вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" листопада 2025 р. Справа № 910/11935/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Євсікова О.О.
Корсака В.А.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Вуд"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 про повернення позовної заяви
у справі № 910/11935/25 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Вуд"
до:
1. Державної служби геології та надр України
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фудз"
про визнання права, визнання незаконними дій, визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним протоколу, визнання недійсним договору, визнання недійсним дозволу та визнання угоди недійсною,
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок Вуд" (далі - позивач; ТОВ "Крок Вуд"; апелянт; скаржник; заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (надалі - відповідач-1; Держгеонадра) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фудз" (в подальшому - відповідач-2; ТОВ "Аква Фудз"), у якому просило суд:
1) визнати право ТОВ "Крок Вуд" на видобування мінеральних вод ділянки "Свалява 1" Свалявського родовища Закарпатської області (свердловина 4);
2) визнати незаконними дії Держгеонадра щодо повернення листом № 4046/01/11-20 від 10.03.2020 ТОВ "Крок Вуд" заяви з додатками щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування мінеральних вод ділянки "Свалява 1" Свалявського родовища від 27.01.2020, одержаної Держгеонадра 04.02.2020 (вх. № 3233/02/11-20);
3) визнати незаконною бездіяльність Держгеонадра щодо нездійснення розгляду заяви ТОВ "Крок Вуд" від 27.01.2020, одержаної Держгеонадра 04.02.2020 (вх. № 3233/02/11-20) з додатками про отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування мінеральних вод ділянки "Свалява 1" Свалявського родовища та неприйняття Держгеонадра в передбаченому законом порядку рішення про надання ТОВ "Крок Вуд" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування мінеральних вод ділянки "Свалява 1" або про відмову у наданні ТОВ "Крок Вуд" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування мінеральних вод ділянки "Свалява 1";
4) визнати незаконним та скасувати наказ Держгеонадра від 03.06.2021 № 419 "Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон шляхом електронних торгів" у частині, що стосується родовища "Свалява-1" (свердловина № 4);
5) визнати недійсним протокол електронного аукціону № SUE001-UA-20210603-40723 від 30.08.2021, яким переможцем аукціону визначено ТОВ "Аква Фудз" із заявленою ціною реалізації лоту 9 500 000,00 грн (без ПДВ);
6) визнати недійсним договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування підземних мінеральних лікувально-столових вод родовища "Свалява-1" (свердловина № 4), яке знаходиться в Мукачівському районі Закарпатської області № 4/11-21 від 24.09.2021, укладений між Держгеонадра та ТОВ "Аква Фудз";
7) визнати недійсним виданий Держгеонадра дозвіл на користування надрами № 6585 від 05.11.2021, відповідно до якого ТОВ "Аква Фудз" надано право на видобування корисних копалин - підземних мінеральних лікувально-столових вод, придатних для розливу в пляшки та використання у лікувальній практиці, строком на 20 років, на ділянці надр родовища "Свалява-1" (свердловина № 4), що знаходиться у місті Свалява Мукачівського району Закарпатської області (географічні координати: за системою координат WGS - ПнШ 48033'09,900'', СхД 22059' 40,100'', за системою координат Pulkovo42 - ПнШ 48033' 11,242'', СхД 22059'46,469'';
8) визнати недійсною угоду № 6585 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 05.11.2021, укладену між Держгеонадра та ТОВ "Аква Фудз".
В обґрунтування позову позивач посилається на порушення Держгеонадра приписів Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в частині розгляду заяви ТОВ "Крок Вуд" щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами, внаслідок чого останнє було позбавлене права на здійснення господарської діяльності з видобування мінеральних вод ділянки "Свалява 1" Свалявського родовища.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 позовну заяву ТОВ "Крок Вуд" до Державної служби геології та надр України та ТОВ "Аква Фудз" повернуто на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
У оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції вказав, що з матеріалів позовної заяви вбачається, що 30.08.2021 протоколом електронного аукціону № SUE001-UA-20210603-40723 переможцем останнього визначено ТОВ "Аква Фудз" із заявленою ціною реалізації лоту 9 500 000,00 грн (без ПДВ), за результатами якого 24.09.2021 між Держгеонадра та ТОВ "Аква Фудз" було укладено договір № 4/11-21 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування підземних мінеральних лікувально-столових вод родовища "Свалява-1" (свердловина № 4), яке знаходиться в Мукачівському районі Закарпатської області.
