24 листопада 2025 року м. Харків Справа № 905/543/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючий, суддя-доповідач судді секретар судового засідання за участю представників: від Позивача від Відповідача від Третьої особи Попков Д.О. Стойка О.В., Істоміна О.А. Лутаєва К.В. Піун С.П. на підставі довіреності №142 від 12.12.2024, свідоцтво №609 від 10.02.2012; не з'явився; Пясецький Д.В. на підставі довіреності №14-279 від 12.12.2023, свідоцтво серія ДН №5017 від 28.03.2018;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», місто Київ
на рішення господарського суду Донецької області
ухвалене12.08.2025 (повний текст підписано 21.08.2025)
у справі №905/543/23 (суддя Фурсова С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», місто Київ
до за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» місто Київ Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
про стягнення 985 667 326,90 гривень
І.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго» (далі - Відповідач) про стягнення 985 667 326,90 гривень, з яких: 868 434 510,97 гривень заборгованість, 19 580 001,54 гривень 3% річних, 97 652 814,39 гривень інфляційні втрати.
2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.05.2023 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.06.2023. Встановлено процесуальний строк на подання заяв по суті спору, доказів.
3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 12.08.2025 у справі №905/543/23 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго» про стягнення 985 667 326,90 гривень, з яких: 868 434 510,97 гривень заборгованість, 19 580 001,54 гривень 3% річних, 97 652 814,39 гривень інфляційні втрати - відмовлено.
4. Означене рішення суду обґрунтоване тим, що суд погоджується з доводами Позивача, що у справі №905/998/23 основним було дослідження питання кваліфікації підстав постачання природного газу, однак наведені вище висновки Верховного Суду щодо необхідності дослідження розрахунку компенсації ПСО за виконання спеціальних обов'язків обумовлені саме механізмом постачання природного газу в рамках спеціальних обов'язків за постановою Кабінету Міністрів України №222 від 06.03.2022 у сукупності з іншими нормами, що регулюють спірні правовідносини.
При цьому, суд не погодився з твердженнями Позивача в тій частині, що у цій же справі №905/998/23 Верховний Суд у постанові від 18.07.2024 дійшов висновку про відсутність підстав для дослідження питання компенсації взагалі. Адже, такий висновок зумовлений лише тим, що у справі №905/998/23 предметом розгляду не були питання компенсації суб'єкту ринку природного газу, на якого були покладені спеціальні обов'язки, а поставлено питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат позивачем саме як постачальником “останньої надії».
4.1. Місцевий суд зазначав, що доказів відмови АТ “НАК “Нафтогаз України» на момент надання відповіді (15.05.2025) у виплаті компенсації ПСО, яка включає дебіторську заборгованість відповідача, матеріали справи не містять.
Реалізовуючи своє право на отримання компенсації ПСО з урахуванням наявної дебіторської заборгованості ПАТ “Донбасенерго», АТ “НАК “Нафтогаз України» змінив джерело отримання плати за реалізований газ на виконання покладених на нього спеціальних обов'язків, внаслідок чого і саму сутність договірних відносин за договором №1-1/2022 купівлі-продажу природного газу від 31.03.2022 та договором №ТЕС-ДЕ постачання природного газу від 31.03.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1194 від 03.12.2020 (в редакції Постанови КМ № 628 від 24.06.2023) визначено лише кінцевий термін подання розрахунків компенсації ПСО за період з 1.03.2022 по 31.12.2022 (не пізніше 15.08.2023), однак не містить порядку внесення змін до таких розрахунків у випадку надходження оплати від кінцевих споживачі тощо.
4.2. Місцевий суд також констатував, відповідно до п.1.2 Статуту ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», Позивач входить до Групи Нафтогаз, його інтереси співпадають з інтересами АТ “НАК “Нафтогаз України» як корпоративного центру всієї Групи Нафтогаз, що діє в інтересах всієї Групи. Звітність Позивача включається до консолідованої фінансової звітності групи Нафтогаз. Це означає, що ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» діє не як незалежний ринковий суб'єкт, а як частина загальної корпоративної структури, фінансова діяльність якої координується АТ “НАК “Нафтогаз України».
Тож, заявивши про отримання коштів у вигляді компенсації ПСО, АТ “НАК “Нафтогаз України» втрачає право вимоги до ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» за поставлений природний газ в сумі 868 434 510,97 гривень, а останній - до ПАТ “Донбасенерго», оскільки в іншому випадку таке стягнення призведе до отримання АТ “НАК “Нафтогаз України» подвійної оплати за один і той самий відпущений природний газ.
Наведене свідчить про відсутність у Позивача матеріально-правового інтересу щодо предмета спору, оскільки грошові кошти за поставлений Відповідачу природний газ, відповідно до положень Постанови №1194, підлягають компенсації на користь АТ “НАК “Нафтогаз України» з урахуванням вимог бюджетного законодавства.
Місцевий суд дійшов висновку про відсутність нормативно обґрунтованих та підтверджених належними доказами підстав для визнання за позивачем права на відповідні грошові кошти, які фактично є витратами, понесеними в межах виконання спеціальних обов'язків, та підлягають відшкодуванню у визначеному законодавством порядку.
4.3. ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» відносно Відповідача діяло виключно як суб'єкт передачі природного газу від власника (АТ “НАК “Нафтогаз України») до споживача, адже отримав від АТ “НАК “Нафтогаз України» природний газ та передав його ПАТ “Донбасенерго» за однією ціною 7 080,00 гривень.
Позивач, зі свого боку доказів проведення оплати за договором №1-1/2022 купівлі-продажу природного газу від 31.03.2022 не надав, так само і доказів виставлення АТ “НАК “Нафтогаз України» штрафних санкцій або інших нарахувань за нездійснення (несвоєчасне здійснення) ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» розрахунків за переданий газ за цим договором матеріали справи не містять.
Відтак, у Позивача відсутні будь-які збитки чи інші негативні наслідки, а стягнення заявлених 3% річних та інфляційні втрати, за висновком суду першої інстанції призведе до безпідставного збагачення останнього.
ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційної скарги:
5. Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», місто Київ, не погодившись з ухваленим рішенням Господарського суду Донецької області від 12.08.2025 у справі №905/543/23, звернулось з апеляційною скаргою, якою просило вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» щодо стягнення заборгованості в розмірі 985 667 326,90 грн.- задовольнити.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги Апелянт покласти на Відповідача.
Разом з апеляційною скаргою Скаржник подав клопотання про долучення додаткових доказів та клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача, Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України».
6. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник зазначає, що оскаржуване рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, що виражено в неправильному тлумаченні норм матеріального права, а саме, пункту 2 Порядку визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2020 № 1194 (далі - Порядок) у правовідносинах з постачання природного газу споживачам, що виконують життєво-важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, що призвело до неправильного вирішення справи, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд вважав встановленими та з порушенням норм процесуального права: ст.ст. 13, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
6.1. У межах господарського спору суд не має права досліджувати питання, що не охоплюються предметом позову та не є складовими підстав позовних вимог, а отже, правова оцінка бюджетних відносин суб'єкта ПСО є процесуальною помилкою, що суперечить принципам диспозитивності та законності, встановленим Господарським процесуальним кодексом України (у межах розгляду справи №905/543/23 суд першої інстанції вийшов за межі предмета позову та підстав позовних вимог, підмінивши юридичну суть спору - стягнення заборгованості за договором постачання природного газу - аналізом бюджетних відносин, які жодним чином не є предметом доказування у цій справі. Дослідження факту отримання або неотримання АТ “НАК “Нафтогаз України» компенсації за виконання спеціальних обов'язків виходить за межі предмету спору, а отже, не повинно впливати на правову оцінку зобов'язань між сторонами договору. Такі дії суду є порушенням принципу диспозитивності та засад господарського судочинства, що свідчить про неправильне застосування процесуального права та обумовлює необхідність скасування прийнятого рішення).
6.2. Суд безпідставно застосував правові висновки у справі №905/998/23, оскільки правовідносини у цій справі не є аналогічними (подібними), що суперечить ч. 4 ст. 236 ГПК України та усталеній практиці Верховного Суду щодо критеріїв подібності правовідносин (застосування судом першої інстанції висновків Верховного Суду у справі №905/998/23 до правовідносин, що є предметом розгляду у справі №905/543/23, є юридично необґрунтованим, оскільки зазначені справи не є подібними за своїм предметом, підставами позову, змістом позовних вимог, встановленими обставинами та матеріально-правовим регулюванням. Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, правова аналогія допускається лише за наявності тотожних критеріїв правовідносин, чого у цьому випадку не встановлено. Висновки, покладені в основу рішення у справі №905/998/23, стосувалися правового статусу постачальника “останньої надії» та кваліфікації договору, тоді як у справі №905/543/23 предмет спору полягає у стягненні заборгованості за комерційним договором постачання, що обумовлює відмінний характер правовідносин та унеможливлює застосування наведених висновків без порушення норм процесуального права).
6.3. Судова помилка полягає в ототожненні компенсаційного механізму ПСО, передбаченого для НАК “Нафтогаз України», з правом вимоги оплати за поставлений природний газ, що виникло у ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг» на підставі господарського договору, що суперечить нормам ЦК України про самостійність юридичних осіб, порушує принцип правової визначеності та призводить до невірного тлумачення норм бюджетного та енергетичного законодавства (укладений між ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг» та ПАТ “Донбасенерго» договір постачання природного газу від 31.03.2022 є цивільно- правовою угодою, що містить усі істотні умови, погоджені сторонами в межах виконання спеціальних обов'язків (ПСО), покладених на постачальника відповідно до Постанови КМУ №222. Виконання позивачем зобов'язань з постачання газу підтверджується актами приймання-передачі, тоді як відповідач, прийнявши газ, порушив умови оплати, визначені договором. Зобов'язання щодо оплати є самостійним обов'язком покупця, який не залежить від механізмів компенсації ПСО третій особі (АТ “НАК “Нафтогаз України»), тому наявність нормативно врегульованої компенсації не звільняє відповідача від обов'язку сплатити за отриманий товар відповідно до укладеного договору).
6.4. Суд безпідставно ототожнив дебіторську заборгованість перед ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг» із компенсацією ПСО на користь АТ “НАК “Нафтогаз України», що призвело до помилкового висновку про відсутність у позивача матеріально-правового інтересу (висновок місцевого господарського суду про відсутність у ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг» матеріально-правового інтересу у справі №905/543/23 ґрунтується на помилковому ототожненні суми дебіторської заборгованості ПАТ “Донбасенерго» перед позивачем із сумою компенсації спеціальних обов'язків (ПСО), яка відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1194 підлягає виплаті АТ “НАК “Нафтогаз України». Суд, не врахувавши зміст пункту 2 вказаного Порядку та реальний характер правовідносин, безпідставно визнав, що позивач не має права вимоги за договором постачання природного газу, попри те, що саме ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг» є стороною цього договору та кредитором у межах спірної заборгованості. Така правова позиція суперечить принципам диспозитивності та змагальності сторін, а також не відповідає фактичним обставинам справи).
6.5. ПАТ “Донбасенерго», уклавши договір із ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг» та прийнявши природний газ, зобов'язане оплатити його вартість згідно з умовами договору, незалежно від існування механізму компенсації ПСО третій особі, оскільки така компенсація не замінює виконання зобов'язання боржником перед безпосереднім кредитором (аналіз положень законодавства та підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють порядок покладання спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу, засвідчує, що механізм компенсації витрат за виконання ПСО передбачає надання компенсації виключно суб'єкту, який здійснював закупівлю ресурсу та реалізовував його за регульованою ціною, тобто НАК “Нафтогаз України», а не ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг», яке є окремим суб'єктом господарювання і не є одержувачем компенсації за поставлений газ. Водночас, дебіторська заборгованість споживача перед ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг» не тотожна сумі компенсації ПСО і не може визнаватись такою, що вже компенсована державою через механізм відшкодування витрат НАК “Нафтогаз України», оскільки це різні правовідносини між самостійними юридичними особами.
ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи:
7. Публічним акціонерним товариством “Донбасенерго» надано відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній проти її задоволення заперечує, наголошуючи на законності і обґрунтованості оскаржуваного рішення суду та зазначає що:
7.1. На виконання вказаних вимог процесуального закону суд першої інстанції цілком правомірно встановив, що правовідносини сторін виникли на виконання покладених КМУ на Позивача спеціальних обов'язків (ПСО) з постачання природного газу тепловим електростанціям, яким внаслідок воєнних дій були унеможливлені поставки вугілля.
Суд першої інстанції цілком правомірно, не виходячи за межі позовних вимог (предмету і підстав позову) дослідив питання компенсації ПСО за постачання Позивачем відповідачу природного газу, що є предметом спору в цій справі.
Отже, дослідивши зміст нормативно-правового регулювання правовідносин з покладання спеціальних обов'язків на ринку природного газу, а також дослідивши фактичні дані, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення відповідача, а також інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції цілком правомірно дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
7.2. Судом першої інстанції при розгляді цієї справи цілком правомірно було враховано висновки щодо застосування норм права (зокрема, ст. 11 Закону України “Про ринок природного газу», постанов КМУ № 222 та № 1194), викладені в постанові Верховного Суду у справі № 905/998/23.
7.3. Включення дебіторської заборгованості ПАТ “Донбасенерго» перед Позивачем до розміру компенсації за виконання ПСО підтверджено доказами, що містяться в матеріалах справи. З вказаного випливає недоречність твердження Позивача в апеляційній скарзі про те, що “сума компенсації ПСО, на отримання якої має право НАК “Нафтогаз України», не дорівнює сумі дебіторської заборгованості ПАТ “Донбасенерго» перед ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг» в розмірі 868 434 510,97 грн.».
Звісно, сума компенсації ПСО, розрахована за формулою, передбаченою Постановою КМУ № 1194, не дорівнює, а включає в себе дебіторську заборгованість ПАТ “Донбасенерго» перед ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг», що відображено в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.
7.4. Відповідач також зазначає, що по-перше, Позивач в даному випадку порушив порядок чисел - в листі НАК “Нафтогаз України» порядок цифр зазначено в тисячах гривень, тому наведені Позивачем числа є нерелевантними дійсними обсягам обгрунтованих витрат, доходу від реалізації та розміру компенсації, які треба множити в 1000 разів.
По-друге, з наведених НАК “Нафтогаз» листом від 01.09.2025 даних випливає, що розмір компенсації було пораховано таким чином: 51 635 784,14 тис. грн. (обгрунтовані витрати) - 27 630 989,08 тис. грн. (дохід від реалізації) + 18 589 391,52 тис. грн. (зміна дебіторської заборгованості) + 2% прибутку = 43 146 806,36 тис. грн.
Таким чином, в розмір компенсації прямо включена дебіторська заборгованість споживачів за отриманий природний газ на виконання ПСО, до якої включена і дебіторська заборгованість ПАТ “Донбасенерго» в розмірі 868 434 510,97 грн.
IV. Щодо процедури апеляційного провадження:
8. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду апеляційної скарги визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Стойка О.В., Істоміна О.А.
9. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2025, зокрема відкрито апеляційне провадження у справі №905/543/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», місто Київ на рішення Господарського суду Донецької області від 12.08.2025 (повний текст підписано 21.08.2025); залучено до участі в справі №905/543/23 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмета спору на стороні Позивача Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України» (Україна, 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6); зобов'язано сторін в 5-денний строк з моменту отримання цієї ухвали направити на адресу залученої третьої особи - Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України» (Україна, 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) та представити докази надсилання Східному апеляційному господарському суду власні процесуальні документи з додатками, що подавилися у перебігу провадження у справі.
10. 29.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» надійшло клопотання про направлення копії процесуальних заяв по суті спору АТ НАК “Нафтогаз України» (третій особи) по справі.
11. 29.09.2025 від Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго» місто Київ також надійшло клопотання про направлення копії процесуальних заяв.
12. 08.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» надійшли додаткові пояснення.
13. 08.10.2025 від Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго» місто Київ надійшли додаткові пояснення та відзив на апеляційну скаргу.
14. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2025 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», місто Київ на рішення Господарського суду Донецької області від 12.08.2025 (повний текст підписано 21.08.2025) у справі №905/543/23 на "03" листопада 2025 р. о 10:00 .
15. 31.10.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго» місто Київ надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
16. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 оголошено в судовому засіданні у справі №905/543/23 перерву до "24" листопада 2025 р. та задоволено заяви представників Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», місто Київ та Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України», м. Київ про участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №905/543/23.
Відносно заявленого Відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія відмовила у задоволенні такого клопотання, оскільки процесуальна позиція Відповідача доведена до відома суду безпосередньо зі змісту відзиву на апеляційну скаргу, а також явка сторін не визнавалась обов'язковою, тоді як неможливість залучення іншого (не задіяного у нараді співробітника) представника не доведена.
17. 13.11.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго» місто Київ надійшли додаткові пояснення.
18. Враховуючи викладене в п.п.8, 9 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В. та Істоміна О.А. відповідає вимогам “суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.
19. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання та за допомогою відеозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.
20. Після перерви, у судовому засіданні 24.11.2025 уповноважений представник Скаржника з'явився у судове засідання, підтримав свої вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Уповноважений представник Відповідача у судове засідання також з'явився, проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наголошували на законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суду.
Уповноважений представник Третьої особи підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
21. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними в ній доказами, і суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:
22. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, ПАТ “Донбасенерго» (код ЄДРПОУ 23343582) є ліцензіатом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з комбінованого виробництва електричної і теплової енергії. Основним видом діяльності для ПАТ “Донбасенерго» є виробництво електроенергії, частка якої в загальному обсязі товарної продукції складає 98,7 %, а теплової енергії, відповідно - до 1,3%.
23. Для врегулювання ситуації, що склалась в енергетичній системі країни, відповідно до статті 11 Закону “Про ринок природного газу», Указу Президента України від 24.02.2022 №64 “Про введення воєнного стану в Україні» постановою Кабінету Міністрів України №222 від 06.03.2022 затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.
Цією постановою покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» обов'язки щодо постачання природного газу підприємствам згідно з переліком, зазначеним у Додатку 1 (у тому числі Слов'янська ТЕС), на певних умовах, зокрема, за певною ціною.
24. Згідно з підпунктом 1 пункту 4 постанови КМУ №222 (зокрема, в редакції від 06.03.2022) це Положення покладає такі спеціальні обов'язки на ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг» - щодо постачання природного газу підприємствам згідно з переліком, зазначеним у додатку 1, на умовах, передбачених пунктом 5 цього Положення.
24.1. Пунктом 5 цього Положення визначено, що ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» постачає природний газ підприємствам згідно з переліком, зазначеним у додатку 1, з дати укладення договору і до 30 квітня 2022 р. (включно) за ціною 7080 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів газу.
24.2. Згідно з пунктом 9 цього Положення у строк 15 робочих днів після припинення або скасування воєнного стану підприємствам згідно з переліком, наведеним у додатку 1, надати Міненерго узгоджену з ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» інформацію про обсяги купівлі природного газу у ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» за договорами, що укладені на виконання цього Положення, та їх фактичної оплати з метою здійснення подальших розрахунків для визначення суми компенсації з ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», пов'язаної із виконанням спеціальних обов'язків.
24.3. Одночасно пунктом 2 постанови КМУ №222 від 06.03.2022 зобов'язано Міністерство енергетики підготувати до 15 березня 2022 року рішення про внесення змін до Порядку визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2020 р. № 1194 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 99, ст. 3225).
Визначено, що ця постанова набирає чинності з 1 березня 2022 року та діє протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.
25. Керуючись положеннями постанови КМУ №222 від 06.03.2022, 31.03.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (далі - Постачальник) та Публічним акціонерним товариством “Донбасенерго» (далі - Споживач) укладено договір №ТЕС-ДЕ постачання природного газу (а.с.16-23 т.1).
25.1. За цим договором Постачальник зобов'язується поставити природний газ Споживачу, а Споживач - прийняти та оплатити на умовах визначених договором (п.1.1. договору).
25.2. Згідно п.2.1. Договору Сторони визначили, що обсяг замовленої потужності та плановий обсяг газу, постачається на умовах Договору:
2.1.1. в Період постачання з “ 10» березня 2022 року до “ 31» березня 2022 року,складає 63456,000 тисяч метрів кубичних,
2.1.2. в Період постачання з “ 01» квітня 2022 року до “ 30» квітня 2022 року складає 59 550,000 тисяч метрів кубічних).
25.3. Згідно п. 3.1.1.Постачальник має право отримувати від Споживача своєчасну оплату за газ відповідно до умов Договору.
25.4. Відповідно до п. 3.4.1 Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату за газ та інших витрат відповідно до умов Договору.
25.5. У відповідності до п.4.1. договірна ціна за 1 000 куб.м. газу без ПДВ, який постачається постачальником у період з 10.03.2022 по 30.04.2022 (включно) визначається згідно Постанови Кабінету Міністрів України №222 від 06.03.2022, та складає 5 900 гривень, крім того податок на додану вартість за ставкою 20% (тобто 7 080 гривень).
25.6. Згідно п. 4.5. Договору остаточний розрахунок за фактично переданий у Періоді постачання природний газ з урахуванням вартості небалансу, визначеного відповідно до п.4.4. цього Договору (остаточна Договірна Вартість) цього Договору, здійснюється споживачем не пізніше ніж через 45 діб після закінчення Періоду постачання. В платіжних дорученнях Споживач має обов'язково вказувати призначення платежу, номер та дату Договору. За цим Договором Споживач здійснює оплату після отримання природного газу у відповідному Періоді постачання. У разі зміни умов оплати на попередню оплату Сторони повинні укласти відповідно додаткову угоду до Договору про такі зміни.
25.7. За пунктом 4.5. в редакції Додаткової угоди №1 від 26.05.2022 (а.с.26 т.1) остаточний розрахунок за фактично переданий у періоді постачання природний газ здійснюється споживачем не пізніше ніж через 45 (сорок п'ять) діб після закінчення періоду постачання.
25.8. У пункті 8.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання та розповсюджує свою дію на правовідносини , що склались з 10.03.2022 і діє в частині поставки до 30.04.2022, а в частині розрахунків за газ - до повного їх виконання.
26. На виконання умов договору, в період з 10.03.2022 по 30.04.2022 ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг» передав ПАТ “Донбасенерго» природний газ на загальну суму 868434510,97 гривень, що підтверджується Комерційним актом приймання-передачі природного газу №1 від 31.03.2022 (а.с.28 т.1), коригуючим актом від 25.04.2022 (а.с.29 т.1), Комерційним актом приймання-передачі природного газу №1 від 30.04.2022 (а.с.30 т.1), та не заперечується сторонами.
27. У подальшому постановою Кабінету Міністрів України № 298 від 16.03.2022 внесено зміни до постанови №222 та викладено її в новій в редакції, за якою на НАК “Нафтогаз України» покладено обов'язки щодо забезпечення ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України», у тому числі як постачальника “останньої надії», ресурсом природного газу, необхідним для забезпечення виконання спеціальних обов'язків згідно з цим Положенням, на умовах, передбачених пунктом 9 цього Положення.
Згідно пунктом 9 Положення НАК “Нафтогаз України» реалізує ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України», у тому числі як постачальнику “останньої надії», обсяги природного газу, необхідні для забезпечення виконання спеціальних обов'язків, передбачених цим Положенням, за цінами, за якими реалізується природний газ цими Товариствами згідно з пунктами 5-8 цього Положення.
28. ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» постачає природний газ підприємствам згідно з переліком, зазначеним у додатку 1, з дати укладення договору і до 30 квітня 2022 року (включно) за ціною 7080 гривень з урахуванням податку на додану вартість за 1 000 куб. метрів газу, а також теплоелектроцентралям за переліком, який затверджується Міненерго.
Для теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей, що використовують вугілля як основний вид палива, постачання природного газу на умовах, визначених цим пунктом, здійснюється лише в разі відсутності внаслідок воєнних дій можливості щодо постачання вугільної продукції в обсягах, необхідних для забезпечення безпеки постачання електричної та/або теплової енергії.
