вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"25" листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1326/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
розглянувши заяву Ред Булл Гмбх (Red Bull GmbH) від 24.11.2025
про забезпечення позову до подання позовної заяви
Особи, які можуть отримати статус учасника справи:
позивач Ред ОСОБА_1 (Red Bull GmbH), Ам Бруннен 1, А-5330 Фушль-ам-Зе, Австрійська Республіка (Am Brunnen 1, A-5330 Fuschl am See, Austria)
відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Етна-Брок Плюс», с. Великі Лази Ужгородського району Закарпатської області
відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілена», м. Ужгород
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 1: Закарпатська митниця, м. Ужгород
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору 2: Державна митна служба України, м. Київ
Компанія Ред Булл Гмбх (Red Bull GmbH) через свого представника адвоката Карлаша Ю.І. звернулася до Господарського суду Закарпатської області із заявою від 24.11.2025 (вх. № 02.3.1-05/1435/25 від 24.11.2025) про забезпечення позову до подання позовної заяви, якою заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви Компанії Ред Булл Гмбх (Red Bull GmbH) до відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Етна-Брок Плюс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілена», за участю третіх осіб: Закарпатської митниці та Державної митної служби України про визнання неправомірним використання добре відомої в Україні торговельної марки «RED BULL», заборону вчиняти дії та вилучення з цивільного обігу та знищення контрафактного товару шляхом:
- заборонити Закарпатській митниці Державної митної служби України та будь-яким іншим митним органам України вчиняти дії, спрямовані на завершення митного оформлення та випуск у вільний обіг товару: «Кондитерські вироби з цукру без вмісту какао: Тверді цукерки RedBull flavored Hard Candy» у кількості 113 520 упаковок, що надійшов на митну територію України на адресу одержувача ТОВ «Сілена» та був заявлений до оформлення декларантом ТОВ «Етна-Брок Плюс» за митною декларацією № 25UA305130022241U4 від 10.11.2025 року;
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Етна-Брок Плюс» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Сілена» вчиняти будь-які дії, спрямовані на завершення митного оформлення та випуск у вільний обіг товару: «Кондитерські вироби з цукру без вмісту какао: Тверді цукерки RedBull flavored Hard Candy» у кількості 113 520 упаковок, що надійшов за митною декларацією № 25UA305130022241U4 від 10.11.2025 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 головуючим суддею для розгляду справи №907/1326/25 визначено суддю Лучка Р.М.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову Компанія Ред Булл Гмбх (Red Bull GmbH) зазначає, що вона є всесвітньо відомим виробником безалкогольних напоїв, історія якого розпочалася у 1980-х роках, для забезпечення ефективної дистрибуції, маркетингу та просування торговельних марок в Україні у 2006 році було засновано дочірню компанію - ТОВ «Ред Булл Україна», а самому заявнику належать майнові права на торговельну марку Red Bull з зображенням биків за міжнародною реєстрацією № 612320 від 27.12.1993 року, яка є чинною в Україні, внесена до Митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності під номером 408 та визнана добре відомою в Україні (рішення Апеляційної палати від 22.12.2021, затверджене наказом Мінекономіки від 18.05.2022 № 75-Н/2022).
Пояснює, що 11.11.2025 Електронним повідомленням від 11 листопада 2025 року № 7.7-16/16/14/19 Закарпатська митниця повідомила представника заявника про призупинення митного оформлення товарів, що мають ознаки порушення прав інтелектуальної власності, зокрема, згідно з наданою Митним органом інформацією таким товаром є «Кондитерські вироби з цукру без вмісту какао: Тверді цукерки RedBull flavored Hard Candy (22g x 20bags x 12 per carton - 473 коробок)»; загальна кількість: 113 520 упаковок; митна декларація: № 25UA305130022241U4 від 10.11.2025; напрямок переміщення: Імпорт; країна походження: Китай; країна відправлення: В'єтнам; виробник: Guangdong Barry Health Technology Co., LTD (Китай); відправник/експортер: VIHABA CO., LTD (В'єтнам); декларант: Товариство з обмеженою відповідальністю «Етна-Брок Плюс»; одержувач/імпортер: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілена».
