ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.11.2025Справа № 910/9899/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Міжнародного фонду "Діти Чорнобиля за виживання"
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій
про виселення
Представники учасників справи:
Від позивача: Ястребова І.Г.
Від відповідача: не з'явився;
Від третьої особи: не з'явився.
Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Міжнародного фонду "Діти Чорнобиля" за виживання" (далі - відповідач) про виселення з нежилих приміщень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на вимогу позивача звільнити орендоване приміщення відповідач добровільно не звільнив об'єкт оренди та продовжує безпідставно ним користуватися, а тому останній підлягає примусовому виселенню з нежитлових приміщень загальною площею 27, 6 кв. м. за адресою: місто Київ, вулиця Володимирська, літ. А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 03.09.2025.
Представник відповідача у підготовче засідання 03.09.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Приймаючи до уваги викладене, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 14.08.2025 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0610275218327) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, конверт з ухвалою суду від 14.08.2025, який направлявся на адресу: 01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 3 був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку Укрпошта з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Представник позивача у підготовчому засіданні 03.09.2025 підтримав прохання, яке викладено у позовній заяві про залучення до участі у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Київського науково - методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 в порядку статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київський науково - методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій та відкладено підготовче засідання на 24.09.2025.
Представник відповідача у підготовче засідання 24.09.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Конверт з ухвалою суду від 03.09.2025, який направлявся на адресу: 01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 3 був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку Укрпошта з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Представник третьої особи у підготовче засідання 24.09.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 закрито підготовче провадження по справі № 910/9899/25 та призначено розгляд справи по суті на 13.10.2025.
Представник відповідача у судове засідання 13.10.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Конверт з ухвалою суду від 24.09.2025, який направлявся на адресу: 01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 3 був повернутий до суду відділенням поштового зв'язку Укрпошта з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Представник третьої особи у судове засідання 13.10.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представник позивача у судовому засіданні 13.10.2025 підтримав заявлені позовні вимоги.
Судом у судовому засіданні 13.10.2025 постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання про оголошення перерви по розгляду справи по суті на 03.11.2025.
Представник відповідача у судове засідання 03.11.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи у судове засідання 03.11.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Представник позивача у судовому засіданні 03.11.2025 підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідно до п.4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача та третьої особи.
Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголошення перерви у судовому засіданні та час проголошення рішення в судовому засіданні 03.11.2025.
У судовому засіданні 03.11.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
22.07.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу КМР (КМДА) (далі - орендодавець), Міжнародного фонду "Діти Чорнобиля за виживання" (далі - орендар) та Київським науково-методичним центром по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій (підприємство - балансоутримувач) укладено Договір № 339-2 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 07.07.2015 № 339-1) (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 27.11.2018 № 51/127 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 3, літ А для розміщення благодійної організації, яка здійснює безкоштовну психологічну, соціальну допомогу, реабілітацію та адаптацію інвалідів.
Згідно з п. 2.1 Договору об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 27,6 кв. м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 07.07.2015 № 339-1.
Вартість об'єкта згідно з затвердженим актом оцінки майна станом на 30.04.2018 становить 250 182, 40 грн (п. 2.2 Договору).
Стан об'єкта на дату передачі його орендареві, визначається в Акті приймання - передачі, що є невід'ємною частиною Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 07.07.2012 № 339 (п. 2.3 Договору).
Передача об'єкта в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на цей об'єкт. Власником об'єкта залишається територіальна громада міста Києва, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.4 Договору).
Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата визначена на підставі п. 1.7.2 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 (із змінами, внесеними рішенням Київської міської ради від 08.02.2018 №№ 21/4085) та на дату підписання Договору в цілому складає 1 (одну) грн на рік без ПДВ. Якщо Договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до орендаря листом за підписом уповноваженої особи орендаря.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб - сайт Фонду державного майна України (п. 3.2 Договору).
Розмір орендної плати підлягає перегляду на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду та в інших випадках, передбачених законодавством України (п. 3.4 Договору).
Згідно з п. 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства - балансоутримувача.
Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця (п. 3.7 Договору).
Згідно з п. 4.2.2 Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.
