25.11.2025 року м.Дніпро Справа № 912/1200/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)
суддів: Дарміна М.О., Чус О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження
без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2024 (суддя Кабакова В.Г., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 19.12.2024) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель Ко", м. Полтава
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН", м. Одеса
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", м. Київ
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЦЕФАЛ", м. Миколаїв
про стягнення 234 493,06 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель Ко" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЦЕФАЛ" 234 493,06 грн майнової шкоди, з покладенням судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що винним у дорожньо-транспортній пригоді є водій транспортного засобу, володільцем якого є Відповідач, тому останній зобов'язаний сплатити Позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2024р. у справі №912/1200/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Параллель Ко" майнову шкоду у розмірі 234 493,06 грн. та 2 813,92 грн. судового збору.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає протиправним висновок суду про те, що вартість запчастин, необхідних для ремонту, збігається у звіті №29751 від 28.11.2023 та рахунку №DP-2307640 від 25.12.2023, а різниця загальної вартості відновлювального ремонту полягає у вартості робіт та послуг, недосліджуючи питання того, чи не є ці роботи та послуги завищеними, як і вартість самих запчастин.
Апелянт стверджує, що за практикою Верховного Суду, обов'язковим документом від станції технічного обслуговування за яким можна встановити вартість ремонтних робіт є акт приймання-передачі виконаних робіт. Однак, Позивач не надав суду підписаного та узгодженого з ТОВ "ДНІПРО СКАН СЕРВІС" акту приймання-передачі виконаних робіт, що свідчить про те, що судом першої інстанції не з'ясовані обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. При цьому в основу рішення про задоволення позовних вимог було покладено рахунок та його оплату, які лише підтверджують взаєморозрахунки між двома юридичними особами (ТОВ "ПАРАЛЛЕЛЬ КО" та ТОВ "ДНІПРО СКАН СЕРВІС") за роботи , вартість та обсяг яких неможливо встановити, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню за їх недоведеністю Позивачем, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.
За доводами Скаржника, Позивач заявляє до відшкодування розмір фактичної шкоди на суму 314 493,06 грн, яка не відображає реальну ринкову вартість ремонтно-відновлювальних робіт та необхідних для цього запчастин, оскільки пораховані без коефіцієнта фізичного зносу постраждалого автомобіля та не підтверджені актом приймання-передачі виконаних робіт.
Апелянт зауважує, що ТОВ "ДНІПРО СКАН СЕРВІС" є зацікавленою особою щодо Позивача, а тому розмір ремонту, заявленого останнім не може бути об'єктивним і не підтверджується експертним висновком, чи експертною оцінкою та у порівнянні зі Звітом №29751 є завищеним на 101 933,60 грн. Крім того, у Відповідача викликає сумніви вартість ремонтних робіт та послуг, що в порушення ст. 89 ГПК України взагалі не оцінювалось і не досліджувалось судом першої інстанції.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції проігнорував наявність підстав для призначення економічно - товарознавчої експертизи у справі № 912/1200/24 для визначення фактичного розміру шкоди та вартості ремонтно-відновлювальних робіт, що свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції ст. 1194 ЦК України та не застосування ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", що на думку Апелянта є підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Позивач у відзиві вважає доводи скарги необґрунтованими та посилається на те, що судом було встановлено оплату виставленого ТОВ "ДНІПРО-СКАН-СЕРВІС" рахунку на суму 314 493,06 грн, ТОВ "Параллель Ко" , а також зазначає, що між останнім та ТОВ "ДНІПРО-СКАН-СЕРВІС" підписаний акт виконаних робіт № DP-2306344 від 03.01.2024, що спростовує твердження Відповідача про недоведеність Позивачем виконаних робіт з ремонту ТЗ та їх вартості.
За доводами Позивача, у постановах Верховного Суду від 25 березня 2019 року по справі № 591/3152/16-ц, від 30 жовтня 2019 року по справі № 753/19288/14-ц та від 26 червня 2018 року по справі № 363/218/16-ц, на які посилається Скаржник, відсутня правова позиція щодо того, що обов'язковим документом від станції технічного обслуговування, за яким можна встановити вартість ремонтних робіт, є акт приймання-передачі виконаних робіт.
Позивач зауважує, що він звернувся з позовом не до страховика, а до особи, яка спричинила шкоду, і тому суд першої інстанції законно стягнув з Відповідача 234493,06 грн відповідно до ст. 1194 ЦК України, згідно якої особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Також, Позивач посилається на те, що при визначенні розміру заподіяної шкоди, суди, у разі виникнення спору щодо такого розміру, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. У даному випадку, доказом дійсної вартості ремонтних робіт є рахунок, який містить перелік робіт та використаних матеріалів щодо ремонту транспортного засобу, що стосуються саме пошкодженої частини транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжне доручення.