Стверджує, при цьому, що товари, заявлені до митного оформлення за декларацією № 25UA305130022241U4, не вироблялися заявником або уповноваженими особами; жоден із суб'єктів, зазначених у коментованій митній декларації, зокрема, та не виключно, Guangdong Barry Health Technology Co., LTD не є ліцензіатом заявника; заявник не надавав згоди ТОВ «Етна-Брок Плюс», ТОВ «Сілена» або будь-яким іншим особам на використання своєї добре відомої торговельної марки та її елементів на вказаних товарах, зокрема, та не виключно, шляхом імпорту на територію України.
Пояснює, при цьому, що митне оформлення спірної партії товару було призупинено строком на 10 робочих днів, який спливає 24 листопада 2025 року включно, при цьому положення частини 7 статті 399 Митного кодексу України містять імперативний припис, згідно з яким у разі ненадання правовласником (заявником) митному органу у вказаний строк ухвали суду про забезпечення позову (заборону вчинення певних дій), відповідні товари підлягають негайному митному оформленню та випуску у вільний обіг, у зв'язку з чим вважає, що після спливу зазначеної дати захист прав позивача стане неефективним через незворотну втрату об'єкта порушення.
Наведені обставини, за позицією заявника, слугуватимуть підставою для подання ним в десятиденний строк позовної заяви, предметом якої будуть:
- визнання неправомірним використання відповідачами (ТОВ «Етна-Брок Плюс», ТОВ «Сілена») позначення «RED BULL» (комбінованого), яке є схожим настільки, що його можна сплутати з добре відомою в Україні торговельною маркою «Red Bull» права на яку належать заявнику;
- заборону відповідачам використовувати позначення, схоже настільки, що його можна сплутати, зокрема, асоціювати з добре відомою в Україні торговельною маркою «Red Bull», зокрема, та не виключно, здійснювати імпорт та будь-яке інше введення в цивільний обіг товарів, маркованих зазначеним позначенням;
- застосування спеціальних способів захисту, передбачених законодавством, зокрема вилучення з цивільного обігу та знищення контрафактного товару, що пов'язується з неправомірним використанням відповідачами у господарській діяльності (під час імпорту) позначення, що є імітацією добре відомої в Україні торговельної марки заявника, стосовно товарів, які хоч і не є спорідненими з товарами реєстрації заявника (цукерки проти напоїв), проте оформлені таким чином, що використання цього позначення стосовно вказаних товарів вказуватиме на зв'язок між такими товарами та заявником як власником добре відомого знака, а інтересам заявника як власника цього знака буде завдано шкоди внаслідок такого використання у зв'язку з повним відтворенням на упаковці спірного товару домінуючих словесних («RedBull») та зображувальних елементів (червоний бик, сонячний диск, специфічна кольорова гама), які складають відомий споживачеві образ продукції заявника, що за позицією заявника неминуче вказує на зв'язок між цим товаром та власником добре відомого знака, вводить споживачів в оману щодо особи виробника та якості товару, а також завдає шкоди інтересам заявника шляхом розмивання розрізняльної здатності його бренду.
За позицією заявника, враховуючи характер майбутніх позовних вимог, які спрямовані на вилучення з обігу контрафактної продукції; критичні строки митного призупинення, які, згідно із абзацом першим повідомлення митниці, спливають 24 листопада 2025 року, та імперативні вимоги митного законодавства щодо безумовного випуску товарів у вільний обіг у разі відсутності судової заборони, існують реальна та невідворотна загроза того, що невжиття негайних заходів забезпечення позову призведе до втрати предмета спору ще до відкриття провадження у справі, позаяк за відсутності ухвали суду про забезпечення позову відповідачі (імпортер та декларант) отримають безперешкодну можливість завершити митне оформлення та розпорядитися спірним товаром на власний розсуд (зокрема, відчужити його третім особам, приховати, реалізувати на ринку або спожити), що зробить виконання будь-якого майбутнього рішення суду про захист прав інтелектуальної власності заявника неможливим або неефективним.
В даному аспекті звертає увагу, що виконання судового рішення в частині зазначених позовних вимог буде можливим виключно у разі вжиття заходів забезпечення, адже вони є необхідною гарантією фізичної наявності цього товару під контролем митних органів на момент набрання рішенням законної сили.
