справа № 165/3175/25
провадження №2/165/938/25
19 листопада 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ференс-Піжук О.Р.,
за участю секретаря Король І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
встановив:
01.09.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кінаш Д.В. звернувся до суду в інтересах позивача з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вимоги обґрунтовує тим, що від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що дитина проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні. Вказує, що відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. Зазначає, що відповідач ухиляється від матеріального забезпечення неповнолітньої дитини, від створення їй належних умов для життя та розвитку, не допомагає з придбанням продуктів харчування, одягу, дитячих засобів гігієни, розвиваючих іграшок, а також необхідних медикаментів. Коштів для забезпечення дитини усім необхідним не вистачає. Просить суд стягувати аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця в розмірі по одній третій від усіх заробітків (доходів) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття. Також просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у справі.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник Кінаш Д.В. не з'явилися. Представник позивача ОСОБА_4 подав суду заяву, в якій просить справу розглядати у їхній відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися. Відповідач ОСОБА_6 подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у їхній відсутності. Позовні вимоги визнає частково з підстав наведених у відзиві ( а.с. 22,23).
У відзиві відповідач вказує, що позивач не надала суду жодного доказу, який би підтверджував необхідність стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/3 його частини доходу (заробітку). Зазначає, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ТзОВ "Нововолинський м'ясокомбінат", де отримує офіційно заробітну плату. Вваажає, що до стягнення з ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини підлягають аліменти в розмірі 1/4 частки від усіх його заробітків (доходів).
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є підставний і підлягає до часткового задоволення.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способи захисту передбачені ст. 16 ЦК України.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази надаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3,4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).
За змістом частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Сторони по справі є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , де в графі «батько» вказаний « ОСОБА_2 », в графі «мати» - « ОСОБА_1 » (а.с.8).
Відповідно до Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Обов'язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов'язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку(доходу) платника аліментів.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року передбачено, що згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
Стаття 183 Сімейного Кодексу України передбачає, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не бере участі в утриманні свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виконує в добровільному порядку обов'язки по його утриманні, має можливість надавати матеріальну допомогу позивачу.
З урахуванням вимог діючого законодавства, письмових доказів, наявних в матеріалах справи, при визначенні розміру аліментів, що підлягає стягненню, суд враховує той факт, що відповідач ОСОБА_1 працює в ТзОВ «Нововолинський м'ясокомбінат», займає посаду апаратника термічного оброблення ковбасних виробів, його середньомісячний заробіток складає 14478,43 грн (а.с.24) та те, що відповідач не заперечує проти свого обов'язку матеріально утримувати сина, має можливість надавати матеріальну допомогу на його утримання, а позивач ОСОБА_1 всупереч ст.81 ЦПК України, належних доказів на підтвердження стягнення аліментів у більшому розмірі суду не надала, суд визначає до стягнення на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня звернення і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць.
Також відповідно до ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача в дохід держави підлягає 1211,20 грн. судового збору.
Керуючись ст. 12, ст. 13, ст. 141, ст. 263, ст. 264, 430 ЦПК України, на підставі ст. ст.180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, - суд,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 01 вересня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .
Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук