вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
24.11.2025м. ДніпроСправа № 904/8219/21
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Київстар", м. Київ
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Державного навчального закладу "Дніпровський технолого-економічний фаховий коледж", м. Дніпро
про стягнення неустойки в розмірі 393 567,04 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київстар" про стягнення неустойки в розмірі 393 567,04 грн.
Ухвалою суду від 05.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/8219/21 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 22.11.2021 зупинено провадження у справі № 904/8219/21 до закінчення розгляду справи № 904/8787/21.
Ухвалою від 17.07.2023 провадження у справі № 904/8219/21 поновлено.
Ухвалою від 21.08.2023 задоволено клопотання відповідача та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Державний навчальний заклад "Дніпровський технолого-економічний фаховий коледж".
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Регіональне відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (надалі - орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Київстар" (надалі - орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 12/02-5340-ОД від 24.09.2013 (надалі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - окреме нерухоме майно частину даху, реєстровий номер: 00193418.1.УВПДАМ001 (надалі - майно) площею 25, кв.м, розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Авіаційна, 33 на даху дев'ятиповерхового будинку, що перебуває на балансі Державного навчального закладу "Дніпровський технолого-економічний фаховий коледж" (надалі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 16.05.2013 і становить за незалежною оцінкою 73 513,00 грн.
Додатковою угодою від 01.02.2018 внесено зміни до п. 1.1 договору та встановлено, що вартість об'єкту оренди визначена згідно зі звітом про оцінку на 24.08.2017 та становить за незалежною оцінкою 410 861 грн.
Згідно з пунктом 1.2 договору, майно передається в оренду з метою розташування операторів телекомунікацій, які надають послуги з рухомого зв'язку. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.
Пунктом 2.1 договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.
Відповідно до пункту 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами) (надалі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного Майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - липень 2013 року 2 450,44 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2013 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень 2013 року.
Додатковою угодою від 01.02.2018 викладено п. 3.1 договору в такій редакції: "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами) (надалі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку липень 2013 року 13 695,38 грн."
Також у додатковій угоді від 01.02.2018 було визначено, що нова редакція пункту 3.1 договору набирає чинності з 24.08.2017.
Згідно пункту 3.2 договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (пункт 3.4 договору).
За приписами пункту 3.6 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:
- 50% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства, у розмірі 1 225,22 грн.;
- 50% балансоутримувачу у розмірі 1 225,22 грн.; щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.
Додатковою угодою від 01.02.2018 викладено п. 3.6 договору в новій редакції: "Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:
- 50% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства, у розмірі 6 848,69 грн.;
- 50% балансоутримувачу у розмірі 6 848,69 грн.; щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря протягом дії договору."
Також у додатковій угоді від 01.02.2018 було визначено, що нова редакція пункту 3.6 договору набирає чинності з 24.08.2017.
За актом приймання - передачі від 24.09.2013 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди.
Відповідно до пункту 10.1 договору, цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 24.09.2013 по 23.09.2014 включно.
Додатковою угодою від 10.11.2014 доповнено п. 10.1 розділу 10. "Строк чинності, умови зміни та припинення договору" абзацом 2 в такій редакції: "Цей договір є пролонгованим з 24.09.2014 по 23.08.2017 включно."
Додатковою угодою від 12.09.2017 п. 10.1 викладено в такій редакції: "Термін діє договору оренди продовжено по 23.12.2017 включно."
Додатковою угодою від 01.02.2018 третій та четвертий абзац пункту 10.1 розділу 10. "Строк чинності, умови зміни та припинення договору" викладено в такій редакції: "Цей договір є пролонгованим з 24.12.2017 по 23.07.2020 включно."
Позивач стверджує, що листом № 11-02-03068 від 10.06.2020 позивач повідомляв відповідача про набрання чинності ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ. Позивач зазначив, що у даному випадку продовження спірного договору оренди має здійснюватись за результатом проведення аукціону.
Позивач зауважив, що, відповідно до п. 3 ст. 18 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", з метою продовження договору оренди, орендар звертається до орендодавця за три місяці до закінчення строку дії договору та, відповідно до п. 8 ст. 18 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди, зобов'язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт.
Позивач вказав, що повернеться до питання щодо прийняття рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений або про відмову у його продовженні після отримання вищезазначених документів.
