вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" листопада 2025 р. Справа№ 910/7642/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2025 (повне рішення складено 08.09.2025)
у справі № 910/7642/25 (суддя О. В. Нечай)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Менора логістік агро"
про стягнення 14 634,84 грн
Короткий зміст позовних вимог.
В червні 2025 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" (позивач; АТ "Укрзалізниця") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Менора логістік агро" (відповідач; ТОВ "Менора логістік агро") про стягнення 14 634,84 грн провізної плати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 35-39579889/2023-0001 від 31.10.2023 в частині сплати провізної плати.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі № 910/7642/25 в позові відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що враховуючи порушення позивачем порядку перевірки внесених відповідачем до залізничних накладних відомостей та неможливість здійснення перерахунку провізної плати після видачі вантажу (порожніх вагонів) одержувачу, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі № 910/7642/25, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 62 Статуту залізниць України, ст. 275 ЦК України, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
При цьому скаржник зазначає, що відповідач при оформленні вантажу у залізничних накладних неправильно проставив особливі відмітки про направлення спірних вагонів під навантаження, які визначають застосування коефіцієнтів та впливають на розмір провізної плати.
Відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись, зокрема, на те, що: між позивачем та відповідачем було погоджено ціну договору, зокрема, провізну плату, перевезення здійснено, остаточні розрахунки проведено, а документи складені АТ "Укрзалізниця" на підтвердження неправильності чи неточності внесених відправником відомостей до накладних, або відображення недоборів із перевізної плати матеріали справи не містять та у передбаченому законом порядку суду не надано, тому місцевий суд правомірно дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову; суд першої інстанції вірно виснував про відсутність правових підстав для задоволення позову, враховуючи порушення позивачем порядку перевірки внесених відповідачем до залізничних накладних відомостей та неможливість здійснення перерахунку провізної плати після видачі вантажу (порожніх вагонів) одержувачу.
16.10.2025 АТ "Укрзалізниця подало через систему "Електронний суд" додаткові письмові пояснення у справі, які за своїм змістом є доповненнями до апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
Згідно з ч. 4 ст. 13 цього Кодексу кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Виходячи з наведених норм процесуального закону, колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду наведених додаткових письмових пояснень, оскільки вони були подані поза межами строку на апеляційне оскарження, без клопотання про його поновлення.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І. П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі № 910/7642/25 та призначено її до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 35-39579889/2023-0001 від 31.10.2023, укладеного між ТОВ "Менора логістік агро", як замовником, та АТ "Укрзалізниця", як перевізником, останнє зобов'язалось здійснювати організацію та перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги), а замовник - оплачувати надані послуги.
Згідно з п. 1.3 договору у розумінні договору, користування вагоном не є орендою майна, а плата за використання (користування) вагона перевізника не є орендною платою.
Перевезення це послуга, в процесі надання якої перевізник зобов'язується доставити довірений замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а замовник зобов'язується оплатити послуги у передбаченому договором порядку. Перевезення оформлюється накладною відповідно до договору, Статуту залізниць України, Збірника Тарифів та Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, Правил перевезення вантажів, СМГС, КОТІФ відповідно.
Пунктом 1.4 договору встановлено, що надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Пунктом 2.3 договору визначені обов'язки перевізника, зокрема: відкрити для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для замовника особовий рахунок з наданням коду платника, а також присвоїти замовнику код вантажовідправника / вантажоодержувача. Надані коди зазначаються перевізником в Інформаційному повідомлені про укладення договору в порядку визначеному в п. 1.9 договору (пп. 2.3.3).
За положеннями п. 3.1 договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Згідно з п.п. 4.1, 4.2 договору розрахунки за договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" позивача.
Оплата послуг відповідно до договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний у розділі 15 договору. Одержані на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання кошти перевізник зараховує на особистий рахунок замовника, а також веде облік надходження коштів і використання їх замовником для оплати перевезень та інших послуг за умовам цього договору.
