24 листопада 2025 року м. Харків Справа № 917/1156/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Стойка О.В., суддя Медуниця О.Є., суддя Попков Д.О.
без виклику учасників справи
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА АЙЛАНТ ЛТД», м. Полтава вх. №2048 П про прийняття додаткового рішення у справі № 917/1156/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мед-сервіс», м. Дніпро
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА АЙЛАНТ ЛТД», м. Полтава
про стягнення 561963,21 грн
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА АЙЛАНТ ЛТД», м. Полтава на рішення Господарського суду Полтавської області від 08.09.2025 у справі №917/1156/25- задоволено.
Рішення господарського суду Полтавської області від 08.09.2025р. у справі № 917/1156/25- скасовано, у справі прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА АЙЛАНТ ЛТД» про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 561963,21 грн. - відмовлено. За змістом постанови судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднесено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Мед-сервіс», стягнуто з останнього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА АЙЛАНТ ЛТД» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 10 115,34 грн.
До Східного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА АЙЛАНТ ЛТД» (далі - Відповідач, Заявник), надійшла заява про ухвалення додаткового рішення шляхом розподілу судових витрат, які понесені заявником під час розгляду справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, із долученням до матеріалів справи доказів щодо обсягу наданих адвокатом послуг та їх вартості у загальному розмірі 26 000,00 грн.(20 000 грн в суді першої інстанції та 6000,00 грн в суді апеляційної інстанції).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 року у справі №917/1156/25 прийнято до розгляду вищезазначену заяву, розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА АЙЛАНТ ЛТД», м. Полтава про ухвалення додаткового рішення вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та запропоновано учасникам справи в строк до 17.11.2025 надати свої міркування або заперечення щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА АЙЛАНТ ЛТД», м. Полтава про ухвалення додаткового рішення.
До Східного апеляційного господарського суду через систему Електронний суд 14.11.2025р. від Позивача надійшли заперечення на означену заяву Відповідача, відповідно до яких Позивач просив відмовити у задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення, а у разі не прийняття його заперечень - зменшити заявлені представником Відповідача витрати на 50% до 13 000, 00грн.
Зокрема, за змістом поданого клопотання, Позивач зазначав, що :
-матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували сплату Позивачем адвокату таких витрат;
-розмір судових витрат не доведений та не є обґрунтованим, виходячи із складності справи, кількості підготованих по ній адвокатом документів.
Розглянувши заяву Відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу судова колегія дійшла висновку про наступне.
За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 цього Кодексу).
Частина 5 статті 129 ГПК України передбачає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись з апеляційною скаргою, Відповідач просив стягнути окрім судового збору, витрати на професійну правничу допомогу понесені у суді апеляційної інстанції та витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, які будуть надані в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
В мотивувальній частині апеляційної скарги, Відповідачем зазначено, що станом на дату подання апеляційної скарги орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу складає 10 000,00грн та Відповідач очікує понести витрати в розмірі 5 000, 00грн за складання додаткових процесуальних документів.
До заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу загальному розмірі 26 000,00грн Відповідачем надані такі документи:
-Договір про надання правової допомоги №4 г/с від 16.06.2025р.;
-розрахунок суми гонорару за Договором про надання правової допомоги №4 г/с від 16.06.2025, складений адвокатом Грубою А.С. 12.09.2025р.;
-акт виконаних робіт від 15.09.2025 р. до договору про надання правової допомоги №4 г/с від 12.06.2025р;
- розрахунок суми гонорару за Договором про надання правової допомоги №4 г/с від 16.06.2025, складений адвокатом Грубою А.С. 04.11.2025 р. в суді апеляційної інстанції (за вивчення рішення суду та складення апеляційної скарги);
-акт виконаних робіт від 04.11.2025 р. до договору про надання правової допомоги №4 г/с від 12.06.2025р.
Як зазначає Заявник, відповідно до акту виконаних робіт від 15.09.2025, Відповідачу адвокатом Грубою А.С. в суді першої інстанції було надано наступні послуги на загальну суму 20 000,00грн:
-вивчення та аналіз наданих Замовником документів позовної заяви про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 501 963. 21 гри. з додатками - Договору №01 MC' про надання маркетингових послуг від 01.07.2024 р.: копії платіжної інструкції №936008 від 25.12.2024р.. копії листа №9003 від 11.04.2025р.; фіскального чеку від 15.04.2025р.. накладної №4900000497377 від 15.04.2025р.; лисі від 01.07.2024 р. за вих. №7327 від ТОВ «Мед-Сервіс Групп»; лист за вих. №08/25 від 08.01.2025 р.; надання консультацій з приводу вивчених документів щодо відсутності підстав вважати отримані кошти безпідставно набутими в розумінні ст.1212ЦК України та надання рекомендацій щодо підготовки документів (в т.ч. електронних листів), якими обмінювались Сторони договору та інших документів, які доводять безпідставність позовних вимог Позивача -18.06.2025 р.;
- складання відзиву з обґрунтуванням позиції Відповідача на позовну заяву ТОВ «Мед-Сервіс» та підготовка додатків до відзиву - 24.06.2025 р.;
-вивчення та аналіз відповіді на відзив від 25.06.2025 з додатками га підготовка й складання та направлення до суду заперечення на відповідь на відзив із додатками на обгрунтування правової позиції відповідача 26.06.2025 р.;
-складання та направлення клопотання до суду про витребування доказів від Позивача (ТОВ «Мед-Сервіс») в порядку сі. 81 ГПК України з врахуванням ного позиції, висловленої у письмових поясненнях віл 01.07.2025 р 04.07.2025 р ;
-складання та направлення до суду додаткових пояснень відповідно до ч.5 сі. 161 ГПК України та подання додаткових доказів, які не були подані разом з відзивом на позов через поважні причини. 05.08.2025 р.
