Ухвала від 25.11.2025 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

УХВАЛА

25.11.2025р. Справа № 905/169/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі Рикові А.С., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про грошові вимоги до боржника у сумі 116000 грн. (вх.№ 2506/25 від 21.04.2025), -

у справі № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519),

розпорядник майна - арбітражний керуючий Карауш Ю.В., -

представники не з'явилися, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі №905/169/25, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та постановою Верховного суду від 24.09.2025, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; вирішені інші процедурні питання.

На офіційній сторінці Верховного суду веб-порталу Судова влада України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" (№ 75623 від 26.03.2025).

В межах строку, визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Трун О.В., в системі «Електронний суд» подано заяву про грошові вимоги до боржника на суму 116000,00 грн. (вх.№ 2506/25 від 21.04.2025), що складаються із заборгованості по заробітній платі за період роботи з 15.03.2018 по 03.06.2020.

До заяви додано наступні документи: правовстановлюючі документи представника, паспортні дані та довідку про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 , довідку Пенсійного фонду України про індивідуальні відомості про застраховану особу від 20.02.2025 (форма ОК-5), довідку Пенсійного фонду України про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), сформовану засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України від 20.02.2025, ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 01.08.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 235/5856/24 (провадження № 2/235/1524/24), квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.

Ухвалою від 23.04.2025 суд відклав вирішення питання щодо прийняття між іншим заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами (вх.№ 2506/25 від 21.04.2025) до повернення матеріалів справи № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» на адресу Господарського суду Донецької області.

Згідно ухвали від 23.06.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами (вх.№ 2506/25 від 21.04.2025) та призначено її до розгляду у попередньому засіданні.

Попереднє засідання відкладалось та оголошувались перерви з постановленням судом відповідних ухвал, що наявні в матеріалах справи. Згідно ухвали від 17.11.2025 повідомлено заявників кредиторських вимог, боржника та розпорядника майна про призначення попереднього засідання на 25.11.2025.

Оскільки у заяві з кредиторськими вимогами місцезнаходженням заявника та його представника вказана адреса, що знаходиться на території активних бойових дій і на таку територію поштові відправлення не здійснюються, про дату, час та місце судового засідання заявник кредиторських вимог повідомлений шляхом публікації відповідного оголошення на офіційному сайті Господарського суду Донецької області веб-портала «Судова влада України», божник та розпорядник майна боржника повідомлені в системі "Електронний суд", що підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками оголошень та довідками про доставку електронного листа.

Суд виходить з того, що у рішеннях Європейського суду з прав людини, останній неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Також Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Більше того, заявник кредиторських вимог має цікавитись ходом розгляду даної справи судом, оскільки саме він ініціював вказане судове провадження.

Всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України "Про доступ до судових рішень", що свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

В розумінні приписів статей 120, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України, сторони вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 ГПК України). Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву (ч. 5 ст. 197 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених КУзПБ.

Будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, заявник та інші учасники справи не забезпечили явку у судове засідання уповноважених представників (в режимі відеоконференції у встановленому порядку), що за умовами ч.1 ст. 202 ГПК України, не перешкоджає розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника у цьому попередньому засіданні.

10.11.2025 в системі «Електронний суд» ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» подав додаткові пояснення про результати розгляду між іншим заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх. № 01-41/10518/25), в яких вказує, що частково визнає вимоги - лише у сумі 104124,95 грн. заборгованості по заробітній платі.

14.11.2025 в системі “Електронний суд» ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» подані додаткові пояснення у справі (вх.№ 7085/25 від 17.11.2025), за змістом яких між іншим зазначає, що представником ОСОБА_1 - адвокатом Трун О.В. не було надано належних доказів наявності повноважень виступати від імені заявника з кредиторськими вимогами у даній справі, тому просить залишити таку заяву з кредиторськими вимогами без розгляду або відмовити у їх визнанні через відсутність належного підтвердження представництва.

Розглянувши таке клопотання боржника, зокрема про залишення заяв з кредиторськими вимогами без розгляду через відсутність належного підтвердження представництва, суд не знаходить підстав для його задоволення за відсутністю документального підтвердження наведених ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» аргументів. Повноваження представника ОСОБА_1 - адвоката Трун О.В. підтверджуються наявною в матеріалах справи копією ордеру серії АН № 1651576 від 19.04.2025 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 4119 від 22.03.2019, поданими разом із заявою про кредиторські вимоги до боржника, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 60 ГПК України.

Розпорядником майна боржника - арбітражним керуючим Карауш Ю.В. не подано письмове повідомлення про результати розгляду грошових вимог Будника О.В.

12.11.2025 від розпорядника майна в системі «Електронний суд» надійшло клопотання про продовження строку на надання відомостей про розгляд вимог кредиторів у справі № 905/169/25 про банкрутство ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (вх.№ 01-41/10601/25).

Розглянувши вказане клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення.

Частиною 5 статті 45 КУзПБ встановлено, що розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Ухвалою від 05.05.2025 господарський суд задовольнив клопотання арбітражного керуючого Карауш Ю.В. від 30.04.2025 № 02-47-25/223 про продовження строку для подання відомостей про розгляд вимог кредиторів в процедурі розпорядження майном (документ сформований в системі "Електронний суд" 30.04.2025, вх.№ 3071/25 від 01.05.2025), продовжив розпоряднику майна - арбітражному керуючому Карауш Ю.В. строк для подання до Господарського суду Донецької області відомостей про розгляд вимог кредиторів у справі № 905/169/25 до 15.05.2025.