Тому, враховуючи зміст позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ТОВ "Крок Вуд" порушено правила об'єднання позовних вимог, оскільки позовні вимоги 1-4 належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а позовні вимоги 5-8 - за правилами господарського судочинства. При цьому, вказані позовні вимоги не можуть бути роз'єднані, виділивши їх у самостійне провадження.
Таким чином, позовна заява ТОВ "Крок Вуд" разом із доданими до неї документами підлягає поверненню заявникові.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, ТОВ "Крок Вуд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 про повернення позовної заяви ТОВ "Крок Вуд" у справі № 910/11935/25. Справу повернути до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду позовної заяви ТОВ "Крок Вуд" та вирішення питання щодо відкриття провадження.
В апеляційній скарзі позивач акцентує, що висновки суду першої інстанції абсолютно не відповідають обставинам справи.
Апелянт зазначає, що Товариству з обмеженою відповідальною «Крок Вуд» Державною службою геології та надр України було видано Спеціальний дозвіл на користування надрами, реєстраційний номер 4588 від 05.10.2014 (далі - Дозвіл) з метою геологічного вивчення, у т.ч. дослідно-промислової розробки підземних мінеральних вод, затвердження запасів ДКЗ України; назва родовища: ділянка «Свалява 1» (свердловини №№ 1, 2, 3, 4, 5), місцезнаходження: Закарпатська область, прив'язка на місцевості: північна частина міста Свалява.
11 січня 2016 року між Свалявською міською радою і ТОВ "Крок Вуд" було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір оренди), відповідно до якого позивачу надавалась в оренду земельна ділянка з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012 площею 0,1515 га, яка знаходиться в межах територіальної громади м. Свалява та с. Драчино за адресою м. Свалява, вул. Робітнича, 2 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
30.05.2018, 27.06.2018, 31.07.2018, 24.12.2019 ТОВ "Крок Вуд" до Державної служби геології та надр України, в порядку встановленому законом, подавались заяви щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування мінеральних вод ділянки «Свалява 1» Свалявського родовища Закарпатської області.
Натомість Державна служба геології та надр України (листами № 10339/03/12-18 від 13.06.2018, № 16285/03/12-18 від 07.08.2018, № 568/01/11-20 від 13.01.2020), з посиланням кожного разу на нові зауваження до пакету документів позивача, повертала їх без розгляду по суті.
27.01.2020 ТОВ "Крок Вуд" вкотре було подано заяву з додатками до Державної служби геології та надр України щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування мінеральних вод ділянки «Свалява 1» Свалявського родовища Закарпатської області (вх. № 3233/02/11-20 від 04.02.2020).
Листом № 4046/01/11-20 від 10.03.2020 Державна служба геології та надр України з посиланням на формальні, на думку заявника, підстави повернула ТОВ "Крок Вуд" подані останнім документи з тих підстав, що вони наче б то не відповідають «Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», що, як вважає позивач, не відповідає дійсності, адже поданий пакет документів був належний.
Як зазначає позивач, ТОВ "Крок Вуд" на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який було затверджено в установленому порядку.
Позивач неодноразово протягом трьох років з моменту затвердження підрахунку запасів корисних копалин звертався до Державної служби геології та надр України з метою одержання спеціального дозволу на використання надр на видобування корисних копалин.
ТОВ "Крок Вуд" підкреслює, що на його заяву від 27.01.2020 з додатками щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування мінеральних вод ділянки «Свалява 1» Свалявського родовища Закарпатської області (одержана Державною служби геології та надр України 04.02.2020 вх. № 3233/02/11-20) була надана відповідь Держгеонадра щодо повернення документів датована від 10.03.2020 (вихідний номер листа № 4046/01/11-20) - тобто з моменту одержання Держгеонадра заяви ТОВ "Крок Вуд" до моменту повернення минуло 23 робочих дні, замість 7 робочих днів визначених «Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами».