Відповідно до акту виконаних робіт від 04.11.2025 Відповідачу адвокатом Грубою А.С. в суді апеляційної інстанції було надано наступні послуги на загальну суму 6 000,00грн:
-вивчення та аналіз рішення Господарського суду Полтавської області від 08.09.2025 по справі №917/1156/25;
- складання апеляційної скарги на вказане рішення суду першої інстанції, направлення її до суду та Позивачу - 25.09.2025 р.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи у суді першої інстанції у розмірі 20000,00 грн., судова колегія зазначає наступне.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позов Відповідачем зазначалось про вже понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00грн та орієнтовні витрати в сумі 10 000,00 грн., які Відповідач очікує понести за надання додаткових консультацій, складання додаткових процесуальних документів (заперечення на відповідь на відзив), відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Проте, матеріали справи не містять доказів звернення Відповідача до суду першої інстанції з заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, а також ним не надано до суду першої інстанції жодних доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що розрахунок суми гонорару за Договором про надання правової допомоги був складений адвокатом Грубою А.С. 12.09.2025р., а акт виконаних робіт (в частині надання правничої допомоги по справі № 917/1156/25, згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги №4 г/с від 16.06.2025 був складений 15.09.2025, проте зазначені докази були надані Відповідачем адвокатом лише 05.11.2025 разом із заявою про прийняття додаткового рішення, тобто не тільки з порушенням встановленого в ч. 8 ст. 129 ГПК України строку, а й вже після прийняття Східним апеляційним господарським судом постанови у даній справі.
Враховуючи, що докази на підтвердження витрат на правову допомогу, надану адвокатом Відповідача в суді першої інстанції, не були подані у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк, це є підставою для залишення заяви Відповідача в частині стягнення з Позивача витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 20000,00 грн. без розгляду.
Що стосується заявлених вимог про відшкодування судових витрат на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Грубою А.С. видів послуг в суді апеляційної інстанції, які визначені в акті виконаних робіт від 04.11.2025 (в частині надання правничої допомоги по справі № 917/1156/25, згідно з договором про надання правової (правничої) допомоги, а саме: вивчення та аналіз рішення Господарського суду Полтавської області від 08.09.2025 по справі №917/1156/25 та складання апеляційної скарги на вказане рішення суду першої інстанції, направлення її до суду та Позивачу.
Позивачем в наданих запереченнях не наведено конкретних обґрунтованих підстав щодо неспівмірності зазначених витрат зі складністю справи, визначеного адвокатом часу та обсягу наданих послуг, а також інших обставин справи.
Крім того, Позивачем заявлено клопотання про зменшення судових витрат до 13 000,00грн.
Проаналізувавши вище викладене в сукупності з матеріалами справи, в контексті перегляду рішення суду першої інстанції, судова колегія вважає заявлену Відповідачем суму витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. обґрунтованою та такою, що відповідає критерію "розумності їх розміру", а стягнення цих витрат є співрозмірним з наданими адвокатом послугами у суді апеляційної інстанції такими, що відповідають критерію "необхідності і обґрунтованості".
Доводи Позивача щодо ненадання доказів, які б підтверджували сплату Відповідачем адвокату таких витрат є безпідставними, оскільки відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, оскільки надання до суду банківських документів про сплату адвокатського гонорар, не є умовою для стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Відповідна правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 05 березня 2021 року у справі № 200/10801/19-а, від 16 березня 2021 року у справі №520/12065/19, постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про залишення без розгляду заяви Відповідача про прийняття додаткового рішення в частині відшкодування витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції у сумі 20 000,00грн та про задоволення заяви Відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 6000,00грн за рахунок Позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 124, 129, 221, 244, 281 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА АЙЛАНТ ЛТД», м. Полтава про прийняття додаткового рішення в частині відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00грн, понесених в суді першої інстанції у справі № 917/1156/25 - залишити без розгляду.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА АЙЛАНТ ЛТД», м. Полтава про прийняття додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу в частині відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000,00грн, понесених в суді апеляційної інстанції у справі № 917/1156/25 - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕД-СЕРВІС» (49000, м. Дніпро, проспект Героїв, буд. 11Б, ЄДРПОУ 32772863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА АЙЛАНТ ЛТД» (36039, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Європейська, буд.28 Н, ЄДРПОУ 13936542) 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя Д.О. Попков