Постанова від 15.10.2025 по справі 910/11166/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2025 р. Справа№ 910/11166/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Коробенка Г.П.

Кравчука Г.А.

секретар судового засідання: Гріщенко А.О.

за участі представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 15.10.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗР Петролеум» та Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі»

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025

у справі № 910/11166/23 (суддя - Котков О.В.)

за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави

до 1. Державної служби геології та надр України

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗР Петролеум»

3. Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі»

4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа»

про визнання недійсними результатів проведення аукціону, договору купівлі-продажу та спеціального дозволу на користування надрами

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

Заступник Генерального прокурора (прокурор) в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗР Петролеум» (відповідач-2), Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі» (відповідач-3), Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» (відповідач-4), у якому просив визнати недійсними:

- результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища, оформленого протоколом про результати аукціону від 21.08.2020 № UA-PS-2020-08-07-00007-1;

- договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами від 07.09.2020 № 1/3-г-20 з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням нафти і газу (промислової розробки родовищ) у Приазовському р-н., Запорізької обл.;

- спеціальний дозвіл на користування надрами (газу природного) Приазовського газового родовища від 26.10.2020 № 5105, виданий ТОВ «КЗР Петролеум».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні спірного аукціону не дотримано порядку щодо узгодження із Міністерством екології та природних ресурсів України (Міндовкілля) переліку родовищ, які виставляються на торги; порушено вимоги законодавства, чинного на час їх проведення; інтереси держави та суспільства, а також принцип реалізації права на користування надрами на конкурентних засадах. На думку прокурора, такі порушення є підставою для визнання недійсними результатів аукціону, дозволу на користування надрами, а також договору купівлі-продажу на підставі ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 12.12.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024, у задоволенні позову відмовлено.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 задоволено частково клопотання ТОВ «КЗР Петролеум» про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Генеральної прокуратури на користь ТОВ «КЗР Петролеум» 5737,50 грн. цих судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 23.07.2024 касаційну скаргу Заступника Генерального прокурора задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/11166/23 скасовано, справу № 910/11166/23 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 (повний текст якого складено 20.02.2025) у справі № 910/11166/23 позов задоволено повністю.

Визнано недійсними результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища, оформленого протоколом про результати аукціону від 21.08.2020 № UA-PS-2020-08-07-00007-1.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами від 07.09.2020 № 1/3-г-20 з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням нафти і газу (промислової розробки родовищ) у Приазовському р-н., Запорізької обл.

Визнано недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами (газу природного) Приазовського газового родовища від 26.10.2020 № 5105, виданий ТОВ «КЗР Петролеум».

Стягнуто з Державної служби геології та надр України на користь Офісу Генерального прокурора судовий збір - 2 013,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗР Петролеум» на користь Офісу Генерального прокурора судовий збір - 2 013,00 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі» на користь Офісу Генерального прокурора судовий збір - 2 013,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» на користь Офісу Генерального прокурора судовий збір - 2 013,00 грн.

Приймаючи зазначене рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Держгеонадрами не дотримано порядку узгодження з Міндовкіллям переліку родовищ, що виставляються на торги, а також принципу реалізації права на користування надрами на конкурентних засадах, що є підставою для визнання недійсними результатів аукціону, що зумовлює недійсність дозволу на користування надрами та укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

1.3. короткий зміст вимог апеляційних скарг

1.3.1. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Державна служба геології та надр України звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 року у справі № 910/11166/23 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог заступника Генерального прокурора.

1.3.2. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «КЗР Петролеум» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 року у справі № 910/11166/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову про визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища від 21.08.2020 року, договору купівлі-продажу вищевказаного спеціального дозволу на користування надрами від 07.09.2020 року № 1/3-г-20 і спеціального дозволу на користування надрами № 5105 від 26.10.2020 року.

1.3.3. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство «Прозорро.Продажі» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі №910/11166/23 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог заступника Генерального прокурора, в частині позовних вимог до Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі».

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11166/23 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/11166/23.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді доповідачу) (складу суду) від 10.03.2025 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗР ПЕТРОЛЕУМ» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.25 у судовій справі № 910/11166/23 передана раніше визначеному автоматизованою системою складу колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді доповідачу) (складу суду) від 13.03.2025 апеляційна скарга Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.25 у судовій справі № 910/11166/23 передана раніше визначеному автоматизованою системою складу колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Коробенко Г.П., Кравчук Г.А.

20.03.2025 матеріали справи № 910/11166/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 02.04.2025) відкрито апеляційне провадження у справі № 910/11166/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗР Петролеум» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 05.06.2025. Об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗР Петролеум» та Державної служби геології та надр України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі № 910/11166/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 02.04.2025) відкрито апеляційне провадження у справі № 910/11166/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 та призначено апеляційну скаргу до розгляду. Об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційні скарги Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі», Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗР Петролеум» та Державної служби геології та надр України на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі № 910/11166/23.

08.04.2025 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» надійшов відзив на апеляційні скарги.

16.04.2025 до канцелярії суду від Офісу Генерального прокурора надійшли відзиви на апеляційні скарги.

05.06.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 розгляд справи № 910/11166/23 за апеляційними скаргами Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗР Петролеум» та Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 призначено на 02.07.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 910/11166/23 до 13.08.2025.

13.08.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючої судді Тарасенко К.В. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 розгляд справи № 910/11166/23 призначено на 17.09.2025.

У судовому засіданні 17.09.2025 протокольно оголошено перерву до 15.10.2025.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

2.2.1. Державна служба геології та надр України вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції в даній справі необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

В обгрунтування апеляційної скарги Державна служба геології та надр України (відповідач-1) зазначає наступне:

- в обґрунтування оскаржуваного рішення суд першої інстанції використав виключно позицію та аргументи позивача, чим надав перевагу позивачу перед іншими учасниками процесу, що порушує основні засади (принципи) господарського судочинства, такі як верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін;

- суд першої інстанції не надав оцінки постанові Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №826/6766/18, чим порушив постанову Верховного Суду від 23.07.2024 року, якою справу №910/11166/23 було передано на новий розгляд;

- проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Приазовське газове родовище, розташоване у Приазовському районі Запорізької області, відбулася за процедурою гібридного голландського аукціону, без порушення постанови Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 826/6766/18;

- голландський аукціон - це один із різновидів аукціонів у системі Прозорро.Продажі, який розпочинається навіть без учасників, початкова вартість лота покроково знижується, аж поки хтось з учасників не зупинить це зниження, тому твердження позивача щодо відсутності конкуренції не відповідає дійсності;

- ініціатором аукціону з продажу Приазовського газового родовища у Запорізькій області через процедуру аукціону є Держгеонадра, а погодження Міністерства екології та природних ресурсів України отримане виключно на Приазовське газове родовище, не з ініціативи та з урахуванням заяв, поданих фізичними особами - підприємцями та юридичними особами, тому не потребують нового погодження при виставленні на повторний аукціон, якщо такий аукціон визнано таким, що не відбувся;

- з огляду на положення Тимчасового порядку, реалізовуючи повноваження щодо пропозиції щодо визначення переліку ділянок надр ,дозволи на користування якими виставляються на аукціон, Міністерство екології та природних ресурсів України листом №5/4-11/6342-19 від 12.06.2019 погодило виставлення на аукціон ділянки надр - Приазовське газове родовище у Запорізькій області, що відповідає приписам п. 6 Тимчасового порядку;

- з огляду на положення п. 6 та 12 Тимчасового порядку, у разі проведення повторного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами порядок встановлений п.6 Тимчасового порядку, а саме розгляд заяв поданих фізичними особами - підприємцями та юридичними особами щодо ініціювання аукціону та отримання погоджень Мінекоенерго, не застосовується, адже законодавець передбачив обов'язок оголошення повторного аукціону протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, а аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни, ще й проведення такого аукціону через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про його проведення;

- електронний аукціон №UA-PS-2020-08-07-000007-1 проведено повністю у відповідності з вимогами Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2018 р. №848;

- Держгеонадра діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2.2.2. Товариство з обмеженою відповідальністю «КЗР Петролеум» вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «КЗР Петролеум» (відповідач-2) зазначає наступне:

- судом проігноровано припис абз. 7 п. 6 Тимчасового порядку № 848 (в редакції, що діяла на дату подій), де вказано, що «у разі надання Мінекоенерго обґрунтованих пропозицій щодо встановлення законодавством обмежень стосовно провадження діяльності з користування надрами на території, на якій заплановано її провадження, такі пропозиції враховуються Держгеонадрами під час прийняття рішень щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон», що свідчить про те, що Держгеонадра України має право ухвалювати невизначену кількість рішень з визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, у разі якщо Міністерством будуть надані обґрунтовані пропозиції щодо встановлення законодавством обмежень щодо провадження діяльності з користування надрами (з урахуванням таких пропозицій);

- у матеріалах справи наявний пакет аукціонної документації, зі змісту якого вбачається, що Міністерство екології та природних ресурсів фактично обізнано із пропозиціями Держгеонадра України щодо виставлення на аукціон такої ділянки надр як Приазовське газове родовище (лист від 12.06.2019 року), та Міністерство, як вказано в листі, «вносить пропозицію щодо включення такого родовища до переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон», наводячи певні умови, при дотриманні яких це можливо, та які були враховані Держгеонадрами;

- умови, які визначені Міністерством, розповсюджуються на діяльність надрокористувача незалежно від виду корисної копалини, яка видобувається (хоч сукупно, хоч окремо), доказів протилежного позивачем суду не надано і судом першої інстанції в судовому засіданні такі докази не досліджувалися, у зв'язку з чим не зрозуміло, на чому ґрунтується наступне твердження суду першої інстанції: «Перша (у 2019 році) та друга (у 2020 році) процедури продажу на торгах спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища не є ідентичними в питанні узгодження екологічних умов добування, оскільки стосуються різних видів корисних копалин (газу і конденсату - під час першої процедури, і виключно газу - під час другої)», оскільки за доводами скаржника, такий висновок не ґрунтується на матеріалах справи;

- суд, задовольняючи позов, посилається на загальну норму права п. 33 Тимчасового порядку № 848 та ігнорує приписи спеціальної норми - пункту 19 Тимчасового порядку № 848, який регламентує порядок проведення аукціону з покроковим зниженням початкової ціни лота (в редакції, що була чинною на дату правовідносин) і результати якого оскаржує прокурор;

- спеціальна норма Тимчасового порядку № 848 (п. 19) прямо передбачала можливість участі одного учасника в аукціоні за методом покрокового зниження початкової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, а також - єдиний випадок, коли вищезгаданий аукціон є таким, що не відбувся - коли на момент завершення періоду проведення електронного аукціону не зроблено жодної ставки.

2.2.3. Акціонерне товариство «Прозорро.Продажі» вважає, що оскаржуване рішення є таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, але не виключно, судом при вирішенні справи не було здійснено всебічного та повного дослідження обставин, на котрі посилаються сторони.

В обгрунтування апеляційної скарги Акціонерне товариство «Прозорро.Продажі» (відповідач-3) зазначає наступне:

- вимоги чинного законодавства не дають підстав адміністратору електронної торгової системи (АТ «Прозорро.Продажі») здійснювати будь-які дії, щодо організації, проведення та оформлення результатів та/або відміни, скасування результатів аукціону, зупинення проведення електронних торгів, зміни та/або корегування лоту аукціону, зняття з продажу лоту в будь-якому вигляді, в тому числі зміни статусів електронних аукціонів тощо; адміністратор ЕТС (АТ «Прозорро.Продажі») здійснює виключно функції з технічної підтримки та адміністрування електронної торгової системи;

- електронні торги № UA-PS-2020-08-07-00007-1 проводились на підставі Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів (далі - Тимчасовий порядок), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 р. № 960, а посилання Позивача та висновки Суду, які були зроблені на основі посилань Позивача на те, що адміністратором СЕТПД - АТ «Прозорро.Продажі» не було належним чином забезпечено присвоєння належного статусу електронного аукціону, є такими, що ґрунтуються на помилковому аналізі зазначеного Порядку, а отже не відповідають дійсності;

- тези Позивача та висновки Суду першої інстанції щодо «мінімально можливої ціни» та «відсутності конкуренції» є виключно судженнями та роздумами щодо розміру ціни та вартості за лот та теоретичної кількості потенційних учасників торгів, які не підтверджуються будь-якими обґрунтуваннями або доказами;

- матеріали справи не містять доказів або обставин щодо зацікавленості інших потенційних учасників щодо лоту електронного аукціону, не допуску таких учасників до торгів та/або будь-яких інших обставин що перешкоджали таким особам приймати участь у відповідному аукціону, у зв'язку з чим висновок Суду про можливість реалізації спецдозволу за вищою ціною є припущенням, адже не підтверджене жодним доказом та/або встановленою під час розгляду справи обставиною;

- потенційне визнання недійсними результатів електронного аукціону призведе виключно до втрати коштів державою, що прямо суперечить принципу ефективного використання надрами. Факт успішного проведення прозорої процедури електронного аукціону в порядку, встановленому законодавством відповідає суспільним інтересам в розумінні ст. 13 Конституції, адже приніс практичну користь державі у вигляді грошових коштів, в то же час у випадку відсутності переможця електронного аукціону Держава отримала б 0 грн. 0 копійок, що прямо суперечить принципу ефективного використання надрами та отримання найбільш великої суми коштів за спеціальний дозвіл;

- висновки, до яких дійшли суди першої та апеляційної інстанцій при первісному розгляді справи в частині, що стосується діяльності Адміністратора ЕТС, не ставились під сумнів Верховним судом, а отже не потребували перегляду;

- Господарський суд міста Києва при повторному розгляді справи вийшов за межі питань піднятих Верховним судом, як підставу для перегляду рішення та прийшов до хибних, необґрунтованих висновків про порушення Акціонерним товариством «Прозорро.Продажі» прав Позивача;

- АТ «Прозорро.Продажі» є неналежним відповідачам по справі, оскільки Адміністратор ЕТС не є організатором (замовником) електронного аукціону; не здійснює будь-яких дій щодо організації, проведення та оформлення результатів торгів; не вносить до системи інформацію про продаж майна та не формує лот (оголошення про проведення аукціону); не приймає участі у процесі переходу права власності на майно.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

2.3.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» у поданому відзиві на апеляційну скаргу зазначило, що вважає подані апеляційні скарги обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства України, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, мотивувальною частиною якого не надано оцінку всім обставинам справи та доводам сторін.

Відповідач-4 в обгрунтування відзиву на апеляційну скаргу зазначає наступне:

- процедура продажу дозволів відбувається, як у спосіб проведення електронних торгів (аукціону), так і у спосіб покрокового зниження початкової ціни та подальшого подання цінових пропозицій (аукціону), обидва способи передбачають собою проведення аукціону;

- ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНАБІРЖА» як оператор електронного майданчика, через який Держгеонадрами було опубліковано аукціон № UA-PS-2020-08-07-000007-1, лише здійснювало забезпечення функціонування електронного майданчика, який підключено до системи електронних торгів з продажу дозволів;

- незважаючи на те, що ТОВ «УКРАЇНСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА БІРЖА» виступало організатором аукціону, у Товариства були відсутні будь-які повноваження та обов'язок впливати на процес формування лоту, оголошення аукціону, проведення аукціону, а також на здійснення кваліфікації за результатами аукціону № UA-PS-2020-08-07-000007-1.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» просить суд задовольнити апеляційні скарги Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі», Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗР Петролеум» та Державної служби геології та надр на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі №910/11166/23, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог заступника Генерального прокурора у повному обсязі.

2.3.2. Прокурором подано відповідні відзиви на апеляційні скарги, у яких наведено заперечення проти їх доводів. Прокурор просив суд залишити апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Доводи відзивів на апеляційну скаргу зводяться до наступного:

- Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій дійшли безпідставних висновків про те, що для призначення торгів у 2020 році за заявою ТОВ «Надра Сервіс Груп» було достатнього погодження, яке надавалося Міндовкілля у 2019 році за результатами розгляду відповідної заяви іншої юридичної особи - ТОВ «Азовнафтогаз». Отже, вказуючи на те, що оспорюваний аукціон відбувся з дотриманням вимог законодавства, господарські суди попередніх інстанцій не врахували положень Тимчасового порядку № 848, не здійснили належної оцінки доводів прокурора та дійшли передчасних висновків про достатність попереднього погодження Мінекоенерго (Міндовкілля) 2019 року, наданого при розгляді заяви ТОВ «Азовнафтогаз», при розгляді заяви ТОВ «Надра Сервіс Груп» у 2020 році;

- відповідно до вимог абз. абз. 5-9 п. 6 Тимчасового порядку № 848 (в редакції від 12.02.2020) Держгеонадра зобов'язані узгодити з Мінекоенерго (Міндовкілля) пропозиції щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, аналогічні вимоги містяться у чинних на момент виникнення спірних правовідносин редакціях абз. абз. 10-15 п. 6 Порядку проведення аукціонів № 594, п. 24 Порядку № 615;

- однак, під час реалізації процедури продажу спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища, розпочатої у 2020 році, за результатами якої ТОВ «КЗР Петролеум» видано спеціальний дозвіл на користування надрами, Держгеонадра узагалі не звертались до Мінекоенерго (Міндовкілля) з пропозиціями щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, чим прямо порушено вимоги п. 6 Тимчасового порядку № 848 та що має наслідком недійсність результатів аукціону;