Скаржник вважає, що в силу ч. 6 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у ТОВ "Крок Вуд" виникло право на видобування корисних копалин (мінеральної води) на родовищі «Свалява 1», вільна реалізація якого позивачем, як втілення його майнового інтересу, була порушена внаслідок подальших дій Держгеонадра в частині призначення аукціону, складення протоколу про визначення переможцем аукціону ТОВ "Аква Фудз", укладення з останнім договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами, видачею йому наведеного спеціального дозволу та укладення угоди про умови користування надрами, право на використання яких вже наявне в позивача.
Позивач наголошує, що звертаючись із вимогами щодо визнання свого права на видобування мінеральних вод (що не визнається відповідачами) та припинення обставин, що його порушують - скасування наказу про призначення аукціону (разом із визнанням дій та бездіяльності неправомірними), визнання недійсним протоколу аукціону та правочинів укладених внаслідок проведення аукціону, - захищає своє порушене майнове право в реальному спорі про таке.
Окремо позивач вказує, що не оскаржує порядок організації та проведення електронного аукціону, оформленого протоколом від 30.08.2021 № SUE001-UА-20210603-40723 де переможцем аукціону визначено ТОВ «Аква Фудз». Згідно позиції позивача, взагалі внаслідок проведення зазначеного аукціону порушується можливість ТОВ "Крок Вуд" реалізувати існуюче у нього право здійснювати видобуток мінеральної води в межах відповідного родовища на земельній ділянці з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012 площею 0,1515 га, яка знаходиться в межах територіальної громади м. Свалява та с. Драчино за адресою м. Свалява, вул. Робітнича, 2, та перебувала в користуванні позивача на підставі договору оренди земельної ділянки від 11 січня 2016 року, укладеного між Свалявською міською радою і ТОВ "Крок Вуд", у зв'язку із передачею такого права іншій юридичній особі (в тому числі шляхом подальшого укладення оскаржуваних правочинів). Такі порушення зачіпають приватно-правовий інтерес ТОВ "Крок Вуд" на проведення своєї господарської діяльності з метою отримання прибутку та враховуючи понесення позивачем витрат на геологічну розвідку об'єкта надр, на відповідну матеріальну базу для видобутку, оренду позивача на відповідну земельну ділянку. Зі змісту позову вбачається, що обґрунтовуючи позов позивач посилається на порушення своїх цивільних прав, зокрема права на власність та права на здійснення підприємницької діяльності. За таких умов, на думку апелянта, наведений спір є приватноправовим та підвідомчий судам господарської юрисдикції.
Додатково скаржник зауважив, що дослідження господарським судом визначеного проміжку часу (2019-2021 роки) судової практики для підтвердження протиправності звернення позивача саме до господарського суду не ґрунтується на жодних підставах, зважаючи на подання такої позовної заяви в 2025 році.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2025, апеляційна скарга позивача в справі № 910/11935/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Вуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 про повернення позовної заяви у справі № 910/11935/25. Справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11935/25.
Про перегляд справи в апеляційному порядку сторони повідомлялись шляхом надіслання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у передбачений законом спосіб, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками від 16.10.2025 про доставку електронного документа до електронних кабінетів останніх.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові).
За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
30.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Господарського суду міста Києва, на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 14.10.2025, надійшли матеріали справи № 910/11935/25.
Так, апеляційний господарський суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, а також надання сторонам можливості скористатись наявним процесуальним інструментарієм для захисту своїх прав та інтересів, розгляд справи здійснено в розумні строки.
20.10.2025 на адресу апеляційного господарського суду від Держгеонадра надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-1 просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. За твердженнями Держгеонадра, спірні правовідносини між позивачем та Держгеонадра є публічно-правовими. За вимогою про визнання недійсним спеціального дозволу дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії Держгеонадра, що виключає віднесення зазначеної позовної вимоги до юрисдикції господарського суду, спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
30.10.2025 на адресу суду апеляційної інстанції від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1, у якій позивачем зазначено по суті аналогічні доводи, викладені ним в апеляційній скарзі.
Судова колегія зазначає, що відзиву на апеляційну скаргу від відповідача-2 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходило, що відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.
Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариству з обмеженою відповідальною «Крок Вуд» Державною службою геології та надр України було видано Спеціальний дозвіл на користування надрами, реєстраційний номер 4588 від 05.10.2014 з метою геологічного вивчення, у т.ч. дослідно-промислової розробки підземних мінеральних вод, затвердження запасів ДКЗ України; назва родовища: ділянка «Свалява 1» (свердловини №№ 1, 2, 3, 4, 5), місцезнаходження: Закарпатська область, прив'язка на місцевості: північна частина міста Свалява.
Строк дії Дозволу до 31.12.2016.
11 січня 2016 року між Свалявською міською радою і ТОВ "Крок Вуд" укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого позивачу надавалась в оренду земельна ділянка з кадастровим номером 2124010100:02:041:0012 площею 0,1515 га, яка знаходиться в межах територіальної громади м. Свалява та с. Драчино за адресою м. Свалява, вул. Робітнича, 2 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Відповідно до протоколу № 3873 від 16.03.2017 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалини при Державній службі геології та надр України за результатами поданих ТОВ "Крок Вуд" матеріалів було постановлено, серед іншого, затвердити станом на 01.01.2017 на строк 25 років балансові експлуатаційні запаси мінеральної води загальнодержавного значення родовища «Свалява 1» по свердловині № 4 в обсязі 20 м. кубічних на добу.
30.05.2018, 27.06.2018, 31.07.2018, 24.12.2019 ТОВ "Крок Вуд" до Державної служби геології та надр України подавались заяви щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування мінеральних вод ділянки «Свалява 1» Свалявського родовища Закарпатської області.
Листами № 10339/03/12-18 від 13.06.2018, № 16285/03/12-18 від 07.08.2018, № 568/01/11-20 від 13.01.2020 Державною службою геології та надр України відповідні заяви ТОВ "Крок Вуд" повернуто без розгляду по суті.
27.01.2020 ТОВ "Крок Вуд" подано до Державної служби геології та надр України заяву з додатками щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування мінеральних вод ділянки «Свалява 1» Свалявського родовища Закарпатської області (вх. № 3233/02/11-20 від 04.02.2020).
Листом № 4046/01/11-20 від 10.03.2020 Державна служба геології та надр України повернула заяву ТОВ "Крок Вуд" з підстав її не відповідності Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (скорочено - Порядок).
03.06.2021 наказом Державної служби геології та надр України № 419 «Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон шляхом електронних торгів» затверджено перелік ділянок надр разом з відповідними програмами робіт, зокрема, в частині, що стосується родовища «Свалява-1» (свердловина № 4) та прийнято рішення про проведення аукціону.
23.07.2021 на електронному майданчику ТОВ «Українська енергетична біржа» було проведено електронний аукціон щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами - родовища «Свалява-1» (свердловина № 4), строком на 20 років, учасниками якого були: ТОВ «Крок Вуд» (позивач), ФОП Танинець Н.І., ТДВ «Свалявські мінеральні води», ТОВ «Аква Фудз», ПП «Кабекс», ТОВ «Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків».
30.08.2021 протоколом електронного аукціону № SUE001-UА-20210603- 40723 переможцем аукціону визначено ТОВ «Аква Фудз» із заявленою ціною реалізації лоту 9 500 000,00 грн, без ПДВ.
24.09.2021 між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аква Фудз» укладено договір № 4/11-21 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування підземних мінеральних лікувально-столових вод родовища «Свалява-1» (свердловина № 4), яке знаходиться в Мукачівському районі Закарпатської області.
05.11.2021 Державною службою геології та надр України видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 6585, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Аква Фудз» надано право на видобування корисних копалин - підземних мінеральних лікувально-столових вод, придатних для розливу в пляшки та використання у лікувальній практиці, строком на 20 років, на ділянці надр родовища «Свалява-1» (свердловина № 4), що знаходиться у м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області (географічні координати: за системою координат WGS - ПнШ 48033'09,900'', СхД 22059' 40,100'', за системою координат Pulkovo42 - ПнШ 48033' 11,242'', СхД 22059'46,469''.
05.11.2021 Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аква Фудз» укладено угоду № 6585 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин.