Позивач зазначив. що листом № 11-02-04017 від 27.07.2020 повідомив відповідача про припинення терміну дії договору оренди № 12/02-5340-ОД від 24.09.2013 з 24.07.2020.
Позивач наполягає на тому, що договір оренди № 12/02-5340-ОД від 24.09.2013 припинив свою дію з 24.07.2020 у зв'язку із закінченням строку, на якій його було укладено.
Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Позивач стверджує, що після закінчення строку дії договору орендарем не було повернуто орендодавцю об'єкт оренди у встановленому законом порядку.
За період з 24.07.2020 по 30.06.2021 позивач нарахував відповідачу до сплати неустойку у розмірі подвійної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 393 567,04 грн.
При цьому, для розрахунку неустойки позивачем використовувався розмір місячного орендного платежу 100%.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач надав до суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.
Відповідач не погоджується з твердженням позивача про те, що договір оренди № 12/02-5340-ОД від 24.09.2013 припинив свою дію 24.07.2020.
Відповідач вважає, що станом на день закінчення дії договору оренди № 12/02-5340-ОД від 24.09.2013, тобто на 24.07.2020, до відносин щодо продовження договору оренди повинні застосовуватися норми спеціального Закону від 03.10.2019 № 157-ІХ та Порядку № 483 від 03.06.2020.
Відповідач зауважив, що позивач, як орендодавець, в порушення пункту 143 Порядку передачі майна в оренду № 483 від 03.06.2020, не повідомив відповідача за тридцять днів до закінчення строку дії Договору (тобто до 25.06.2020) про його припинення.
Відповідач вважає, що, виходячи зі змісту листа позивача від 10.06.2020 № 11-02-03068, не вбачається, що позивачем до 25.06.2020 вже було прийнято рішення про припинення Договору №12/02-5340-ОД від 24.09.2013; позивач не повідомляє відповідача про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акту приймання-передачі.
Відповідач звернув увагу на те, що надання орендарем звіту про оцінку майна передбачено порядком продовження договорів без проведення аукціону. Разом з цим, відповідач не відноситься до суб?єктів, передбачених частинами 1-2 ст.15 закону України від 03.10.2019 № 157-IХ і Договір № 12/02-5340-ОД від 24.09.2013 не є таким, що згідно ч.2 ст.18 Закону від 03.10.2019 № 157-IХ може бути продовженим без проведення аукціону.
Тобто, на думку відповідача, Орендар, що повинен приймати участь у аукціоні, не повинен надавати звіт про ринкову (оціночну) вартість об'єкту оренди.
Крім того, відповідач зазначив, що п. 143 Порядку № 483 від 03.06.2020 не передбачає подання чинним орендарем звіту про ринкову (оціночну) вартість об?єкта оренди в разі продовження договору оренди на аукціоні, тобто ця вимога Позивача, зазначена у листі від 10.06.2020 № 11-02-03068, на думку відповідача, є незаконною.
Відповідач вважає, що позивач не мав права відмовляти відповідачу у продовженні договору в зв?язку з тим, що відповідач не надав звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт, бо позивачу було надано звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт 14.07.2020.
Відповідач зазначив, що після 24.07.2020 він продовжував виконувати свої зобов'язання за Договором, а позивач продовжував їх приймати.
Відповідач вказав, що договір оренди № 12/02-5340-ОД від 24.09.2013 був автоматично продовжений, в силу ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ст. 764 Цивільного кодексу України, тому і неустойка передбачена ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України не підлягає застосуванню. Бо Відповідач користувався орендованим майном у період з 24 липня 2020 року по 15 липня 2021 року (період зазначено згідно розрахунку неустойки Позивача) на підставі діючого договору оренди, тому і обов'язку щодо повернення майна в нього не виникало.
Крім того, відповідач вважає, що позивач неправильно нарахував неустойку, передбачену ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України. Бо в період з липня 2020 року по липень 2021 року Відповідач користувався орендованим майном та сплачував орендну плату.
Частиною 2 ст. 785 ЦК України передбачена неустойка, що є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні ст.230 Господарського кодексу України. Тому, на думку відповідача, одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є неможливим, оскільки є притягненням Відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Відповідач зазначив, що позивач, як орендодавець, і ДВНЗ «Дніпровського технолого-економічного коледж», як балансоутримувач за Договором, за період з 24 липня 2020 року по 01 червня 2021 року включно, отримали від відповідача орендну плату в розмірі 250 982,39 грн., зараховували на свій рахунок, і не повертали її відповідачу. Але позивач не врахував ці кошти при обрахуванні заявленої до стягнення суми неустойки.