- під час нового розгляду справи судом першої інстанції надано належну оцінку доводам Офісу Генерального прокурора щодо порушення відповідачами п. 33 Тимчасового порядку № 848, абз. 1 п. 13 Порядку проведення аукціонів № 594, ст. ст. 12, 14, 25 Закону У країни «Про нафту і газ», ч. 2 ст. 16 Кодексу України про надра щодо недійсності результатів аукціону, проведеного з одним учасником;

- під час проведення оскаржуваного прокурором електронного аукціону від 21.08.2020 № UА-Р8-2020-08-07-00007-1 єдиний його учасник - ТОВ «КЗР Петролеум» не мав зацікавленості у підвищенні цінової пропозиції за спецдозвіл для здобуття перемоги. Навпаки, ним запропоновано настільки максимально низьку ціну, наскільки це було можливим згідно з умовами проведення конкурсу, а такі «торги» не можуть вважатися торгами (аукціоном) у загальноприйнятному розумінні;

- Пунктом 18 Тимчасового порядку № 848 визначено особливості проведення англійського аукціону, а п. 19 - голландського, а відповідно до п. 33 Тимчасового порядку 848 аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі, зокрема, коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки - таким чином, п. 33 Тимчасового порядку № 848 стосується як англійського, так і голландського аукціонів, при цьому як неправильне застосування вимог п. 33 Тимчасового порядку № 848, а саме поширення його дії лише на англійські аукціони, призводить до хибного висновку, що голландський аукціон, у якому зроблено одну ставку, за жодних обставин не може бути визнано таким, що не відбувся;

- присвоєння електронним торгам статусу таких, що відбулись, суперечило вимогам законодавства, а також загальним принципам економічної конкуренції, оскільки порушено основний принцип відкритих торгів - конкуренцію за лот між його учасниками;

- ТОВ «КЗР Петролеум» як єдиний учасник аукціону одержало можливість запропонувати на власний розсуд якомога меншу цінову пропозицію та за відсутності конкуренції з боку інших можливих учасників гарантовано стати переможцем електронних торгів.

Щодо правильності визначення кола сторін прокурор зазначає, що ДП «Прозорро.Продажі», правонаступником наразі АТ «Прозорро.Продажі» й організатор проведення аукціону - товарна біржа «Українська енергетична біржа», правонаступником якої є ТОВ «Українська енергетична біржа» не забезпечили присвоєння електронним торгам статусу таких, що не відбулися, а отже є належними відповідачами у справі.

2.4. явка в судове засідання

У судове засідання 15.10.2025 з'явились представники Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗР Петролеум», Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі» та прокурор.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» не з'явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що наявних матеріалів достатньо для належного перегляду оскаржуваного рішення суду в апеляційному порядку, оскільки явка учасників апеляційного провадження в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, колегія суддів дійшла висновку про можливість перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та за відсутності представника відповідача-4, що не з'явився в судове засідання.

Представники Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗР Петролеум», Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі» підтримали подані ними відповідні апеляційні скарги та просили суд їх задовольнити.

Прокурор заперечив проти доводів апеляційних скарг та просив суд відмовити в їх задоволенні.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Норма пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Згідно з абзацами 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абзаців 1-3 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Водночас згідно з положеннями частин третьої-п'ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 ГПК України і частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Разом з тим, прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Прокурор, звертаючись з позовом до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягають інтереси держави, обґрунтовує необхідність їх захисту у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», а також має довести підстави для представництва, однією з яких є відсутність органу державної влади, до компетенції якого віднесенні повноваження здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Звертаючись з даним позовом до суду в інтересах держави, прокурор не визначив уповноважений орган у спірних правовідносинах Держану службу геології та надр України, а зазначив її співвідповідачем, доводячи в межах даного спору порушення інтересів держави саме протиправними діями Держаної служби геології та надр України, яка не може одночасно бути і позивачем, і відповідачем у справі. Цим прокурор обґрунтував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах, та наявність підстав для самостійного представництва інтересів держави.

Прокурор стверджуючи про порушення Держаною службою геології та надр України інтересів держави при визнанні результатів спірного аукціону, видачі спеціального дозволу та укладенням договору, Державна служба геології та надр України апріорі (очевидно) не може бути позивачем, в особі якого прокурор мав би звернутись до суду за захистом інтересів держави. Відповідно відсутній сенс (розумна підстава) повідомляти про вчинене правопорушення орган державної влади, який порушив інтереси держави у спірному матеріальному правовідношенні.

Підсумовуючи, суд виходить з того, що саме прокурор визначає і предмет, і суб'єктів спірного правовідношення, спрямованого на захист інтересів держави від осіб, яких прокурор визначив саме як порушників інтересів держави, в тому числі й компетентний орган спірного правовідношення. Тому у прокурора відсутній обов'язок попередньо повідомляти відповідача (порушника) про вчинене ним порушення та звернення до суду з позовом до нього, тому що процесуальні інтереси позивача і відповідача є (а)протилежними, (b) не підлягають захисту в особі порушника.

Таким чином, прокурор навів підстави для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Державну службу геології та надр України одним із відповідачів у справі, а отже у даному випадку звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави відповідає приписам ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України.

3.2. обставини встановлені судом і визначення відповідно до них правовідносин; доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, а також посилання на норми права

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Азовнафтогаз» звернувся до Державної служби геології та надр України (надалі - відповідач-1, Держгеонадра) із заявами № 102/12 від 20.12.2018, №12/05 від 25.05.2019, № 26/06 від 10.06.2019 на отримання спеціального дозволу на користування надрами Приазовського родовища газу Приазовського району Запорізької області за результатами продажу на аукціоні.

Державна служба геології та надр України звернулась листом №6523/03/12-19 від 04.04.2019 до Міністерства екології та природних ресурсів України відповідно до п. 6 Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2018 №848, щодо надання пропозицій із зазначенням умов надрокористування якими виставляються на аукціон з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, відповідно до наданого переліку ділянок.

Листом № 5/4-11/4784-19 від 06.05.2019 Міністерство екології та природних ресурсів України внесло пропозицію щодо включення Приазовського газового родовища у Запорізькій області до переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон.

У зв'язку з технічною помилкою визначення виду користування надрами у листі №6523/03/12-19 від 04.04.2019 Державна служба геології та надр України повторно звернулась листом №9227/03/12-19 від 20.05.2019 до Міністерства екології та природних ресурсів України про повторний розгляд надання пропозицій із зазначенням умов надрокористування якими виставляються на аукціон з продажу спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, з подальшим видобуванням газ природний, конденсат (промислова розробка родовищ) Приазовського газового родовища з видом корисних копалин газ природний, конденсат.

Листом №5/4-11/6342-19 від 12.06.2019 Міністерство екології та природних ресурсів України внесло пропозицію щодо включення Приазовського газового родовища у Запорізькій області (геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка, з подальшим видобуванням газ природний, конденсат) до переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон.

Поряд з тим, 26.04.2019 Державна служба геології та надр України звернулась листом №7841/03/12-19 від 26.04.2019 до Українського державного геологорозвідувального інституту про розрахунок початкової ціни продажу на аукціоні спеціальних дозволів на користування надрами.

Українським державним геологорозвідувальним інститутом надано відповідь від 16.05.2019 № 608 про розрахунки початкової ціни продажу на аукціоні спеціальних дозволів на користування надрами у сумі 22 659 630 гривень.

Наказом Державної служби геології та надр України від 13.06.2019 № 194 затверджено перелік ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон шляхом електронних торгів, відповідно до Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 №848.

Згідно з додатком № 1 до Наказу від 13.06.2019 № 194 на торги виставлено, зокрема Приазовське газове родовище у Запорізькій області; вид корисної копалини: газ природний, конденсат.

На електронному порталі «Прозорро.Продажі» (https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2019-06-18-000049-2) розміщено дані про аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища в Приазовському районі Запорізької області строком на 20 років, вид корисної копалини: газ природний, конденсат. Прийом пропозицій для участі в електронних торгах завершено 15.09.2019. Стартова ціна реалізації: 22 659 630,00 грн без ПДВ.

Оскільки жодної заявки для участі в аукціоні не надійшло, відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-PS-2019-06-18-000049-2 торги визнано такими, що не відбулися.

ТОВ «Надра Сервіс Груп» звернувся до Державної служби геології та надр України із заявою № 26 від 27.01.2020 про ініціювання ділянки надр для виставлення на аукціон шляхом проведення електронних торгів спеціального дозволу на користування надрами Приазовського родовища газу Приазовського району Запорізької області за результатами продажу на аукціоні.

Для з'ясування початкової ціни спеціального дозволу на користування надрами Держгеонадра звернулись до Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» з листом №4204/01/12-20 від 13.03.2020.