Згідно тверджень позивача, Держгеонадра, повертаючи листом № 4046/01/11-20 від 10.03.2020 заяву ТОВ "Крок Вуд" та додані до неї матеріали, порушило установлений законом строк, оскільки відповідно до абз. 18 п. 8 Порядку відповідні документи, мали бути повернуті заявникові не пізніше семи робочих днів з дня їх реєстрації, а натомість відповідний лист про повернення було датовано лише 10.03.2020, тобто через 23 робочих дні. Крім того, інформація про повернення документів не була розміщена на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу протягом трьох робочих днів з дня їх повернення заявникові, як це передбачено абз. 18 п. 8 Порядку.
При цьому, посилаючись на приписи Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» позивач у позові зазначав, що з огляду на те, що минув строк з моменту його звернення до Держгеонадра, враховуючи, що строк на повернення заяви позивача з боку Держгеонадра було порушено, на восьмий робочий день після одержання Держгеонадра заяви позивача, - Держгеонадра втратило повноваження на повернення заяви ТОВ "Крок Вуд" та було зобов'язане або видати позивачу відповідний спеціальний дозвіл із додержанням відповідних передбачених Порядком процедур, або ж відмовити у видачі дозволу. Проте, як акцентує позивач, наведеного зроблено не було. Відтак, в силу ч. 6 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у ТОВ "Крок Вуд" виникло право на видобування корисних копалин (мінеральної води) на родовищі «Свалява 1». Таким чином, на думку позивача, незважаючи на встановлені для Держгеонадра імперативні приписи закону щодо розгляду відповідної заяви ТОВ "Крок Вуд", Держгеонадра було допущене порушення законодавства, яке у свою чергу призвело до порушення права ТОВ "Крок Вуд" на здійснення господарської діяльності у сфері використання надр.
В наведеному судова колегія звертає увагу, що позивачем першочергово констатується факт порушення Держгеонадра приписів Порядку при розгляді його заяви від 27.01.2020.
Тим самим позивачем зазначається про порушення відповідачем-1 законодавчо встановленої процедури розгляду його заяви.
Як вже зазначалось, в подальшому наказом Державної служби геології та надр України від 03.06.2021 № 419 «Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон шляхом електронних торгів» затверджено перелік ділянок надр разом з відповідними програмами робіт, зокрема, в частині, що стосується родовища «Свалява-1» (свердловина № 4) та прийнято рішення про проведення аукціону.
23.07.2021 на електронному майданчику ТОВ «Українська енергетична біржа» було проведено електронний аукціон щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами - родовища «Свалява-1» (свердловина № 4), строком на 20 років, учасниками якого були: ТОВ «Крок Вуд», ФОП Танинець Н.І., ТДВ «Свалявські мінеральні води», ТОВ «Аква Фудз», ПП «Кабекс», ТОВ «Міжнародний інститут проблем управління та фінансових ризиків».
30.08.2021 протоколом електронного аукціону № SUE001-UА-20210603- 40723 переможцем аукціону визначено ТОВ «Аква Фудз», з яким 24.09.2021 Державною службою геології та надр України укладено договір № 4/11-21 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування підземних мінеральних лікувально-столових вод родовища «Свалява-1» (свердловина № 4), яке знаходиться в Мукачівському районі Закарпатської області.
05.11.2021 Державною службою геології та надр України видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 6585, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Аква Фудз» надано право на видобування корисних копалин - підземних мінеральних лікувально-столових вод, придатних для розливу в пляшки та використання у лікувальній практиці, строком на 20 років, на ділянці надр родовища «Свалява-1» (свердловина № 4), що знаходиться у м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області (географічні координати: за системою координат WGS - ПнШ 48033'09,900'', СхД 22059' 40,100'', за системою координат Pulkovo42 - ПнШ 48033' 11,242'', СхД 22059'46,469''.
05.11.2021 Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аква Фудз» укладено угоду № 6585 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин.
В межах вказаного позивач підкреслив протиправність, на його думку, дій Держгеонадра в частині передачі прав на видобування мінеральної води у межах Свалявського родовища Товариству з обмеженою відповідальністю «Аква Фудз». У зв'язку з чим ТОВ "Крок Вуд" у протиправний спосіб було позбавлене права на користування надрами.
Як вважає позивач, Держгеонадра, всупереч положенням закону не лише порушило право ТОВ "Крок Вуд" на видобуток, але й безоплатно, не маючи на це жодних законних повноважень, передало результати робіт позивача третій особі без будь-якої компенсації, тоді як усі витрати із геологічної розвідки відповідного родовища та створення відповідної матеріальної бази для видобутку мінеральних вод у його межах було здійснено позивачем за власний кошт.