Міненерго за поданням НЕК “Укренерго» повідомляє ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» про необхідність щодо початку постачання природного газу для кожного такого підприємства на умовах, визначених цим пунктом (п. 5 Положення).
Пунктом 13 Положення визначено, що у строк 15 робочих днів після припинення або скасування воєнного стану підприємствам згідно з переліком, наведеним у додатку 1, надати Міненерго узгоджену з ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» інформацію про обсяги купівлі природного газу у ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» за договорами, що укладені на виконання цього Положення, та їх фактичної оплати з метою здійснення подальших розрахунків для визначення суми компенсації з ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», пов'язаної із виконанням спеціальних обов'язків.
29. Положеннями частини п'ятої статті 2 Закону України “Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування » від 29.07.2022 № 2479-IX (далі -Закон № 2479) встановлено гарантоване державою право суб'єктів ринку природного газу, на яких відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про ринок природного газу» покладаються спеціальні обов'язки, на отримання протягом визначеного Законом № 2479 періоду щомісячної компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених такими суб'єктами, зменшених на обсяг грошових коштів, отриманих у процесі виконання покладених на них спеціальних обов'язків в оплату природного газу, та з урахуванням допустимого рівня прибутку.
30. Порядок визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки (далі - Компенсація ПСО), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2020 №1194 із змінами, внесеними згідно з постановою № 628 від 24.06.2023 з метою його приведення у відповідність до положень частини п'ятої статті 2 Закону №2479, визначає механізм розрахунку Компенсації ПСО, а також встановлює, що розрахунки такої Компенсації ПСО проводяться суб'єктом ринку природного газу, що виконував спеціальні обов'язки щодо забезпечення ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», а також ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України», у тому числі як постачальника “останньої надії», ресурсом природного газу, необхідним для виконання ними спеціальних обов'язків, тобто НАК “Нафтогаз України».
31. Відповідно до вимог Закону № 2479 формула розрахунку Компенсації ПСО включає і показник ЗД - загальна сума зміни за розрахунковий місяць простроченої дебіторської заборгованості споживачів перед ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», а також ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України», у тому числі як постачальником “останньої надії», за реалізований в рамках виконання ними спеціальних обов'язків природний газ.
32. 31.03.2022 між Акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України» (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 222 від 06.03.2022 “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2022 р. № 298) (далі - Положення ПСО) укладено договір №1-1/2022 купівлі-продажу природного газу (а.с.156-159 т.6).
32.1. Продавець зобов'язується передати Покупцеві з 01 березня 2022 року по 30 квітня 2022 року (включно) у власність природний газ (далі - газ або природний газ), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору (п.1.1. договору).
32.2. Природний газ, що передається на умовах цього Договору, використовується Покупцем виключно для постачання природного газу підприємствам, що генерують теплову та/або електричну енергію і теплоелектроцентралям на виконання Положення ПСО (п.1.2. договору).
32.3. Відповідно до п.1.3. за цим Договором Продавець здійснює передачу Покупцеві імпортованого природного газу за кодом УКТЗЕД 2711 21 00 00 (газ ввезений Продавцем на митну територію України).
32.4. Згідно п.4.1. договору ціна газу за 1000 куб.м становить 7 080,00 гривень з ПДВ.
32.5. У пунктах 5.1. - 5.3. договору сторони погодили, що розрахунки за переданий природний газ здійснюються Покупцем грошовими коштами в гривнях шляхом перерахування на рахунок Продавця вартості обсягу газу, що передається у відповідному місяці шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на рахунок Продавця.
Розрахунки за газ, що передається за цим договором, можуть здійснюватися Покупцем за умовах попередньої оплати шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на рахунок Продавця.
На вимогу Продавця Покупець зобов'язаний протягом одного робочого дня здійснити розрахунки з Продавцем в сумі надходжень коштів від реалізації природного газу.
Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Продавця.
Розрахунок за фактично переданий газ повинен бути проведений Покупцем не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів (включно) з дати підписання Сторонами Комерційного акту приймання-передачі природного газу відповідно до пп 3.3 та/або пп.3.4 Договору, який є підставою для розрахунків.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до цього Договору обсяг природного газу повинен бути проведений Покупцем не пізніше ніж 180 (сто вісімдесят) календарних днів (включно) з дати закінчення строку дії Договору в частині передачі природного газу.
32.6. За домовленістю Сторін розрахунки між ними можуть бути здійснені у будь-якому іншому порядку, не забороненому чинним законодавством України, такий порядок оформлюється шляхом укладення додаткової угоди до Договору, підписаної Сторонами (п.5.6. договору).
32.7. Згідно з п.11.1. договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками, розповсюджує свою дію на відносини Сторін, що склались з 01 березня 2022 року діє по 30 квітня 2022 року (включно) в частині передачі газу, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.
33. На виконання умов вказаного вище Договору, Продавець (Третя особа) передала у власність ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» природний газ на загальну суму 1 103 870 674,10 грн, що підтверджується підписаним Сторонами Комерційним актом приймання передачі газу №1-03-І від 31.03.2022 (а.с.160 т.6).
34. 22.07.2022 ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» повністю розрахувалося за поставлений Третьою особою природний газ в сумі 1 103 870 674,10 грн, що підтверджується випискою по рахунку від 22.07.2022 та балансовою одиницею (а.с. 154-155 т.6). За рахунок цього природного газу Позивач виконав зобов'язання перед Відповідачем з поставки природного газу за розглядуваний період формування спірної заборгованості.
35. Відповідно до вищезазначених вимог Порядку визначення компенсації, що надається суб'єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов'язки (далі - Порядок), НАК “Нафтогаз України» здійснила розрахунки Компенсації ПСО за період виконання спеціальних обов'язків з 01.03.2022 по 31.12.2022 (а.с.150 зворотна сторона - 153 т.6) та надіслала їх до Державної аудиторської служби України та Міністерства енергетики України листом від 11.07.2023 № 31/1-2382/1.10-23 (а.с.150 т.6).