Відповідно до п. 4.4 договору по мірі виконання перевезень та надання послуг перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати, зокрема, провізних платежів за перевезення, зазначених в накладних.
Згідно з п. 4.5 договору щодобово, упродовж періоду виконання договору, перевізник надає замовнику переліки перевізних документів в електронному вигляді, які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітну добу. На підставі переліків перевізних документів формуються виписки з особового рахунку, що відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітний місяць. У виписці відображаються дати утворення, розміри заборгованості та нарахована неустойка (штраф, пеня). Виписка з особового рахунку направляється перевізником на електронну адресу замовника, вказану в додатку 2-1 договору, не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним.
Пунктом 4.6 договору встановлено, що зведена відомість формується перевізником на підставі інформаційних повідомлень передбачених умовами договору, та направляється для підписання замовником не пізніше 10-го числа місяця наступного за звітним. В зведеній відомості відображається плата за використання власних вагонів перевізника за межами України, плата за використання власних транспортерів перевізника в процесі надання послуг з перевезення вантажів (у вантажному та порожньому рейсах) по території України та за межами України, а також плата за послуги із супроводження великовантажних транспортерів спеціальним вагоном з бригадою, штрафи, неустойка, пеня, інші платежі, передбачені умовами договору. Наявність підписаної зведеної відомості не позбавляє перевізника права здійснити донарахування не врахованої плати за надані послуги за минулі періоди за наявності для цього підстав.
Пунктами 4.9, 4.10 договору у разі виявлення перевізником неправильного нарахування платежів, здійснюється перерахунок, після чого надлишок списаних коштів зараховується на особовий рахунок замовника як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати списуються кошти для оплати належних перевізнику платежів в порядку та строки, передбачені законодавством України і цим договором.
За необхідності, на вимогу замовника або перевізника, проводиться звіряння розрахунків між ними, результати якого оформляються актом звіряння взаємних розрахунків. Із замовником - нерезидентом акт звіряння взаємних розрахунків проводиться в національній валюті України та в іноземній валюті. Звіряння розрахунків проводиться не рідше одного разу на рік. Підписання сторонами акту звіряння розрахунків не позбавляє перевізника права на донарахування та стягнення коштів за не врахованими раніше грошовими вимогами за наявності для цього достатніх підстав.
За положеннями пп. 8.6.1 п. 8.6 договору замовник формує ЕПД та передає їх перевізнику не пізніше часу пред'явлення вантажу для приймально-здавальних операцій відповідно до режиму роботи товарної контори станції.
Відповідно до пп. 8.6.3 п. 8.6 договору при негативних результатах перевірки замовник отримує засобами зв'язку інформацію про зміст помилки, коригує помилкові дані в ЕПД, підписує його кваліфікованим електронним підписом та повторно надсилає перевізнику.
Згідно з п. 12.1 договору він діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.uz.gov.ua/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору.
Пунктом 14 Договору передбачено, що його невід'ємною частиною є додатки, зокрема додаток 1-2 "Ставки плати, коефіцієнти та умови платежів".
У випадках, якщо додатками до договору визначені умови інші ніж в основному тексті договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту договору (п. 14.1 Договору).
Договір містить, зокрема, додаток 1-2 "Ставки плати, коефіцієнти та умови платежів" власних вагонів перевізника (далі - Додаток № 1-2).
На виконання умов договору відповідачем в червні 2024 року відправлено порожні вагони №№ 95092037, 95093704, 95093548 власності ТОВ "МТК" на станцію Запоріжжя-Кам'янське Придніпровської залізниці на адресу АТ "Дніпровагонрембуд", що підтверджується залізничними накладними №№ 40071334, 40098022, 40119323.
В графі "найменування вантажу" відправником заначено "Вагони залізничні, що перевозяться на своїх осях, не пойменовані в алфавіті. Порожній власний вагон з-під зерна кукурудзи (015006). Власник ТОВ "МТК". Направляється до пункту навантаження".