В межах вказаного колегія суддів акцентує, що в позові наголошується на протиправності дій/рішення Держгеонадра щодо надання прав на видобування мінеральної води у межах Свалявського родовища Товариству з обмеженою відповідальністю «Аква Фудз», а також відсутності в Держгеонадра повноважень на здійснення такої передачі.
Тобто, позивачем наголошується на протиправності дій/рішення відповідача-1 в рамках прийнятого наказу від 03.06.2021 № 419 «Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон шляхом електронних торгів», зокрема в частині, що стосується родовища «Свалява-1» (свердловина № 4). Як наслідок, позивачем оспорюються результати проведеного електронного аукціону щодо продажу спеціального дозволу на користування надрами - родовища «Свалява-1» (свердловина № 4).
При цьому, позивач не оскаржує порядок організації та проведення електронного аукціону оформленого протоколом від 30.08.2021 року № SUE001-UА-20210603-40723 де переможцем аукціону визначено ТОВ «Аква Фудз», про що наголошується апелянтом і в апеляційній скарзі.
З огляду на визначені позивачем підстави позову, враховуючи фактичні обставини справи, судова колегія зазначає, що предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, згідно з частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Згідно пункту 10 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Із наведених норм права вбачається, що до адміністративної юрисдикції належить справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб'єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує її права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
При цьому, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір (такі правові позиції викладені, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17 (пункти 5.7, 5.8), від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (пункти 28-30), від 02.04.2019 у справі № 137/1842/16-а та від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18 (пункти 18, 19).
Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 804/14471/15).
Отже, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян є завданням Кодексу України про надра, про що вказано у його статті 2.
За приписами статті 4 Кодексу України про надра вони є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
Права та обов'язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами (ч. 2 ст. 24 Кодексу України про надра).
Згідно пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, що затверджено постановою Кабінету міністрів України від 30.12.2015 № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну службу геології та надр України Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).
Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.
Дозволи надаються Держгеонадра переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.
З урахуванням вказаного суд апеляційної інстанції висновується, що позивачем безпосередньо оскаржуються дії, бездіяльність та рішення Держгеонадра, по-перше, в рамках процедури розгляду останнім заяви від 27.01.20202 ТОВ "Крок Вуд", а по-друге в межах прийняття відповідачем-1 наказу від 03.06.2021 № 419 «Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон шляхом електронних торгів», зокрема в частині, що стосується родовища «Свалява-1» (свердловина № 4), що, по суті, стосується здійснення Держгеонадра управлінських владних функцій, тобто які виникли у сфері публічно-правових відносин.
При цьому, з огляду на вказане судова колегія враховує й те, що у позивача на момент виникнення спору та звернення до господарського суду з відповідним позовом відсутній чинний спеціальний дозвіл на користування надрами, а строк дії виданого ТОВ "Крок Вуд" Спеціального дозволу на користування надрами, реєстраційний номер 4588 від 05.10.2014 з метою геологічного вивчення, у т.ч. дослідно-промислової розробки підземних мінеральних вод, затвердження запасів ДКЗ України; назва родовища: ділянка «Свалява 1» (свердловини №№ 1, 2, 3, 4, 5), місцезнаходження: Закарпатська область, прив'язка на місцевості: північна частина міста Свалява, - закінчився 31.12.2016.
