вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" листопада 2025 р. Справа№ 910/4394/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Барсук М.А.
Суліма В.В.
при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,
за участю представників:
від позивача - Пікалова Ю.М.,
від відповідача - представник не прибув,
від Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради - представник не прибув,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 про заміну боржника правонаступником за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" у справі №910/4394/24 (суддя Сівакова В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" до Дитячого спеціалізованого санаторію "Ялинка" територіального медичного об'єднання "Санаторного лікування" у місті Києві, про стягнення 1 972 693,20 грн.
Встановив наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/4394/24 від 13.08.2024 позовні вимоги задоволено повністю та
зобов'язано Дитячий спеціалізований санаторій "Ялинка" Територіального медичного об'єднання "Санаторного лікування" у місті Києві в особі комісії з реорганізації включити до передавального акта грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" у сумі 1.972.693,20 грн.
стягнуто з Дитячого спеціалізованого санаторію "Ялинка" Територіального медичного об'єднання "Санаторного лікування" у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" 1.972.693,20 грн заборгованості та 32.618,40 грн витрат по сплаті судового збору.
18.09.2024 Господарським судом міста Києва на виконання рішення видано відповідні накази.
Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/4394/24 від 25.02.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 у справі №910/4394/24 залишено без змін.
12.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою від 12.03.2025 про заміну боржника правонаступником у справі № 910/4394/24, в якій просило замінити боржника (відповідача) - Дитячий спеціалізований санаторій "Ялинка" Територіального медичного об'єднання "Санаторного лікування" у місті Києві, на його правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 01993687), за наказом Господарського суду міста Києва від 18.09.2024 у даній справі про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" 1 972 693,20 грн заборгованості та 32 618,40 грн витрат зі сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 у справі №910/4394/24 (з урахуванням ухвали від 01.05.2025 про виправлення описки) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" про заміну боржника правонаступником задоволено. Здійснено заміну боржника - Дитячого спеціалізованого санаторію "Ялинка" Територіального медичного об'єднання "Санаторного лікування" у місті Києві, на його правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у наказі Господарського суду міста Києва № 910/4394/24 від 18.09.2024 про стягнення на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" 1 972 693,20 грн заборгованості та 32 618,40 грн витрат зі сплати судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду № 910/4394/24 від 27.05.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.04.2025 у справі №910/4394/24 залишено без змін.
09.09.2025 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява про заміну боржника - Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на його правонаступника - Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 05492309) за наказом Господарського суду міста Києва № 910/4394/24 від 18.09.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" про заміну боржника правонаступником задоволено; здійснено заміну боржника у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на його правонаступника Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (04075, м. Київ, вул. Федора Максименка, 26; код ЄДРПОУ 05492309) щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/4394/24 від 18.09.2024 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Класика Комфорту" 1.972.693,20 грн заборгованості та 32.618,40 грн витрат по сплаті судового збору.
За висновком суду, Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є правонаступником обов'язку Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 у цій справі.
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду, Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що до нього не перейшли права та обов'язки Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з огляду на відсутність запису про припинення останнього.
Також в апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом його права бути викликаним до суду, надавати докази, клопотання та пояснення та вказує, що у прохальній частині заяви Стягувач просив замінити боржника «за Наказом», а суд здійснив заміну «у виконавчому провадженні», чим вийшов за межі заявлених вимог.
В судовому засіданні представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін.
Відповідач та Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) правом на участь представників у даному судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Так, ухвала про відкриття апеляційного провадження була доставлена до електронних кабінетів вказаних осіб.
Апелянтом було подано до суду клопотання про відкладення слухання справи, яке мотивоване неможливістю участі представника у даному засіданні, з огляду на звільнення головного юриста, який займався веденням цієї справи та лікарняним іншого юрисконсульта.
Відповідних доказів до клопотання не долучено.