Листом від 08.04.2020 № 6320/02/12-20 Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України» повідомило Держгеонадр про розрахунок початкової вартості спеціального дозволу з висновком про його вартість у сумі 6 296 900,00 грн.

Наказом Державної служби геології та надр України від 06.04.2020 № 122 затверджено перелік ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон шляхом електронних торгів.

Згідно з додатком № 1 до Наказу від 06.04.2020 № 122 на аукціон виставлено, зокрема Приазовське газове родовище у Запорізькій області (п. 4 додатка № 1).

Звернувшись до суду з даним позовом, прокурор стверджує, що пропозиції щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, з Міндовкіллям не узгоджувались.

На електронному порталі «Прозорро.Продажі» (https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2020-04-08-000034-1) розміщено дані про аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища в Приазовському районі Запорізької області строком на 20 років, вид корисної копалини: газ природний. Початкова ціна реалізації - 6 296 900,00 гривень.

Прийом пропозицій для участі в електронних торгах завершено 05.07.2020. У зазначений період жодної заявки для участі в аукціоні не надійшло, у зв'язку з чим відповідно до протоколу електронного аукціону № UА-РS-2020-04-08-000034-1 торги визнано такими, що не відбулися.

Наказом Держгеонадр від 07.07.2020 № 261 затверджено перелік ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на повторний аукціон шляхом електронних торгів.

Згідно з додатком 1 до Наказу від 07.07.2020 № 261 на аукціон виставлено, зокрема Приазовське газове родовище у Запорізькій області (п. 4 додатка № 1).

На електронному порталі «Прозорро.Продажі» (https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2020-07-08-000076-3) розміщено дані про аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища в Приазовському районі Запорізької області строком на 20 років, вид корисної копалини: газ природний. Початкова ціна реалізації - 3 148 450,00 грн.

Прийом пропозицій для участі в електронних торгах завершено 05.08.2020. Оскільки жодної заявки для участі в аукціоні не надійшло, у зв'язку з чим відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-PS-2020-07-08-000076-3 повторні торги визнано такими, що не відбулися.

Наказом Держгеонадр від 07.08.2020 № 339 затверджено перелік ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими планується виставити на аукціон за методом по крокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій.

Згідно з додатком № 1 до наказу від 07.08.2020 № 339 на аукціон виставлено, зокрема Приазовське газове родовище у Запорізькій області; вид корисної копалини: газ природний (п. 4 додатка № 1).

На електронному порталі «Прозорро.Продажі» (https://prozorro.saie/auction/UA-PS-2020-08-07-000007-1) розміщено дані про аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища в Приазовському районі Запорізької області строком на 20 років.

21.08.2020 відбувся аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Приазовське газове родовище у Запорізькій області (https://prozorro.saie/auction/UA-PS-2020-08-07-000007-1). Вартість геологічної інформації - 614 089,40 грн (з ПДВ). Вартість пакету аукціонної документації - 72 550,00 грн (з ПДВ), вид корисної копалини: газ природний, початкова ціна реалізації - 6 296 900,00 гривень, ціна продажу лота: 629 690,00 грн. Замовником електронного аукціону є Державна служба геології та надр України. Організатор проведення аукціону - Товарна біржа «Українська енергетична біржа» (надалі - відповідач-4). Адміністратор системи електронних торгів - Державне підприємство «Прозорро.Продажі» (надалі - відповідач-3, правонаступником якого є Акціонерне товариство «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ»).

Згідно з протоколом електронного аукціону №UA-PS-2020-08-07-000007-1, сформованого 21.08.2020 о 16:40, аукціон відбувся та його переможцем визнано ТОВ «КЗР Петролеум» (надалі - відповідач-2).

07.09.2020 між Державною службою геології та надр України та ТОВ «КЗР Петролеум» укладено договір № 1/3-г-20 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промислової розробки родовищ) Приазовського газового родовища, розташованого у Приазовському районі у Запорізькій області (далі - договір).

26.10.2020 на підставі протоколу електронного аукціону №UA-PS-2020-08-07-000007-1 від 21.08.2020 та договору № 1/3-г-20 від 07.09.2020, Державна служба геології та надр України видала відповідачеві-2 Спеціальний дозвіл на користування надрами № 5405 на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промислової розробки родовищ) Приазовського газового родовища, розташованого у Приазовському районі у Запорізькій області, вид корисної копалини: газ природний.

Прокурор вважає, що результати зазначеного аукціону підлягають визнанню недійсними, оскільки торги є такими, що не відбулися. В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що у 2019 та 2020 роках мали місце 2 окремі процедури з продажу спеціального дозволу на користування надрами цього родовища на електронних торгах, друга процедура здійснювалась на підставі іншої редакції Тимчасового порядку № 848 (набула чинності 12.02.2020 і передбачала можливість проведення трьох турів торгів), а отже факт узгодження з Міндовкіллям пропозиції про виставлення на торги Приазовського газового родовища в ході першої процедури (у 2019 році) не спростовує відсутність такого узгодження під час другої (у 2020 році).

Прокурор вважає, що під час реалізації процедури продажу спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища, відповідач-1 з відповідними пропозиціями до Мінекоенерго (Міндовкілля) не звертався, чим порушив вимоги п. 6 Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів № 848, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 №848.

Також, прокурор посилався на те, що під час підготовки до продажу зазначеного спеціального дозволу у 2020 році Міндовкілля не оцінювало можливості дотримання вимог природоохоронного законодавства у випадку окремого добування газу природного, без поєднання з конденсатом.

За доводами прокурора, для участі в електронних торгах подано лише одну заявку відповідача-2, а тому відповідно п. 33 Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 №848, аукціон повинен був визнаватися таким, що не відбувся.

Оскільки відповідачем-1 не дотримано порядку узгодження з Міндовкіллям переліку родовищ, що виставляються на торги, а також принципу реалізації права на користування надрами на конкурентних засадах, чим порушуються інтереси держави та суспільства, прокурор, посилаючись на п. 33 Порядку № 594 та статтю 25 Закону України «Про нафту і газ», просить визнати недійсними результати електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища, оформленого протоколом про результати аукціону №UA-PS-2020-08-07-00007-1 від 21.08.2020, за результатами якого надано дозвіл, так і спеціальний дозвіл на користування надрами (газу природного) Приазовського газового родовища від 26.10.2020 №5105, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «КЗР ПЕТРОЛЕУМ».

Також, прокурор посилаючись на те, що договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, укладений за результатами аукціону, проведеного з порушенням вимог законодавства, просить визнати договір недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України.

При первісному розгляді справи суд першої інстанції дійшов висновку (з яким погодився суд апеляційної інстанції) про відмову прокурору в задоволенні позову з підстав недоведеності того, що під час проведення аукціону було порушено вимог законодавства, зокрема, Тимчасовий порядок № 848 та дійшли висновку про відсутність обставин для визнання недійсними його результатів та спеціального дозволу від 26.10.2020 № 5105. Відмовлено також і в задоволенні похідних позовних вимог - про визнання недійсним оспорюваного договору та спеціального дозволу на користування надрами.

Не погодившись з вказаними висновками судів, прокурор звернувся до Верховного Суду з відповідною касаційною скаргу, яку постановою Верховного Суду від 23.07.2024 задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі № 910/11166/23 скасовано, справу № 910/11166/23 передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Передаючи справу на новий розгляд Верховний Суд у постанові від 23.07.2024 року вказав на те, що «… суди попередніх інстанцій дійшли безпідставних висновків про те, що для призначення торгів у 2020 році за заявою ТОВ «Надра Сервіс Груп» було достатнього погодження, яке надавалося Міндовкілля у 2019 році за результатами розгляду відповідної заяви іншої юридичної особи - ТОВ «Азовнафтогаз» (при цьому судами було зазначено, що із такою заявою звернулося ТОВ «Автонафтогаз», а не ТОВ «Азовнафтогаз»). Отже, вказуючи на те, що оспорюваний аукціон відбувся з дотриманням вимог законодавства, господарські суди попередніх інстанцій належним чином не врахували положень Тимчасового порядку № 848, не здійснили належної оцінки доводів прокурора та дійшли передчасних висновків про достатність попереднього погодження Мінекоенерго (Міндовкілля) 2019 року, наданого при розгляді заяви ТОВ «Азовнафтогаз», при розгляді заяви ТОВ «Надра Сервіс Груп» у 2020 році.».

«… господарські суди попередніх інстанцій допустили порушення норм матеріального права - п. 6 Тимчасового порядку № 848, ст. 25 Закону України «Про нафту і газ», ст. 16 Кодексу України про надра; належним чином не дослідили, чи міг відповідний аукціон відбутися без дотримання порядку, передбаченого, серед іншого, п. 6 Тимчасового порядку № 848, тобто належним чином не перевірили дотримання вимог законодавства при його проведенні та фактично самоусунулися від дослідження наявності/відсутності обставин для визнання недійсними відповідного спеціального дозволу та оспорюваного договору…».