При оформленні перевезення було нараховано провізну плату відправнику (графа 31, 34): за вагон № 95092037 - 6 213,90 грн (без ПДВ), за вагон № 95093704 - 5 852,30 грн (без ПДВ), за вагон № 95093548 - 6 213,90 грн (без ПДВ).
Окрім того, нараховано провізну плату одержувачу (графа 39, 42): за вагон № 95092037 - 1 016,60 грн (без ПДВ), за вагон № 95093704 - 457,80 грн (без ПДВ), за вагон № 95093548 - 456,40 грн (без ПДВ).
Таким чином, за перевезення вагонів було сплачено: за вагон № 95092037 - 7230,50 грн (без ПДВ), за вагон № 95093704 - 6310,10 грн (без ПДВ), за вагон № 95093548 - 6670,30 грн (без ПДВ).
Відповідно до залізничних накладних при розрахунку вартості перевезення було застосовано винятковий тариф 2005 (коефіцієнт 3,205).
Звертаючись з позовом у даній справі, АТ "Укрхалізниця" послалось на те, що відповідач при оформленні накладних невірно вказав у графі 20 "Найменування вантажу", що вказані вагони направляються під навантаження, однак фактично вагони направлялись на адресу АТ "Дніпровагонрембуд" у ремонт, на підтвердження чого надає лист АТ "Дніпровагонрембуд" № 0054 від 19.05.2025.
Відтак, на думку позивача, до нарахованої провізної плати мав бути застосований коефіцієнт 5,139 (винятковий тариф 2006), як за порожні вагони (421034, 421180, 421195, 421208) перевізника, власні перевізника, власні та орендовані (плата за перевезення яких визначається за тарифними схемами 14 та 17) в (із) ремонт (у).
Надалі вагони №№95092037, 95093704, 95093548 було повернуто Акціонерним товариством "Дніпровагонрембуд" відповідачу 19.07.2024, що підтверджується залізничними накладними №№45987831, 45987864 та 45987849. У графі 20 "Найменування вантажу" відправник зазначив: "Вагони залізничні порожні, що перевозяться на своїх осях, пересилаються в ремонт або з ремонту. Згідно листа № 1114 від 18.07.2024 від ТОВ "МТК" платником залізничного тарифу є ТОВ "МТК". Порожній вагон направляється під навантаження". У графі 30 накладних зазначено винятковий тариф 2006.
Таким чином у зв'язку з тим, що відповідач зазначив невірну інформацію при заповненні залізничних накладних №№ 40071334, 40098022, 40119323, відповідач не доплатив провізну плату в розмірі 14 634,84 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно з ч. 1 статті 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (частина 1 статті 313 ГК України).
Статтею 920 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
За приписами статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Згідно з п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 863/5084 (далі - Правила оформлення перевізних документів), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.
В п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів визначено, що накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.
Пунктом 1.3 Правил оформлення перевізних документів встановлено, що усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
За положеннями п. 1.5 Правил оформлення перевізних документів, оформлення перевізних документів, перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому та порожньому стані оформлюються перевізними документами, в яких у графі 20 "Найменування вантажу" відправником зазначається: для локомотивів і завантажених вагонів "Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар) (найменування власника, оператора, орендаря)"; для порожніх вагонів "Порожній власний (орендований) вагон. З-під ... (найменування вантажу). Власник (орендар) (найменування власника, оператора, орендаря). Направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо)".
Пунктом 5.1 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що заповнення накладної на станції призначення здійснюється згідно з додатком 3 до цих правил.
В додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів "Пояснення" щодо заповнення накладної, встановлено, що графа 10 "Станція та залізниця призначення" - найменування станції та залізниці призначення вантажу відповідно до Тарифного керівництва № 4 залізниць України та графа 20 "Найменування вантажу" - заповнюються відправником.
