовних вимог, заперечень проти позову, короткий зміст ухвал суду та хід розгляду справи.
1.1. У серпні 2025 до Господарського суду Сумської області звернувся позивач - ФГ «Калюх О.М.» з позовною заявою про визнання недійсною угоди про погашення заборгованості, укладеної 29.12.2023 між ФГ «Калюх О.М.» та ТОВ «Кириківське».
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ФГ "Калюх О.М." та ТОВ "Кириківське" 28.09.2021 укладено Договір № 28/9-1 поставки майбутнього урожаю (надалі - Договір поставки), предметом якого була поставки кукурудзи 3 класу в кількості 780 тон +/- 10 %, строк поставки якої спливає не пізніше 01.01.2022, ціна Товару склала 6000,96 грн з ПДВ за 1 тону кукурудзи, відповідач зобов'язався сплатити вартість товару в термін до 10.10.2021.
Відповідачем сплачено 4 680 748,80 грн., позивачем здійснено поставку кукурудзи в кількості 281 тон, на загальну суму 1 686 269,76 грн., а залишок вартості недопоставленого товару склав 2 994 479,04 грн.
Позивач вказує, що, керуючись ч. 6 ст. 232 ГК України, п. 8.6. Договору поставки, розмір пені можливо нарахувати виключно за 6 місяців, тобто за період з 02.01.2022 до 01.07.2022 від суми 2 994 479,04 грн., що складе 542 000,71 грн. При цьому, максимальний розмір неустойки (штрафу, пені) може складати 1 140 896,51 грн., з яких: пеня у розмірі 542 000,71 грн. та штраф - 598 895,80 грн.
Відповідач звернувся до позивача з Претензією № 25/12-1 від 25.12.2023, до якої додав розрахунок суми претензійних вимог за Договором поставки: основна сума боргу у розмірі 2 994 479,04 грн. та нараховані на підставі п.п. 8.6., 8.7. Договору поставки штрафні санкцій у розмірі 2 165 008,35 грн. пені та 936 149,76 грн. штрафу.
Керівником позивача претензійні вимоги було визнано, включно нараховані відповідачем пеню та штраф і 29.12.2023 між позивачем та відповідачем підписано Угоду про погашення заборгованості, відповідно до пп. 1.1. п. 1 якої, боржник (позивач) визнає і підтверджує свій борг на користь кредитора (відповідача) за договором № 28/9-1 поставки зерна майбутнього від 28.09.2021, станом на день укладення цієї угоди в сумі 6 095 637,15 грн., з яких: сума основного боргу - 2 994 479,04 грн., пеня - 2 165 008,35 грн. та штраф в розмірі 20 % від суми договору - 936 149,76 грн. (пп. 1.2. п. 1 Угоди). У випадку прострочення боржником графіку погашення заборгованості передбаченого п. 2.1. даної угоди, боржник зобов'язується сплатити кредитору пеню у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення сплати заборгованості за графіком.
Позивач вказує, що умови Угоди позивачем не виконувались, коштів на користь відповідача сплачено не було. Окрім того, про існування Договору поставки, ТТН, видаткової накладної, претензії та відповіді на неї, Угоди позивачу стало відомо з матеріалів поданої відповідачем, як позивачем позовної заяви у справі № 920/434/24, про стягнення 6 095 637,15 грн.
Позивач вважає, що Угода порушує його права, оскільки нею протиправно встановлено обов'язок позивача сплатити кошти у розмірі, який значно перевищує встановлену Договором поставки та законом відповідальність; у відповідача та позивача, на момент укладення Угоди, були відсутні права розрахунку штрафу у розмірі 20 % від вартості непоставленого Товару, а не від ціни Договору поставки, у сторін Угоди відсутнє право відступу від ч. 6 ст. 232 ГК України щодо нарахування пені. Таким чином, на момент укладення Угоди, мало місце недотримання її сторонами вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання Угоди недійсною, в порядку ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Також позивач вказує, що голова фермерського господарства є його керівником, з яким позивач мав трудові відносини: між позивачем та ОСОБА_1 28.04.2021 укладено Трудовий договір (контракт), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого, ФГ "Калюх О.М." приймає на роботу ОСОБА_1 на посаду Голови господарства на повний робочий день на трирічний строк з 28.04.2021 до 27.04.2024 включно.