За результатами нового розгляду судом першої інстанції встановлено, що Держгеонадрами не дотримано порядку узгодження з Міндовкіллям переліку родовищ, що виставляються на торги, а також принципу реалізації права на користування надрами на конкурентних засадах, а тому оскаржуваним рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 позов прокурора задоволено в повному обсязі.

Однак, перевіривши матеріали справи та оцінивши доводи учасників справи, з наведеними висновками Господарського суду міста Києва не вбачає за можливе погодитись суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827, відповідно до якого газ природний є видом корисних копалин загальнодержавного значення.

Відповідно до частини 1 статті 16 Кодексу України про надра (в чинній редакції станом на час проведення аукціону) аукціони щодо продажу спеціальних дозволів на користування надрами проводяться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою апаратно-програмного комплексу, що функціонує в Інтернеті та забезпечує заявникам, учасникам і організатору аукціону та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та/або Раді міністрів Автономної Республіки Крим можливість користуватися сервісами такої системи з автоматичним обміном інформацією про процедури проведення аукціону.

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 19 Кодексу України про надра установлено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони регулює відповідний Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615).

Пунктом 2 Порядку № 615 визначено, що дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

Оскільки спірні правовідносини виникли внаслідок проведеного 21.08.2020 аукціону №UA-PS-2020-08-07-00007-1 з продажу спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища та укладення за результатами такого аукціону договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами від 07.09.2020 №1/3-г-20, суд керується нормами законодавства, в редакціях чинним станом на дату проведення аукціону.

Станом на дату проведення спірного аукціону діяв Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 № 848 (надалі - Тимчасовий порядок), який визначає механізм реалізації експериментального проекту із запровадження процедури продажу на аукціоні шляхом проведення електронних торгів спеціального дозволу на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.

Пунктом 2 Тимчасового порядку визначено терміни: адміністратор системи електронних торгів з продажу дозволів - юридична особа, зареєстрована в установленому законодавством порядку, що відповідно до укладеного з Держгеонадрами договору забезпечує функціонування бази даних системи електронних торгів з продажу дозволів; аукціон - спосіб продажу дозволів шляхом проведення електронних торгів (аукціону) або аукціону за методом покрокового зниження початкової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; організатор аукціону - оператор електронного майданчика, який уклав з Держгеонадрами договір про проведення аукціону. Організатор крім прав та обов'язків за таким договором має усі права та обов'язки оператора електронного майданчика під час проведення електронного аукціону; переможець аукціону - учасник аукціону, що запропонував найвищу цінову пропозицію за результатами його проведення; система електронних торгів з продажу дозволів - дворівнева автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, що необхідні для проведення аукціонів, запобігання корупційним правопорушенням, та складається з бази даних системи електронних торгів з продажу дозволів та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, що надається як код з відкритим доступом та визначає функціональність системи.

Відповідно до п. 6 Тимчасового порядку Держгеонадра готує з урахуванням заяв, поданих фізичними особами - підприємцями та юридичними особами, пропозиції щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон (пояснювальна записка, оглядова карта та ситуаційний план, каталог географічних координат кутових точок, програма робіт), та надсилає їх рекомендованим листом з повідомленням на погодження до: відповідних районних, міських, селищних, сільських рад і рад об'єднаних територіальних громад - щодо користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення.

Якщо протягом 45 календарних днів органи, зазначені в абзаці третьому цього пункту, не надали рішення про погодження або вмотивовану відмову в такому погодженні, пропозиції щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, вважаються погодженими.

Пропозиції щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон (разом з пояснювальними записками, оглядовими картами та ситуаційними планами, каталогами географічних координат кутових точок, програмами робіт), подаються Держгеонадрами до Мінекоенерго.

Мінекоенерго в строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня надходження від Держгеонадр пропозицій щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, надсилає Держгеонадрам пропозиції щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, із зазначенням умов, за яких можливе надрокористування на запропонованих ділянках надр, у частині дотримання вимог природоохоронного законодавства або обґрунтовані пропозиції щодо неможливості надрокористування на запропонованих ділянках надр з дотриманням вимог природоохоронного законодавства.

У разі надання Мінекоенерго обґрунтованих пропозицій щодо встановлення законодавством обмежень стосовно провадження діяльності з користування надрами на території, на якій заплановано її провадження, такі пропозиції враховуються Держгеонадрами під час прийняття рішень щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон.

У разі ненадання Мінекоенерго пропозицій щодо визначення переліку ділянок надр протягом 15 робочих днів з дня надходження від Держгеонадр документів у повному обсязі вважається, що пропозиції щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, відсутні.

Держгеонадра після надходження погоджень від органів, зазначених в абзаці третьому цього пункту, та пропозицій Мінекоенерго із зазначенням умов, за яких можливе надрокористування на запропонованих ділянках надр, у частині дотримання вимог природоохоронного законодавства складає та затверджує наказом перелік таких ділянок разом з відповідними програмами робіт та приймає рішення про проведення аукціону.

Ключовими підставами позову прокурор визначив порушення пунктів 6 та 33 Тимчасового порядок реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 № 848 під час проведення електронних торгів.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна служба геології та надр України звернулась листом №6523/03/12-19 від 04.04.2019 до Міністерства екології та природних ресурсів України відповідно до п. 6 Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2018 №848, щодо надання пропозицій із зазначенням умов надрокористування якими виставляються на аукціон з продажу спеціальних дозволів на користування надрами, відповідно до наданого переліку ділянок.

За результатами розгляду листа №6523/03/12-19 від 04.04.2019, Міністерство екології та природних ресурсів України листом 5/4-11/6342-19 від 12.06.2019 внесло пропозицію щодо включення Приазовського газового родовища у Запорізькій області (геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка, з подальшим видобуванням газ природний, конденсат) до переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон.

Суд враховує, що станом на час внесення Міністерством екології та природних ресурсів України пропозиції щодо включення Приазовського газового родовища у Запорізькій області до переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон діяла початкова редакція Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів, у редакції від 17.10.2018.

Водночас, редакція Тимчасового порядку від 17.10.2018 передбачала такі ж вимоги внесення пропозицій та погодження Мінприроди щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, як і редакція Тимчасового порядку станом на час проведення спірного аукціону.

Виходячи з наведених положень Тимчасового порядку, реалізовуючи повноваження щодо пропозиції щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, Міністерство екології та природних ресурсів України листом № 5/4-11/6342-19 від 12.06.2019 погодило виставлення на аукціон ділянки надр - Приазовське газове родовище у Запорізькій області, що відповідає приписам п. 6 Тимчасового порядку.

Доводи прокурора про те, що узгодження з Мінекоенерго пропозиції про виставлення на торги Приазовського газового родовища в ході першої процедури, проведеної у 2019 році, не спростовує відсутність такого узгодження під час другої, проведеної у 2020 році, за висновком суду здійснені на помилковому тлумаченні приписів Тимчасового порядку, оскільки Тимчасовий порядок не передбачає повторного узгодження з Міністерством екології та природних ресурсів України пропозицій щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, враховуючи, що таке погодження вже надано.

Щодо аргументів прокурора на те, що Мінприроди листом № 5/4-11/6342-19 від 12.06.2019 узгоджено екологічні умови добування газу природного та конденсату, при цьому друга процедура продажу спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища (розпочата у 2020 році) стосувалася лише одного виду корисних копалин - газу природного, то суд зазначає наступне.

Відповідно до Переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827 визначено корисними копалинами загальнодержавного значення, зокрема: газ природний та конденсат.

Отже, погодження Міністерством екології та природних ресурсів України в листі № 5/4-11/6342-19 від 12.06.2019 стосується як природного газу, так і конденсату, а тому фактично надано пропозицію щодо включення Приазовського газового родовища у Запорізькій області до переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, з можливістю видобуванням, зокрема і газу природного, як окремого виду корисної копалини.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання прокурора на порушення відповідачем-2 приписів п. 6 Тимчасового порядку необґрунтованими, та приходить до висновку, що Державна служба геології та надр України діяла в межах повноважень, передбачених чинним законодавством.

Судом враховано, що ключовою обставиною передачі справи на новий розгляд була вказівка на передчасність висновків про достатність наданого при розгляді заяви ТОВ «Азовнафтогаз» попереднього погодження Мінекоенерго (Міндовкілля) 2019 року при розгляді заяви ТОВ «Надра Сервіс Груп» у 2020 році.

При цьому, суд касаційної інстанції не зазначив, що таке погодження зовсім не мало місце, натомість як зауважив на необхідності дослідження питання достатності погодження, яке надавалося Міндовкілля у 2019.