Відповідно до п. 4.2.8 Договору орендар зобов'язаний забезпечувати безперешкодний доступ до об'єкта представників орендодавця, підприємства - балансоутримувача та структурного підрозділу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що здійснює управління майном та надавати за першою вимогою всю необхідну інформацію щодо об'єкта для перевірки дотримання орендарем умов цього Договору.
Пунктом 4.2.14 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний протягом місяця після укладення договору застрахувати об'єкт не менше ніж на його вартість за висновком про вартість /актом оцінки на користь підприємства - балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю та підприємству - балансоутримувачу копії страхового полісу/договору і платіжного доручення про сплату страхового внеску. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб на увесь строк об'єкт був застрахований.
Згідно з п. 5.1.1 п. 5.1 Договору орендодавець має право проводити необхідний огляд та перевірку виконання орендарем умов цього договору. В процесі перевірки виконання умов Договору оренди може бути здійснена фото- або відеофіксація тану та умов використання об'єкта.
Пунктом 5.1.3 п. 5.1 Договору передбачено, що орендодавець має право відмовитись від Договору та вжити всіх необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендної плати протягом трьох місяців підряд з дня закінчення строку платежу.
У разі відмови орендаря від підписання акта приймання - передачі протягом 20 днів з дати отримання акта від орендодавця Договір припиняє свою дію (п. 6.10 Договору).
Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 22.07.2019 по 20.07.2022 року (п. 9.1 Договору).
07.05.2012 року орендодавець передав, а орендар прийняв у орендне користування частину приміщень 1- го поверху загального користування площе 27, 6 кв. м нежитлового будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, про що сторони підписали Акт приймання - передачі нежитлових приміщень.
Так, 24.10.2024 Київський науково - методичний центр по охороні, реставрації тат використання пам'яток історії, культури і заповідних територій звернувся з листом до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якому зазначив, що орендар відповідно до пункту 4.2.14 зобов'язаний застрахувати орендоване майно та постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди об'єкт був застрахований.
Зазначеним листом КНМЦ по охороні пам'яток також повідомив, що орендарем не виконуються зобов'язання щодо сплати оренди у зв'язку з чим, станом на 01.10.2024 у орендаря є заборгованість:
- зі сплати оренди за період: січень- лютий 2022 року - 0,2 грн. із ПДВ; за період січень - вересень 2024 року - 0, 9 грн із ПДВ;
- за договором відшкодування витрат за користування земельною ділянкою № 10 від 02.01.2020 - 1 557, 00 грн.
Крім того, у листі повідомлено про те, що комунікація з Міжнародним Фондом «Діти Чорнобиля за виживання» повністю відсутня, оскільки за адресою місцезнаходження юридичної особи, а саме: вул. Володимирська, 3 м. Київ представники орендаря не з'являються, на листи не відповідають, телефонні номери, зазначені у відкритих джерелах, не обслуговуються.
Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся з листом від 21.11.2024 № 062/05-16-5909 до Міжнародного фонду "Діти Чорнобиля за виживання" з проханням надати копію договору страхування орендованого майна.
До матеріалів справи третьою особою надано довідку № 066/1-607 від 03.06.2025, з якої вбачається, що заборгованість орендаря станом на 29.05.2025 становить 2, 40 грн.
В подальшому, Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно звернувся з листом від 13.06.2025 № 062/05-19-3036 до Міжнародного фонду "Діти Чорнобиля за виживання" з проханням надати копію договору страхування орендованого майна та сплати заборгованість у розмірі 2, 40 грн.
В листі від 30.06.2025 № 066/1-745 Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій повідомив Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що станом на 30.06.2025 орендар не надав копію договору страхування та заборгованість не сплатив.
Листом від 02.07.2025 № 062/05-19-3435 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив Міжнародний фонд "Діти Чорнобиля за виживання" що після одержання даного листа орендарю необхідно звільнити орендоване приміщення.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач добровільно не звільнив об'єкт оренди та продовжує безпідставно ним користуватися, а тому останній підлягає примусовому виселенню з нежитлових приміщень загальною площею 27, 6 кв. м. за адресою: місто Київ, вулиця Володимирська, літ. А.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального від 10.04.1992 № 2269-XII (далі - Закон № 2269-ХІІ) (в редакції на момент укладення договору) встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 19 Закону № 2269-ХІІ (в редакції на момент укладення договору) Закону України орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності у строк, визначений у договорі. Зазначені норми Закону № 2269-ХІІ кореспондуються із нормами ст. 17 діючого Закону України від 03.10.2019 № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон № 157-IX).
Пунктом 9.3 Договору передбачено, що одностороння відмова від Договору не допускається, крім випадку, передбаченого підпунктом 5.1.3 Договору. Лист з відмовою від Договору направляється поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням орендаря, вказаним у Договорі. Договір є розірваним з дати одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від Договору або з дати повернення орендодавцю відмови від Договору з відміткою відділення зв'язку про відсутність орендаря за вказаною адресою.
Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
На підставі ст. 782 ЦК України та п. 9.3 Договору позивач направив лист від 02.07.2025 № 062/05-19-3435 відповідачу про відмову від Договору, необхідністю звільнити приміщення та передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу.
Вказаний лист було надіслано відповідачу 03.07.2025 рекомендованим відправленням № 0100100238289 з повідомленням про вручення.
Лист повернувся адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Пунктом 5.1.3 п. 5.1 Договору передбачено, що орендодавець має право відмовитись від Договору та вжити всіх необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті орендної плати протягом трьох місяців підряд з дня закінчення строку платежу.
Пунктом 9.3 Договору передбачено, що одностороння відмова від Договору не допускається, крім випадку, передбаченого підпунктом 5.1.3 Договору. Лист з відмовою від Договору направляється поштою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням орендаря, вказаним у Договорі. Договір є розірваним з дати одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від Договору або з дати повернення орендодавцю відмови від Договору з відміткою відділення зв'язку про відсутність орендаря за вказаною адресою.
Відповідач відповідь на лист від 02.07.2025 № 062/05-19-3435 не надав, відповідно до підпункту 5.1.3 пункту 5.1 Договору орендоване приміщення не звільнив та не передав його по акту повернення балансоутримувачу, що стало підставою для подання цього позову про виселення відповідача із займаного за Договором приміщення.
Оскільки відповідач об'єкт оренди добровільно не звільнив, продовжує безпідставно ним користуватися, то підлягає примусовому виселенню з нежитлових приміщень загальною площею 27,6 кв. м. за адресою: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, літ А.
Відповідно до частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до статі 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Враховуючи пункт 9.3 Договору відповідно до яких Договір вважається розірваним з
дати одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від Договору або з дати повернення орендодавцю відмови від Договору з відміткою відділення зв'язку про відсутність орендаря за вказаною адресою, суд встановив, що дія Договору № 339-2 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 07.07.2015 № 339-1) від 22.07.2019 припинена 04.07.2025.
Станом на день ухвалення цього рішення матеріали справи не містять доказів на підтвердження повернення відповідачем орендованого за Договором № 339-2 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 07.07.2015 № 339-1) від 22.07.2019.
Відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 Рішення Київської міської ради від 23.07.2020 № 50/9129 "Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва", пункту 4 Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.03.2023 № 6023/6064 Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), уповноважений виступати орендодавцем об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
У ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження повернення з оренди майна.
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У зв'язку із задоволенням позову, судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта у розмірі 0,8), відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232 - 233, 237 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Міжнародного фонду "Діти Чорнобиля за виживання" про виселення задовольнити повністю.
2. Виселити Міжнародний фонд "Діти Чорнобиля за виживання" (адреса: 01001, місто Київ вулиця Володимирська, 3; код ЄДРПОУ 22933318) з нежитлових приміщень загальною площею 27,6 кв. м., за адресою: місто Київ, вулиця Володимирська, 3 літ. А.
3. Стягнути з Міжнародного фонду "Діти Чорнобиля за виживання" (адреса: 01001, місто Київ вулиця Володимирська, 3; код ЄДРПОУ 22933318) на користь Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, 10; код ЄДРПОУ 19020407) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 24.11.2025.
Суддя М.Є. Літвінова