Резюмуючи викладене акцентує увагу, що невжиття заходів забезпечення призведе до того, що контрафактний товар (цукерки, які марковані позначенням, схожим настільки, що його можна сплутати, зокрема, асоціювати з добре відомою в Україні торговельною маркою «Red Bull», але мають невідоме походження та якість) потрапить до споживачів, що спричинить: непоправну шкоду діловій репутації позивача, а споживачі, будучи введеними в оману зовнішнім виглядом упаковки, асоціюватимуть якість цукерок (яка може з великою ймовірністю бути значно нижчою, ніж якість продукції, яку пропонує до продажу та реалізує Заявник) безпосередньо з брендом «RED BULL», а відновити втрачену довіру споживача після споживання неякісного продукту харчування значно складніше, ніж компенсувати майнові збитки.
Вказує також, що в такому разі судовий захист буде неефективний, позаяк, якщо товар буде випущено в обіг, позивач буде змушений ініціювати десятки або сотні нових судових процесів проти кожного окремого роздрібного продавця, який реалізує ці цукерки, що покладатиме на позивача надмірний процесуальний, часовий та фінансовий тягар, що суперечить принципу процесуальної економії та праву позивача на ефективний засіб правового захисту в межах одного судового провадження.
Доводить співмірність вжитих заходів забезпечення, які не матимуть негативних наслідків для відповідачів через їх тимчасовий характер (заборона завершення митного оформлення діє лише до вирішення спору по суті), відсутність законного інтересу у порушенні (якщо товар дійсно порушує права інтелектуальної власності (що підтверджується попередніми висновками митниці та очевидною візуальною схожістю, то відповідачі не мають жодних прав на вчинення дій стосовно коментованої продукції, зокрема, та не виключно, на імпорт, зберігання з метою продажу, пропонування до продажу та продаж, а отже, зупинення такого товару не може вважатися завданням їм збитків у розумінні закону); локальність (заходи стосуються виключно однієї конкретної партії товару (за МД № 25UA305130022241U4) і не блокують господарську діяльність відповідачів).
При цьому, заявник вважає не вважає за можливе, з урахуванням характеру майбутнього спору зазначити пропозиції щодо зустрічного забезпечення та вказує, що заявник є всесвітньо відомим виробником та фінансово стійкою компанією, що володіє значними активами, що гарантує можливість відшкодування будь-яких гіпотетичних збитків у малоймовірному випадку відмови у позові, без необхідності внесення коштів на депозитний рахунок суду.
Згідно з ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У даному випадку суд не вбачає необхідності здійснення виклику учасників справи для з'ясування додаткових обставин, з огляду на вказані заявником підстави та спосіб забезпечення позову, а також зважаючи на процесуально стислі строки розгляду заяви.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з такого.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.п. 2, 4, 8 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 753/22860/17).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 року у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 року № 921/40/20).
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 916/1572/19).
Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.12.2020 року у справі № 911/1111/20).
Статтею 129-1 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує, зокрема, висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23.03.2020 у справі № 910/7338/19, згідно якого невжиття наведених позивачем у заяві про забезпечення позову заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у справі (у разі задоволення позову), ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи відповідач здійснить розпорядження своїм майном або частиною майна у будь-який спосіб, зокрема відчужить своє майно (частину майна) на користь інших осіб (у тому числі шляхом продажу, дарування, передачі в управління або оренду, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, найм, передачі в іпотеку та/або заставу, будь-якого іншого обтяження), то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить ефективний захист та поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся з позовом у цій справі.
Предметом майбутнього позову в даній справі заявником визначено, зокрема:
- визнання неправомірним використання відповідачами (ТОВ «Етна-Брок Плюс», ТОВ «Сілена») позначення «RED BULL» (комбінованого), яке є схожим настільки, що його можна сплутати з добре відомою в Україні торговельною маркою «Red Bull» права на яку належать заявнику;
- заборону відповідачам використовувати позначення, схоже настільки, що його можна сплутати, зокрема, асоціювати з добре відомою в Україні торговельною маркою «Red Bull», зокрема, та не виключно, здійснювати імпорт та будь-яке інше введення в цивільний обіг товарів, маркованих зазначеним позначенням;
- застосування спеціальних способів захисту, передбачених законодавством, зокрема вилучення з цивільного обігу та знищення контрафактного товару.