Дослідивши обставини, заявленого клопотання, колегією суддів відмовляється у його задоволенні, оскільки заявником у справі є підприємство, а не окремі його представники, в свою чергу, Господарським процесуальним кодексом України передбачена участь у судовому процесі через представника, що надає можливість направити в судове засідання іншу уповноважену належним чином на те особу.
Крім цього, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, чи клопотання цих осіб про відкладення розгляду справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Позиція скаржника є викладеною письмово та зрозумілою. Явка його представника обов'язковою не визнавалася.
Враховуючи те, що неявка представника апелянта в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню, з наступних підстав.
Питання заміни сторони її правонаступником вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 52 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Водночас, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни сторони виконавчого провадження внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Відповідно до частин 1, 2 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин 1- 3, 5 статті 334 ГПК України, відповідно до яких у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження.
Стаття 52 ГПК України міститься в розділі І "Загальні положення" глави 4 "Учасники судового процесу" цього Кодексу, якими регламентуються загальні засади відносно кола учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов'язків тощо. Натомість стаття 334 ГПК України міститься в розділі V "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах", що присвячений врегулюванню відносин, пов'язаних з примусовим виконанням судових рішень.
Отже, норми статті 334 ГПК України, що містять процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.
Строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва № 910/4394/24 від 18.09.2024 до виконання встановлений до 18.09.2027.
Наказ Господарського суду міста Києва № 910/4394/24 від 18.09.2024 був пред'явлений до примусового виконання до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та 11.08.2025 старшим державним виконавцем Хайдарі Р.Р. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №78817730.
01.09.2025 старшим державним виконавцем Хайдарі Р.Р. Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову ВП № НОМЕР_1 про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із надходженням заяви про заміну сторони у виконавчому проваженні.
15.04.2025 Київською міською радою прийнято рішення № 45/10512 "Про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яким вирішено:
1. Реорганізувати Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993687) шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 05492309).
Пунктом 2.1. наведеного рішення установлено, що Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 05492309) є правонаступником усього майна, усіх прав та обов'язків закладу охорони здоров'я, що реорганізується, відповідно до пункту 1 цього рішення.
Пунктом 3 наведеного рішення доручено Київському міському голові:
3.1. Здійснити організаційно-правові заходи щодо виконання цього рішення.
3.2. Утворити комісію з реорганізації закладу охорони здоров'я, що реорганізується відповідно до пункту 1 цього рішення шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993687), та затвердити її персональний склад.
3.3. Затвердити передавальний акт закладу охорони здоров'я, що реорганізується відповідно до пункту 1 цього рішення, попередньо погодивши його з постійною комісією Київської міської ради з питань охорони здоров'я та соціальної політики та постійною комісією Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики.
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 13.05.2025 вчинено реєстраційну дію за № 1000691270015044656 щодо перебування Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у процесі припинення; зазначено, що вимоги кредиторів розглядаються до 14.07.2025.
08.08.2025 розпорядженням Київського міського голови № 667 затверджено передавальний акт Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993687).
Відповідно до цього передавального акту усе майно, права та обов'язки Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993687) стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються, після реорганізації комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 01993687) шляхом приєднання його до Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 05492609) переходять до правонаступника - Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 05492609).
Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі №922/3979/21 зазначив:
« 8.12. Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
8.13. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
8.14. Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
8.15. Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.
8.16. Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов'язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов'язаний з моментом передання прав та обов'язків від правопопередника до правонаступника.
8.17. В разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється.
8.18. У вирішенні питань, пов'язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов'язків (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2020 у справі № 910/4656/14).
8.19. Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц (провадження № 61-16634сво19) дійшов висновку про те, що у статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов'язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при такому виді реорганізації неможливий.
8.20. У частині восьмій статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.
8.21. Водночас при відповідній реорганізації не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов'язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов'язків. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі №922/347/21.
8.22. Отже, лише при припиненні суб'єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов'язків при таких видах реорганізації неможливий. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17.