Голова ФГ Калюх М.О. не узгоджував із засновниками підписання Угоди, не звертався до засновників з письмовою заявою щодо вирішення питання про укладення Угоди. Враховуючи норми Статуту та Трудового договору, на момент підписання головою позивача ОСОБА_1 . Угоди, останній не мав необхідної для вчинення такої дії цивільної дієздатності, а відтак Угоду підписано за відсутності дотримання вимоги, визначеної ч. 2 ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання Угоди недійсною, в порядку ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Разом з позовною заявою позивач подав до суду клопотання про витребування доказів (вх. № 4671 від 28.08.2025), відповідно до якого просив витребувати у ТОВ «Кириківське» оригінали документів: договору № 28/9-1 поставки зерна майбутнього урожаю від 28.09.2021; угоди про погашення заборгованості від 29.12.2023; трудового контракту від 28.04.2021, укладеного з ОСОБА_1 .
1.2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025 справу № 920/1231/25 призначено судді Жерьобкіній Є.А.
1.3. Ухвалою від 02.09.2025 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1231/25; призначив підготовче засідання на 01.10.2025, 11:00; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 165 ГПК України; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, відповідно до ст. 167 ГПК України.
1.4. Представник відповідача подала відзив на позовну заяву (вх. № 4420 від 16.09.2025), відповідно до якого проти позову заперечує та зауважує, що оскарження угоди про погашення заборгованості свідчить про намагання позивача уникнути виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки та ухилятися від відповідальності за їх порушення, що є недобросовісною поведінкою; при укладенні спірної угоди ОСОБА_1 діяв виключно на підставі Статуту; доказів на підтвердження підстав для скасування спірної угоди позивач не подав.
1.5. До суду надійшло клопотання представника відповідача про витребування доказів у позивача: оригіналу трудового договору від 28.04.2021, укладеного між ФГ “Калюх О.М.» та громадянином ОСОБА_1 (вх. № 5032 від 19.09.2025).
1.6. Представник позивача - ФГ “Калюх О.М.», адвокат Тимошенко С.А., звернувся до суду із заявою (вх. № 5073 від 22.09.2025), в якій просив суд надати можливість прийняти участь у судовому засіданні 01.10.2025 об 11:00 у справі № 920/1231/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою від 23.09.2025 Господарський суд Сумської області задовольнив заяву (вх. № 5073 від 22.09.2025).
1.7. Представник відповідача - ТОВ “Кириківське», адвокат Константинова Г.В., звернулась до суду із заявою (вх. № 5094 від 23.09.2025), в якій просила суд надати можливість прийняти участь у судових засіданнях у справі № 920/1231/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою від 24.09.2025 Господарський суд Сумської області задовольнив заяву (вх. № 5094 від 23.09.2025).
1.8. Представник відповідача - ТОВ “Кириківське», адвокат Литвин О.В., звернулась до суду із заявою (вх. № 5137 від 25.09.2025), в якій просила суд надати можливість прийняти участь у судових засіданнях у справі № 920/1231/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою від 26.09.2025 Господарський суд Сумської області задовольнив заяву (вх. № 5137 від 25.09.2025).
1.9. Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09:30 до 19:44 у Сумському районі Сумської області була оголошена повітряна тривога судове засідання у справі 01.10.2025 об 11:00 не відбулось. Ухвалою від 02.10.2025 Господарський суд Сумської області призначив підготовче засідання на 22.10.2025, 11:30.
1.10. До суду надійшла заява представника відповідача - адвоката Корольової І.Ю. про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 4795 від 07.10.2025).
1.11. До суду надійшла заява представника позивача - ФГ “Калюх О.М.», адвоката Тимошенка С.А. (вх. № 5416 від 13.10.2025), про участь у судовому засіданні 22.10.2025 об 11:30 у справі № 920/1231/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою від 16.10.2025 Господарський суд Сумської області задовольнив заяву (вх. № 5416 від 13.10.2025).
1.12. До суду надійшла заява представника ОСОБА_1 з позицією у справі (вх. № 5074 від 22.10.2025), відповідно до якої ОСОБА_1 просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову та зауважує, що за спірною угодою господарські зобов'язання у позивача не виникли, права позивача не порушені, оскільки борг виник внаслідок невиконання позивачем договору поставки № 28/9-1 від 28.09.2021 і саме умови цього договору впливають на права і обов'язки позивача. Оспорювана угода спрямована виключно на врегулювання і фактичне виконання вже існуючого договору поставки, угода не створює нових чи додаткових обов'язків, а лише фіксує розмір зобов'язань та визначає порядок їх погашення. Якщо позивач вважає, що сума заборгованості є завищеною, то ці обставини суд досліджує у справі про стягнення боргу № 920/434/24 і це не є підставою для визнання недійсною угоди, тому обраний позивачем спосіб захисту своїх прав є неналежним.
Твердження позивача, що на момент підписання ОСОБА_1 угоди останній не мав необхідної для вчинення такої дії цивільної дієздатності є недоведеними та не підтверджені належними та допустимими доказами. Статут фермерського господарства надає право самостійно вирішувати всі питання господарської та підприємницької діяльності, у тому числі укладати правочини. При цьому, перед підписанням угоди повноваження були перевірені контрагентом у звичайному для господарського обігу порядку і жодних посилань на існування будь-яких обмежень не було.