У п. 6 Тимчасового порядку № 848 зазначено, що Держгеонадра готує з урахуванням заяв, поданих фізичними особами - підприємцями та юридичними особами, пропозиції щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон (пояснювальна записка, оглядова карта та ситуаційний план, каталог географічних координат кутових точок, програма робіт), та надсилає їх рекомендованим листом з повідомленням на погодження до: відповідних районних, міських, селищних, сільських рад і рад об'єднаних територіальних громад - щодо користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення. Якщо протягом 45 календарних днів органи, зазначені в абзаці третьому цього пункту, не надали рішення про погодження або вмотивовану відмову в такому погодженні, пропозиції щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, вважаються погодженими. Пропозиції щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон (разом з пояснювальними записками, оглядовими картами та ситуаційними планами, каталогами географічних координат кутових точок, програмами робіт), подаються Держгеонадрами до Мінекоенерго (Міндовкілля (в редакції Тимчасового порядку від 17.10.2018). Мінекоенерго в строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня надходження від Держгеонадр пропозицій щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, надсилає Держгеонадрам пропозиції щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, із зазначенням умов, за яких можливе надрокористування на запропонованих ділянках надр, у частині дотримання вимог природоохоронного законодавства або обґрунтовані пропозиції щодо неможливості надрокористування на запропонованих ділянках надр з дотриманням вимог природоохоронного законодавства. У разі надання Мінекоенерго обґрунтованих пропозицій щодо встановлення законодавством обмежень стосовно провадження діяльності з користування надрами на території, на якій заплановано її провадження, такі пропозиції враховуються Держгеонадрами під час прийняття рішень щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон. У разі ненадання Мінекоенерго пропозицій щодо визначення переліку ділянок надр протягом 15 робочих днів з дня надходження від Держгеонадр документів у повному обсязі вважається, що пропозиції щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, відсутні. Держгеонадра після надходження погоджень від органів, зазначених в абзаці третьому цього пункту, та пропозицій Мінекоенерго із зазначенням умов, за яких можливе надрокористування на запропонованих ділянках надр, у частині дотримання вимог природоохоронного законодавства складає та затверджує наказом перелік таких ділянок разом з відповідними програмами робіт та приймає рішення про проведення аукціону.

Колегія суддів, перевіряючи висновки суду першої інстанції, які покладено в основу оскаржуваного рішення про відмову в задоволенні позову, а також досліджуючи ті питання, на які вказав Верховний Суд, враховує, що з системного аналізу п. 6 Тимчасового порядку № 848 (зокрема, абз. 5 та 6 пункту 6) вбачається, що Мінекоенерго (Міндовкілля) не надає «погодження» Держгеонадрам на проведення торгів, а «надсилає Держгеонадрам пропозиції щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон» та визначає умови, за яких можливе надрокористування на запропонованих ділянках надр, що власне і було здійснено, виходячи зі змісту листа від 12.06.2019 року № 5/4-11/6342-19, і такі умови Держгеонадра України повинно враховувати під час прийняття рішень щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон - що також було здійснено, виходячи з наявного в матеріалах справи пакету аукціонної документації.

Як було зазначено вище, за результатами розгляду листа №6523/03/12-19 від 04.04.2019, Міністерство екології та природних ресурсів України листом 5/4-11/6342-19 від 12.06.2019 внесло пропозицію щодо включення Приазовського газового родовища у Запорізькій області (геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка, з подальшим видобуванням газ природний, конденсат) до переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон.

Таким чином, оскільки реалізовуючи повноваження щодо пропозиції щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, Міністерство екології та природних ресурсів України листом № 5/4-11/6342-19 від 12.06.2019 надало свої пропозиції щодо визначення переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон, та з огляду на відсутність законодавчих вимог щодо повторного надання пропозицій щодо визначення переліку ділянок надр, щодо яких уже було розглянуто відповідне питання та надано відповідні пропозиції у випадку проведення повторного аукціону - у суду відсутні підстави стверджувати про недостатність при розгляді заяви ТОВ «Надра Сервіс Груп» у 2020 році попереднього погодження Мінекоенерго (Міндовкілля) 2019 року, наданого при розгляді заяви ТОВ «Азовнафтогаз».

Отже, прокурором не доведено порушення вимог п. 6 Тимчасового порядку під час виставлення на аукціон ділянки надр - Приазовське газове родовище у Запорізькій області у 2020 році.

Крім того, прокурор посилався на порушення принципу конкуренції, оскільки для участі в електронних торгах подано лише одну заявку TOB «КЗР Петролеум», а тому відповідно п. 33 Тимчасового порядку аукціон повинен був визнаватися таким, що не відбувся.

За приписами п. 12 Тимчасового порядку аукціон проводиться системою електронних торгів з продажу дозволів: через 90 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для нафти, природного газу, конденсату); через 50 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону (для всіх інших корисних копалин).

Повторний аукціон оголошується протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 30 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення повторного аукціону.

Аукціон за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій оголошується протягом трьох робочих днів після визнання повторного аукціону таким, що не відбувся, та проводиться через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про проведення аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій.

У разі коли останній день строків, зазначених у цьому пункті, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відтак, у разі проведення повторного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами порядок встановлений п.6 Тимчасового порядку, а саме розгляд заяв поданих фізичними особами - підприємцями та юридичними особами щодо ініціювання аукціону та отримання пропозицій Мінекоенерго, не застосовується, адже законодавець передбачив обов'язок оголошення повторного аукціону протягом трьох робочих днів після визнання першого аукціону таким, що не відбувся, а аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни, та проведення такого аукціону через 15 календарних днів з дати розміщення оголошення про його проведення.

У постанові від 16.04.2020 у справі № 826/6766/18 Верховний Суд (на яку послався касаційний господарський суд, направляючи дану справу на новий розгляд) зазначив про те, що видача спецдозволів на використання надр через аукціон передбачає проведення процедур, які гарантують отримання від учасників такого аукціону найкращих умов, що безумовно максимально відповідатиме суспільним інтересам в розумінні ст. 13 Конституції. При цьому, видача спецдозволів на користування надрами через аукціон повною мірою відповідатиме такому, передбаченому принципу прийняття рішення суб'єктом владних повноважень як рівність перед законом та запобігання всім формам дискримінації, а також принципам відкритості, прозорості та відповідальності.

Відповідачі наполягають, що проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Приазовське газове родовище розташоване у Приазовському районі Запорізької області відбулася за процедурою гібридного голландського аукціону, без порушення постанови Верховного Суду від 16.04.2020 у справі № 826/6766/18.

Як зазначають скаржники, гібридний голландський аукціон (Hybrid Dutch auction) - це один із різновидів аукціонів у системі Прозорро.Продажі; якщо в англійських аукціонах (English Forward) учасники поступово підвищують ціну своєї пропозиції, то в голландських навпаки - початкова вартість лота покроково знижується, аж поки хтось з учасників не зупинить це зниження - перший етап.

Згідно з п. 18 Тимчасового порядку аукціон проходить в системі електронних торгів з продажу дозволів та полягає в повторювальному процесі підвищення цін, що проводиться у три раунди в інтерактивному режимі реального часу. Для проведення першого раунду аукціону закриті цінові пропозиції всіх учасників розташовуються у порядку від найнижчої до найвищої без ідентифікації учасників. Якщо учасники подали однакові закриті цінові пропозиції, першим в електронному аукціоні вносить цінову пропозицію учасник, який подав свою закриту цінову пропозицію пізніше, ніж інші учасники з аналогічним значенням закритої цінової пропозиції. Початковою ціною аукціону визначається найнижча запропонована учасниками закрита цінова пропозиція. Учасник може протягом одного раунду аукціону один раз підвищити свою закриту цінову пропозицію/цінову пропозицію не менше ніж на один крок аукціону (зробити цінову пропозицію). У кожному раунді аукціону учасники протягом трьох хвилин у порядку від найнижчої цінової пропозиції до найвищої, а у разі збігу цінових пропозицій - від тих, що подані пізніше, ніж з аналогічним значенням цінові пропозиції, до тих, що подані раніше, мають право зробити цінову пропозицію. Перед початком кожного наступного раунду аукціону визначається нова початкова ціна раунду аукціону за результатами попереднього раунду аукціону. Початковою ціною кожного наступного раунду визначається найнижча запропонована учасниками цінова пропозиція у відповідному раунді. Після завершення чергового раунду аукціону система електронних торгів з продажу дозволів робить паузу три хвилини і оголошує наступний раунд. Невнесення учасником цінової пропозиції протягом трьох хвилин вважається внесенням ним у поточному раунді аукціону попередньої цінової пропозиції. Відсутність цінової пропозиції учасника в першому раунді аукціону за умови подання ним закритої цінової пропозиції, яка перевищує початкову ціну не менш як на один крок аукціону, вважається поданою ним ціновою пропозицією.

