вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
24.11.2025м. ДніпроСправа № 904/5384/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Промакс", 61036, м.Харків, вул.Матросова, 20, код ЄДРПОУ 33673328
до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ВЕЛТА", 49000, м.Дніпро, вул.Глинки, буд.7, поверх 6, код ЄДРПОУ 30912734
про стягнення заборгованості за договором поставки
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Промакс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ВЕЛТА" про стягнення заборгованості у розмірі 100 069,09 грн, судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмір 5 000,00 грн.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2025 справу № 904/5384/25 передано на розгляд судді Перовій О.В.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
14.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки між сторонами не укладався письмовий договір.
15.10.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій не погоджується із доводами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву.
Зважаючи на предмет та підстави позову у даній справи, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже статтею 248 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив межі розумного строку для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, а саме: не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Крім того, згідно з частинами другою, третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до частини восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Промакс" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ВЕЛТА" (далі - відповідач, покупець) було досягнуту усну домовленість щодо придбання у відповідача товарно-матеріальні цінності, а саме: підшипників.
14.03.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Промакс" було сформовано та направлено покупцю рахунок на оплату по замовленню № 61.
В межах досягнутих домовленостей постачальник 14.03.2025 відвантажив ТОВ ВКФ "Велта" товарно-матеріальні цінності, а саме: підшипники в асортименті на загальну суму 110 069,09 грн, що підтверджується видатковою накладною № 63. Видаткова накладна підписана сторонами без будь-яких заперечень та зауважень.
20.06.2025 ТОВ ВКФ «Велта» частково сплачено вартість отриманого товару у розмірі 10 000,00 грн, про що свідчить платіжна інструкція № 2937_00000/37fbc069-f738-49da-a063-058711ac5bbd.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач не здійснив повну оплату за отриманий товар. Отже заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Промакс" становить 100 069,09 грн.
Предметом доказування у цій справі є обставини щодо укладення усного договору, виконання/невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, наявність/відсутність порушення строку договірних зобов'язань.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, ураховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку про задоволенню позовних вимог з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другою статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (частина перша статті 207 Цивільного кодексу України).
У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 ЦК України).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 Цивільного кодексу України).
Частиною першою статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина перша статті 640 Цивільного кодексу України).
За приписами частини першої статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до частини першої статті 642 Цивільного кодексу України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Промакс" виставило Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ВЕЛТА" рахунок на оплату підшипників по замовленню № 61 від 14.03.2025.
14.03.2025 ТОВ ВКФ "Велта" отримало товарно-матеріальні цінності, а саме: підшипники в асортименті на загальну суму 110 069,09 грн, що підтверджується видатковою накладною № 63, яка була підписана сторонами без будь-яких заперечень та зауважень.
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ВЕЛТА" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Промакс" грошові кошти у розмірі 10 000,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2937_00000/37fbc069-f738-49da-a063-058711ac5bbd із зазначенням призначення платежу: “оплата за підшипник згідно рах.№ 61 від 14.03.2025, у т.ч. ПДВ 20 % - 1 666,67 грн".
Суд зазначає, що наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами, що фіксують та підтверджують господарські операції, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати як обов'язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача, номер документу, ідентифікаційний код підприємства тощо. Тобто для надання первинним документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські операції, що здійснюються за конкретним договором, укладеним між сторонами.
Видаткова накладна є первинним обліковим документом, який фіксує господарську операцію з передачі товару від постачальника до покупця. Якщо така накладна підписана уповноваженою особою покупця та скріплена його печаткою (за наявності), вона є належним і достатнім доказом не тільки отримання товару, а й погодження його асортименту, кількості та вартості. Підписання видаткової накладної уповноваженою особою свідчить про вчинення дій, спрямованих на прийняття товару та виникнення зобов'язання з його оплати. Такі дії сторін свідчать про укладення договору купівлі-продажу (поставки) шляхом вчинення конклюдентних дій.
Верховний Суд у постанові від 16.05.2018 по справі № 910/1163/17 роз'яснив, що схвалення може відбутися, як і в формі мовчазної згоди, так і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину.
Виходячи з аналізу наведених норм та встановлених судом обставин, суд доходить висновку, що здійснивши частково оплату товару (підшипників) на підставі виставленого рахунку на оплату по замовленню № 61 від 14.03.2025, правовідносини сторін виникли у зв'язку із вчиненням конклюдентних дій.
Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість складає 100 069,09 грн, що підтверджується матеріалами справи, тому підлягає до стягнення.
Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 100 069,09 грн.
Щодо судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (стаття 9 Закону України "Про судовий збір").
Оскільки при зверненні до Господарського суду Дніпропетровської області через систему «Електронний суд» заявлено вимогу майнового характеру (100 069,09 грн), то позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, про що свідчить квитанція про сплату № 5967-2034-9970-2833 від 22.09.2025.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі покладається на відповідача у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Промакс" до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ВЕЛТА" про стягнення заборгованості за договором поставки задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ВЕЛТА", 49000, м.Дніпро, вул.Глинки, буд.7, поверх 6, код ЄДРПОУ 30912734 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "ВЕЛТА", 49000, м.Дніпро, вул.Глинки, буд.7, поверх 6, код ЄДРПОУ 30912734 заборгованість у розмірі 100 069,09 грн (сто тисяч шістдесят дев'ять гривень 09 копійок) та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 24.11.2025
Суддя О.В. Перова