ОСОБА_1 зауважує, що додавши до позовної заяви трудовий договір від 28.04.2021, представник позивача посвідчив його дійсність та відповідність оригіналу. При цьому, представник зазначив про відсутність у нього такого документа, отже, до позовної заяви доданий неіснуючий документ. Оскільки існування такого документа ОСОБА_1 ставить під сумнів та заявляє про його недостовірність і зловживання процесуальними правами позивачем, тому просить суд витребувати у позивача оригінал трудового договору від 28.04.2021.
1.13. Також, представник ОСОБА_1 подав клопотання про залишення без розгляду позовної заяви на підставі п. 3 ч. 1 ст. 226 ГПК України (вх. № 5077 від 22.10.2025).
1.14. Представник відповідача подала до суду Статут ФГ «Калюх О.М.» (нова редакція), затверджений рішенням засновників від 28.04.2021 (вх. № 5081 від 22.10.2025).
1.15. Ухвалою від 22.10.2025 Господарський суд Сумської області, відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
1.16. Ухвалою від 22.10.2025 Господарський суд Сумської області відмовив у задоволенні клопотання третьої особи про залишення без розгляду позовної заяви (вх. № 5077 від 22.10.2025); відклав підготовче засідання на 03.11.2025,11:00; запропонував позивачу та відповідачу негайно надіслати третій особі копію позовної заяви, відзиву, інших заяв по суті справи; докази надсилання подати суду; встановив третій особі семиденний строк з дня отримання ухвали суду та заяв по суті справи для подання пояснень; витребував у позивача, відповідача та третьої особи в судове засідання 03.11.2025 оригінал трудового договору від 28.04.2021, укладеного між ФГ “Калюх О.М.» та ОСОБА_1 ; витребував у позивача та відповідача в судове засідання 03.11.2025 оригінал договору № 28/9-1 від 28.09.2021 поставки зерна майбутнього урожаю та угоди про погашення заборгованості від 29.12.2023.
1.17. До суду надійшла заява представника позивача - ФГ “Калюх О.М.», адвоката Тимошенка С.А. (вх. № 5655 від 27.10.2025), про участь у судовому засіданні 03.11.2025 об 11:00 у справі № 920/1231/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою від 27.10.2025 Господарський суд Сумської області задовольнив заяву (вх. № 5655 від 27.10.2025).
1.18. Представник позивача подав заяву (вх. № 5120 від 27.10.2025), згідно якої зазначає, що у ФГ “Калюх О.М.» в наявності лише копія трудового договору від 28.04.2021, укладеного між ФГ “Калюх О.М.» та ОСОБА_1 , після звільнення ОСОБА_1 останнім не передано позивачу оригінали первинних документів бухгалтерського обліку, складених за діяльності позивача до дати звільнення ОСОБА_1 . Також у позивача немає в наявності оригіналів договору № 28/9-1 від 28.09.2021 поставки зерна майбутнього урожаю та угоди про погашення заборгованості від 29.12.2023, оскільки про вказані правочини позивач дізнався з матеріалів справи № 920/434/24, з якої і знято копії вказаних документів, які додані позивачем до позову у цій справі. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з клопотанням про витребування оригіналів вказаних документів у відповідача.
1.19. ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення (вх. № 5249 від 03.11.2025), в яких зазначає, що він не може надати оригінал чи копію трудового договору від 28.04.2021, оскільки такого документа не існує. Крім того, вказує на те, що позивачем при зверненні до суду обрано неефективний спосіб захисту.
1.20. У судове засідання 03.11.2025 відповідачем надано для огляду оригінали документів: договору № 28/9-1 від 28.09.2021 поставки зерна майбутнього урожаю та угоди про погашення заборгованості від 29.12.2023.
Представниками сторін та судом оглянуто вказані документи та встановлено, що наявні у матеріалах справи копії зазначених правочинів відповідають оригіналам, сумнівів щодо відповідності копій оригіналам сторонами не заявлено.
1.21. Ухвалою від 03.11.2025 Господарський суд Сумської області постановив прийняти заяву позивача (вх. № 5120 від 27.10.2025) та письмові пояснення третьої особи (вх. № 5249 від 03.11.2025) до розгляду. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 17.11.2025, 09:00.
1.22. До суду надійшла заява позивача про усунення технічної помилки (вх. № 5258 від 03.11.2025), відповідно до якої позивач вказав, що у позові допустив технічну помилку в даті угоди про погашення заборгованості, а саме: вказав 28.12.2023, тоді як фактичною датою угоди є 29.12.2023.