Пунктом 19 Тимчасового порядку передбачено, що аукціон за методом покрокового зниження початкової ціни та подальшого подання цінових пропозицій проходить в системі електронних торгів з продажу дозволів та розпочинається з автоматичного покрокового зниження початкової ціни лота. Протягом цього етапу учасник має право зробити ставку, що відповідає поточній ціні лота, та зупинити автоматичне покрокове зниження початкової ціни, після чого інші учасники (за наявності) мають право подати свої закриті цінові пропозиції, а учасник, що зробив ставку, - підвищити її після того, як іншими учасниками зроблено свої цінові пропозиції. Право на внесення такої цінової пропозиції надається учаснику, що зробив ставку, протягом періоду, встановленого цим Порядком.

Розмір закритої цінової пропозиції не може бути меншим за ставку (поточну ціну лота в момент зупинки автоматичного покрокового зниження початкової ціни). Право на внесення закритої цінової пропозиції надається учасникам протягом періоду, встановленого цим Порядком.

Система електронних торгів з продажу дозволів активує модуль аукціону за методом покрокового зниження початкової ціни та подальшого подання цінових пропозицій з 9-ї години 30 хвилин до 10-ї години в період, визначений у відповідному оголошенні про проведення аукціону.

Етапами проведення аукціону за методом покрокового зниження початкової ціни та подальшого подання цінових пропозицій є:

автоматичне покрокове зниження ціни лота;

подання цінових пропозицій:

закритих цінових пропозицій;

цінової пропозиції.

Етапом подання цінових пропозицій для проведення аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій є проміжок часу, що складається з двох періодів - періоду подання закритих цінових пропозицій всіма учасниками, крім того, що зробив ставку, та періоду подання цінової пропозиції учасником, що зробив ставку.

Система електронних торгів з продажу дозволів автоматично розпочинає кожний наступний етап аукціону за методом покрокового зниження початкової ціни та подальшого подання цінових пропозицій залежно від часу початку та завершення попереднього етапу згідно з цим Порядком.

Під час проведення аукціону на будь-якому етапі до моменту його завершення учасник має право зробити ставку, що відповідає поточній ціні лота. За умови відсутності ставки після завершення строку, встановленого для її подання, електронна торгова система автоматично покроково знижує ціну лота до моменту автоматичного здійснення останнього кроку.

Загальна кількість кроків, на які знижується початкова ціна лота, становить 90 кроків.

Для участі в електронному аукціоні особа, яка має намір взяти участь у ньому, здійснює подання заявки згідно з пунктом 15 цього Порядку. Заявка для участі в аукціоні подається до закінчення кінцевого строку її прийняття, який встановлюється електронною торговою системою для кожного електронного аукціону за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій окремо з 16-ї години 15 хвилин до 16-ї години 45 хвилин дня проведення електронного аукціону.

Якщо під час проведення аукціону на будь-якому етапі до моменту його завершення учасник зробив ставку, система електронних торгів з продажу дозволів зупиняє процес автоматичного покрокового зниження ціни лота та активує етап подання цінових пропозицій відповідно до цього Порядку.

Якщо на момент завершення періоду проведення електронного аукціону не зроблено ставки, електронна торгова система автоматично присвоює електронному аукціону статус «Аукціон не відбувся».

Протягом періоду подання закритих цінових пропозицій кожному учаснику, крім того, що зробив ставку, надається можливість однократно зробити закриту цінову пропозицію.

Протягом періоду подання цінової пропозиції учасник, який зробив ставку, має право однократно зробити цінову пропозицію, яка повинна перевищувати найбільшу закриту цінову пропозицію не менше ніж на розмір мінімального кроку аукціону (зробити крок аукціону).

За умови відсутності закритих цінових пропозицій від інших учасників протягом періоду їх подання учасник, що зробив ставку, вважається переможцем електронного аукціону.

Відповідно до пункту 21 Тимчасового порядку переможцем вважається учасник, що подав найвищу цінову пропозицію за лот, у разі, коли ним зроблений щонайменше один крок аукціону, у випадках, передбачених пунктом 30 цього Порядку, - учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, а у разі однакових цінових пропозицій - учасник, що подав її раніше, за умови відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника про відмову від очікування та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті.

Відповідно до п. 24 Тимчасового порядку після закінчення аукціону в системі електронних торгів з продажу дозволів відображається інформація про завершення аукціону та автоматично формується протокол аукціону щодо кожного лота.

Пунктом 33 Тимчасового порядку передбачено, що аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі: відсутності учасників; коли до завершення строку прийняття заявок для участі в аукціоні подано менш як дві заявки; коли за результатами аукціону жоден учасник не зробив крок аукціону; коли до завершення аукціону не надійшла жодна цінова пропозиція, а також у випадках, передбачених пунктом 29 цього Порядку, з дотриманням положень, визначених пунктом 30 цього Порядку.

Відповідно до п. 35 Тимчасового порядку у разі визнання аукціону таким, що не відбувся, з підстав, визначених пунктом 33 цього Порядку, в системі електронних торгів з продажу дозволів аукціону автоматично присвоюється статус такого, що не відбувся, а дозвіл підлягає виставленню на повторний аукціон згідно з цим Порядком.

З системного аналізу наведених положень вбачається, що наведені вище приписи Тимчасового порядку передбачають процедури продажу дозволів на аукціоні як шляхом проведення електронних торгів (аукціону), так і за методом покрокового зниження початкової ціни та подальшого подання цінових пропозицій, що також вбачається з визначення терміну «аукціон» у підпункті 2 пункту 2 Тимчасового порядку.

При цьому, пункт 19 Тимчасового порядку є спеціальною нормою, яка чітко визначає процедуру проведення аукціону за методом покрокового зниження початкової ціни та вимоги до неї, відповідно до якої участь в такому аукціоні може приймати один учасник, наявність двох учасників є не обов'язковим, при цьому аукціон за методом покрокового зниження початкової ціни має розпочинатися навіть без учасників, оскільки останні мають право подати заявки для участі в такому аукціоні, в тому числі під час його перебігу. Разом з тим, приписи пункту 19 Тимчасового порядку визначають, що електронна торгова система автоматично присвоює електронному аукціону статус «Аукціон не відбувся», виключно у разі, якщо на момент завершення періоду проведення електронного аукціону не зроблено ставки.

Більш того, приписи пункту 35 Тимчасового порядку доповнюють пункт 33 цього порядку, а саме визначають порядок дій у разі визнання аукціону та повторного аукціону такими, що не відбулися, яким передбачено виставлення дозволу на аукціон за методом покрокового зниження початкової ціни лише у разі визнання повторного аукціону таким, що не відбувся.

Як вбачається за матеріалів справи, на електронному порталі «Прозорро.Продажі» (https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2019-06-18-000049-2) розміщено дані про аукціон з продажу спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища в Приазовському районі Запорізької області строком на 20 років, вид корисної копалини: газ природний, конденсат.

Відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-PS-2019-06-18-000049-2 від 15.09.2019, аукціон визнано такими, що не відбувся, у зв'язку з відсутністю його учасників (том 1, а.с. 229).

У системі електронних торгів з продажу дозволів повторно розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами - Приазовське газове родовище розташоване у Приазовському районі Запорізької області строком на 20 років, вид корисної копалини: газ природний.

Оскільки жодної заявки для участі в аукціоні не надійшло, у зв'язку з чим відповідно до протоколу електронного аукціону № UА-РS-2020-04-08-000034-1 аукціон визнано таким, що не відбувся (том 1, а.с. 230).

На електронному порталі «Прозорро.Продажі» (https://prozorro.sale/auction/UA-PS-2020-07-08-000076-3) розміщено оголошення з продажу спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища в Приазовському районі Запорізької області строком на 20 років, вид корисної копалини: газ природний.

Оскільки жодної заявки для участі в аукціоні не надійшло, у зв'язку з чим відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-PS-2020-07-08-000076-3 аукціон визнано таким, що не відбувся (том 1, а.с. 231).

У системі електронних торгів з продажу дозволів повторно розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища в Приазовському районі Запорізької області строком на 20 років.

Згідно з протоколом електронного аукціону №UA-PS-2020-08-07-000007-1, сформованого 21.08.2020, аукціон відбувся та його переможцем визнано ТОВ «КЗР Петролеум» (том 1, а.с. 232).

Колегія суддів, виходячи з обставин даної справи, встановила, що проведення аукціону №UA-PS-2020-08-07-000007-1 за методом автоматичного покрокового зниження початкової ціни не суперечило наведеним законодавчим приписам, які діяли станом на час проведення такого аукціону, електронний аукціон №UA-PS-2020-08-07-000007-1 проведено відповідно до вимог Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 № 848, а тому відсутні підстави для визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища, оформленого протоколом про результати аукціону №UA-PS-2020-08-07-00007-1 від 21.08.2020.