В розумінні статті 119 ГПК України відновлення пропущеного чи продовження процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Заява з грошовими вимогами Будника О.В. подана в системі «Електронний суд» 19.04.2025, її копія надіслана як боржнику так і розпоряднику майна, визначений як частиною 5 статті 45 КУзПБ так і продовжений ухвалою суду від 05.05.2025 строк розпоряднику майна для надання повідомлення про результати розгляду грошових вимог давно сплив, поважних причин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій розпорядником майна не доведено, доказів протилежного не надано.

Дослідивши подані докази на підтвердження кредиторських вимог та докази на їх спростування, суд зазначає таке.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (ст. 1 КУзПБ).

Згідно ч.2 ст. 47 КУзПБ, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. Господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

Абзацом шостим частини другої статті 45 КУзПБ унормовано, що кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

У попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).

У заяві з кредиторськими вимогами ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Трун О.В., стверджує, що в період з 15.03.2018 по 03.06.2020 працював у ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», 03.06.2020 був звільнений за ст. 38 КЗпП України. Однак після звільнення роботодавець з ним не розрахувався, про розмір заборгованості не повідомив, адвокатський запит про розмір заборгованості з заробітної плати ОСОБА_1 проігнорував. Заявник стверджує, що заборгованість ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» перед ним становить 116000,00 грн.

Згідно із статтею 43 Конституції України, гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ст. 97 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Аналогічні норми закріплені у статтях 21, 22 Закону України "Про оплату праці".

Згідно з частиною першою ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до частини першої ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

За змістом статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед працівником має довести саме роботодавець, але це не звільняє працівника від обов'язку доведення наявності права на отримання певних сум.

Як встановлено судом, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів укладення 15.03.2018 трудового договору між сторонами у справі та його припинення 03.06.2020, зокрема немає: трудової книжки ОСОБА_1 або витягу з неї з відповідними записами про прийняття на роботу та звільнення з роботи у ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», наказу про оформлення працівника на певну посаду (прийняття на роботу, звільнення з роботи), відсутні докази на підтвердження перебування сторін у фактичних трудових відносинах у період з 15.03.2018 по 03.06.2020, не надані розрахункові листки підприємства про заробітну плату, що надаються працівнику щомісяця.

Статтями 13, 14, 74 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

У заяві з грошовими вимогами викладено клопотання про витребування у боржника відомостей про розмір заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 , посилаючись на неотримання відповіді на адвокатський запит від 22.07.2024. Проте, на порушення вимог 80, 81 ГПК України до матеріалів справи не було надано доказів вжиття заявником будь-яких заходів для отримання таких даних самостійно, серед переліку додатків до заяви з грошовими вимогами такі докази також не значаться, що свідчить про відсутність підстав для задоволення такого клопотання.

Як встановлено з наданої разом із заявою про грошові вимоги до боржника довідки Пенсійного фонду України про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), сформованої засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України від 20.02.2025, страхувальником ОСОБА_1 у 2018 році виступали дві самостійні юридичні особи: Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» (код ЄДРПОУ 31599557) та ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 322811519), у 2019 році - один страхувальник ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», у 2020 році - два страхувальника Приватне акціонерне товариство "Шахтоуправління "Покровське"" (код ЄДРПОУ 13498562) та ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 322811519).

Отже, у вказаний період роботодавцем заявника кредиторських вимог був між іншим і ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ».

Суд враховує, що офіційні відомості Пенсійного фонду України щодо розміру заробітної плати за формою ОК-5 стосовно працівника підтверджують лише його страховий стаж та не можуть бути прийняті судом як належні докази щодо розміру заробітної плати та розміру заборгованості по ній. (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31.05.2021 у справі № 242/3051/18 (провадження № 61-1021св19)).

Як вже зазначалось, заявник не надав до матеріалів справи будь-яких доказів на підтвердження виникнення у ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» заборгованості по заробітній платі за період роботи ОСОБА_1 на підприємстві, зокрема виписку банку про рух коштів по рахунку заявника, розрахункових листків (табулеграми), що видаються роботодавцем працівнику щомісяця. Також ані у самій заяві ані окремим документом не наведено розрахунку заборгованості із визначенням у ньому вихідних даних та періоду виникнення. Не надано доказів вжиття будь-яких заходів для їх отримання самостійно заявником, у порядку і строки визначені у статтях 80, 81 ГПК України.

Відтак сукупність долучених до заяви з грошовими вимогами документів не підтверджує обґрунтованість та розмір заявлених вимог. Рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору у матеріалах справи також відсутнє.

Водночас суд враховує, що згідно додаткових пояснень боржника у цій справі (вх. № 01-41/10518/25) ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» визнає заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 у сумі 104124,95 грн.

Згідно з частиною 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У цій справі суд не має обґрунтованих підстав вважати надані ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» відомості недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом.

Оскільки доказів виконання ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» як роботодавцем свого обов'язку із проведення повних розрахунків із заявником-працівником при звільненні не надано, ОСОБА_1 в свою чергу не оспорює та не спростовує саме таку суму боргу по зарплаті перед ним, тому суд визнає ОСОБА_1 кредитором ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства на суму 104124,95 грн., які й підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у першу чергу. В решті вимог слід відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) в розмірі 104124,95 грн.

В решті вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили в день її проголошення (підписання) та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повна ухвала підписана 25.11.2025.

Суддя Н.В. Величко