Одночасно у відзиві Позивач просить прийняти в якості доказу копію акту виконаних робіт № DP-2306344 від 03 січня 2024 року, який не було прийнято судом першої інстанції.
Треті особи 1, 2 своїм процесуальним правом не скористалися, відзив на апеляційну скаргу не надали.
Згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.01.2025р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Чус О.В., Дармін М.О..
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2025р. витребувано у Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи/копії матеріалів справи №912/1200/24.
Матеріали справи №912/1200/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.01.2025р. відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2024р. у справі № 912/1200/24 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору.
Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч.1 ст.270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Ч.10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2025 відкрито апеляційне провадження у даній справі для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Щодо клопотання Позивача про долучення акту виконаних робіт колегія суддів зазначає таке.
Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме у суді першої інстанції.
За приписами ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання до суду першої інстанції з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин.
У даному випадку, клопотання Позивача від 22.11.2024 про долучення до справи акта виконаних робіт №DP-2306344 від 03.01.2024 судом першої інстанції залишено без розгляду, про що зазначено в оскаржуваному рішенні. Суд послався на те, що клопотання подано після закінчення строку встановленого законом на подання доказів, при цьому заявник не навів суду поважних причин пропуску такого строку та не зазначив про необхідність його поновлення. З позовної заяви не вбачається зазначення у додатку акта виконаних робіт №DP-2306344 від 03.01.2024 тощо.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо підстав залишення клопотання без розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, з огляду на викладене, наданий Позивачем у суді апеляційної інстанції документ не може бути врахований судом під час апеляційного перегляду справи.
7. Встановлені судом обставини справи.
ТОВ "Параллель Ко" на праві приватної власності належать транспортний засіб марка SCANIA, модель Р 114LA4X2NA, тип вантажний (сідловий тягач), номер шассі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 і транспортний засіб марка П, модель BODEX, KIS 3W-S, тип напівпричіп (самоскид), номер шассі (кузова, рами) VIN - НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 .
На підставі договору суборенди (піднайма) транспортних засобів № 010917 від 01.09.2017 та акта приймання-передавання від 01.09.20217 транспортні засоби марки SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 і марки BODEX KIS 3W-S, реєстраційний номер НОМЕР_5 ФОП ОСОБА_1 передані у користування ТОВ "Алчевське автотранспортне підприємство 10967".
За заявкою №02/25-09-2023 від 25.09.2023 до Договору №2023/52П від 25.09.2023 ТОВ "Тарасенко та партнери" (Експедитор) та ТОВ "Алчевское АТП 10967" (Перевізник) дійшли згоди на перевезення вантажу.
Наказами ТОВ "Алчевське автотранспортне підприємство 10967" №22/к від 12.07.2023 ОСОБА_2 прийнято на посаду водія автотранспортного засобу та №22/1 від 12.07.2023 закріплено за водієм ОСОБА_2 автотранспортний засіб сідловий тягач SCANIA державний номер НОМЕР_2 , напівпричеп Wielton державний номер НОМЕР_5 .
Згідно полісу № ЕР-216609953 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Товариство з обмеженою відповідальністю "Алчевське автотранспортне підприємство 10967" застрахувало транспортний засіб марка SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 у ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа вієнна іншуранс груп" на строк з 04.09.2023 до 03.09.2024 включно.
Згідно полісу № ЕР-216610285 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Товариство з обмеженою відповідальністю "Алчевське автотранспортне підприємство 10967" застрахувало транспортний засіб BODEX, KIS 3W-S, реєстраційний номер НОМЕР_5 у ПрАТ "Українська страхова компанія "Княжа вієнна іншуранс груп" на строк з 04.09.2023 до 03.09.2024 включно.
Транспортний засіб марка SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом BODEX, KIS 3W-S, реєстраційний номер НОМЕР_5 виконував перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної № 2509233 за 25 вересня 2023 рік за маршрутом м. Ізмаіл, вул. Портнова 7 - м. Київ, провулок Деревообробний, 5.