Таким чином, суд констатує, що предметом спору у цій справі є вимоги немайнового характеру, а відтак в даному випадку підлягає дослідженню така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та/або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Слід зазначити, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №910/11678/22).
Разом з тим, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Долучені до заяви про вжиття заходів забезпечення позову докази свідчать, що заявнику належать майнові права на торговельну марку Red Bull з зображенням биків за міжнародною реєстрацією № 612320 від 27.12.1993 року, яка є чинною в Україні, внесена до Митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності під номером 408 та визнана добре відомою в Україні.
Частинами четвертою і п'ятою статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» передбачено, що використанням торговельної марки визнається:
- нанесення її на будь-який товар, для якого торговельну марку зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
- застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано;
- застосування її в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.
Торговельна марка визнається використаною, якщо її застосовано у формі зареєстрованої торговельної марки, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованої торговельної марки лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності торговельної марки.
Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:
- позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;
- позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;
- позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;
- позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою.
Необхідність вжиття заходів забезпечення заявник пов'язує з отриманим від Закарпатської митниці повідомленням від 11.11.2025, у якому зазначено, що при митному оформленні товару - Кондитерських виробів з цукру без вмісту какао: Тверді цукерки RedBull flavored Hard Candy (22g x 20bags x 12 per carton - 473 коробок)»; загальна кількість: 113 520 упаковок; митна декларація: № 25UA305130022241U4 від 10.11.2025; напрямок переміщення: Імпорт; країна походження: Китай; країна відправлення: В'єтнам; виробник: Guangdong Barry Health Technology Co., LTD (Китай); відправник/експортер: VIHABA CO., LTD (В'єтнам); декларант: Товариство з обмеженою відповідальністю «Етна-Брок Плюс»; одержувач/імпортер: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілена», - виробник використав на товарах зображувальні елементи комбінованої торговельної марки «Red Bull», а саме словесна частина знака представлена словосполученням двох англійських слів «red» і «bull», яка схожа на оригінальний шрифт торговельної марки... також поряд зі словесною частиною використане зображення бика та зображення кола на задньому фоні.
Відповідно до частини першої статті 397 Митного кодексу України до товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, митні органи застосовують такі заходи щодо сприяння захисту прав інтелектуальної власності:
1) призупинення митного оформлення товарів на підставі даних митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, відповідно до статті 399 цього Кодексу;
2) призупинення митного оформлення товарів за ініціативою митного органу відповідно до статті 400 цього Кодексу;
3) знищення товарів, митне оформлення яких призупинено за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності, відповідно до статті 401 цього Кодексу;
4) призупинення митного оформлення та знищення невеликих партій товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, відповідно до статті 4011 цього Кодексу;
5) зміна маркування на товарах та їх упаковці відповідно до статті 402 цього Кодексу.
Згідно з частинами восьмою і дев'ятою статті 399 Митного кодексу України у разі якщо протягом перших 10 робочих днів після отримання повідомлення про призупинення митного оформлення товарів правовласник письмово проінформує митний орган про звернення до суду з метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності або звернеться до такого митного органу з письмовим вмотивованим клопотанням про продовження строку призупинення митного оформлення, то призупинення митного оформлення вказаних товарів може бути продовжено митним органом, але не більш як на 10 робочих днів.
У разі якщо протягом строків, зазначених у частині другій цієї статті, правовласник подасть митному органу, що призупинив митне оформлення товарів, ухвалу суду про забезпечення позову щодо заборони вчинення певних дій у справі про порушення прав інтелектуальної власності або інше рішення з цього питання, винесене (прийняте) іншими уповноваженими державними органами, митний орган продовжує призупинення митного оформлення товарів на строк, встановлений цими органами.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості клопотання заявника про вжиття заходів забезпечення позову, його адекватності та співмірності із заявленими у цій справі позовними вимогами, суд враховує, що призупинення митного оформлення товарів, щодо яких виявлено ознаки порушення прав інтелектуальної власності при митному оформленні, має обмежені законом строки, тому у позивача існують побоювання, що у випадку невжиття заходів забезпечення, про які він просить у заяві, виконання рішення суду буде неможливим або утрудненим, оскільки по-перше, відстежити подальший рух товарів буде неможливо, по-друге, призведе до необхідності залучення інших учасників провадження, що ускладнить розгляд справи.