До того ж, відповідач вважає, що у позивача, як у орендодавця відсутнє суб?єктивне право на отримання суми орендних платежів в розмірі 100 % за період з 24 липня 2020 року по 01 липня 2021 року, оскільки при розрахунку орендної плати останній зобов?язаний був керуватися умовами Договору.
Так, в п. 3.6. Договору визначено, з урахуванням змін внесених до Договору додатковою угодою від 01.02.2018, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні:
- 50% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділеннями казначейства у розмірі 6 848,69 грн.;
- 50% балансоутримувачу у розмірі 6 848,69 грн.
щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ.
У письмових поясненнях третя особа повідомила, що в період з липня 2020 року по 01.07.2021 відповідач виконував усі умови спірного договору оренди та систематично сплачував орендну плату за користування спірними нежитловими приміщеннями.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення неустойки в розмірі 393 567,04 грн. внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 12/02-5340-ОД від 24.09.2013 зі своєчасного повернення орендованого майна.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, строк дії договору оренди №12/02-5340-ОД від 24.09.2013; чи був такий договір пролонгований у встановленому законом порядку; чи було повернуто орендарем орендодавцю об'єкт оренди після закінчення строку дії договору; в якому розмірі орендарю має бути нарахована неустойка за порушення строку повернення об'єкта оренди.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, правонаступником якого є Регіональне відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (надалі - орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Київстар" (надалі - орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 12/02-5340-ОД від 24.09.2013 (надалі - договір).
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до пункту 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - окреме нерухоме майно частину даху, реєстровий номер: 00193418.1.УВПДАМ001 (надалі - майно) площею 25, кв.м, розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Авіаційна, 33 на даху дев'ятиповерхового будинку, що перебуває на балансі Державного навчального закладу "Дніпровський технолого-економічний фаховий коледж" (надалі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 16.05.2013 і становить за незалежною оцінкою 73 513,00 грн.
Додатковою угодою від 01.02.2018 внесено зміни до п. 1.1 договору та встановлено, що вартість об'єкту оренди визначена згідно зі звітом про оцінку на 24.08.2017 та становить за незалежною оцінкою 410 861 грн.
Згідно з пунктом 1.2 договору, майно передається в оренду з метою розташування операторів телекомунікацій, які надають послуги з рухомого зв'язку. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.
Пунктом 2.1 договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.
Відповідно до пункту 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами) (надалі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного Майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - липень 2013 року 2 450,44 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2013 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень 2013 року.
Додатковою угодою від 01.02.2018 викладено п. 3.1 договору в такій редакції: "Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами) (надалі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку липень 2013 року 13 695,38 грн."
Також у додатковій угоді від 01.02.2018 було визначено, що нова редакція пункту 3.1 договору набирає чинності з 24.08.2017.
Згідно пункту 3.2 договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (пункт 3.4 договору).
За приписами пункту 3.6 договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:
- 50% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства, у розмірі 1 225,22 грн.;
- 50% балансоутримувачу у розмірі 1 225,22 грн.; щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.
Додатковою угодою від 01.02.2018 викладено п. 3.6 договору в новій редакції: "Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:
- 50% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства, у розмірі 6 848,69 грн.;
- 50% балансоутримувачу у розмірі 6 848,69 грн.; щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря протягом дії договору."
Також у додатковій угоді від 01.02.2018 було визначено, що нова редакція пункту 3.6 договору набирає чинності з 24.08.2017.
За актом приймання - передачі від 24.09.2013 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди.
Відповідно до пункту 10.1 договору, цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 24.09.2013 по 23.09.2014 включно.
Додатковою угодою від 10.11.2014 доповнено п. 10.1 розділу 10. "Строк чинності, умови зміни та припинення договору" абзацом 2 в такій редакції: "Цей договір є пролонгованим з 24.09.2014 по 23.08.2017 включно."
Додатковою угодою від 12.09.2017 п. 10.1 викладено в такій редакції: "Термін діє договору оренди продовжено по 23.12.2017 включно."