36. Видатки на компенсацію суб'єктам ринку природного газу, на яких відповідно до частини першої статті 11 Закону України “Про ринок природного газу» покладаються спеціальні обов'язки, економічно обґрунтованих витрат, здійснених такими суб'єктами, зменшених на обсяг грошових коштів, отриманих у процесі виконання покладених на них спеціальних обов'язків в оплату природного газу, та з урахуванням допустимого рівня прибутку згідно з надісланими розрахунками не визначалися законами України про Державний бюджет України на 2023, 2024 та 2025 роки, а також не передбачено проектом Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» (реєстр. № 14000 від 15.09.2025).
37. Оскільки Відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, останній зобов'язаний сплатити на користь Позивача суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми.
На думку Позивача сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 97 652814,39грн. за період з 01.06.2022 по 28.02.2023, згідно детального розрахунку (а.с.12 т.1). Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 19 580 001,54грн. за період з 17.05.2022 по 28.02.2023, згідно детального розрахунку (а.с.11 т.1).
38. Зважаючи на вказані обставини, спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного кодексу України (далі - ЦК), Закону України “Про ринок природного газу» та постановою Кабінету Міністрів України № 222 від 06.03.2022 (далі- Постанова КМУ №222) “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (далі - Положення ПСО).
VІ. Оцінка апеляційного суду:
39. Суть апеляційного перегляду полягає у ревізії висновку місцевого суду про необґрунтованість позовних вимог через відсутність у Позивача матеріально-правового інтересу щодо предмету спору у світлі (ревізії) таких аргументів Апелянта-Позивача:
- всупереч принципів диспозитивності та законності місцевий суд досліджував питання, які не охоплюються предметом позову і не є предметом доказування у справі (аналіз бюджетних відносин та факту отримання/неотримання АТ “НАК “Нафтогаз» компенсації за виконання спеціальних обов'язків) (1);
- безпідставне застосування судом нерелевантних у розглядуваних правовідносинах правових висновків у справі №905/998/23 (2);
- помилкове ототожнення судом компенсаційного механізму ПСО, передбаченого для АТ “НАК “Нафтогаз України» з договірним правом вимоги Позивача оплати за поставлений природний газ (3);
- безпідставне ототожнення судом дебіторської заборгованості перед Позивачем із компенсацією ПСО на користь АТ “НАК “Нафтогаз України» (4);
- неврахування місцевим судом того, що внаслідок укладення договору між Позивачем та Відповідачем і отриманням останнім природного газу, у ПАТ “Донбасенерго» виникло незалежне від існування механізму компенсації ПСО грошове зобов'язання перед Позивачем як кредитором (5).
40. Зі змісту приписів ст.ст.15,16 ЦК та ст.ст.4,5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) випливає, що задоволення позовної вимоги узалежнюється від доведення Позивачем (ст.ст. 13, 74 ГПК) та встановлення судом такої сукупності обов'язкових елементів: наявність та приналежність позивачеві захищуваного суб'єктивного права (легітимного інтересу) (а) порушення (невизнання або оспорювання) такого права чи інтересу з боку визначеного Відповідача (б) та належність і ефективність обраного способу судового захисту (в). Недоведеність або відсутність будь-якого з вказаних елементів зумовлює відмову у задоволені позову.
41. В основу переглядуваного рішення покладено висновок місцевого суду про відсутність елементу (а), визначеного у п.40 цієї постанови, якого дійшов суд за результатами тлумачення і застосування до договірних правовідносин сторін результатів такого тлумачення постанов КМУ від 06.03.2022 №222 та від 03.12.2020 №1194 (у відповідних редакціях), внаслідок якого наголосив, що "АТ “НАК “Нафтогаз України» напряму отримує оплату за поставлений у спірний період природний газ за виконання покладених на нього спеціальних обов'язків з бюджетних коштів, тобто держава замінює собою кінцевого споживача в частині наявної заборгованості …., а АТ “НАК “Нафтогаз України», реалізуючи право на отримання компенсації ПСО, змінило джерело отримання плати за реалізований природний газ і саму суть відповідних договірних відносин… Позивач діє не як незалежний ринковий суб'єкт, а як частина загальної корпоративної структури НАК “Нафтогаз України», яке заявивши про компенсацію ПСО втрачає право вимоги до Позивача, а Позивач - до Відповідача».
42. Своєю чергою, за змістом заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи документів захищуване суб'єктивне право Позивача на отримання заявленої до стягнення заборгованості (яка є базою для нарахування 3% річних та інфляційної індексації) ґрунтується на укладеному між сторонами договорі №ТЕС-ДЕ постачання природного газу у березні-квітні 2022р.
42.1. У відповідності до ст.ст. 11,509 ЦК договір №ТЕС-ДЕ є належною правовою підставою для виникнення визначених його умовами кореспондуючих прав та обов'язків сторін, презумпція правомірності якого (визначена ст.204 ЦК) в порядку ст.215 ЦК за наявними матеріалами справи не спростована, враховуючи, зокрема результати розгляду ініційованих ПАТ “Донбасенерго» справ №910/11460/23 та №910/9287/24, через розгляд яких здійснювалося зупинення провадження цієї справи.
42.2. За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, що підпорядковується регулюванню як загальних положень параграфів 1,3 глави 54 ЦК, так і спеціальними приписами Закону України “Про ринок природного газу», а також передбаченими його положення підзаконними нормативно-правовими актами, визначеними у преамбулі цього договору. У межах розглядуваних правовідносин з поставки природного газу Позивач є Постачальником, а Відповідач - Споживачем (покупцем).
42.3. Як встановлено ст.ст. 655,691, 692 та 712 ЦК, а також ст.12 Закону України “Про ринок природного газу» (в редакції, що діяла на момент укладання розглядуваного договору та упродовж періоду поставки газу), п.2 розділу ІІ Правил постачання природного газу, Постачальник управнений на отримання оплати вартості поставленого природного газу від Споживача - покупця і такому праву кореспондується обов'язок останнього здійснити таку оплату, що визначено (випливає) як із вказаних норм, так і безпосередньо встановлено п.2 ч.2 ст.13 Закону України “Про ринок природного газу» і п.20 розділу ІІ Правил постачання природного газу.