Відтак, за висновками колегії суддів, спір у цій справі за вимогами про:
- визнання права ТОВ "Крок Вуд" на видобування мінеральних вод ділянки "Свалява 1" Свалявського родовища Закарпатської області (свердловина 4);
- визнання незаконними дій Держгеонадра щодо повернення листом № 4046/01/11-20 від 10.03.2020 ТОВ "Крок Вуд" заяви з додатками щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування мінеральних вод ділянки "Свалява 1" Свалявського родовища від 27.01.2020, одержаної Держгеонадра 04.02.2020 (вх. № 3233/02/11-20);
- визнання незаконною бездіяльності Держгеонадра щодо нездійснення розгляду заяви ТОВ "Крок Вуд" від 27.01.2020, одержаної Держгеонадра 04.02.2020 (вх. № 3233/02/11-20) з додатками про отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування мінеральних вод ділянки "Свалява 1" Свалявського родовища та неприйняття Держгеонадра в передбаченому законом порядку рішення про надання ТОВ "Крок Вуд" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування мінеральних вод ділянки "Свалява 1" або про відмову у наданні ТОВ "Крок Вуд" спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування мінеральних вод ділянки "Свалява 1";
- визнання незаконним та скасування наказу Держгеонадра від 03.06.2021 № 419 "Про затвердження переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон шляхом електронних торгів" у частині, що стосується родовища "Свалява-1" (свердловина № 4), - належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Про дане, як вважає судова колегія, правильно виснувався суд першої інстанції.
Щодо заявлених позивачем вимог про:
- визнання недійсним протоколу електронного аукціону № SUE001-UA-20210603-40723 від 30.08.2021, яким переможцем аукціону визначено ТОВ "Аква Фудз" із заявленою ціною реалізації лоту 9 500 000,00 грн (без ПДВ);
6) визнання недійсним договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування підземних мінеральних лікувально-столових вод родовища "Свалява-1" (свердловина № 4), яке знаходиться в Мукачівському районі Закарпатської області № 4/11-21 від 24.09.2021, укладений між Держгеонадра та ТОВ "Аква Фудз";
7) визнання недійсним виданого Держгеонадра дозволу на користування надрами № 6585 від 05.11.2021, відповідно до якого ТОВ "Аква Фудз" надано право на видобування корисних копалин - підземних мінеральних лікувально-столових вод, придатних для розливу в пляшки та використання у лікувальній практиці, строком на 20 років, на ділянці надр родовища "Свалява-1" (свердловина № 4), що знаходиться у місті Свалява Мукачівського району Закарпатської області (географічні координати: за системою координат WGS - ПнШ 48033'09,900'', СхД 22059' 40,100'', за системою координат Pulkovo42 - ПнШ 48033' 11,242'', СхД 22059'46,469'';
8) визнання недійсною угоди № 6585 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 05.11.2021, укладену між Держгеонадра та ТОВ "Аква Фудз", колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до приписів статті 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Згідно з частиною 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до пунктів 10 та 13 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів(рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Відтак, з огляду на характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі, відповідні вимоги слід розглядати за правилами господарського судочинства.
Про вказане, на переконання колегії суддів, вірно зазначено місцевим господарським судом.
В силу ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За ч. 4 ст. 173 ГПК України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо, зокрема, порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу) (п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України).
Тобто, саме встановлення господарським судом наведених обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 ГПК України.
За таких обставин, судова колегія вважає обґрунтованими висновки суду попередньої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяву ТОВ "Крок Вуд" разом із доданими до неї документами заявнику.
Окремо, з огляду на підстави заявленого позову, беручи до уваги завдання господарського судочинства, колегія суддів зазначає про правильність висновку суду попередньої інстанції про неможливість роз'єднання заявлених позовних вимог, виділивши їх у самостійне провадження.
В свою чергу, судовою колегією критично оцінюються доводи апелянта про те, що спір є приватноправовим та в межах всього обсягу заявлених ним вимог підвідомчий судам господарської юрисдикції.
З приводу решти доводів апелянта, викладених в його апеляційній скарзі, судова колегія звертає увагу, що наведені позивачем аргументи були почуті й враховані судом апеляційної інстанції. Натомість, оскаржувана ухвала є обґрунтованою, а місцевим господарським судом достатньо повно зазначено підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Хаджинастасиу проти Греції").
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 ГПК України).
Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру останнього.
З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За висновками колегії суддів, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі про те, що висновки суду першої інстанції абсолютно не відповідають обставинам справи, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Отже, підсумовуючи наведене, судова колегія дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята відповідно до вимог процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду першої інстанції - без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта (позивача у справі).
Керуючись ст.ст. 129, 269, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крок Вуд" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 про повернення позовної заяви у справі № 910/11935/25 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 у справі № 910/11935/25 про повернення позовної заяви - залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені стороною у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок Вуд".
4. Справу № 910/11935/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді О.О. Євсіков
В.А. Корсак