26.09.2023, близько 06 год 20 хв, на 235 км автодороги М05 Київ-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода між ТЗ марка SCANIA, модель Р 114LA4X2NA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом BODEX, KIS 3W-S, реєстраційний номер НОМЕР_5 які належать ТОВ "Параллель Ко" під керуванням водія ОСОБА_2 і ТЗ марка MAN, модель Tgx 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN: НОМЕР_8 з напівпричепом Wielton NW 3, реєстраційний номер НОМЕР_9 , VIN: НОМЕР_10 під керуванням водія ОСОБА_3 . Дорожньо-транспортна пригода сталася під час руху транспортного засобу марки MAN, модель Tgx 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_7 з напівпричепом Wielton NW 3, реєстраційний номер НОМЕР_9 заднім ходом. Транспортний засіб марка SCANIA, модель Р 114LA4X2NA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом BODEX, KIS 3W-S, реєстраційний номер НОМЕР_5 стояв на парковці.
26.09.2023 складено Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Ремонт ТЗ SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 проведено ТОВ "ДНІПРО-СКАН-СЕРВІС", яке є офіційним представником SCANIA в Україні.
ТОВ "ДНІПРО-СКАН-СЕРВІС" виставило рахунок № DP-2307640 від 25.12.2023 на суму 314 493,06 грн, в т.ч. ПДВ 52 415,51 грн, де роботи та послуги -134 114,64 грн, в т.ч. ПДВ 22 352,44 грн; запчастини, паливно-мастильні матеріали - 150 315,38 грн, в т.ч. ПДВ 30063,07 грн.
ТОВ "Параллель Ко" сплатило ТОВ "ДНІПРО-СКАН-СЕРВІС" 314 493,06 грн, в т.ч. ПДВ 52 415,51 грн за платіжними інструкціями № 7 від 11.01.2024 - 10000 грн, в т.ч. ПДВ 1666,67 грн, № 8 від 15.01.2024 - 70000,00 грн, в т.ч. ПДВ 11666,67 грн, № 14 від 13.02.2024 - 234493,06 грн, в т.ч. ПДВ 39082,18 грн.
Згідно з полісом № 215333271 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТОВ "ОТП Лізинг" застрахувало транспортний засіб MAN, модель Tgx 18.440, VIN: НОМЕР_8 , реєстраційний номер НОМЕР_7 , строк дії договору з 13 липня 2023 року до 12 липня 2024 року включно у ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО".
Згідно з полісом № 215858325 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТОВ "ОТП Лізинг" застрахувало транспортний засіб Wielton NW 3, VIN: НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_9 , строк дії договору з 12 серпня 2023 року до 11 серпня 2024 року включно у ПрАТ "СК "ВУСО".
З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 вбачається, що транспортний засіб MAN, модель Tgx 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_7 належить товариству з обмеженою відповідальністю "БУЦЕФАЛ", але останнє не є власником.
З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 вбачається, що транспортний засіб Wielton NW 3, VIN: НОМЕР_10 , реєстраційний номер НОМЕР_9 належить товариству з обмеженою відповідальністю "БУЦЕФАЛ", але останнє не є власником.
27.03.2024 Головним сервісним центром МВС України надано відповідь № 31/452АЗ-5604 на адвокатський запит представника Позивача - адвоката Аветисяна Р.М. № 19-02-3-1 від 19.02.2024, що персоною з правом користування транспортним засобом марка MAN, модель Tgx 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_7 є ТОВ "БУЦЕФАЛ" код ЄДРПОУ: 36270579 на підставі договору оренди № 11440-FL з 20.10.2021 до 25.07.2025; персоною з правом користування транспортним засобом марка Wielton NW 3, реєстраційний номер НОМЕР_9 є ТОВ "БУЦЕФАЛ" код ЄДРПОУ: 36270579 на підставі договору фінансового лізингу № 39 з 07.07.2022 до 25.08.2025.
За інформацією, що міститься у листі Державної податкової служби України № 8843/5/99-00-12-04-01-05 від 10.07.2024, ОСОБА_3 працював у ТОВ "ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН".
Позивач звернувся з заявою до ПрАТ "СК "ВУСО" про здійснення відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди та отримав страхове відшкодування у розмірі 80 000,00 грн за платіжними інструкціями № 2694 від 12.01.2024 та № 14045 від 05.03.2024.
За доводами Позивача, ТОВ "ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН", як володілець транспортного засобу, зобов'язано сплатити 234 493,06 грн різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням): 314 493,06 грн (фактичний розмір шкоди) - 80 000,00 грн (страхова виплата).
Вказані обставини стали підставою для звернення Позивача з позовом у даній справі.
За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення, яке мотивоване тим, що рахунок №DP-2307640 від 25.12.2023 та платіжні інструкції №8 від 15.01.2024, №14 від 13.02.2024 підтверджують фактичну (реальну) вартість відновлювального ремонту ТЗ марки SCANIA, модель P114LA4X2NA, VIN - НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , необхідного для усунення пошкоджень, завданих внаслідок ДТП, тому є доведеними понесені Позивачем витрати у розмірі 314493,06 грн.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Стаття 22 ЦК України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За нормами ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Також, за нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів":
- у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 22.1 ст. 22);
- у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29);
- страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна (п. 36.2. ст. 36).