Додатковою угодою від 01.02.2018 третій та четвертий абзац пункту 10.1 розділу 10. "Строк чинності, умови зміни та припинення договору" викладено в такій редакції: "Цей договір є пролонгованим з 24.12.2017 по 23.07.2020 включно."
Листом № 11-02-03068 від 10.06.2020 позивач повідомляв відповідача про набрання чинності ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ. Позивач зазначив, що у даному випадку продовження спірного договору оренди має здійснюватись за результатом проведення аукціону.
Позивач зауважив, що, відповідно до п. 3 ст. 18 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", з метою продовження договору оренди, орендар звертається до орендодавця за три місяці до закінчення строку дії договору та, відповідно до п. 8 ст. 18 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди, зобов'язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт.
Позивач вказав, що повернеться до питання щодо прийняття рішення про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений або про відмову у його продовженні після отримання вищезазначених документів.
Листом № 11-02-04017 від 27.07.2020 позивач повідомив відповідача про припинення терміну дії договору оренди № 12/02-5340-ОД від 24.09.2013 з 24.07.2020.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Станом на 23.07.2020 - дату закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 12/02-5340-ОД від 24.09.2013 набрав чинності Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ (надалі - Закон).
Цей Закон регулює:
- правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна;
- майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.
Частиною другою статті 291 Господарського кодексу України встановлено, зокрема, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містить частина перша статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Пунктом 2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п'ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.
Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Оскільки датою закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 12/02-5340-ОД від 24.09.2013 є 23.07.2020, цей договір продовжується у порядку, визначеному Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ.
Частиною 1 ст. 18 Закону визначено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 ст. 18 Закону встановлено, що без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які:
- укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше;
- укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону;
- укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону;
- укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону, договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Слід зауважити, що нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції, чинній станом на дату закінчення строку дії договору № 12/02-5340-ОД від 24.09.2013 - 23.07.2020, не було передбачено можливості автоматичного продовження договорів оренди державного та комунального майна, у тому числі, і за мовчазною згодою орендодавця.
Тобто, договір оренди державного та/або комунального майна, що не був продовжений у порядку, визначеному Законом, припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Так, спірний договір, як не заперечується жодною стороною цього спору, підлягає продовженню за результатами проведення аукціону. Оскільки спірний договір не підпадає під перелік виключень, що передбачені частиною 2 ст. 18 Закону.
Відповідно до ч. 9 ст. 18 Закону, після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень:
- про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем;
- про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів продовження строку дії договору № 12/02-5340-ОД від 24.09.2013 у порядку, встановленому Законом.
Позов Приватного акціонерного товариства "Київстар" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про визнання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-5340-ОД від 24.09.2013 продовженим на тих самих умовах і на той же строк був залишений без розгляду ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2022 у справі №904/8787/21 за заявою самого позивача.
Додатково слід звернути увагу на те, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів звернення до орендодавця із заявою про продовження договору у строк не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії такого договору оренди, як то передбачено ч. 3 ст. 18 Закону. Найраніший лист орендаря до орендодавця про продовження договору датований 29.05.2020. Тоді як задля дотримання положень ч. 3 ст. 18 Закону та продовження укладеного договору оренди орендар мав звернутись до орендодавця не пізніше, аніж 23.04.2020.
За таких обставин, договір оренди № 12/02-5340-ОД від 24.09.2013 припинив свою дію з 24.07.2020 у зв'язку із закінченням строку, на якій його було укладено.
Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно з частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Виходячи із змісту частини першої статті 759 та частини першої статті 785 Цивільного кодексу України, договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.10.2019 у справі № 904/3315/18, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 910/20370/17.
Однак, після закінчення строку дії договору орендарем не було повернуто орендодавцю об'єкт оренди у встановленому законом порядку.
Так, за період з 24.07.2020 по 30.06.2021 за умови чинності спірного договору відповідач мав би сплатити до державного бюджету суму орендної плати 98 391,76 грн.
За таких обставин, неустойка у розмірі подвійної плати за користування земельною ділянкою у спірний період, яка має бути сплачена відповідачем до державного бюджету, складає 196 783,52 грн.
Посилання позивача на те, що відповідач має спалити державного бюджету неустойку у розмірі подвійної плати за користування земельною ділянкою, розрахованою від загального місячного орендного платежу є безпідставним. Оскільки за умовами спірного договору орендний платіж сплачується орендарем у рівних частинах до державного бюджету та балансоутримувачу.
