вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
25.11.2025м. ДніпроСправа № 904/1281/25 (199/6189/25)
Суддя Суховаров А.В. , розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванта С" (49081, місто Дніпро, проспект Воронцова, буд. 73, ідентифікаційний номер юридичної особи 33325174)
про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені
в межах справи №904/1281/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еммет Груп" (49044, місто Дніпро, вул.Барнаульська, будинок 2-А, кімната 129, ідентифікаційний номер юридичної особи 37807472)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванта С" (49081, місто Дніпро, проспект Воронцова, буд. 73, ідентифікаційний номер юридичної особи 33325174)
про визнання банкрутом
Без повідомлення (виклику) учасників справи
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/1281/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еммет Груп" (49044, місто Дніпро, вул.Барнаульська, будинок 2-А, кімната 129, ідентифікаційний номер юридичної особи 37807472) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванта С" (49081, місто Дніпро, проспект Воронцова, буд. 73, ідентифікаційний номер юридичної особи 33325174) про визнання банкрутом.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду від 06.05.2025 по справі №199/6189/25 цивільну справу №199/6189/25 (провадження№2/199/3606/25) за позовом ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванта С" передано до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи №904/1281/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванта С" (ЄДРПОУ 33325174).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.07.2025 матеріали позовної заяви №904/1281/25 (199/6189/25) передано на розгляд судді Суховарову А.В.
Ухвалою суду від 01.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванта С" (49081, місто Дніпро, проспект Воронцова, буд. 73, ідентифікаційний номер юридичної особи 33325174) про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені - залишено без руху; зобов'язано ОСОБА_1 протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме: докази доплати судового збору у розмірі 1 452,40грн.
Зазначеною вище ухвалою суд роз'яснив ОСОБА_1 , що у тому випадку, якщо позивач не усуне всі недоліки у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, яка звернулась з вищевказаною заявою.
24.09.2025 до суду надійшло клопотання про долучення до справи доказів сплати судового збору на виконання вимог ухвали суду від 01.08.2025.
Ухвалою суду від 06.08.2025 справу №904/1281/25 (199/6189/25) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу №904/1281/25 (199/6189/25) вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Зазначеною вище ухвалою суд роз'яснив учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-168 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі. Копії відповідних заяв повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) вказаних заяв до суду.
20.08.2025 до суду надійшов відзив ліквідатора ТОВ "Аванта С" - арбітражного керуючого Острика С.Ю. на позовну заяву ОСОБА_1 .
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом 25.11.2025 прийнято рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Відносно відповідача Господарським судом Дніпропетровської області 10.04.2025 відкрито провадження у справі №904/1281/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванта С" (49081, місто Дніпро, проспект Воронцова, буд. 73, ідентифікаційний номер юридичної особи 33325174), на даний час провадження перебуває на стадії ліквідації відповідно до постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2025.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, зокрема, спори про стягнення заробітної плати.
Аналогічні положення містяться у ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом позовної заяви, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача борг при звільненні згідно у розмірі 74 629,33грн. (ст.116 КЗпП); відшкодування за несвоєчасний розрахунок за період з 14.12.2024 по день фактичного розрахунку у розмірі 120 783,95грн. (ст.117 КЗпП) та стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви до суду.
Щодо вимоги про стягнення невиплаченої заробітної плати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що позивач перебував в трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується копією трудової книжки в період з 01.07.2009 по 13.12.2024.
Згідно наказу №98/к від 13.12.2024 позивача звільнено з роботи за угодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України, разом з тим, в день звільнення, всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України, відповідач не провів повного розрахунку з позивачем.
Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 94 КЗпП України).
Згідно з ч.5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що при розгляді трудових спорів, у тому числі щодо стягнення заробітної плати, судом враховуються положення ч.5 ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення, а також положення ч.4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, за змістом якої пропущення граничного строку на подання заяв кредиторів з конкурсними вимогами (в тому числі і щодо виплати заробітної плати) не тягне за собою зміну черговості, у разі задоволення судом таких вимог, тягне за собою наслідки передбачені абз.3 ч.4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Окрім викладеного, абз.6 ч.2 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства закріплено право, а не обов'язок кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати подавати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Враховуючи викладені вище обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду спорів стосовно конкурсних грошових вимог кредиторів за вимогами до боржника щодо виплати заробітної плати шляхом їх розгляду за правилами позовного провадження у межах справи про банкрутство.
Як зазначила позивач, за період з жовтня 2024 року по грудень 2024 року у відповідача обліковується заборгованість перед позивачем з виплати заробітної плати на суму 74 629,33грн.