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Щодо досліджуваної справи, то ДТП 26.09.2023 сталась внаслідок вини водія ОСОБА_3 , який визнав свою вину та на час її скоєння керував транспортним засобом марки MAN, модель Tgx 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_7 , VIN: НОМЕР_8 з напівпричепом Wielton NW 3, реєстраційний номер НОМЕР_9 , VIN: НОМЕР_10 .
Ремонт ТЗ SCANIA, реєстраційний номер НОМЕР_2 проведено ТОВ "ДНІПРО-СКАН-СЕРВІС", яке є офіційним представником SCANIA в Україні, якому на підставі рахунку № DP-2307640 від 25.12.2023 Позивачем було сплачено 314 493,06 грн.
Оплата вказаної суми ТОВ "Параллель Ко" підтверджено наявними у матеріалах справи доказами.
Одночасно, ПрАТ "СК "ВУСО" здійснило страхове відшкодування у розмірі 80 000,00 грн за платіжними інструкціями № 2694 від 12.01.2024 та № 14045 від 05.03.2024.
Відповідач не спростовував визначеного Позивачем розміру понесених останнім витрат на відновлення пошкодженого автомобіля, не оспорював розмір страхової виплати (страхового відшкодування), тому має відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про те, що у Позивача виникло право на стягнення з Відповідача різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням) у сумі 234 493,06 грн. та, у зв'язку з цим, для задоволення позовних вимог.
Доводи Скаржника про завищення суми Позивачем суми відшкодування не доведені, власні контррозрахунки не надані.
Посилання у цьому зв'язку на неспівпадіння сум у рахунках та у звітах про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу є безпідставними, оскільки звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17.
Розмір збитку повинен визначатися як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів і проведених робіт. У такому разі звіт автотоварознавчого дослідження не є визначальним доказом розміру завданих збитків, оскільки у ньому зазначені лише можливі витрати, які можуть бути понесені позивачем. (постанова Верховного Суду від 30 .10. 2019 у справі № 753/19288/14-ц)
У цьому спорі, доказом дійсної вартості ремонтних робіт є рахунки, які містять перелік робіт та використаних матеріалів щодо ремонту транспортного засобу, які стосуються саме пошкодженої частини транспортного засобу.
Факт проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля саме ТОВ "ДНІПРО-СКАН-СЕРВІС" та проведення Позивачем оплати за його проведення підтверджується рахунком та відповідними платіжними документами.
Посилання у скарзі на те, що ТОВ "ДНІПРО-СКАН-СЕРВІС" є зацікавленою особою щодо Позивача, а розмір ремонту заявленого останнім не може бути об'єктивним, без підтвердження належними доказами, є припущеннями Апелянта.
Твердження Скаржника про неповне встановлення судом обставин справи не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Так, за приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів).
На переконання апеляційного господарського суду, приймаючи оскаржуване рішення, місцевим господарським судом були оцінені усі обставини справи та докази у цілому.
Одночасно, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення клопотань Відповідача про призначення експертизи, з підстав достатності у матеріалах справи доказів для повного та всебічного встановлення обставин справи та прийняття обґрунтованого рішення.
Слід зазначити, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Крім того, у силу приписів ст. ст. 76, 77 ГПК України саме суд вирішує, які докази входять у предмет доказування у справі, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, які не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Тому, правом встановити доцільність призначення судової експертизи і визначити коло питань (з урахуванням питань, запропонованих учасниками справи), які мають бути роз'яснені судовим експертом, діючим законодавством наділений суд.
При цьому Скаржник, як учасник провадження у справі, у разі такої необхідності, не був позбавлений права та можливості самостійно замовити та надати суду висновок експерта з ініційованих ним питань у порядку ст.ст.74, 101 ГПК України, між тим він своїм процесуальним правом не скористався.
Колегія суддів зазначає, що наведені у скарзі аргументи зводяться до непогодження з наданими Позивачем доказами та з оцінкою цих доказів судом першої інстанції. Між тим, сама лише незгода Скаржника з наданою судом оцінкою відповідного доказу не вказує на те, що така оцінка була проведена з порушенням певного стандарту доказування.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зазначений стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають Позивач та Відповідач. Тобто, необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
У даній справі, Скаржником не надано суду належних доказів, які б спростовували доводи Позивача.
Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються належними доказами і ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм права, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛА ГРЕЙН" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.12.2024 у справі №912/1200/24 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін