79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"19" листопада 2025 р. Справа № 914/1876/25
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в особі:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
розглянув апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Станько Світлани Степанівни б/н від 13.11.2025,
на рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2025, суддя Король М.Р., м. Львів, повний текст рішення складено 20.10.2025
у справі № 914/1876/25
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло»
до відповідача фізичної особи-підприємця Станько Світлани Степанівни
про стягнення 33 225,46 грн.,
рішенням Господарського суду Львівської області від 15.10.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи - підприємця Станько Світлани Степанівни на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» заборгованість на загальну суму 33 225,46 грн., з яких: 26 899,13 грн. в тому числі ПДВ - заборгованість за послуги з постачання теплової енергії; 943,78 грн. в тому числі ПДВ - заборгованість за абонентське обслуговування; 4 181,90 грн. - інфляційне збільшення; 1 200,65 грн. - 3% річних та 3 028,00 грн. судового збору.
14.11.2025 на адресу Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Станько Світлани Степанівни б/н від 13.11.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2025 у справі №914/1876/25.
18.11.2025 від апелянта надійшло клопотання про долучення квитанції в підтвердження сплати судового збору №4794-6414-5563-7017 від 17.11.2025.
Як встановлено судом, в апеляційній скарзі міститься клопотання апелянта про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
В обгрунтування клопотання апелянт зазначає, що повний текст рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2025 у справі №914/1876/25 отримала 24.10.2025 в Господарському суді Львівської області, проте доказів такого отримання не додає. Також вказує, що представник відповідачки (адвокат Шевчук Ю.А.) протягом 20-24 жовтня 2025 року був тимчасово непрацездатний.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частина 2 вказаної статті).
Відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Як слідує з інформації КП «Діловодство спеціалізованого суду» повний текст оскаржуваного рішення складено 20.10.2025, отже останнім днем строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2025 є 10.11.2025.
Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2025 у справі №914/1876/25 скеровано до Західного апеляційного господарського суду 13.11.2025, а отже строк на подання апеляційної скарги пропущено.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (ч. 3 ст. 256 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 статті 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків, зокрема подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки..
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі якісну підготовку апеляційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинна містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
В контексті викладеного суд зазначає, що згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно з частиною першою статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Крім того, інформація про стан судових справ є відкритою, і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою ЄДРСР.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, суд має вказати підстави поновлення строку, і такі підстави мають бути об'єктивними і не можуть залежати від суб'єктивних чинників, якими керувався скаржник, та які призвели до пропуску строку на апеляційне оскарження в даному випадку.
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд зауважує, що наявність адвоката, що здійснює представництво інтересів у суді не обмежує особу у поданні документів в тому числі апеляційної скарги іншою особою.
Враховуючи наведене, колегія суддів визнає вказані скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення неповажними.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із встановленням скаржнику строку для надання заяви, в якій вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, ніж ті, що вказані в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Станько Світлани Степанівни б/н від 13.11.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2025 у справі №914/1876/25- залишити без руху.
Скаржнику у 10 - денний строк з дня отримання цієї ухвали вказати апеляційному суду докази отримання 24.10.2025 рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2025 або вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 15.10.2025 у справі №914/1867/25.
Копію цієї ухвали суду надіслати скаржнику для відома та належного виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий (суддя-доповідач) С.М. Бойко