При цьому, враховуючи наявність у заявника визначених у ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» виключних прав, як правовласника добре відомої торговельної марки в Україні, суд враховує, що ймовірне завершення митного оформлення та випуск у вільний обіг товару: «Кондитерські вироби з цукру без вмісту какао (митна декларація № 25UA305130022241U4 від 10.11.2025 року) унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів власника торговельної марки у випадку задоволення його позовних вимог про визнання неправомірним використання відповідачами позначення «RED BULL» (комбінованого), заборону відповідачам його використання (зокрема здійснювати імпорт та будь-яке інше введення в цивільний обіг товарів, маркованих зазначеним позначенням) та вилучення з цивільного обігу та знищення контрафактного товару.
Суд враховує, що відповідну позовну вимогу до відповідачів з визначених заявник підстав можливо заявити лише до моменту реалізації спірного товару відповідачами, тоді як у протилежному випадку позивач буде змушений ініціювати нові судові процеси проти окремих роздрібних його продавців, що суперечитиме принципу процесуальної економії у випадку прийняття рішення про задоволення майбутнього позову в цій справі та унеможливить виконання такого рішення суду, що не може відповідати принципу ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів правовласника торговельної марки.
З огляду на наведене, господарський суд доходить висновку про існування взаємозв'язку між майбутнім предметом позовних вимог у даній справі та обраними заявником заходами забезпечення позову про:
- заборону Закарпатській митниці Державної митної служби України та будь-яким іншим митним органам України вчиняти дії, спрямовані на завершення митного оформлення та випуск у вільний обіг товару: «Кондитерські вироби з цукру без вмісту какао: Тверді цукерки RedBull flavored Hard Candy» у кількості 113 520 упаковок, що надійшов на митну територію України на адресу одержувача ТОВ «Сілена» та був заявлений до оформлення декларантом ТОВ «Етна-Брок Плюс» за митною декларацією № 25UA305130022241U4 від 10.11.2025 року;
- заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «Етна-Брок Плюс» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Сілена» вчиняти будь-які дії, спрямовані на завершення митного оформлення та випуск у вільний обіг товару: «Кондитерські вироби з цукру без вмісту какао: Тверді цукерки RedBull flavored Hard Candy» у кількості 113 520 упаковок, що надійшов за митною декларацією № 25UA305130022241U4 від 10.11.2025 року.
Наведене, з урахуванням приписів ст. ст. 136, 137 ГПК України, дозволяє суду дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заяви про забезпечення позову, які визначені процесуальним законом та є спеціальними у сфері захисту прав та інтересів щодо товарів чи предметів, що містять (чи можуть містити) об'єкти інтелектуальної власності.
Помилковим, водночас, суд вважає зазначення заявником посилання на період дії заходів забезпечення позову: «до набрання рішенням у справі законної сили», позаяк відповідні часові рамки чинності вжитих судом заходів забезпечення позову визначені у ч.ч. 7, 9, 10 ст. 145ГПК України та спливають:
- через дев'яносто днів з дня набрання рішенням законної сили, - у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову (за відсутності їх дочасного скасування судом за вмотивованим клопотанням учасника справи;
- в день набрання законної сили рішенням або ухвалою суду, - у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову (про що суд зазначає у відповідному судовому рішенні).
Водночас, суд зауважує, що інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України). Співмірність, зокрема передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі №910/3704/21).