42.4. Право Позивача на отримання оплати поставленого газу і обов'язок Споживача здійснити таку оплату не пізніше ніж через 45 днів після закінчення періоду постачання (п.2.1. договору визначені 2 періоди - з 10.03.2022 по 31.03.2022 та з 01.04.2022 по 30.04.2022), передбачені умовами п.п.1.1., 3.1.1,3.4.1 та 4.5. договору №ТЕС-ДЕ (у тому числі - з урахуванням змін, запроваджених додатковою угодою №1 від 26.05.2022), обов'язковість дотримання яких встановлена ст.629 ЦК.
42.5. Факт належного виконання Позивачем обов'язків з постачання природного газу і прийняття такого газу Відповідачем на загальну суму 985 667 326,9грн. підтверджується підписаними без зауважень двома сторонами комерційними актами приймання - передачі природного газу за відповідні періоди постачання (а.с.28-30 т.1), з урахуванням коригуючого акту, та у межах цієї справи Відповідачем не оспорюється (факт поставки) і не заперечується.
43. Апеляційний суд вважає, що покладений в основу переглядуваного рішення висновок місцевого суду про відсутність у Позивача захищуваного суб'єктивного права (п.41 цієї постанови) не відповідає фактичним обставинам справи та застосовним до них нормам матеріального права, а отже є помилковим у світлі таких міркувань:
43.1. Насамперед, само по собі постачання природного газу у межах виконання спеціальних обов'язків за змістом ст.11 Закону України “Про ринок природного газу» не змінює договірної (зобов'язальної) природи відносин між Позивачем та Відповідачем та не передбачає “звільнення» останнього від передбаченої ст.629 ЦК обов'язковості умов договору №ТЕС-ДЕ, зважаючи на що повною мірою є коректними та застосовними міркування на користь існування у Позивача права вимоги оплати вартості поставленого газу, висловлені (міркування) у. п.42 цієї постанови, на що також слушно вказує у своїх поясненнях Третя особа.
43.2. Покладання спеціальних обов'язків у світлі п.7 ч.4, ч.7 ст.11 та ч.2 ст.12 Закону України “Про ринок природного газу» опосередковувало пряме встановлення державою задля забезпечення суспільного інтересу у відповідному функціонуванні Відповідача ціни природного газу (нижче ринкової та її собівартості), але не передбачає перетворення постачання у дарування природного газу чи набуття державою права вимоги його оплати за такою ціною з Відповідача безпосередньо за відсутністю будь- яких визначених у ст.11 ЦК правових підстав - жодна застосовна у розглядуваних правовідносинах норма матеріального права не передбачає таких наслідків, а їх припущення судом першої інстанції є несумісним із гарантованим ст.1 Першого протоколу ЄКПЛ “позбавленням» Позивача майна у вигляді права вимоги оплати поставленого газу, враховуючи, що останній у межах правовідносин із залученою апеляційним судом Третьої особою за договором №1-1/2022 купівлі-продажу природного газу повністю оплатив, природний для подальшого постачання Відповідачеві:
- місцевий суд, аналізуючи положення нормативно-правових актів, які стосуються права АТ “НАК “Нафтогаз України» на компенсацію пов'язаних із виконанням покладених державою спеціальних обов'язків та формулюючи висновки щодо наявності, суті обсягу права вимоги АТ “НАК Нафтогаз» та його припинення до Позивача і у бюджетних відносинах всупереч ч.2 ст.50 ГПК не залучив АТ “НАК “Нафтогаз» у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача;
- таке незалучення Третьої особи зумовило неповноту встановлення істотних обставин розглядуваних правовідносин, яка не може виправдовуватися посиланням на ненадання Позивачем доказів розрахунків з АТ “НАК “Нафтогаз України» у межах договору №1-1/2022 купівлі-продажу природного газу, оскільки відповідні докази мала право надати і Третя особа (тому вони згідно ч.3 ст.269 ГПК приймаються на етапі апеляційного перегляду, адже АТ “НАК “Нафтогаз» був позбавлений процесуальної можливості їх представити суду першої інстанції).
43.3. Передбачена ч.7 ст.11 Закону України “Про ринок природного газу» компенсація економічно обґрунтованих витрат суб'єкта ринку природного газу за ціною його реалізації споживачеві (а саме вона формує стягувану заборгованість), оскільки така сума визначається як дохід, що отримується у процесі виконання спеціальних обов'язків (на який зменшується сума компенсації):
- аналогічна норма, що містить законодавче визначення природи компенсації та унеможливлює безоплатність отримання природного газу Відповідачем від Позивача, передбачена і ч.5 ст. 2 Закону України “Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування»;
- Постанова КМУ №222 від 06.03.2022, у відповідності до якої укладався договір поставки між Позивачем та Відповідачем, встановлюючи для Позивача обов'язок з постачання природного газу, зокрема і Відповідачеві, за ціною 7080грн. з урахуванням ПДВ, вказує, що терміни, вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про ринок природного газу», що у світлі визначеності ціни постачання та положень п.28 ч.1 ст.1 цього Закону, а також норм, згаданих п.42.3. цієї постанови, безальтернативно передбачає оплатність з боку Відповідача на користь Позивача здійсненого постачання природного газу;
- затверджений Постановою КМУ №1194 Порядок визначення компенсації не тільки не передбачає ніякого звільнення Відповідача від оплати вартості поставленого Позивачем природного газу (зокрема, через прийняття державою на себе функцію кінцевого споживача в частині проведення розрахунків в обсязі наявної заборгованості, чого не відбувається і не передбачено), але й визначає здійснену Позивачем на користь Третьої особи оплату природного газу, який був поставлений Відповідачеві (складник Др у формулі розрахунку компенсації), як параметр, що зменшує обсяг належної компенсації, а отже унеможливлює безпідставне припущення місцевого суду про ймовірність отримання подвійної оплати за один і той самий відпущений природний газ;
- ототожнення місцевим судом стягуваної заборгованості Відповідача перед Позивачем з розміром компенсації, право на яку має Третя особа, не відповідає визначенню складника ЗД у формулі компенсації, на що слушно вказують Апелянт і Третя особа (п.3 Постанови КМУ №1194 в редакції постанови КМУ №628 та додаток №4 до відповідного Порядку, у світлі обставини неотримання Третьою особою компенсації взагалі, враховуючі відсутність відповідних видатків за законами України про Державний бюджет України на 2023, 2024 та 2025, що залишено поза увагою місцевого суду).