1.23. До суду надійшла заява представника позивача ФГ “Калюх О.М.», адвоката Тимошенка С.А. (вх. № 5784 від 03.11.2025), про участь у судовому засіданні 17.11.2025 о 09:00 у справі № 920/1231/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою від 07.11.2025 Господарський суд Сумської області постановив заяву (вх. № 5784 від 03.11.2025) - задовольнити.
1.24. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечували та просили суд відмовити в його задоволенні.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
2.1. 28.09.2021 між ФГ «Калюх О.М.» (Постачальник) та ТОВ «Кириківське» (Покупець) укладено договір № 28/9-1 поставки зерна майбутнього урожаю, в порядку та на умовах якого Постачальник у визначений Сторонами строк (термін) поставляє Покупцю наступну сільськогосподарську продукцію (надалі - «Товар»): найменування Товару - кукурудза 3 класу; одиниця виміру Товару - тонна; кількість Товару - 780 тон +/- 10%; а Покупець зобов'язується прийняти Товар (поставлений насипом) та оплатити його. Загальна кількість Товару, поставленого за даним Договором визначається як сумарна кількість Товару, переданого Постачальником у власність Покупцю згідно накладних (п. 1.1., 1.2. Договору поставки).
2.2. Ціна Товару згідно даного Договору становить 5264,00 гривень за 1 тону без ПДВ, ПДВ 14% - 736,96 гривень. Загальна вартість Товару, що постачається становить 4680748,80 гривень (у тому числі НДВ) +/- 10% (п. 3.1., 3.2. Договору поставки).
2.3. Покупець здійснює оплату вартості Товару на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі рахунку Постачальника в термін до 10.10.2021 (п. 4.1. Договору поставки).
2.4. У випадку порушення своїх зобов'язань за даним Договором Сторони несуть відповідальність, визначену Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Сплата штрафу, пені, не звільняє Сторони від виконання своїх зобов'язань за даним Договором. За прострочення поставки Товару ( в т.ч. непоставка або неповна поставка Товару) Постачальник на вимогу Покупця сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого/несвоєчасно поставленого Товару, за кожен день прострочення поставки. При цьому Покупець має право відмовитися від прийняття подальших поставок Товару і вимагати повернення сплачених Постачальнику грошових коштів, не покритих поставленим Товаром та сплати штрафних санкцій передбачених договором. У разі порушення (часткового або повного невиконання та/або неналежного виконання) Постачальником умов п. 5.1 договору щодо поставки Товару більше ніж на 20 днів Постачальник, окрім штрафної санкції, передбаченої п.8.6 цього договору, сплачує Покупцю штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого Товару (п. 8.1., 8.3., 8.6., 8.7. Договору поставки).
2.5. Згідно платіжної інструкції № 749 від 28.09.2021 відповідач сплатив на рахунок позивача 4680748,80 грн. за кукурудзу згідно форвардного договору № 28/9-1 від 28.09.2021 ПДВ 14% (призначення платежу).
2.6. Згідно товарно-транспортних накладних № 24/11-12 від 24.11.2021, № 24/11-9 від 24.11.2021, № 24/11-6 від 24.11.2021, № 24/11-3 від 24.11.2021, № 24/11-10 від 24.11.2021, № 24/11-7 від 24.11.2021, № 24/11-4 від 24.11.2021, № 24/11-1 від 24.11.2021, № 24/11-2 від 24.11.2021, № 24/11-11 від 24.11.2021, № 24/11-5 від 24.11.2021, № 24/11-8 від 24.11.2021 та видаткової накладної № 20 від 24.11.2021 ФГ «Калюх О.М.» поставило Товар ТОВ «Кириківське» в кількості 281 тон на суму 1686269,76 грн.
2.7. ТОВ «Кириківське» направило Претензію № 25/12-1 від 25.12.2023 на адресу ФГ «Калюх О.М.», в якій вказано, що, станом на 25.12.2023, не поставлено 499 тон Товару за Договором поставки на суму 2994479,04 грн., який було оплачено 28.09.2021, тому покупець (відповідач) вимагає терміново погасити заборгованість та нараховані штрафні санкції у загальному розмірі 6095637,15 грн., з яких: 2994479,04 грн. борг, 936149,76 грн. штраф, 2165008,35 грн. пеня.
2.8. 28.12.2023 ФГ «Калюх О.М.» направило відповідь на претензію № 28/12-1, відповідно до якої позивач визнає вимоги заявлені у претензії та просить відтермінувати погашення боргу та штрафних санкцій.
2.9. 29.12.2023 між ФГ «Калюх О.М.» (Боржник) та ТОВ «Кириківське» (Кредитор) укладено Угоду про погашення заборгованості, відповідно до якої сторони визначили порядок погашення заборгованості за договором № 28/9-1 поставки зерна майбутнього урожаю від 28.09.2021 на таких умовах: Боржник визнає і підтверджує свій борг на користь Кредитора за договором № 28/9-1 поставки зерна майбутнього від 28.09.2021 станом на день укладення цієї угоди в сумі 6095637,15 гривень (п. 1.1. Угоди).
2.10. Цей борг складається: сума основного боргу - 2994479,04 грн., пеня, відповідно до п. 8.6 Договору № 28/9-1 від 28.09.2021, в сумі - 2165008,35 грн. та штраф у розмірі 20% від суми договору (передбаченого п. 8.7. Договору № 28/9-1 від 28.09.2021), що складає - 936149,76 грн. (п. 1.2. Угоди).
2.11. Сторони погодили що погашенню Боржником перед Кредитором підлягає сума - 5800000,00 грн. (п. 1.3. Угоди).
2.12. Згідно п. 2.1. Угоди Сторони погодили наступний графік погашення заборгованості Боржника перед Кредитором :
до кінця 1 кварталу 2024 - 1 800000,00 грн.,
до кінця 2 кварталу 2024 - 2 000000,00 грн.,
до кінця 3 кварталу 2024 - 2000000,00 грн.
Погашення Заборгованості має проводитися шляхом перерахунку коштів із банківського рахунку Боржника на банківський рахунок Кредитора.
2.13. Згідно п. 2.2. Угоди Сторони погодили, що у випадку невиконання Боржником графіку погашення заборгованості, передбаченого даною угодою, сума, що підлягає погашенню Боржником перед Кредитором становить - 6095637,15 грн.
2.14. Кредитор має право звернутися до Господарського суду з позовом про стягнення заборгованості (щодо якої укладено дану угоду про погашення заборгованості) у випадку прострочення Боржником сплат за графіком погашення заборгованості, передбаченого п. 2.1. даної угоди, більше ніж на 10 днів. Кредитор зобов'язується належним чином виконувати умови даної угоди. Боржник має право вимагати дотримання Кредитором умов даної угоди. Боржник має право достроково погасити заборгованість в повному обсязі або її частину. Боржник зобов'язується належним чином виконувати умови даної угоди (розділ 3 Угоди).
2.15. У випадку прострочення Боржником графіку погашення заборгованості передбаченого п. 2.1. даної угоди, Боржник зобов'язується сплатити Кредитору пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення сплати заборгованості за графіком (п. 4.1. Угоди).
2.16. Дія цієї угоди припиняється після належного виконання сторонами умов цієї угоди (п. 5.2. Угоди).
2.17. Угода про погашення заборгованості підписана керівниками ФГ «Калюх О.М.» - ОСОБА_1 , ТОВ «Кириківське» - ОСОБА_2 та скріплена печатками Сторін.
2.18. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, станом на 28.09.2021, керівником юридичної особи Фермерське господарство «Калюх О.М.» (код ЄДРПОУ 39462339) є ОСОБА_1 .
2.19. Матеріали справи містять Вимогу від 06.02.2024 адресовану керівнику ФГ « ОСОБА_3 » ОСОБА_1 засновниками ФГ «Калюх О.М.» ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , відповідно до якої засновники вимагали від голови ФГ передати за актом приймання-передачі печатку ФГ, накази, звітність ФГ за 2014-2024 роки, документи бухгалтерського обліку за 2014-2024 роки, господарські договори, в т.ч. договори оренди земельних ділянок. Для виконання вимоги з'явитися з підготовленим актом 15.02.2024 о 09:00 за адресою: АДРЕСА_2 (ТРЦ «Матриця»). У разі відмови чи зволікання з передачею вказаних документів голову попереджено про кримінальну відповідальність і про намір звернутися до суду та правоохоронних органів.
2.20. Вимога направлена на адресу ОСОБА_1 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та отримана останнім 12.02.2024.
2.21. Матеріали справи містять лист № 45/24 від 31.05.2024 адресований ОСОБА_1 засновниками ФГ «Калюх О.М.» ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , з якого вбачається, що 07.03.2024 на засіданні Загальних зборів засновників ФГ «Калюх О.М.», засновниками прийнято рішення про звільнення з посади Голови цього господарства ОСОБА_1 з 06.03.2024. Станом на 30.05.2024, у ОСОБА_1 перебуває печатка ФГ «Калюх О.М.», установчі та фінансово-господарські документи господарства. Засновники просять передати печатку та документи, а також повідомити місце знаходження (зберігання) майна ФГ «Калюх О.М.»., яке передати засновнику ОСОБА_4 за актом-приймання передачі. Для передачі печатки, документів, інформації та майна засновники просили з'явитися 07.06.2024 о12:00, або узгодити іншу дату та час для зустрічі за адресою: АДРЕСА_3 , із підготовленим актом-приймання передачі.