Відповідно до п. 5.4 Правил оформлення перевізних документів Інші відмітки, необхідні для визначення провізної плати і зборів за послуги, пов'язані з перевезенням і для виконання особливих умов перевезення, вносяться в перевізний документ відправником, станціями відправлення, призначення та попутними станціями відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за № 340/16356 (зі змінами), та інших нормативно-правових актів.
Згідно зі ст. 61 Статуту залізниць України тарифи на перевезення, збори і штрафи, встановлені відповідно до чинного законодавства, публікуються у Збірниках правил перевезень і тарифів залізничного транспорту.
Вартість залізничних перевезень в Україні визначається згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 5.04.2009 за № 340/16356 із змінами і доповненнями (далі - Збірник тарифів або Тарифне керівництво).
В п. 2 розділу І Збірника тарифів визначено, що тарифи, збори та плати, наведені в цьому Збірнику, застосовуються на всіх лініях залізниць широкої, вузької та європейської колій мережі залізниць України загального користування, що включені в постійну експлуатацію, для всіх суб'єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб), які беруть участь у процесі організації та здійснення перевезень вантажів залізничним транспортом.
Згідно з розпорядженням № Ц-3-91/1011-22 від 28.06.2022, відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 22.06.2022 № 441 "Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги" починаючи з 0 годин 29.06.2022 розрахунок плати за вантажні перевезення буде здійснюватися за тарифами Збірника тарифів із застосуванням коефіцієнтів, визначених цим розпорядженням, зокрема для: порожніх вагонів (421034, 421180, 421195, 421208) перевізника, власних та орендованих, плата за перевезення яких визначається за тарифними схемами 14 та 17:
- з-під вивантаження вантажів 1-го та 2-го тарифних класів, щебеню та баласту (щебеню) для доріг, перліту, піску, гранвідсіву, шлаків, золи, солі та концентрату мінерального "Галіт", продуктів харчування та енергетичних газів під наступне навантаження або під накопичення вагонів для наступного навантаження та з накопичення вагонів з-під вивантаження цих вантажів під наступне навантаження; рефрижераторних вагонів та критих, переобладнаних з рефрижераторних вагонів, фітингових платформ, вагонів для перевезення легкових автомобілів та контрейлерних перевезень (усі перевезення) (ВТ нр 2005) - коефіцієнт 3,205;
- з-під вивантаження вантажів 3-го тарифного класу під наступне навантаження або під накопичення вагонів для наступного навантаження та з накопичення вагонів з-під вивантаження цих вантажів під наступне навантаження; з провідниками; в (із) ремонт(у); пересилка після вивантаження на промивання, пропарку, дезінсекцію та дезінфекцію; в інших випадках (ВТ нр 2006) - коефіцієнт 5,139.
У додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів вказано, що графа 30 "Тарифні відмітки" заповнюються залізницею у відповідності до Тарифного керівництва, вказуються номер групи, позиції, схеми, відстань перевезення. У разі застосування виняткового тарифу вказується його код.
Відповідно до пп. 3.1 п. 3 розділу II Збірника тарифів, відправник повинен іменувати вантаж у перевізних документах внутрішнього сполучення - відповідно до Алфавітного списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ), яка видається окремо.
Згідно з пп. 14.1. п. 14 розділу ІІ Збірника тарифів, плата за перевезення в порожньому стані власних або орендованих вагонів (після вивантаження та під навантаження, у ремонт або з ремонту, з провідниками) визначається за тарифною схемою 14.
Відповідно до пп. 14.7 п. 14 розділу ІІ Збірника тарифів передбачено, що для застосування правил тарифів, визначених цим розділом, під час перевезення порожніх вагонів відправником у перевізних документах у графі "Найменування вантажу" залежно від призначення та цілі використання проставляються відмітки: для внутрішнього сполучення - крім відміток, передбачених Правилами перевезення вантажів, "Направляється ... (із ремонту, на промивку, на пропарку, на дезінфекцію, на дезінсекцію, для продажу, на брухт, для зміни власника, для здачі в оренду, на/після модернізацію(ї) тощо)".