Приписами пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 848 від 17.10.2018 установлено, що проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється з 24 жовтня 2018 виключно відповідно до Тимчасового порядку, затвердженого цією постаново, тобто Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів, а тому посилання прокурора на постанову Кабінету Міністрів України № 594 від 30.05.2011 є необґрунтованим.

Спори, пов'язані з проведенням аукціону, вирішуються в судовому порядку (п. 37 Тимчасового порядку).

Стаття 25 Закону України «Про нафту і газ» передбачає, що спеціальні дозволи на користування нафтогазоносними надрами, видані з порушенням встановленого порядку їх отримання, визнаються недійсними в судовому порядку.

Згідно з частиною першою статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Отже, відповідно до спеціального законодавства, що регулює відносини, пов'язані з особливостями користування нафтогазоносними надрами, в судовому порядку можуть бути визнані недійсними, як аукціон, за результатами якого надано дозвіл, так і сам дозвіл. До договорів купівлі-продажу, укладених за результатами аукціону, застосовуються загальні правила з урахуванням особливостей, що встановлюються відповідними актами законодавства.

Приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судова колегія дійшла висновку про недоведеність прокурором належними та допустимими доказами наявності порушення під час проведення електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища, оформленого протоколом про результати аукціону №UA-PS-2020-08-07-00007-1 від 21.08.2020, приписів Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2018 № 848.

За викладених обставин, з огляду на необґрунтованість вимог про визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища, оформленого протоколом про результати аукціону №UA-PS-2020-08-07-00007-1 від 21.08.2020 та визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами (газу природного) Приазовського газового родовища від 26.10.2020 №5105, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «КЗР ПЕТРОЛЕУМ» на підставі протоколу №UA-PS-2020-08-07-00007-1 від 21.08.2020 за результати проведення електронного аукціону - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у вказаній частині.

Також прокурором заявлено вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами від 07.09.2020 №1/3-г-20 з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки з подальшим видобуванням нафти і газу (промислової розробки родовищ) у Приазовському районі Запорізької області.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

На підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Оскільки судом визнано необґрунтованими та відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними результатів електронного аукціону, оформленого протоколом про результати аукціону №UA-PS-2020-08-07-00007-1 від 21.08.2020 та визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами (газу природного) Приазовського газового родовища від 26.10.2020 №5105, у суду відсутні підстави для застосування норм статей 203 і 215 Цивільного кодексу України та визнання з посиланням на них недійсним укладеного за результатами вказаного аукціону договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами від 07.09.2020 №1/3-г-20.

З наведених мотивів судова колегія вважає, що у задоволенні вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами від 07.09.2020 №1/3-г-20 слід відмовити.

Досліджуючи заперечення відповідачів щодо відсутності порушення інтересів держави внаслідок проведеного аукціону та укладення договору, з огляду на принцип здійснення судочинства, який презумує необхідність наявності порушених прав та інтересів суб'єкта звернення, суд зазначає наступне.

За змістом ст.ст. 4, 5 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи вищевикладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

У Рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з'ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально-правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права, суд приймає рішення про відмову у позові. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Так, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України.

Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України.

Порушення права чи охоронюваного законом інтересу повинне мати об'єктивний характер і виражатися в позбавленні або зменшенні обсягу певних благ особи, права чи інтереси якої порушено, певних благ, які вона мала до порушення або справедливо очікувала набути у майбутньому.

Дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами факту порушення інтересів держави з боку відповідачів, водночас як слід враховувати, що внаслідок проведення спірного аукціону за методом покрокового зниження початкової ціни, держава отримала грошові кошти в сумі 629 690,00 грн.

При цьому, як було встановлено судом апеляційної інстанції раніше, прокурором у встановленому законом порядку не доведено наявності підстав для визнання недійсними результатів електронного аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами Приазовського газового родовища, оформленого протоколом про №UA-PS-2020-08-07-00007-1 від 21.08.2020.

Твердження прокурора щодо передачі права користування надрами відповідачу-2 за низькою ціною не спростовують висновків суду щодо дотримання Тимчасового порядку при проведенні спірного електронного аукціону, оскільки початкова вартість лота є лише стартовою ціною, яка в подальшому має покрокове зниження ціни.

За викладених обставин та зроблених висновків суду апеляційної інстанції за результатами перегляду рішення суду першої інстанції в даній справі, колегія суддів встановила, що доводи апеляційних скарг знайшли своє підтвердження.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, не погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення суду.

З огляду на встановлені обставини у їх сукупності, судова колегія вважає, що в задоволенні позову Заступника Генерального прокурора в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗР ПЕТРОЛЕУМ», Акціонерного товариства «ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКА ЕНЕРГЕТИЧНА БІРЖА» про визнання недійсними результатів проведення аукціону, договору купівлі-продажу та спеціального дозволу на користування надрами - слід відмовити.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 статті 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Статтею 4 Кодексу України про надра визначено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Згідно зі статтею 6 Кодексу України про надра корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 14 Кодексу України про надра визначає види користування надрами, зокрема частиною 1 цієї статті передбачено, що надра надаються у користування для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, видобування корисних копалин.

Стаття 16 Кодексу України про надра регулює спеціальні дозволи на користування надрами: ч. 1 цієї статті Кодексу України про надра визначено, що аукціони щодо продажу спеціальних дозволів на користування надрами проводяться шляхом електронних торгів, що здійснюються за допомогою апаратно-програмного комплексу, що функціонує в Інтернеті та забезпечує заявникам, учасникам і організатору аукціону та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та/або Раді міністрів Автономної Республіки Крим можливість користуватися сервісами такої системи з автоматичним обміном інформацією про процедури проведення аукціону.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

5. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНИХ СКАРГ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте за неповного з'ясування обставин справи, що згідно з п.1 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України є підставою для його скасування.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі №910/11166/23 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

У зв'язку з цим, апеляційні скарги Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗР Петролеум» та Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі» підлягають задоволенню.

6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

Пунктом 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розподіл судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги здійснюється у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги, судовий збір за подання позовної заяви залишається за прокурором; судовий збір за подання апеляційних скарг покладається на прокуратуру, яка ініціювала позов.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗР Петролеум» та Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі» на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі №910/11166/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 у справі №910/11166/23 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

4. Стягнути з Офісу Генерального прокурора (ідентифікаційний код 00034051, адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) на користь Державної служби геології та надр України (ідентифікаційний код 37536031, адреса: 03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 9 662,40 грн (дев'ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

5. Стягнути з Офісу Генерального прокурора (ідентифікаційний код 00034051, адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗР Петролеум» (ідентифікаційний код 42369730, адреса: 36039, м. Полтава, вул. Європейська, 57) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 9 662,40 грн (дев'ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

6. Стягнути з Офісу Генерального прокурора (ідентифікаційний код 00034051, адреса: 01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) на користь Акціонерного товариства «Прозорро.Продажі» (ідентифікаційний код 42068925, адреса: 01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 22) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 9 662,40 грн (дев'ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

8. Матеріали справи №910/11166/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 25.11.2025.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук

Попередній документ

132040750

Наступний документ

132040752

Інформація про рішення:

№ рішення:	132040751
№ справи:	910/11166/23
Дата рішення:	15.10.2025
Дата публікації:	26.11.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них; спонукання виконати або припинити певні дії

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (17.09.2025)
Дата надходження:	05.03.2025
Предмет позову:	визнання недійсними результатів проведення аукціону, договору купівлі-продажу та спеціального дозволу на користування надрами

Розклад засідань:

Минулі засідання (23)

29.08.2023 12:45	Господарський суд міста Києва
12.09.2023 14:30	Господарський суд міста Києва
03.10.2023 14:50	Господарський суд міста Києва
17.10.2023 15:00	Господарський суд міста Києва
14.11.2023 15:00	Господарський суд міста Києва
05.12.2023 15:00	Господарський суд міста Києва
12.12.2023 16:15	Господарський суд міста Києва
27.02.2024 12:10	Північний апеляційний господарський суд
26.03.2024 11:00	Північний апеляційний господарський суд
07.05.2024 10:30	Північний апеляційний господарський суд
09.07.2024 15:00	Касаційний господарський суд
23.07.2024 14:45	Касаційний господарський суд
17.09.2024 15:30	Господарський суд міста Києва
01.10.2024 10:50	Господарський суд міста Києва
12.11.2024 12:00	Господарський суд міста Києва
17.12.2024 12:30	Господарський суд міста Києва
06.02.2025 12:20	Господарський суд міста Києва
04.06.2025 10:45	Північний апеляційний господарський суд
05.06.2025 12:45	Північний апеляційний господарський суд
02.07.2025 12:30	Північний апеляційний господарський суд
13.08.2025 11:00	Північний апеляційний господарський суд
17.09.2025 11:30	Північний апеляційний господарський суд
15.10.2025 12:30	Північний апеляційний господарський суд