При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (пункт 8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Таким чином, з огляду на обставини справи, суд враховує, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви Компанії Ред Булл Гмбх (Red Bull GmbH) від 24.11.2025 та про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову шляхом:
- заборони Закарпатській митниці Державної митної служби України та будь-яким іншим митним органам України вчиняти дії, спрямовані на завершення митного оформлення та випуск у вільний обіг товару: «Кондитерські вироби з цукру без вмісту какао: Тверді цукерки RedBull flavored Hard Candy» у кількості 113 520 упаковок, що надійшов на митну територію України на адресу одержувача ТОВ «Сілена» та був заявлений до оформлення декларантом ТОВ «Етна-Брок Плюс» за митною декларацією № 25UA305130022241U4 від 10.11.2025 року;
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Етна-Брок Плюс» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Сілена» вчиняти будь-які дії, спрямовані на завершення митного оформлення та випуск у вільний обіг товару: «Кондитерські вироби з цукру без вмісту какао: Тверді цукерки RedBull flavored Hard Candy» у кількості 113 520 упаковок, що надійшов за митною декларацією № 25UA305130022241U4 від 10.11.2025 року, які є співмірними заявленим позовним вимогам та будуть спрямовані на тимчасове збереження поточного стану правовідносин між сторонами та статусу спірної партії товару з метою унеможливлення виникнення підстав для їх зміни під час розгляду спору, що відповідно, призвело б до унеможливлення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог та створювало б перешкоди ефективному захисту та поновленню прав та інтересів власника торговельної марки, за захистом яких він планує звернутися до суду.
Позатим, суд, з врахуванням приписів статті 141 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність обставин, з якими законодавець пов'язує необхідність застосування зустрічного забезпечення.
Так, згідно з ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Крім того, відповідно до частин 1, 4 статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Водночас, за змістом диспозитивної норми статті 141 ГПК України пред'явлення особі, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, вимог забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), є правом, а не обов'язком господарського суду (наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 по справі №916/2851/17 та від 26.11.2018 у справі №904/2925/18), так само як і питання зустрічного забезпечення може бути вирішено судом в ухвалі про зустрічне забезпечення позову, винесеній за результатами розгляду клопотання відповідача про зустрічне забезпечення, що відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому статтею 13 цього Кодексу.
Відтак, у даному випадку незазначення в ухвалі про вирішення питання зустрічного забезпечення не можна вважати процесуальним порушенням, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач (відповідачі) не позбавлений (-ні) можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.
Частиною 6 ст. 140 ГПК України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Суд зауважує, що відповідно до частини третьої статті 138 ГПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів. За правилам статті 145 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви.
Керуючись 2, 4, 5, 7, 13, 14, 15, 74, 86, 136-140, 145, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Заяву Компанії Ред Булл Гмбх (Red Bull GmbH) від 24.11.2025 про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити.
2. 3аборонити Закарпатській митниці Державної митної служби України (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 20, код ЄДРПОУ 43985560) та будь-яким іншим митним органам України вчиняти дії, спрямовані на завершення митного оформлення та випуск у вільний обіг товару: «Кондитерські вироби з цукру без вмісту какао: Тверді цукерки RedBull flavored Hard Candy» у кількості 113 520 упаковок, що надійшов на митну територію України на адресу одержувача ТОВ «Сілена» та був заявлений до оформлення декларантом ТОВ «Етна-Брок Плюс» за митною декларацією № 25UA305130022241U4 від 10.11.2025 року.
3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Етна-Брок Плюс» (89440, с. Великі Лази Ужгородського району Закарпатської області, «Новий» Мікрорайон, буд. б/н, код ЄДРПОУ 45826421) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Сілена» (88000, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 170, код ЄДРПОУ 30696981) вчиняти будь-які дії, спрямовані на завершення митного оформлення та випуск у вільний обіг товару: «Кондитерські вироби з цукру без вмісту какао: Тверді цукерки RedBull flavored Hard Candy» у кількості 113 520 упаковок, що надійшов за митною декларацією № 25UA305130022241U4 від 10.11.2025 року.
Стягувач: Ред Булл Гмбх (Red Bull GmbH), Ам Бруннен 1, А-5330 Фушль-ам-Зе, Австрійська Республіка (Am Brunnen 1, A-5330 Fuschl am See, Austria).
Боржник 1: Закарпатська митниця Державної митної служби України (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 20, код ЄДРПОУ 43985560);
Боржник 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Етна-Брок Плюс» (89440, с. Великі Лази Ужгородського району Закарпатської області, «Новий» Мікрорайон, буд. б/н, код ЄДРПОУ 45826421);
Боржник 3: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сілена» (88000, м. Ужгород, вул. Капушанська, буд. 170, код ЄДРПОУ 30696981).
Ця ухвала набирає законної сили з моменту підписання 25 листопада 2025 року, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 25 листопада 2028 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст.254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено та підписано 25 листопада 2025 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Р.М. Лучко