Таким чином, за тарифною схемою 14 справляється плата за перевезення вагонів в порожньому стані з обов'язковим зазначенням у графі "Найменування вантажу" мети направлення рухомого складу.
За положеннями ст. 24 Статутузалізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно з пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Отже, як вірно зауважено судом першої інстанції, перевізник у разі перевірки внесених відправником відомостей до накладної зобов'язаний скласти відповідний акт на підтвердження обставин їх неправильності чи неточності.
Матеріалами справи підтверджено, що 18 19.06.2024 відповідачем було здійснено відправку порожніх вагонів №№ 95092037, 95093704, 95093548 на станцію Запоріжжя-Кам'янське Придніпровської залізниці на адресу АТ "Дніпровагонрембуд". Найменування вантажу: "Вагони залізничні, що перевозяться на своїх осях, не пойменовані в алфавіті. Порожній власний вагон з-під зерна кукурудзи (015006). Власник ТОВ "МТК". Направляється до пункту навантаження".
Відповідно до графи 30 накладних для нарахування провізної плати було застосовано винятковий тариф 2005 (схема 14.1), який був оплачений як відправником так і отримувачем, що відображено у графах 31, 34 та 39, 42 накладних відповідно.
Позивач вказував, що відповідачем було внесено неправдиву інформацію у графу 20 залізничних накладних, оскільки фактично порожні вагони №№95092037, 95093704, 95093548 направлялись на адресу АТ "Дніпровагонрембуд" для ремонту.
Як правомірно враховано місцевим господарським судом, положеннями статті 125 Статуту передбачено, що після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач. Якщо вантаж адресовано одержувачу, якого не виявилося на станції призначення, відповідальність перед залізницею несе відправник.
Статтею 62 Статуту визначено, що остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.
Відповідно до п. 1.2 Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 864/5085 (далі - Правила розрахунків за перевезення вантажів), плата за перевезення вантажу вноситься відправником під час оформлення перевезення. Плата може вноситися іншим платником, з яким залізницею укладено договір.
Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення (п. 1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів).
Підпунктом 3.3 пункту 3 розділу II Збірника тарифів встановлено, що якщо на станції призначення виявлено, що найменування вантажу не відповідає фактичному, неповне або неясне (неточне), то уточнення з метою перевірки правильності нарахування тарифу здійснюється до видачі вантажу з ініціативи станції (перевізника) або на вимогу одержувача шляхом унесення до перевізних документів у графі "Найменування вантажу" під попереднім неточним найменуванням уточненого найменування. Унесене до перевізних документів уточнене найменування завіряється підписами працівників станції (перевізника) та одержувача.
Після видачі вантажу перерахунки, зумовлені неточним найменуванням вантажу, не допускаються ані на вимогу залізниці (перевізника), ані за заявою одержувача.
З огляду на наведені норми, господарський суд першої інстанції правомірно визначив, що остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються саме на станціях призначення. Відповідальність за оформлення перевізних документів в частині визначення відстані перевезення, розміру провізної плати, додаткових зборів, зокрема плати за користування власними вагонами перевізника, покладається на вантажовідправника. При цьому, до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення. Нарахування недоотриманої плати, внесення будь-яких змін до перевізних документів можливе лише до моменту видачі вантажу одержувачеві.
При цьому, як вірно зазначено місцевим господарським судом, відповідно до пунктів 4.5, 4.6, 4.9 укладеного між сторонами договору позивач при виявленні помилки в розрахунках платежів мав здійснити перерахунок відповідної плати та відобразити це у виписці з особового рахунку та/або зведеній відомості. Проте, такі докази в матеріалах справи також відсутні.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
З огляду на викладене вмотивованим є висновок господарського суду першої інстанції про недоведення належними доказами позивачем своїх вимог, а відтак, правомірною є відмова в позові.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Судові витрати
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі №910/7642/25 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
А.М. Демидова