Разом з цим, після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв'язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) та регулятивним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма статті 762 Цивільного кодексу України («Плата за користування майном») і охоронна норма частини другої статті 785 Цивільного кодексу України («Обов'язки наймача у разі припинення договору найму») не можуть застосовуватися одночасно, адже орендар не може мати одночасно два обов'язки, які суперечать один одному: сплачувати орендну плату, що здійснюється за правомірне користування майном, і негайно повернути майно.
Аналогічний правовий висновок викладену у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі №910/11131/19.
Після закінчення строку дії договору 23.07.2020, відповідач продовжував сплачувати до державного бюджету орендну плату.
Так, відповідно до наданого самим позивачем розрахунку, з урахуванням наявної переплати орендної плати до державного бюджету, а також з урахуванням наданого відповідачем платіжного доручення № 1522777 від 14.07.2021 на суму 9 178,85 грн., яке не було враховано позивачем у розрахунку, за період з 24.07.2020 відповідачем було сплачено до державного бюджету суму орендної плати у розмірі 99 457,32 грн.
Враховуючи те, що з 24.07.2020 відповідач не мав обов'язку сплачувати до державного бюджету орендну плату за спірним договором, сплачена сума 99 457,32 грн. має бути зарахована при розрахунку заборгованості відповідача з неустойки за несвоєчасне повернення об'єкту оренди.
Інше б не відповідало засадам розумності, справедливості та верховенства права.
За таких обставин, всього заборгованість відповідача зі сплати неустойки до державного бюджету за несвоєчасне повернення об'єкта оренди за договором № 12/02-5340-ОД від 24.09.2013 за період з 24.07.2020 по 30.06.2021 становить 97 326,20 грн.
А отже, позовні вимоги позивача про стягнення неустойки є обґрунтованими у розмірі 97326,20 грн.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 12/02-5340-ОД від 24.09.2013 (т. 1 а.с. 8 - 11), актом приймання - передачі (том 1 а.с. 12), розрахунком орендної плати (том 1 а.с. 12), додатковими угодами до договору (том 1 а.с. 13 - 17), листами орендодавця з доказами направлення (том 1 а.с. 18 - 21), листом № 11653/07 від 29.05.2020 (том 1 а.с. 149), листом від 10.06.2020 № 11-2-03068 (том 1 а.с. 173), скрін-шотом з електронної пошти (том 1 а.с. 174), листом від 27.07.2020 № 11-02-04017 (том 1 а.с. 175), поштовим чеком та списком згрупованих поштових відправлень (том 1 а.с. 176 - 177), листом від 21.07.2020 № 16-02-03926 (том 1 а.с. 178), листом № 16798/07 від 06.08.2020 (том 1 а.с. 179), умовами договору оренди (том 1 а.с. 203 - 210), оголошенням про передачу в оренду через аукціон нерухомого майна (том 1 а.с. 211 - 212), наказом від 16.08.2021 № 12/7352-6088-ОД (том 1 а.с. 213), протоколом про результати електронного аукціону (том 1 а.с. 214), листом № 28980/07 від 20.11.2020 (том 1 а.с. 215), листом № 16-02-06812 віл 25.11.2020 (том 1 а.с. 216), листом від 11-02-04253 від 12.07.2021 (том 1 а.с. 217).
Обставини, на які посилається відповідач, доводяться листом № 180 від 12.06.2020 (том 1 а.с. 79), листом № 11653/07 від 29.05.2020 (том 1 а.с. 80), листом № 16798/07 від 06.08.2020 (том 1 а.с. 81), сертифікатами до договору добровільного страхування (том 1 а.с. 82 - 93), платіжними дорученнями (том 1 а.с. 94 - 135).
Обставини, на які посилається третя особа, доводяться листом № 1/11-7300 від 19.10.2020 (том 1 а.с. 17), актами виконаних робіт (том 1 а.с. 18 - 28), рахунками на оплату (том 1 а.с. 29).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення неустойки у розмірі 97 326,20 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 296 240,84 грн. - слід відмовити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київстар" (місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 53, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код: 21673832) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (місцезнаходження: вул. Центральна, 6, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код: 42767945) неустойку у розмірі 97 326,20 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 459,89грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 296 240,84 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 24.11.2025.
Суддя М.О. Ніколенко