2.22. Матеріали справи мають фінансову звітність ФГ «Калюх О.М.» за 2021, 2022, 2023 роки.
2.23. Згідно п. 3.1. Статуту ФГ «Калюх О.М.» (нова редакція), затвердженого рішенням засновників від 28.04.2021, метою діяльності Господарства є здійснення підприємницької діяльності шляхом задоволення потреб юридичних та фізичних осіб у сільськогосподарських товарах, продукції тваринництва та рослинництва, зернового господарства, роботах та послугах і отримання прибутку від даної діяльності.
2.24. Згідно п. 6.1. Статуту управління ФГ здійснює його Голова, який самостійно вирішує всі питання виробничо-господарської та підприємницької діяльності, керуючись у своїй діяльності цим Статутом, чинним законодавством та іншими нормативними актами України.
2.25. Голова фермерського господарства призначається засновником (п. 6.2. Статуту).
2.26. Головою фермерського господарства є - ОСОБА_1 (п. 6.3. Статуту).
2.27. Голова організовує роботу Господарства, представляє в усіх установах, організаціях, підприємствах, в тому числі за кордоном, розпоряджається майном та коштами, укладає договори від імені Господарства, Без доручення діє від імені господарства. Відкриває розрахункові та інші рахунки в банках (п. 6.4. Статуту).
2.28. Голова визначає основні напрямки діяльності Господарства, затверджує плани та звіти про їх виконання. Видає в своїй компетенції накази (п. 6.6. Статуту).
2.29. Затверджує внутрішні локальні акти відповідно до законодавства (п. 6.7. Статуту).
2.30. Згідно п. 7.2., 7.3., 7.4. Статуту Фермерське господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд та ризик підбирає партнерів з економічних зав'язків у всіх сферах діяльності, у тому числі іноземних. Фермерське господарство має право вступати в договірні відносини з будь- якими юридичними або фізичними особами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Спори, що виникають під час виконання договорів, укладених фермерським господарством, вирішуються відповідно до закону.
2.31. Матеріали справи містять копію Трудового договору (контракту) з головою фермерського господарства від 28.04.2021, укладеного між ФГ «Калюх О.М.» (далі Господарство, Роботодавець) та громадянином України ОСОБА_1 (далі ОСОБА_7 , Голова), відповідно до якого за цим трудовим договором Фермерське господарство «Калюх О.М.» приймає на роботу громадянина ОСОБА_1 на посаду Голови господарства на повний робочий день на трирічний строк з 28.04.2021 року по 27.04.2024 року включно.
2.32. За цим трудовим договором (контрактом) Господарство зобов'язано не обмежувати повноваження Голови, які передбачені Статутом Господарства, крім випадків, які встановлені чинним законодавством. Статутом та цим трудовим договором (контрактом) (п. 2.1.2. Контракту).
2.33. Згідно п. 2.6.7. Контракту Голова має право самостійно, без погоджений із засновниками, укладати правочини (договори, контракти, угоди, попередні договори тощо), сума яких дорівнює або не перевищує 1000000,00 гривень включно, незалежно від того, хто є платником за таким договором (Господарство чи контрагент Господарства), а також незалежно від форми розрахунку, кількості платежів за таким правочином (частинами чи одним платежем).
У разі необхідності укладання правочину, сума якого дорівнює або перевищує 1000000,00 гривень включно Голова звертається до засновників з письмовою заявою у довільній формі, в якій обґрунтовує доцільність та економічну вигоду укладання правочину, сума якого дорівнює або перевищує 1000000,00 гривень включно, потенційні ризики такого правочину, а також репутацію контрагента та додає до цієї заяви проект відповідного правітиму. Без письмової згоди засновників Голова не має права укласти такий правочин. У разі неподання засновниками згоди на укладання такого правочину, Голова відмовляється від укладання правочину, про що повідомляє контрагента.
2.34. У провадженні Господарського суду Сумської області перебуває справа № 920/434/24 за позовом ТОВ “Кириківське» до відповідача ФГ “Калюх О.М.», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 6095637,15 грн. грошових коштів за оплачений, але непоставлений товар та штрафні санкції за Договором № 28/9-1 поставки зерна майбутнього урожаю від 28.09.2021 року.
3. Мотиви, якими керувався суд, застосоване ним законодавство.
Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 81 Цивільного кодексу України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.
Згідно ст. 87 Цивільного кодексу України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
Згідно ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов'язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов'язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів. Члени наглядової ради або ради директорів юридичної особи мають такі самі обов'язки щодо відповідної юридичної особи та повинні діяти в інтересах цієї юридичної особи та всіх її власників (акціонерів, учасників). У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
Згідно ст. 991 Цивільного кодексу України керівник (одноосібний виконавчий орган), голова та члени колегіального виконавчого органу, голова та члени наглядової ради або ради директорів, ліквідатор, голова та члени комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), головний бухгалтер, корпоративний секретар, а також голова та члени іншого органу товариства (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або установчими документами товариства, є посадовими особами такого товариства. Установчими документами товариства посадовими особами товариства можуть бути визнані й інші особи. Посадові особи товариства мають обов'язки перед товариством, передбачені законом, зокрема щодо належного, добросовісного та ефективного управління товариством (фідуціарні обов'язки). Посадові особи товариства зобов'язані діяти: в інтересах товариства; добросовісно та розумно; у такий спосіб, який, на їхнє добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності товариства; у межах повноважень, наданих їм установчими документами товариства та законодавством.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 529 Цивільного кодексу України кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У ст. 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована.
Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частинами 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі.
Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 76 - 79 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
4. Висновки за наслідками розгляду справи.
Дослідивши наявні докази у справі, господарський суд дійшов наступних висновків.
Позивач просить суд визнати недійсною Угоду про погашення заборгованості, укладену 29.12.2023 між ФГ «Калюх О.М.» та ТОВ «Кириківське», оскільки сторонами не додержано в момент її вчинення вимог ч. 1, 2 ст. 203 ЦК України, зокрема, на момент підписання Угоди голова ФГ Калюх М.О. не мав необхідної на вчинення такої дії цивільної дієздатності, в Угоді протиправно встановлено обов'язок позивача сплатити кошти у розмірі, який перевищує встановлену Договором поставки № 28/9-1 від 28.09.2021 відповідальність, у відповідача та позивача були відсутні права розрахунку штрафу у розмірі 20 % від вартості непоставленого Товару, а не від ціни Договору поставки, та відступу від ч. 6 ст. 232 ГК України щодо нарахування пені, що є підставою для визнання судом Угоди недійсною, у порядку ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Суд встановив, що 28.09.2021 між ФГ «Калюх О.М.» (Постачальник) та ТОВ «Кириківське» (Покупець) укладено договір № 28/9-1 поставки зерна майбутнього урожаю, загальною вартістю 4680748,80 грн.
Згідно платіжної інструкції № 749 від 28.09.2021 відповідач сплатив на рахунок позивача 4680748,80 грн. за кукурудзу згідно вказаного Договору.
Згідно товарно-транспортних накладних від 24.11.2021та видаткової накладної № 20 від 24.11.2021 ФГ «Калюх О.М.» поставило ТОВ «Кириківське» товар в кількості 281 тон на суму 1686269,76 грн.
Згідно претензії № 25/12-1 від 25.12.2023 ТОВ «Кириківське», станом на 25.12.2023, позивачем не поставлено 499 тон Товару за Договором поставки на суму 2994479,04 грн., який повністю оплачений відповідачем 28.09.2021.
Суд встановив, що 29.12.2023 між ФГ «Калюх О.М.» (Боржник) та ТОВ «Кириківське» (Кредитор) укладено Угоду про погашення заборгованості, відповідно до якої сторони визначили порядок погашення заборгованості за договором № 28/9-1 поставки зерна майбутнього урожаю від 28.09.2021 на таких умовах: Боржник визнає і підтверджує свій борг на користь Кредитора за договором № 28/9-1 поставки зерна майбутнього від 28.09.2021 станом на день укладення цієї угоди в сумі 6095637,15 грн., який складається з суми основного боргу - 2994479,04 грн., пені, відповідно до п. 8.6 Договору № 28/9-1 від 28.09.2021, в сумі - 2165008,35 грн. та штрафу у розмірі 20% від суми договору (передбаченого п. 8.7. Договору № 28/9-1 від 28.09.2021), що складає - 936149,76 грн.
Згідно п. 2.1. Угоди Сторони погодили графік погашення заборгованості Боржника перед Кредитором: до кінця 1 кварталу 2024 - 1 800000,00 грн., до кінця 2 кварталу 2024 - 2 000000,00 грн., до кінця 3 кварталу 2024 - 2000000,00 грн.
Згідно п. 2.2. Угоди Сторони погодили, що у випадку невиконання Боржником графіку погашення заборгованості, передбаченого даною угодою, сума, що підлягає погашенню Боржником перед Кредитором становить - 6095637,15 грн.
Дія цієї угоди припиняється після належного виконання сторонами умов цієї угоди (п. 5.2. Угоди).
Суд встановив, що Угода про погашення заборгованості підписана керівниками ФГ «Калюх О.М.» - ОСОБА_1 , ТОВ «Кириківське» - ОСОБА_2 та скріплена печатками сторін.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, станом на 28.09.2021, керівником юридичної особи Фермерське господарство «Калюх О.М.» (код ЄДРПОУ 39462339) є ОСОБА_1 .