На підтвердження існування зазначеної вище заборгованості позивачем долучено до матеріалів позовної заяви довідку ТОВ "Аванта С" за №Ав-00000005 від 25.02.2025.
В матеріалах справи міститься відзив ліквідатора ТОВ "Аванта С" - арбітражного керуючого Острика С.Ю., відповідно до якого ліквідатор погоджується з розрахунком заборгованості невиплаченої заробітної плати та інших компенсаційних виплат перед позивачем у розмірі 74 629,33грн., що підтверджується довідкою ТОВ "Аванта С" за №Ав-00000005 від 25.02.2025.
Враховуючи той факт, що в матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 та докази щодо спростування вимог, заявлених позивачем, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 щодо стягнення заробітної плати у розмірі 74 629,33грн.
Щодо вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Позивач зазначила, що середньоденний заробіток позивача складає 1 271,41грн.
В матеріалах справи міститься відзив ліквідатора Остриком С.Ю., відповідно до ліквідатор ТОВ "Аванта С" не заперечує щодо розміру середньоденного заробітку розрахованого позивачем, однак зазначає, що розмір виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні має обмежуватись шістьма місяцями, відповідно до приписів ст.117 КЗпП.
Згідно з абзацом четвертим пункту 2 Порядку в усіх інших випадках (крім оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги та компенсації за невикористану відпустку) середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до п.3 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.
У зв'язку із викладеним, для обрахунку середньоденного заробітку необхідно враховувати заробітну плату позивача за жовтень-листопад 2024 року (27 335,40грн. + 27 335,40грн.)/(кількість відпрацьованих днів у жовтні-листопаді - 43) = 1 271,41грн.).
Суд, дослідивши надані учасниками справи розрахунки середньоденного заробітку, дійшов висновку, що розрахунок складений позивачем є вірним та таким, що відповідає вимогам Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100.
Згідно зі ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, тому і після відкриття провадження у справі про банкрутство у відповідача існує обов'язок своєчасно розраховуватись із звільненими працівниками, а у випадку непроведення остаточного розрахунку при звільненні, нести майнову відповідальність, передбачену ст. 117 КЗпП України.
Відповідно до приписів ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Проаналізувавши зміст частини другої статті 233 КЗпП України, можна зробити висновок про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.
Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Разом з тим приписами як вбачається зі ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.04.2019 у справі №607/14495/16-ц.
При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 №100 (з наступними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, та призначення пенсії.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку щодо задоволення вимоги позивача про стягнення середнього заробітку, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.12.2024 - дата видача наказу про звільнення, у зв'язку із чим позивач, з урахуванням уточнень викладених у відповіді на відзив, просила суд стягнути з відповідача середній заробіток з 14.12.2024 по дату остаточного розрахунку (ст.117 КЗпП України).
Суд, враховуючи прохальну частину позову, зазначає, що кількість робочих днів (з урахуванням приписів ст.6 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" та обмеженням встановленим ст.117 КЗпП України) з 14.12.2024 по 14.06.2025 становить 130 днів.
З врахуванням положень ч.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати та ч.1 ст.117 КЗпП України сума середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 14.12.2024 по 14.06.2025 становить 165 283,30грн. (1 271,41грн. * 130 днів).
Відповідачем станом на 25.11.2025 не надано доказів виплати позивачу заробітної плати, що належить йому від підприємства та середнього заробітку за час затримки розрахунку, з огляду на що, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 165 283,30грн.
Щодо стягнення судового збору.
Згідно пп.1 п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за розгляд позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до приписів п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору за розгляд позовних вимог в частині стягнення заробітної плати.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що звільнення позивача від сплати судового збору не звільняє відповідача від обов'язку, у разі задоволення позову, сплатити судовий збір в дохід державного бюджету України, в розмірі встановленому пп.1 п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", при цьому враховуючи загальний розмір задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З врахуванням задоволення позовних вимог, витрати пов'язані із розглядом справи покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 47, 94, 115-116 КЗпП України, ст.ст. 20, 129, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 7, 41 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванта С" (49081, місто Дніпро, проспект Воронцова, буд. 73, ідентифікаційний номер юридичної особи 33325174) стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені задовольнити .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванта С" (49081, місто Дніпро, проспект Воронцова, буд. 73, ідентифікаційний номер юридичної особи 33325174) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі за період з жовтня 2024 року по грудень 2024 року у розмірі 74 629,33грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14.12.2024 по 14.06.2025 у розмірі 165 283,30грн., судовий збір за подання позову до суду у розмірі 2 423,00грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванта С" (49081, місто Дніпро, проспект Воронцова, буд. 73, ідентифікаційний номер юридичної особи 33325174) на користь державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) 455,95грн. - судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскаржено протягом цього строку в порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя А.В. Суховаров