43.4. Колегія апеляційного суду погоджується із твердженнями Апелянта про нерелевантність часткового відтворення у переглядуваному рішенні аргументів відхилення позовних вимог ТОВ “ГК “Нафтогаз України» до ПАТ “Донбасенерго» за рішенням господарських судів у межах справи №905/998/23, адже фактичні обставини останньої істотно відрізняються від обставин розглядуваної справи:
- у межах справи №905/998/23 було встановлено відсутність укладеного договору поставки між Позивачем та Відповідачем, тоді як у розглядуваній справі такий договір є і його укладення, виконання з боку Постачальника, а також дійсність не спростовані;
- підставою позовних вимог у межах справи №905/998/23 була позиція позивача щодо наявності з відповідачем правовідносин за договором постачання постачальником “останньої надії», тоді як в межах розглядуваної справи Позивач посилається на договір поставки, укладений на виконання постанови КМУ №222 та ст.11 Закону України “Про ринок природного газу»;
- у межах справи №905/998/23 суди встановили відсутність доказів здійснення позивачем оплати на користь АТ “НАК “Нафтогаз України», тоді як у межах апеляційного провадження колегією встановлено не тільки існування договірних відносин між Позивачем і Третьою особою, але й здійснення Позивачем оплати, як покупцем за договором №1-1/2022 природного газу, на користь АТ “НАК Нафтогаз України», який (газ) і був у подальшому поставлений Позивачем як власний Відповідачеві-Споживачу, що невілює у розглядуваних правовідносинах твердження/заперечення економічної самостійності Позивача як ринкового суб'єкта незалежно від розширювального тлумачення п.1.2. Статуту ТОВ “ГК “Нафтогаз Трейдинг».
44. З урахуванням викладеного у п.43 цієї постанови, апеляційна інстанція погоджується із слушністю аргументів (2) - (5) Скаржника, приведених у п.39 цієї постанови, однак відхиляє аргумент (1) Апелянта:
- обсяг і предмет судового дослідження та відповідної правової оцінки визначається не тільки предметом і підставами позову, але й і запереченнями проти них Відповідача (п.1 ч.1 ст.237, п.5 ч.4 ст.238 ГПК), тоді як заперечення останнього охоплювали, у тому числі, і міркування щодо відсутності у Позивача права вимоги в контексті права АТ “НАК “Нафтогаз України » на відповідну компенсацію і особливості її розрахунку;
- водночас, не заперечуючи проти необхідності дослідження судом відповідних обставин та надання їм правової оцінки, колегія апеляційного суду зауважує на неналежності здійснення такого дослідження без залучення до участі у справу АТ “НАК “Нафтогаз України» та на помилковості наданої правової кваліфікації, про що зазначалося вище.
45. Констатуючи наявність і доведеність за матеріалами справи елементу (а), вказаного у п.40 цієї постанови, апеляційним судом відмічається, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту виконання Відповідачем грошового зобов'язання з оплати поставленого природного газу чи припинення такого зобов'язання у будь-який інший визначений діючим законодавством спосіб (про такі обставини Відповідач і не вказує, окрім помилкових міркувань про те, що через механізм компенсації Позивач втратив право вимоги оплати), що, враховуючи умови договору №ТЕС-ДЕ про порядок розрахунків, дозволяє дійти висновку про наявність порушення грошового зобов'язання Відповідачем у сумі 868434510,97грн. у вигляді прострочення його виконання у розумінні ст.ст.610, 612 ЦК. Отже, має місце і умова (б) задоволення позову, визначена п.40 цієї постанови.
46. Своєю черговою, обраний Позивачем спосіб судового захисту цілком відповідає приписам ст.625 ЦК та є ефективним у розглядуваних правовідносинах, тоді як апеляційним судом не убачається розрахункових помилок у сумах стягуваних 3% річних у розмірі 19580001,54грн. (за період з 17.05.2022 по 28.02.2023 за зобов'язання з оплати поставленого газу у квітні 2022р. на суму 409854644,16), а також інфляційної індексації у розмірі 97652814,39грн. у межах загального періоду червень 2022-лютий 2023, зазначеного у розрахунку Позивача (а.с.11,12 т.1).
- означений висновок зумовлює задоволення апеляційних вимог щодо скасування переглядуваного рішення та ухвалення нового - про задоволення позовних вимог у повному обсягу,
- такий результат апеляційного перегляду зумовлює віднесення на рахунок Відповідача всіх його витрат, пов'язаних із провадженням у цій справі, а також покладання обов'язку з компенсації Позивачеві його судових витрат, понесених як під час первісного, так і під час нового розгляду цієї справи. Інших судових витрат згідно вимог ст.124 ГПК не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74, 76, 78, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», місто Київ на рішення Господарського суду Донецької області від 12.08.2025 (повний текст підписано 21.08.2025) у справі №905/543/23 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Донецької області від 12.08.2025 (повний текст підписано 21.08.2025) у справі №905/543/23 скасувати.
3. Прийняти нове рішення у справі №905/543/23, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго» про стягнення 985 667 326,90 гривень, з яких: 868 434 510,97 гривень заборгованість, 19 580 001,54 гривень 3% річних, 97 652814,39 гривень інфляційні втрати - задовольнити.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго» (юридична адреса: 84306, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок №6; адреса для листування: 03050, місто Київ, вулиця Предславивська, будинок №34-А; код ЄДРПОУ 23343582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», місто Київ (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок №1; код ЄДРПОУ 42399676) 985 667 326,90 гривень, з яких: 868 434 510,97 гривень заборгованість, 19 580 001,54 гривень 3% річних, 97 652 814,39 гривень інфляційні втрати.
5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Донбасенерго» (юридична адреса: 84306, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, будинок №6; адреса для листування: 03050, місто Київ, вулиця Предславивська, будинок №34-А; код ЄДРПОУ 23343582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», місто Київ (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок №1; код ЄДРПОУ 42399676) 939400,00грн. судового збору за подання позовної заяви та 1 127 280,00грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
6. Постанова набирає сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 25.11.2025р.
Головуючий суддя Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка
Суддя О.А. Істоміна