Згідно п. 6.1. Статуту управління ФГ здійснює його Голова, який самостійно вирішує всі питання виробничо-господарської та підприємницької діяльності, керуючись у своїй діяльності цим Статутом, чинним законодавством та іншими нормативними актами України.
Головою фермерського господарства є - ОСОБА_1 (п. 6.3. Статуту), голова організовує роботу Господарства, представляє в усіх установах, організаціях, підприємствах, в тому числі за кордоном, розпоряджається майном та коштами, укладає договори від імені Господарства, без доручення діє від імені господарства (п. 6.4. Статуту).
Згідно п. 7.3. Статуту Фермерське господарство має право вступати в договірні відносини з будь-якими юридичними або фізичними особами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Матеріали справи містять копію Трудового договору (контракту) з головою фермерського господарства від 28.04.2021, укладеного між ФГ «Калюх О.М.» (далі Господарство, Роботодавець) та громадянином України ОСОБА_1 (далі ОСОБА_7 , Голова), відповідно до якого за цим трудовим договором Фермерське господарство «Калюх О.М.» приймає на роботу громадянина ОСОБА_1 на посаду Голови господарства на повний робочий день на трирічний строк з 28.04.2021 року по 27.04.2024 року включно.
Позивач звертає увагу на п. 2.6.7. Контракту, відповідно до якого у разі необхідності укладання правочину, сума якого дорівнює або перевищує 1000000,00 гривень включно Голова звертається до засновників з письмовою заявою у довільній формі, в якій обґрунтовує доцільність та економічну вигоду укладання правочину, сума якого дорівнює або перевищує 1000000,00 гривень включно, потенційні ризики такого правочину, а також репутацію контрагента та додає до цієї заяви проект відповідного правітиму. Без письмової згоди засновників Голова не має права укласти такий правочин. У разі неподання засновниками згоди на укладання такого правочину, Голова відмовляється від укладання правочину, про що повідомляє контрагента.
У поданих до суду поясненнях ОСОБА_1 зауважує, що вищевказаний трудовий договір (контракт) 28.04.2021 між ним та позивачем не укладався, тому третя особа ставить під сумнів існування вказаного контракту та заявляє про його недостовірність.
Суд встановив, що трудовий договір (контракт) поданий позивачем у копії, при цьому, позивач повідомив, що оригінал вказаного документа у нього відсутній.
Враховуючи вищевикладене та керуючись положеннями ст. 91 ГПК України, оскільки оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, Трудовий договір (контракт) від 28.04.2021 не береться судом до уваги в якості доказу.
Суд встановив, що умовами Статуту ФГ «Калюх О.М.» голова Калюх М.О. уповноважений укладати договори від імені Господарства та без доручення діяти від його імені.
Таким чином, твердження позивача, що на момент підписання ОСОБА_1 . Угоди останній не мав необхідної для вчинення такої дії цивільної дієздатності є недоведеним та не підтвердженим належними та допустимими доказами, оскільки Статут фермерського господарства надає право голові самостійно вирішувати всі питання господарської та підприємницької діяльності, у тому числі укладати правочини.
Суд встановив, що сторонами в оскаржуваній Угоді визначено, що борг виник внаслідок невиконання позивачем умов договору поставки № 28/9-1 від 28.09.2021, угода спрямована на фактичне виконання договору поставки, фіксує розмір зобов'язань та визначає порядок їх погашення.
При цьому, сума заборгованості за договором поставки № 28/9-1 від 28.09.2021 є предметом розгляду у справі № 920/434/24 за позовом ТОВ “Кириківське» до відповідача ФГ “Калюх О.М.», за участю третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 6095637,15 грн. грошових коштів за оплачений, але непоставлений товар та штрафні санкції за Договором № 28/9-1 поставки зерна майбутнього урожаю від 28.09.2021 року.
Таким чином, твердження позивача, що в Угоді протиправно встановлено обов'язок позивача сплатити кошти у розмірі, який перевищує встановлену договором поставки № 28/9-1 від 28.09.2021 відповідальність, розмір та порядок нарахування штрафних санкцій не є предметом дослідження у цій справі та, відповідно, не може бути підставою для визнання недійсною Угоди, у порядку ч. 1 ст. 215 ЦК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що доводи позивача про порушення відповідачем та третьою особою вимог чинного законодавства при укладенні Угоди про погашення заборгованості від 29.12.2023 спростовано наявними у справі доказами, таким чином, відсутні правові підстави для визнання Угоди про погашення заборгованості від 29.12.2023 недійсною, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю та необґрунтованістю.
5. Розподіл судових витрат.
Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У позові відмовити.
2. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане суддею 25.11.2025.
Суддя Є.А. Жерьобкіна