8.23. Верховний Суд вчергове констатує, що чинне законодавство не містить загальної норми щодо моменту виникнення універсального правонаступництва юридичної особи, внаслідок приєднання.
8.24. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов'язків, а всієї їх сукупності. Тобто, при універсальному правонаступництві до правонаступника чи правонаступників переходить усе майно особи як сукупність прав та обов'язків, які їй належать (незалежно від їх виявлення на момент правонаступництва), на підставі передавального акта. Наведені обставини передують внесенню запису до Реєстру про припинення юридичної особи, яка припиняється в результаті реорганізації.
8.25. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов'язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.
8.26. Ураховуючи встановлені судами попередніх інстанцій у сукупності обставини, зазначені в розділі 6 цієї постанови, в контексті застосування статей 104, 107 ЦК України, та беручи до уваги не визначений момент переходу прав та обов'язків від юридичної особи, яка припиняється у зв'язку з реорганізацією, Суд вважає, що такий момент сам по собі не може пов'язуватися з внесенням запису до державного реєстру про припинення реорганізованої юридичної особи. Зазначене кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц, від 04.11.2020 у справі №922/817/18 та вищезазначеним щодо статті 6 Конвенції.
8.27. Отже, для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд у кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 922/817/18.»
28. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21; від 04.11.2020 у справі № 922/817/18, від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц.
Як зазначалось вище, державна реєстрація рішення про припинення Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) була здійснена 13.05.2025 і на практиці складається ситуація що юридична особа в стані припинення може знаходитись понад рік.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов'язаннями.
При цьому Велика Палати Верховного Суду у зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.
Матеріали справи свідчать про те, що Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є правонаступником обов'язку Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 у цій справі.
З огляду на наведене вище, доводи скаржника про те, що до нього не перейшли права та обов'язки Комунального некомерційного підприємства "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з огляду на відсутність запису про припинення останнього відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про здійснення заміни боржника у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1 - Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська дитяча клінічна туберкульозна лікарня" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на його правонаступника Комунальне некомерційне підприємство "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом його права бути викликаним до суду, надавати докази, клопотання та пояснення.
Стосовно вказаного колегія суддів зазначає наступне.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 розгляд заяви позивача про заміну боржника правонаступником призначено на 23.09.2025 о 15:00
Вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради 10.09.2025 о 19:34.
Отже, правонаступника було належним чином повідомлено про дату та час розгляду заяви, відповідно він не був позбавлений права на подання пояснень та відповідних доказів.
Також в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що у прохальній частині заяви Стягувач просив замінити боржника «за Наказом», а суд здійснив заміну «у виконавчому провадженні», чим вийшов за межі заявлених вимог.
У мотивувальній частині заяви про заміну боржника від 09.09.2025 Стягувач чітко вказав на наявність відкритого виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 та додав копію постанови державного виконавця про зупинення виконавчих дій саме у зв'язку з необхідністю заміни сторони.
Некоректне формулювання прохальної частини є очевидною опискою, яка не змінює суті та предмета заяви.
Судова практика, зокрема висновки Верховного Суду, підтверджує, що суд має оцінювати вимоги заяви, виходячи з її змісту в цілому, а не лише з її окремих формулювань.
Крім цього, принцип "jura novit curia" (лат. «суд знає закони») означає, що суд зобов'язаний самостійно знайти та застосувати правильні норми права для вирішення спору, незалежно від того, на які норми посилалися сторони в своїх позовних заявах або запереченнях. Це означає, що суд має право самостійно кваліфікувати правовідносини та застосувати відповідні норми матеріального та процесуального права, навіть якщо сторони помилилися у своїх посиланнях.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на її заявника (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 про заміну боржника правонаступником у справі №910/4394/24 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повна постанова (враховуючи участь колегії суддів у підготовці для підтримання кваліфікації з 17.11.2025 по 21.11.2025) складена: 24.11.2025 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Барсук
В.В. Сулім